Про можливість та доцільність виборів під час війни 

Ольга Айвазовська: Згідно з 83 статтею Конституції, провести вибори парламенту під час воєнного стану не можна. Цю статтю інтерпретують по-різному, але, як на мене, вона дуже пряма і говорить чітко, що не можна припиняти повноваження парламенту, який діє в період воєнного стану. Відповідно, не може бути виборів, якщо припиняти повноваження законодавчої гілки влади під час воєнного стану не можна. Чинний парламент діє до моменту прийняття присяги новообраним парламентом на виборах після завершення правого режиму воєнного стану.

В Конституції немає обмежень щодо виборів президентських і місцевих. Але в нас діє закон про правовий режим воєнного стану, де згадують всі три рівні виборів. Відповідно, зміна цього закону може привести до того, що, наприклад, президентські чи місцеві вибори можуть відбутися. Але даймо собі відповідь на питання, якими ці вибори будуть. Нам потрібен формальний акт голосування чи демократичний, інклюзивний процес, де заявлять всі позиції розвитку держави, особливо в умовах після війни?

Також є питання легітимності виборних органів. Адже, коли в Україні близько 18% території окуповано, а за кордоном 20% громадян, то обирати президента на правому березі Дніпра або обирати місцеві ради лише в окремих регіонах — це недвозначна ситуація. Це підриває легітимність самого національного органу влади (наприклад, президента). Відповідно, вибори мають бути чесні, вільні, демократичні, а їхній результат — формувати легітимність органу.

  • Чесні, вільні, демократичні вибори в умовах війни просто неможливі, тому що немає повноцінної свободи слова. Хай там як, але у нас діє військова цензура. Це обмежує свободу слова, без якої не можна проводити конкурентну дискусію.

Є й самоцензура, коли, умовно, і політичні групи, і громадські організації критикують певні дії влади, які може використати РФ. Це може ввести в оману наших партнерів щодо ситуації всередині країни.

Звичайно, в нас є критичне бачення тих чи інших проблем: корупції, необхідності здійснювати реформи в русі до ЄС, наближення до стандартів НАТО. В Альянсі все ж таки переважно перебувають демократичні країни, і це його тримає.

Проте виборчий процес страшенно конкурентний і дискусійний. Він в певний момент може зіграти проти безпеки й оборони, це потрібно усвідомлювати.

Чи готується влада до виборів

Ольга Айвазовська: Я переконана, що будь-який політик думає про вибори завжди. Президент політиком також залишається. І очевидно, що при високому рейтингу проводити вибори зручніше, ніж коли рейтинг буде падати через те, що економічно-фінансова ситуація в Україні не буде покращуватись. 

Громадянська мережа «Опора» проводили дослідження, елементом, якого було питання щодо страхів. Тобто чого бояться українці. І там, окрім обстрілів, влучання в житлові будинки, 11% людей бояться голоду. Тобто фінансовий стан українців є таким, що вони згадують про термін «голод». 40% людей можуть собі дозволити лише найнеобхідніші товари й послуги.

  • Якщо економіка не росте й переорієнтована на безпеку й оборону, то рейтинг уряду, влади буде знижуватись.

Про ставлення українського суспільства до виборів

Ольга Айвазовська: Українське суспільство має досвід того, що вибори — це купа білбордів, макулатура під ногами в під’їздах, нескінченне ток-шоу. 

Але в реальності картинка інша. Ми бачимо некрологи в соціальних мережах серед знайомих, близьких, рідних. 16% громадян були свідками воєнних злочинів. Рівень травмованості суспільства надзвичайний. І в цей період українцям кажуть, що держава, напевно, проведе вибори. Тобто ми повернемося до білбордів і макулатури у момент, коли люди звільняють територію України від російського ярма.

Тому треба нашим партнерам пояснювати реальні. Пояснювати, що вона інша, що українці цінують демократію, хочуть брати участь в управлінні своєю державою. Але ми зараз платимо дуже високу ціну. 

  • Люди віддають життя за те, щоб звільняти кожен метр землі. Тому не варто відвертати увагу на дискурс й процес, який навряд чи буде змістовним зараз. Тому що суспільні герої, військові, зараз зайняти іншим.

Що потрібно підготувати для демократичних повоєнних виборів

Ольга Айвазовська: Наприклад, для того, щоб в Польщі відбувся український виборчий процес і люди проголосували фізично в один день, треба відкрити в 100 разів більше виборчих дільниць, ніж є. Це неймовірно складно. Тому що для того, щоб це відбулося, треба дільниці відкрити поза межами дипломатичних установ і консульств. Для цього Польща повинна взяти на себе відповідальність за організацію. Це Україна має вирішувати дипломатичним шляхом, підписанням двосторонніх договорів щодо організаційних, інформаційних процесів, безпеки, розслідувань порушень.

  • Щодо виборчого процесу в Україні в нас лежить просто неймовірна кількість завдань. Одне з найважливіших, як на мене, — критерії оцінки безпеки транзиту влади в конкретних громадах і територіях від військово-цивільних адміністрацій до цивільних органів влади.

Це пов’язано з неймовірною кількістю викликів: від розмінування території до визнання того, що в якійсь громаді вибори не відбуватимуться з тих чи інших причин (наприклад, виїхало 99% населення). Але з бюрократичної точки зору має бути процедура, відповідальні сторони. Має бути офіційний процес, у результаті якого прийматимуть рішення, що в конкретній громаді нічого не відбуватиметься.

Також варто розв’язати екзистенційну проблему щодо того, хто буде брати участь у виборах. Це стосується старо- і новоокупованих територій та пов’язано з питаннями громадянства.Ми мусимо запровадити легітимну процедуру позбавлення російського паспорта тих, хто його взяв. Цей теж забезпечують через певні програми, процеси, процедури, законодавство. І це все треба розробити.

Я вже мовчу про реєстр виборців. В нас багато громадян поїхали, переїхали, отримали право голосу або померли й втратили його. Списки виборців друкують на основі електронного реєстру, який повноцінно не працює з початку повномасштабного вторгнення. Відповідно, треба хоча б пів року, щоб перезавантажити систему, перевірити дані, створити умови й процедури для перевірки даних громадянами й органами влади, які оперують офіційними реєстрами. І технічних проблем — неймовірна кількість.

Ще є питання навчання членів виборчої комісії щодо законодавства, якого також немає під повоєнні вибори. Немає законопроєкту. 

Згідно з Конституцією України, чергові парламентські вибори мали б відбутись в Україні восени 2023 року, а президентські — у березні 2024 року. Проте законодавство та Конституція України забороняють проводити вибори в умовах воєнного стану.

Як відомо, деякі представники Заходу виступають за те, щоб Україна все ж таки провела вибори вчасно, навіть попри війну.

Як заявив президент Володимир Зеленський в інтерв’ю португальському громадському телебаченню RTP, він буде знову балотуватись у президенти України, якщо вибори відбудуться 2024 року під час війни. На початку каденції, як відомо, він обіцяв обмежитися одним терміном.

Нещодавно президент сказав, що для виборів у 2024 році потрібні законодавчі зміни, чималі кошти від партнерів та міжнародні спостерігачі в окопах.

В інтерв’ю португальському медіа Зеленський уточнив деякі умови для проведення виборів. Він повторив, що проведення таких виборів мають оплатити західні партнери, що потрібно забезпечити питання безпеки в Україні й умови голосування для біженців.

Під час саміту YES президент зазначив, що під час проведення виборів в умовах війни Україна матиме низку проблем: з голосуванням військових, спостерігачами на фронті, визнанням голосування, волевиявленням людей за кордоном та в окупації.

Голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська під час розмови на «Громадському радіо», ведуча: Вікторія Єрмолаєва

Повністю розмову слухайте в аудіофайлі