Не зважаючи на підвищення статусу перемовників у Мінську, передумов для проведення виборів на Донбасі станом на сьогодні немає.
Чергова хвиля дискусії про вибори на Донбасі одночасно з місцевими спровокована заявами керівника Офісу президента, указом щодо підвищення статусу перемовників. Переглянувши оновлений список делегації та політичної підгрупи дуже цікаво відзначити, що до неї не увійде ніхто з профільного комітету Верховної Ради чи Кабінету міністрів, з тих, хто працює з питаннями місцевого самоврядування чи виборів.
Чи можна у зв’язку з цим припустити, що в підгрупі говоритимуть виключно про амністію? Звісно, ні. Інтерес РФ та ОРДЛО - в спеціальному статусі. А вибори - лише перехідний місток до цього.
Чи є будь-який шанс організувати вибори у відповідності до українського законодавства та міжнародних стандартів, зокрема, Копенгагенського документу? Ні, за 6 місяців це неможливо.
Вибори не є актом голосування, а є можливістю сформувати політичну позицію в умовах вільної та чесної конкуренції, якісної організації процесу, за результатами якого програш приймуть ті, хто програли та не ставитимуть під сумнів кінцевий результат.
Найбільше дивує і те, що коштів немає для організації процесу в регулярному, цивільному режимі. В бюджеті закладено менше половини суми, якої не вистачить навіть на мізерну оплату праці членів комісії. Вибори ж постконфліктні потребують значних фінансових інвестицій на відновлення інфраструктури виборів, просвіту, підготовку, безпеку. Станом на зараз українське законодавство передбачає виключно офіційний бюджетний спосіб фінансування організації та адміністрування виборів. Іноземні громадяни та сторони не мають права фінансувати організацію виборів. Питання відкрите, чи хтось рахував хоча б приблизно, яка ціна цього питання?