Якою має бути загальна стратегія підтримки активної участі жінок у політичному процесі? Якими є гарантії реалізації їхніх прав, зокрема виборчих, з огляду на виклики, спричинені військовою агресією? Як забезпечити рівні можливості для всіх громадян України у політичних процесах? Як стимулювати участь жінок у політичних процесах та забезпечити повноцінне і всебічне залучення та рівне представництво на всіх рівнях влади? Відповіді на ці питання шукали учасники круглого столу «Забезпечення залучення жінок до політичних процесів в Україні», що відбувся 20 травня у Києві.
За словами Голови Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування народної депутатки України Олени Шуляк, тема круглого столу надзвичайно актуальна, адже майже всі політичні сили, представлені в парламенті, беруть участь у заході.
“Ми розуміємо, що під час перших повоєнних виборів нам потрібно буде дуже багато зробити, щоб втримати наших жінок, як активних учасниць і політичного життя, і безпосередньо виборчого процесу. Тому дуже хотілося, щоб усі напрацювання, що стосуються підсилення гендерних квот, були представлені на законодавчому рівні”, — сказала вона. Разом з тим, спікерка підкреслила: “Залучення жінок до політичних процесів в Україні — це не просто необхідність, а крок до реальної рівності. Зрештою, це екзамен для суспільства на те, наскільки воно здатне змінюватись та відмовлятись від будь-яких форм дискримінації, а в умовах наших євроінтеграційних прагнень — ще й відповідати конкретним вимогам нашої інтеграції до ЄС. Нині нема розподілу між «жіночими» і «чоловічими» справами. Наприклад, десятки тисяч жінок сьогодні служать в ЗСУ, захищаючи нашу країну. Складні часи стали тим тригером, який ламає стереотипне бачення. Бо одна справа — вимагати рівності, інша — коли ця рівність стає вимогою часу. Наше завдання — руйнувати стереотипні та дискримінаційні явища, підтримувати та захищати права жінок, а також впроваджувати їх повноцінну участь у політиці”.
Заступник Голови Центральної виборчої комісії Віталій Плукар підтвердив: “Загальновизнані міжнародні практики, які стосуються, зокрема, гендерного компоненту, повинні бути імплементовані в політичне життя країни. І сьогоднішні дискусії сприятимуть позитивним оцінкам нашого руху до євроінтеграції”. Актуальним, на його думку, лишається питання цензу осілості і забезпеченості гендерних квот: “Велика кількість наших громадян перевищила термін 90 днів перебування за кордоном і, відповідно до чинного законодавства, у них можуть виникнути проблеми щодо можливості участі у майбутніх виборах”. Плукар зазначив, що недостатньо говорити про рішення проблеми винятково на законодавчому рівні — варто акцентувати і на інформаційних кампаніях, роз’яснювальних заходах, які б сприяли залученості жінок до політичних процесів в Україні.
“Питання не лише в тому, скільки громадян [за кордоном] заявляють про бажання повернутися в Україну (а ми розуміємо, що абсолютна більшість цих громадян - жіночої статі), а й в тому, чи можемо ми запропонувати їм участь у політичному житті України навіть у поточний період невизначеності. На жаль, цей період може тривати роками. Так, що далі будуть тривати активна фаза війни і правовий режим воєнного стану, люди будуть триваліший час залишатися за кордоном, то більше з них буде осідати. Питання в тому, чи Україна має бачення, як формувати геополітичну націю. Така нація мала би передбачати певні форми реалізації участі та політичні інструменти”, — сказала під час дискусії голова правління ОПОРИ Ольга Айвазовська.
“Для потенційних учасниць виборчого процесу, які зараз проживають за кордоном, потрібна правова визначеність. Ми маємо за мету сприяти державі в ініціативі у формуванні політики в питанні закордонного українства. І якщо ця політика буде вироблена за участю громадянського суспільства, парламенту і виконавчої гілки влади, вона матиме шанс на реалізацію, — підсумувала Айвазовська. — Я вважаю, що нам потрібна квота у списках політичних партій для осіб, які будуть відповідати за цю політику. Чи це квота в захищеній частині списку, чи ініціатива самої партії визначити особу, відповідальну за цю політику — це відкрите питання”.
Також Ольга Айвазовська розповіла, що ОПОРА почала проводити глибинні дискусії з нашими громадянами за кордоном і планує їх провести у 8 країнах: “Спочатку ми спробували провести їх на прикладі Литви. Ми запитали у наших громадян про виклики, пов’язані з перебуванням за кордоном, і виклики, пов’язані з поверненням до України. Стан “ні тут ні там” не створює умов для планування, але політична участь може створювати ці умови. Є громадські й політичні лідерки, які інвестують величезну кількість інтелектуального капіталу у вирішення побутових, політичних і психологічних проблем наших громадянок за кордоном. І якщо вони це роблять вже зараз, без підтримки української держави і з незначною підтримкою приймаючої сторони або міжнародних організацій, то чи є воні політичними лідерками? Так, бо вони формують місцеву політику щодо наших громадян за кордорном і їхніх родин у конкретних громадах. Вони розбираються з місцевим законодавством, мобілізують канали комунікації не через шелтери і доступ до базових ресурсів, а вироблення державної політики щодо цієї цільової аудиторії в цій країні. Ці люди переважно не мали такого досвіду під час проживання в Україні. І такі люди потребують соціальних та політичних ліфтів”.
Голова підкомітету з питань виборів, референдумів та інших форм безпосередньої демократії Аліна Загоруйко зазначила: "Свого часу, 5 років тому, парламент зробив своєрідну революцію й запровадив гендерні квоти на виборах народних депутатів і на місцевих виборах. Однак питання жіночої участі в політиці складається з багатьох аспектів, і квоти — це лише частина вирішення проблеми. До того ж повномасштабне вторгнення принесло нові виклики для жінок. Це і внутрішнє переміщення, і вимушена міграція, і служба в лавах Сил Оборони. Очевидно, українські жінки є прикладом сили, стійкості та хоробрості, тому ми маємо забезпечити умови для їх повноцінної політичної участі".
Членкиня ЦВК Вікторія Глущенко розповіла, що з огляду на практику проведення парламентських та місцевих виборів в Україні без наявності жорсткої дієвої санкції політичні партії, як правило, не зовсім активно залучають жінок до своїх виборчих списків: “Низький показник присутності жінок у попередніх скликаннях парламенту зумовлений не лише небажанням жінок балотуватись або небажанням виборців голосувати за кандидаток, а і тим, що політичні партії не висували кандидатами в народні депутати жінок в достатній кількості”.
Захід провів Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування 20 травня у Києві за сприяння Всеукраїнської громадської організації «Громадянська мережа ОПОРА», Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) в Україні та Проекту Ради Європи «Підтримка демократичних післявоєнних виборів в Україні», у співробітництві з Центральною виборчою комісією.
Трансляція круглого столу: