Прозорість виборчих фондів, фінансування партій та критерії моніторингу політичних фінансів — ці теми стали основними для експертів під час модерованої дискусії «Фінансування політичних партій та виборчих кампаній: пріоритети законодавчих змін» 8 червня у Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК). 

Голова НАЗК Віктор Павлущик наголосив, що європейська інтеграція — це не просто стратегічний вибір, а перелік практичних реформ та заходів, який необхідно реалізувати.

«Дорожня карта з питань функціонування демократичних інституцій ставить перед нами конкретні завдання у сфері політичних фінансів. Ми маємо виконати її до кінця 2026 року. Сьогодні на порядку денному два ключові законопроєкти, в яких будується фінансова прозорість в Україні.

Перший законопроєкт №11462 щодо прозорості виборчих фондів. НАЗК повністю підтримує рекомендації ОБСЄ БДІПЛ щодо визначення Агентства єдиним незалежним наглядовим органом для аналізу фінансових звітів на всіх типах атрибутів. Це дозволить усунути дублювання функцій із Центральною виборчою комісією та зробити систему контролю більш ефективною. Ми вже імплементували реєстр POLITDATA 2.0. Сьогодні він технічно готовий забезпечити подання та автоматизовану перевірку звітів виборчих фондів  у режимі реального часу. Наша мета впровадити ризикоорієнтований підхід і надати виборцям відкритий доступ до інформації про рух коштів кандидатів.

Другий важливий документ — комплексний законопроект №14289 про політичні партії. Його головне завдання — врегулювати діяльність політичних партій, зокрема в фінансовій сфері. Ми маємо унеможливити приховане фінансування та запровадити ефективні запобіжники проти зовнішнього втручання. Сьогодні до цього питання є особлива увага, коли ми спостерігаємо спробу впливу з боку держави-агресора, нашого ворога, на політичні процеси в сусідніх країнах», — зазначив він.

Як зазначив директор Міжнародної фундації виборчих систем в Україні (IFES Ukraine) Гіо Кобахідзе, Україна усвідомлює важливість реформ політичних фінансів і так само гарно розуміє, що відбувається, якщо ці питання належним чином не врегульовані: «У нашому регіоні, зокрема в Молдові, Румунії, Вірменії, ми можемо побачити, як агресор використовує прогалини в тому числі й у політичному фінансуванні. Тобто це не тільки питання прозорості і вільних виборів, а й питання національної безпеки. Я бачу тут людей, які давно працюють в цій сфері, і сподіваюся, що спільними зусиллями нам вдасться в найближчі місяці належним чином просунути цю тему».

За словами голови правління Громадянської мережі ОПОРА Ольги Айвазовської, політичне фінансування в Україні і реформа цього сектору є невід'ємною частиною зобов'язань, які взяла на себе Україна: «Присутність чи відсутність політичної волі не знімає загалом зобов'язання з держави рухатись тут в прогресі. Я насправді рада, що є інституції, зокрема, інститути громадянського суспільства, міжнародні партнери, НАЗК і окремі парламентарі, які усвідомлюють, що без прогресу тут, навіть без загальної динаміки чи бажання тут і зараз приймати ці рішення, у нас нічого не вийде. Мені здається, що ці два напрацьовані та зареєстровані законопроєкти також є невід'ємною частиною цього прогресу, на який ми очікуємо. І їхня фіналізація має наближатися, тому що в нас є чіткі дедлайни, бо це — наш обов'язок».

Вона також наголосила: «Наша ціль — підкреслити, що ми точно не зійдемо з дороги адвокації і забезпечення тих зобов'язань, які бере на себе Україна, які в інтересах її суспільства».

Ольга Коцюруба, старша радниця з правових питань ОПОРИ, нагадала, що робота над питанням політичних фінансів почалася після виборів 2020 року: «Найбільші проблема з прозорістю фінансування проявляє себе  на місцевих виборах, бо ТВК не мають ні експертної спроможності, ні достатньо часу для перевірки звітності. Однак ситуація краща на загальнонаціональних виборах».

«Якщо ж говорити про якість аналізу виборчих фондів, то оскільки ЦВК не здійснює поточної діяльності у міжвиборчий період, то єдине, що можна перевірити — чи дані подані у звіті відповідають випискам з банків. Дані у звітах і реальність — різні, тож якщо все лишити без змін, то цей контроль не може здійснювати ЦВК, де у профільному відділі працює троє людей. Тут має бути комплексний підхід, своєчасне реагування», — додала Коцюруба.

Народна депутатка Аліна Загоруйко як співавторка законопроєкту №11462 вважає, що, для нього дуже важко буде знайти необхідну кількість голосів у Верховній Раді. Хоча згадані зміни мають бути введені в дію не пізніше 4 кварталу 2026 року — це зобов'язання за Дорожньою картою з питань верховенства права.

Народна депутатка Вікторія Подгорна, яка є однією зі співавторок законопроєкту №14289, зауважила, що він має пройти хоча б перше читання, а потім його передадуть на оцінку Венеційській комісії. Подгорна разом з іншими учасниками дискусії висловила сподівання, що оскільки ці зміни є вимогою євроінтеграції України — це може бути приводом для просування законопроєкту.

Представники НАЗК нагадали, що в рекомендаціях ОБСЄ БДІПЛ є потреба у розмежуванні повноважень контролюючих органів: «Чи можна розділити фінансові зобов'язання НАЗК і ЦВК  по законопроєкту — ось у чому питання», — підкреслила представниця НАЗК Ганна Чорнуцька.

Представник НАЗК Олександр Балась поінформував, що система POLITDATA створена на модульній основі, і це дає гнучкість у разі внесення змін до законодавства: «Ми свідомі можливих змін, іде активне тестування загальнодержавних виборів.  Якщо з'являться новели, які ми не передбачали, то система побудована так, щоб їх легко впровадити». 

Серед інших питань, які були винесені на обговорення — чіткі критерії для заборони на використання партіями державного фінансування, та як уникнути прихованого фінансування. 

Захід організували у співпраці Міжнародна фундація виборчих систем в Україні (IFES Ukraine) та Громадянська мережа ОПОРА. Підтримка України з боку IFES здійснюється завдяки фінансуванню Європейського Союзу в межах проєкту «Спільна розбудова виборчої підготовленості та стійкості» (BEPART), Програмі розвитку уряду Ірландії та Швеції в межах проєкту «Плюралістичні та надійні вибори» (PACE). Ця допомога спрямована на зміцнення підготовленості України до інклюзивних, безпечних і прозорих післявоєнних демократичних процесів та на просування реформ, узгоджених зі стандартами ЄС. Висловлені погляди не обов'язково відображають позицію Європейського Союзу, Ірландії чи Швеції. З боку ОПОРИ ця подія профінансована в рамках проєкту «Інклюзивні діалоги для демократичної реформи в Україні», який фінансується Міністерством закордонних справ і торгівлі Ірландії, але висловлені погляди не обов'язково відображають офіційну політику уряду Ірландії.