Сьогодні, 21 жовтня, Європейський суд з прав людини виніс рішення про те, що відмова переселенцям голосувати за місцем фактичного місця проживання на місцевих виборах 2015 року є дискримінацією прав людини. Держава Україна як відповідач у цій справі має впродовж трьох місяців виплатити 18 тисяч євро чотирьом позивачкам-переселенкам із Криму та Донецька.
Чотири громадянки України, Олександра Селігененко, Анастасія Мартиновська, Дар’я Свиридова та Євгенія Терехова, стали внутрішньо переміщеними особами та змушені були покинути Крим та Донецьк через військову агресію Росії. Всі вони переїхали до Києва. У 2015 році жінки намагалися проголосувати на місцевих виборах, однак отримали відмову. Всі українські судові інстанції відмовили у задоволенні позову внутрішньо переміщених осіб на відновлення їхніх виборчих прав, після чого переселенки звернулись до Європейського суду з прав людини.
ЄСПЛ одноголосно прийняв рішення у справі «Селігененко та інші проти України» (№24919/16 та 28658/16) про порушення статті 1 Протоколу №12 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (загальна заборона дискримінації). Суд зобов’язав державу Україна як відповідача впродовж трьох місяців виплатити чотирьом позивачкам по 4500 євро моральної компенсації.
Суд відзначив, що заявниці були зацікавлені у реалізації свого виборчого права за місцем фактичного проживання. На той момент вони вже більше року проживали у Києві та сплачували податки у місцевий бюджет. Вони не могли просто повернутися до місця проживання в іншому місті в Україні і проголосувати там, окільки покинули оселі, що зазначені місцем їхньої реєстрації, вимушено.
Нагадаємо, у Виборчому кодексі вже передбачено, що всі громадяни можуть реалізувати своє право голосу за місцем фактичного проживання, незалежно від наявності чи відсутності місця реєстрації (так званої «прописки»). ОПОРА розробила покрокову інструкцію, як це зробити: https://l.oporaua.org/vyborcha-adresa
І хоча рівність прав і свобод усіх громадян гарантується Конституцією України, а у випадку із внутрішньо переміщеними особами — визначається також міжнародними стандартами (Керівні принципи ООН з питань переміщення громадян у межах країни, рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи, Рекомендації ПАРЄ), право голосу внутрішньо переміщених громадян України на місцевих виборах тривалий час не було враховано.
21 серпня 2015 року група громадських організацій у складі Громадянської мережі ОПОРА, Донецької обласної організації «Комітет виборців України», ВБФ «Право на захист», Інституту суспільно-економічних досліджень, «ВостокSOS» та «КримSOS», а також народні депутати 8 скликання Сергій Тарута, Наталя Веселова, Ганна Гопко, Олексій Рябчин, Єгор Фірсов, Альона Шкрум, Вікторія Пташник, Остап Єднак та Оксана Юринець зареєстрували законопроєкт №2501а-1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб», який так і не був прийнятий парламентом.
27 березня 2017 року був зареєстрований законопроєкт №6240, який розширив відповідні виборчі права на всіх мобільних всередиині країни громадян, зокрема й так званих трудових мігрантів. Його розробили експерти ВГО «Громадянська мережа "ОПОРА"», ГО «Громадський холдинг «Група Впливу», Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), народні депутати України, із залученням представників громадських організацій «Донбасс SOS», Центр інформації про права людини, «Крим SOS», благодійних організацій «Благодійний Фонд «Право на Захист» та «Благодійний фонд «Восток SOS». До обговорення проекту Закону долучалися члени міжвідомчої Робочої групи з удосконалення законодавства у сфері прав людини ВПО при Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій та ВПО (включаючи представників Агентства ООН у справах біженців та Ради Європи). Під проєктом Закону поставили свій підпис 24 народні депутати 8 скликання (Григорій Немиря, Мустафа Найєм, Світлана Заліщук, Рефат Чубаров, Мустафа Джемілєв, Остап Єднак, Ганна Гопко та інші). Але й він так і не був прийнятий парламентом.
Однак вже у текст Виборчого кодексу норми законопроєкту №6240 були імплементовані як правки експертами Громадянської мережі ОПОРА. Виборчий кодекс із відповідними правками набув чинності 1 січня 2020 року.