Аудити безпеки в 20 громадах. Узагальнені результати

Матеріал створено в рамках проєкту "Просування демократичної доброчесності та врядування в Україні", що реалізується Громадянською мережею ОПОРА за підтримки ЄС. Його зміст є виключною відповідальністю Громадянської мережі ОПОРА і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

 

В умовах правового режиму воєнного стану, запровадженого через неспровоковану збройну агресію Росії 24 лютого 2022 року, проведення виборів в Україні неможливе. Після припинення воєнного стану (війни) в процесі підготовки до виборчого процесу Україна зіштовхнеться з низкою безпекових викликів, пов’язаних із наслідками російського повномасштабного вторгнення.

Вони стосуватимуться широкого кола питань: від стану виборчої інфраструктури і щільно замінованих територій до безпеки голосування виборців. Умови для проведення виборів на різних територіях можуть суттєво відрізнятися, а сценарії реагування на такі виклики мають бути підготовлені завчасно.

Для того, щоб визначити можливість чи неможливість організації виборів у певних громадах/територіях і прийняти обґрунтоване рішення на основі достовірних та офіційних даних, потрібно провести багаторівневий аудит безпеки.

Для такого аудиту слід на рівні закону встановити критерії й індикатори та відповідальні за збір і верифікацію даних органи влади. Такий підхід дасть змогу мінімізувати політичні аргументи у визначенні громад і територій, де можливо/неможливо проводити вибори, та застосувати спільні підходи для оцінки безпекової ситуації та планування необхідних інвестицій для розвитку спроможностей на майбутнє, а також створить можливість для громадського контролю.

Подібна ситуація вже траплялася в новітній історії України: у 2020 році місцеві вибори не відбулися у 18 громадах Донецької та Луганської областей через неможливість гарантувати безпеку виборцям, однак підстави для такого рішення були нечіткими. Ще тоді ОПОРА наголошувала на необхідності встановлення чітких критеріїв для ухвалення рішення про можливість чи неможливість проведення виборів.

Саме тому Громадянська мережа ОПОРА розробила й апробовує методологію оцінювання безпеки громад. 

Оцінювання рівня безпеки передбачене й напрацюваннями Робочої групи з підготовки законодавчих пропозицій щодо післявоєнних виборів. Одним із ключових елементів законопроєкту щодо повоєнних виборів мають стати критерії неможливості їх проведення на окремих територіях. Конкретні індикатори мають бути визначені на рівні окремого нормативно-правового акту, в основу якого може бути покладена розроблена й апробована Громадянською мережею ОПОРА методологія аудиту безпеки. 

Розділ 1. Загальний опис дослідження 

1.1 Що таке аудит безпеки?

Аудит безпекової ситуації — це універсальний інструмент моніторингу організаційної спроможності громад, який забезпечить прозору систему прийняття рішень щодо можливості/неможливості проведення виборів на певних територіях, доступну і для суспільства, і для держави, і для західних партнерів України. Оцінювання охоплює такі сфери: базові передумови, фізичну безпеку, соціально-економічні чинники та стан демократичних процесів.

Аудит дозволяє проаналізувати:

• Готовність до реагування на безпекові виклики: рівень безпекової ситуації в громаді та здатність місцевої влади ефективно реагувати на потенційні загрози.
• Динаміку соціально-економічних процесів: чи мають мешканці громади доступ до послуг, що гарантують забезпечення базових соціальних та економічних умов (охорона здоров’я, фінансові та поштові послуги тощо).
• Можливість реалізації виборчих процедур: оцінка умов для вільного і справедливого проведення виборів та наявності організаційних спроможностей для забезпечення виборчого процесу.

Система оцінювання

Оцінювання відбувається за 36 індикаторами, об’єднаними в 4 блоки та 7 етапи.

Умови проходження аудиту

• Кожен блок оцінюється в 1 бал (успішно) або 0 (не пройдено).
• Лише громади, які набрали 4 з 4 балів, вважаються такими, що пройшли аудит і готові до виборів.
• Менша кількість балів означає, що аудит не пройдено, але оцінка дозволяє ідентифікувати проблемні зони для подальшого вдосконалення.

Повна методологія проведення аудиту розміщена на сайті Громадянської мережі ОПОРА. 

Раніше, у березні-квітні 2025 року, ОПОРА вже проводила пілотні аудити безпеки у 4 громадах: Криворізькій (Дніпропетровська область), Снігурівській (Миколаївська область), Запорізькій та Полтавській. Для порівняння результатів було створено інтерактивну панель (дашборд).

Друга хвиля дослідження в 11 громадах відбулася у жовтні-листопаді 2025 року. Для аналізу було обрано громади з різним рівнем ризиків та викликів, пов'язаних із війною: деокуповані, прикордонні, розташовані в зоні бойових дій та в умовному тилу. 

1.2 Географія дослідження

Відбір громад для третьої хвилі дослідження відбувся на основі консультацій з обласними військовими адміністраціями, ЦВК, МВС та Комітетом Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. 

За підсумками аналізу отриманих пропозицій аналітики сформували перелік із 20 громад в 11 областях України. Додатково ОПОРА провела презентації аудиту ву 7 громадах: Новгород-Сіверській, Куликівській, Чугуївській, Широківській, Марганецькій, Олександрівській та Роздільнянській. 

Таблиця 1. Перелік громад, обраних для третьої хвилі аудитів безпеки

Для порівняння результатів аудиту і напрацювання критеріїв, що можуть увійти до майбутнього підзаконного акта щодо оцінювання територій на предмет готовності до виборчого процесу були обрані громади з різним рівнем ризиків і викликів. Під час класифікації враховувалися напрацювання Робочої групи при Верховній Раді України з підготовки комплексних законодавчих пропозицій щодо особливостей порядку організації та проведення виборів в умовах особливого періоду та/або повоєнних виборів:

• “Умовний тил” — громади, розташовані відносно далеко від зони бойових дій, зокрема Славутицька громада Київської області, Шабівська та Роздільнянська громади Одеської області, Верхньодніпровська громада Дніпропетровської області, Кіптівська Чернігівської області.
• Громади поблизу активної лінії фронту — Марганецька громада Дніпропетровської області, Олександрівська громада Донецької області, Вільнянська та Широківська громади Запорізької області, Циркунівська громада Харківської області. 
• Прикордонні з Росією (до 60 кілометрів) громади — Тростянецька і Шосткинська громади Сумської області, Краснокутська громада Харківської області, Чугуївська громада Харківської області, Новгород-Сіверська громада Чернігівської області, 
• Деокуповані громади, територія яких повністю або частково перебувала під тимчасовою окупацією у 2022 році та була звільнена: Галицинівська і Березнегуватська громади Миколаївської області, Великоолександрівська й Нововоронцовська громади Херсонської області, Куликівська Чернігівської області.

1.3 Методи збору інформації

Дані збирала мережа регіональних консультантів ОПОРИ, використовуючи такі методи: польове спостереження, кабінетне дослідження, запити на доступ до публічної інформації, інтервʼю з посадовцями та місцевими жителями, а також дані з відкритих джерел.

1.4 Обмеження дослідження

Дослідження відбувалося в умовах дії правового режиму воєнного стану, що вплинуло на значення індикаторів. Також умови воєнного стану вплинули на обсяг доступної інформації, можливості перевірки даних і глибину аналізу. Все це слід враховувати під час інтерпретації результатів. 

Аудити мали скринінговий характер, спрямований на оперативне виявлення ключових проблем і апробацію методології. Через зміни безпекової ситуації, особливо в громадах поблизу лінії бойового зіткнення, дані потребують постійної актуалізації та додаткової верифікації.

Одним із джерел даних для оцінки були запити на доступ до публічної інформації. Неповне або невчасне надання відповідей окремими громадами обмежило повноту аналізу. У таких випадках використовувалися відкриті джерела або інформація, отримана під час інтерв’ю з місцевими жителями, що вплинуло на загальну точність і деталізацію оцінки. 

Розділ 2. Ключові висновки дослідження

• Аудит відбувався в умовах дії воєнного стану, законом про який заборонено проводити вибори та референдуми. У випадку припинення правового режиму воєнного стану оцінювання у сфері фізичної безпеки із позитивними показниками пройшли б лише 5 із 20 громад: Верхньодніпровська, Марганецька, Роздільнянська, Славутицька і Шосткинська. Водночас варто враховувати, що безпекова ситуація під час війни швидко змінюється, і це впливає на значення індикаторів.  
• Найгірша ситуація за результатами аудитів безпеки спостерігається у громадах, де лінія фронту чи кордон залишаються відносно стабільними, однак які регулярно потерпають від атак російських військ. Це громади Херсонської (Нововоронцовська та Великоолександрівська), Харківської (Циркунівська, Чугуївська) та Чернігівської (Новгород-Сіверська) областей, які регулярно потерпають від атак російських військ.
• Ключовими проблемами в сфері фізичної безпеки є обстріли. Протягом лютого-квітня 2026 року російські війська обстріляли територію 15 з 20 досліджуваних громад (усіх, крім Роздільнянської, Шабівської, Славутицької, Кіптівської, Верхньодніпровської). Атаки відбуваються із застосуванням різних видів озброєння, зокрема балістичних ракет, артилерії та безпілотників. Найбільше страждають від обстрілів Марганецька і Нововоронцовська громади, які від ворожих позицій відділяє лише річка Дніпро. Територія Марганецької громади зазнала 275 обстрілів, Нововоронцовської — 208. 
• Викликом для потенційної організації виборів у громадах є недостатня кількість захисних споруд (укриттів) на відстані до 500 метрів від приміщень виборчих дільниць. У двох громадах — Галицинівській і Циркунівській — жодна дільниця не забезпечена укриттям. Натомість лише в Славутицькій громаді всі приміщення дільниць забезпечені захисними спорудами. Загалом у досліджених громадах укриттями на відстані до 500 метрів забезпечено 47,7% ДВК або 199 з 417 приміщень. Разом з тим, забезпеченість укриттями не залежить від віддаленості від фронту. Кіптівська та Куликівська громади, віддалені від лінії зіткнення, не відповідають критеріям і за оповіщенням, і за укриттями. На території активних бойових дій ситуація різниться. У Марганецькій громаді 70% приміщень ДВК мають укриття на відстані до 500 м, а в Новгород-Сіверській — лише 24%. 
• Ще однією проблемою є нерозвинута система екстреного оповіщення (“повітряна тривога”) жителів громад. Лише 2 громади — Роздільнянська і Славутицька — мають системи оповіщення, які повністю охоплюють всіх мешканців. В 7 громадах система покриває 70% мешканців, ще в 11 — менше ніж 70%. У Вільнянській та Широківській громадах система оповіщення відсутня і лише планується її створення. У Кіптівській громаді працює один гучномовець. Типовою є ситуація, коли сільські населені пункти не мають системи екстреного оповіщення.
• У переважній більшості громад Національна поліція та ДСНС працюють, приймають виклики на гарячі лінії й виконують нормативи прибуття. Лінії “102” і “101” функціонують у всіх 20 громадах без винятку. Водночас у 13 громадах підрозділи поліції недостатньо укомплектовані або не завжди дотримуються нормативів доїзду, а в 12 громадах не виконуються нормативи прибуття підрозділів ДСНС до віддалених населених пунктів або не підтверджена повна укомплектованість особового складу. У прифронтових громадах виїзд служб додатково обмежений через безпекові причини. Наприклад, у Новгород-Сіверській громаді рух спецтехніки ДСНС координують із Силами оборони, а в Чугуївській діє безпековий протокол евакуації до укриття у разі загрози.
• За блоком “Соціально-економічний розвиток” аудит із позитивними показниками пройшли 16 громад: Славутицька, Верхньодніпровська, Березнегуватська, Тростянецька, Циркунівська, Марганецька й Олександрівська. Третя хвиля аудитів підтверджує тенденцію попередніх досліджень: базова соціально-економічна інфраструктура громад залишається функціональною навіть в умовах постійних безпекових загроз. У всіх 20 громадах функціонують продуктові магазини, супермаркети і ринки; дефіциту товарів першої потреби не зафіксовано. Поштові оператори (“Укрпошта” і “Нова пошта”) теж працюють в усіх обраних для аудиту громадах. Станом на лютий-квітень 2026 року не зафіксовано затримок з доставленням пошти та посилок.
• Обстріли української енергосистеми у лютому-квітні 2026 року призвели до блекаутів (відключень електроенергії тривалістю понад 12 годин поспіль) у Куликівській, Шосткинській і Тростянецькій громадах. Повний спектр послуг Центри надання адміністративних послуг (ЦНАП) та відділи Державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС) надають лише в 7 з 20 громад, а в Галицинівській ЦНАПу немає узагалі. У 4 громадах (Кіптівській, Широківській, Галицинівській, Циркунівській) немає банків — жителям доступний лише онлайн-банкінг. 
• Робота бригад екстреної медичної допомоги в окремих громадах обмежена безпековими ризиками. Зокрема, у Нововоронцовській громаді частина населених пунктів, зокрема село Осокорівка, перебувають у “червоній зоні”, де запроваджено обов'язкову евакуацію. Виїзд бригад медичної допомоги на ці території обмежений через безпекові ризики. У Марганецькій громаді через загрозу артобстрілів, атак БпЛА та мінування виїзд бригад може тимчасово відтерміновуватися до отримання дозволу від підрозділів ДСНС. 
• Лише в 6 громадах громадський транспорт працює на довоєнному рівні. Водночас в інших громадах спостерігаються проблеми з громадським транспортом. Так, він повністю або майже відсутній у Березнегуватській, Циркунівській та Широківській громадах. Зафіксовано і значне скорочення маршрутів в окремих громадах, як у Нововоронцовській громаді, де з 14 маршрутів залишилося лише 2. 
• За показниками блоку “Демократичні процеси” позитивні оцінки отримали Березнегуватська, Шабівська, Шосткинська і Галицинівська громади. Ключовою перешкодою для інших громад стали додатково встановлена місцевими адміністраціями заборона на проведення мирних зібрань (4 громад), суттєві руйнування виборчої інфраструктури (4 громади), а також обмежений потенціал набору членів ДВК через значне скорочення населення (4 громади). 
• У 13 громадах частково зруйновані виборчі дільниці, найбільше — у зоні бойових дій і на деокупованих територіях. У Великоолександрівській, Нововоронцовській і Циркунівській громадах понад 50% приміщень виборчих дільниць зруйновані або пошкоджені. В Олександрівській громаді зруйнована половина приміщень виборчих дільниць. Олександрівська громада не має можливості відновити пошкоджені ДВК або запропонувати альтернативні приміщення для заміни всіх або частини непридатних виборчих дільниць.
• Попри воєнний стан, обмеження для роботи журналістів в прифронтових регіонах та безпекові загрози, більшість місцевих медіа зберегли функціональність. Єдина громада, яка не пройшла аудиту за цим індикатором, — Великоолександрівська. У 2025 році, вже після деокупації громади, районна газета “Жайвір” припинила своє існування.
• Періодичне поновлення бази даних Державного реєстру виборців відбувається з дотриманням вимог закону для всіх 20 громад. Водночас аудиту не пройшли 2 громади Херсонської області — Нововоронцовська та Великоолександрівська, оскільки відділ ведення Державного реєстру виборців апарату Бериславської РДА, повноваження якого поширюються на території цих громад, на момент проведення аудиту тимчасово не працював. Решта громад аудит пройшла, однак в окремих із них виявлено недоліки: у Краснокутській громаді приміщення відділу відповідає встановленим вимогам ЦВК на 85%, але наявні матеріально-технічні недоліки не перешкоджають веденню Реєстру; у Чугуївській та Березнегуватській громадах приміщення відповідає вимогам на 92%; у Новгород-Сіверській громаді — на 79%. 

Розділ 3. Результати дослідження

Блок 1. Передумови для проходження аудиту

Усі 20 громад, де відбувався аудит безпеки, перебувають під контролем української влади. З них територія лише 5 громад протягом періоду моніторингу не зазнавала обстрілів з боку російських військ. Інші громади зазнають атак із застосуванням різних видів озброєння, зокрема балістичних ракет, артилерії та безпілотників. Найбільше страждає Марганецька громада, яка протягом березня-травня зазнала 275 обстрілів. Також у цій громаді найбільша кількість жертв серед цивільного населення (26 жителів зазнали поранень, 1 людина загинула). Ситуацію погіршує те, що російські військові свідомо використовують дрони для вбивства цивільного населення. 

В Україні діє правовий режим воєнного стану, який, відповідно до законодавства, унеможливлює проведення виборів як у цілому по країні, так і на території окремих громад. З огляду на це, жодна з 20 громад не відповідає базовим передумовам для проходження аудиту. Організація виборів у громадах наразі неможлива.

Індикатор 1. Чи скасовано правовий режим воєнного стану або інший спеціальний режим, що забороняє проведення виборів на території громади?

Пройшли аудит: 0 / Не пройшли аудиту: 20 

Станом на 1 вересня 2026 року правовий режим воєнного стану не скасовано, тому проведення національних і місцевих виборів у всіх громадах неможливе.

З 24 лютого 2022 року в Україні діє правовий режим воєнного стану, введений указом Президента та затверджений Верховною Радою. Оскільки наразі не відомо, коли завершиться війна, строк дії правового режиму воєнного стану періодично продовжують: спершу на 30 днів, а з травня 2022 року — на 90 днів. Наразі воєнний стан продовжено до 31 жовтня 2026 року. Якщо до того часу не буде досягнуто мирної угоди, воєнний стан буде продовжено. 

Індикатор 2. Чи перебуває громада під контролем української влади?

Пройшли аудит: 20 / Не пройшли аудиту: 0 

Всі 20 громад перебувають під контролем української влади.

Індикатор 3. Чи мали місце будь-які обстріли (ракети, ударні дрони, артилерія тощо) території громади за останні 3 місяці?

Пройшли аудит: 5 / Не пройшли аудиту: 15 

Протягом лютого-квітня 2026 року російські війська обстріляли територію 15 з 20 досліджуваних громад (усіх, крім Роздільнянської, Шабівської, Славутицької, Кіптівської, Верхньодніпровської). Атаки відбуваються із застосуванням різних видів озброєння, зокрема балістичних ракет, артилерії та безпілотників. 

Найбільше страждають від обстрілів Марганецька і Нововоронцовська громади, які від ворожих позицій відділяє лише річка Дніпро. Протягом березня-травня 2026 року територія Марганецької громади зазнала 275 обстрілів, Нововоронцовської — 208 (дані за лютий-квітень 2026 року). 

Інші громади зазнавали обстрілів значно рідше. Наприклад, в Олександрівській громаді зафіксовано 73 обстріли, Великоолександрівській — 37, Галицинівській — 24, Циркунівській — 23, Краснокутській — 18, Березнегуватській — 3. Даних про кількість обстрілів Вільнянської, Широківської, Тростянецької, Новгород-Сіверської немає.

Упродовж періоду аудиту найбільше жертв серед цивільних зафіксовано в Олександрівській громаді, де загинуло 8 осіб, ще 4 людини отримали поранення. Ще по одній людині загинуло в Марганецькій і Нововоронцовській громадах. Також у Марганецькій громаді 26 жителів зазнали поранень. 

Таблиця 2. Кількість обстрілів у громадах

Блок 2. Безпека

Аудит за блоком “Безпека” пройшли 5 із 20 громад: Верхньодніпровська, Марганецька, Роздільнянська, Славутицька та Шосткинська. Ці громади стикаються зі значною кількістю безпекових викликів, але демонструють достатній рівень спроможності протистояти їм. 

Максимальний результат (8 із 8 балів) має лише Славутицька громада, яка повністю відповідає всім індикаторам блоку. 

Найгірші показники — в Олександрівській громаді, яка не відповідає одразу трьом обов'язковим критеріям (забруднення вибухонебезпечними предметами, безпечний доїзд, захисні споруди поблизу приміщень виборчих дільниць). 

Дослідження демонструє наявність системної проблеми — низьку забезпеченість укриттями приміщень виборчих дільниць і покриття громад системою екстреного оповіщення. З 15 громад, які не проходять оцінювання за цим блоком, 13 мають проблеми з необхідною кількістю укриттів (індикатор “Наявність і обладнаність системи захисних споруд” — менш ніж 50% будівель ДВК мають захисні споруди цивільного захисту на відстані до 500 м), а 11 — з охопленням населення системою оповіщення (індикатор “Наявність і стан системи екстреного оповіщення (“повітряна тривога“) — охоплення системою оповіщення менш ніж 70% населення громади). 

Найкращі показники громади демонструють за факультативними індикаторами. 19 громад отримали максимальний бал за показником “Рівень суспільних загроз” (випадки погроз, нападів на громадських та політичних діячів, посадових осіб органів влади та місцевого самоврядування), 16 громад — за показником “Інциденти, пов’язані з мінною небезпекою за останні 3 місяці, що призвели до загибелі та травм серед цивільних”. Найгірша ситуація з мінною небезпекою в Марганецькій громаді: 4 інциденти, 3 загиблих і 2 постраждалих, серед них — дитина. 

Органам влади й самоврядування громад, передусім розташованих поблизу лінії бойового зіткнення та кордону з Росією, необхідно шукати фінансування для:

• обладнання укриттями приміщень виборчих дільниць. Альтернативою будівництву повноцінних укриттів можуть стати модульні конструкції, особливо в сільських населених пунктах;
• обладнання систем оповіщення населення. Мобільний застосунок “Повітряна тривога” і місцеві групи в месенджерах є корисними додатковими каналами, але вони не можуть замінити фізичної системи оповіщення, оскільки не охоплюють мешканців без смартфонів і залежать від мобільного покриття. 

Індикатор 4. Статус небезпеки щодо забруднення території громади вибухонебезпечними предметами 

Пройшли аудит: 18 / Не пройшли аудиту: 2 

У 4 громадах (Верхньодніпровській, Роздільнянській, Кіптівській і Славутицькій) немає територій, які за статусом небезпеки класифікуються як “імовірно небезпечна територія” або “підтверджено небезпечна територія”. Водночас у двох третинах громад є території, ймовірно забруднені вибухонебезпечними предметами — 14 громад із 20 мають по 0,5 бала. 

Наприклад, імовірно забруднена територія Березнегуватської громади сягає 1288 га (10 населених пунктів), а очищеними (розмінованими) є 55 га її території. 7 населених пунктів (708 га) у Галицинівській громаді мають території зі статусом “імовірно забруднені/забруднені території”, а натомість очищено (розміновано) 251 га.

На території Куликівської громади 145 га класифікуються як територія, забруднена вибухонебезпечними предметами. 

Загальна площа територій, ідентифікованих як забруднені, у Циркунівській громаді становить 340,3 га, а ідентифікованих як імовірно забруднені — 7,3 га.

Лише 2 громади отримали 0 балів за цим показником. Новгород-Сіверська громада належить до територій, що зазнають постійного вогневого впливу та систематичних обстрілів з боку збройних сил РФ, унаслідок чого постійно зберігається висока ймовірність появи вибухонебезпечних предметів. Крім того, через обстріли й дистанційне мінування вся територія Донецької області у зоні можливих бойових дій вважається потенційно забрудненою вибухонебезпечними предметами, що стосується й Олександрівської громади.

Водночас усі громади з нульовою оцінкою за мінне забруднення мають максимальний бал за відсутність мінних інцидентів. 

Три громади Чернігівської області отримали три різні оцінки: Кіптівська — 1, Куликівська — 0,5, Новгород-Сіверська — 0. Це єдина область із такою різницею, причому не прифронтова, хоча й прикордонна з Росією. Натомість усі три громади Харківської області — Краснокутська, Циркунівська та Чугуївська — отримали по 0,5 бала, попри те, що Краснокутська громада ніколи не перебувала в окупації, а в Циркунівській громаді розмінування зупинене з травня 2024 року. 

Індикатор 5. Безпечна дорожня інфраструктура

Пройшли аудит: 19 / Не пройшли аудиту: 1 

Доїзд до 7 громад (Березнегуватської, Галицинівської, Верхньодніпровської, Краснокутської, Куликівської, Кіптівської, Славутицької) є небезпечним. Разом з тим, у Донецькій області влада наголошує, що жодної автодороги області не можна назвати повністю безпечною; відповідно, доїзд до Олександрівської громади теж є небезпечним. 

У Новгород-Сіверській громаді зафіксовано випадки дистанційного мінування з БпЛА безпосередньо проїжджої частини й узбіччя, у Циркунівській громаді — атаки дронів на цивільні автомобілі, у Шосткинській громаді — влучання безпілотника в дорожнє покриття. 

Індикатор 6. Робота Національної поліції

Пройшли аудит: 20 / Не пройшли аудиту: 0 

Лінія “102” працює в усіх 20 громадах. Укомплектованість підрозділів поліції становить від 51% до 94%. Найгірша ситуація — в Херсонській області. 

Нормативи доїзду (до 7–10 хвилин у місті та до 20–40 хвилин у сільській місцевості, залежно від того, чи перебуває наряд у своїй або сусідній зоні обслуговування) виконуються, але з певними застереженнями. Наприклад, у Вільнянській, Широківській і Новгород-Сіверській громадах виїзд нарядів до окремих населених пунктів відбувається лише після стабілізації ситуації або погодження з військовим командуванням.

Індикатор 7. Реагування на надзвичайні ситуації 

Пройшли аудит: 20 / Не пройшли аудиту: 0 

За цим індикатором громади отримали найкращий результат серед усіх обов'язкових критеріїв безпекового блоку на рівні з індикатором “Робота Національної поліції”: жодної нульової оцінки. 

У 7 громадах індикатор повністю виконується — Великоолександрівській, Краснокутській, Марганецькій, Нововоронцовській, Роздільнянській, Циркунівській та Славутицькій. 

У громадах поблизу кордону або лінії бойового зіткнення діють безпекові обмеження на виїзд пожежно-рятувальних підрозділів. У Новгород-Сіверській громаді рух спецтехніки ДСНС у бік кордону координується з Силами оборони, а за активного артилерійського вогню або фіксації розвідувальних дронів підрозділи не виїжджають до стабілізації ситуації. В Олександрівській громаді під час повітряної тривоги виїзди здійснюються з урахуванням безпекової ситуації. У Чугуївській громаді діє безпековий протокол: якщо під час гасіння пожежі чи розбору завалів починається повітряна загроза або артилерійський обстріл, рятувальники відходять в укриття, щоб зберегти життя особового складу, і відновлюють роботи одразу після зниження ризику.

Індикатор 8. Наявність і стан системи екстреного оповіщення (“повітряна тривога”)

Пройшли аудит: 9 / Не пройшли аудиту: 11 

Лише 2 громади — Роздільнянська і Славутицька — мають системи оповіщення, які повністю охоплюють всіх мешканців. В 7 громадах система покриває 70% мешканців, ще в 11 — менше ніж 70%. 

Найгірша ситуація зафіксована у трьох громадах: Вільнянській та Широківській, де створення систем лише заплановано, і Кіптівській, де місцева автоматизована система централізованого оповіщення перебуває на стадії розробки, а фактично працює лише один гучномовець у селі Кіпті. 

Сільські населені пункти громад зазвичай гірше охоплені системою оповіщення, ніж адміністративний центр або великі населені пункти. У Чугуївській громаді у віддалених селах і в приватному секторі чутність сирен може бути слабкою або й узагалі відсутньою. В Олександрівській громаді централізовану систему оповіщення встановлено в 13 з 42 малих сіл, що забезпечує оповіщення 80% мешканців. В окремих населених пунктах немає технічної можливості встановити централізовану систему. 

У Краснокутській громаді система оповіщення є в 35% населених пунктів. У Верхньодніпровській громаді поза системою залишаються 11 малих населених пунктів із кількістю мешканців від 4 до 45 осіб. 

Брак системи оповіщення певною мірою компенсують мобільний застосунок “Повітряна тривога”, чат-боти й місцеві групи в месенджерах. Утім, оскільки всі ці засоби залежать від доступу до інтернету та наявності мобільного покриття, вони не можуть замінити традиційні системи оповіщення. 

Індикатор 9. Наявність і обладнаність системи захисних споруд

Пройшли аудит: 7 / Не пройшли аудиту: 13 

Забезпеченість виборчої інфраструктури укриттями є найслабшим елементом безпекового блоку. У 13 громадах менш ніж 50% будівель ДВК мають захисні споруди цивільного захисту на відстані до 500 м. 

Укриттів немає на жодній дільниці у двох громадах — Галицинівській і Циркунівській. 

Натомість у Славутицькій громаді всі 9 будівель виборчих дільниць забезпечені укриттями в радіусі 500 м. 

В Олександрівській громаді оцінити цей індикатор неможливо, оскільки адреси захисних споруд не оприлюднюють із безпекових причин.

У 19 громадах, де розрахунок відстані від захисних споруд до приміщень дільниць можливий, загалом обліковано 417 приміщень виборчих дільниць, із яких захисними спорудами на відстані до 500 метрів забезпечені 199, або 47,7%. Без укриттів загалом залишаються 218 дільниць. 

Забезпеченість укриттями не залежить від віддаленості від фронту. Погані показники і в громадах поблизу лінії бойового зіткнення (Циркунівська — 0%), і в більш віддалених (Кіптівська — 29% приміщень дільниць мають захисні споруди, Куликівська — 44%). Водночас Марганецька громада, що перебуває під регулярними обстрілами, має 70%, а прикордонна Шосткинська громада — 71%. 

Таблиця 3. Забезпеченість приміщень виборчих дільниць укриттями на відстані до 500 м

Індикатор 10. Рівень суспільних загроз

Пройшли аудит: 19 / Не пройшли аудиту: 1 

Протягом періоду дослідження у 19 громадах не було зафіксовано офіційно чи в публічному просторі випадків погроз, нападів на громадських і політичних діячів, посадових осіб органів влади та місцевого самоврядування.

Єдиний виняток — Чугуївська громада, де виявлено 3 ухвали суду за ст. 350 Кримінального кодексу (погроза або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок). 

Індикатор 11. Інциденти, пов’язані з мінною небезпекою, за останні 3 місяці, що призвели до загибелі та травм серед цивільних.

Пройшли аудит: 20 / Не пройшли аудиту: 0 

Інцидентів із підривами цивільних не зафіксовано в 16 громадах. Водночас у 4 громадах є випадки травм і загибелі. Найгірша ситуація — у Марганецькій громаді, де за березень-травень 2026 року зафіксовано 4 нещасні випадки серед цивільного населення, унаслідок яких 3 людини загинули, а 2 постраждали, серед них — дитина. 

Блок 3. Соціально-економічна ситуація 

Третя хвиля аудитів підтверджує тенденцію попередніх досліджень: базова соціально-економічна інфраструктура громад залишається функціональною навіть в умовах постійних безпекових загроз. Із 20 громад 16 проходить аудит за цим напрямком вимірювання.

У всіх громадах функціонують продуктові магазини, супермаркети й ринки; дефіциту товарів не зафіксовано. Поштові оператори (“Укрпошта” і “Нова пошта”) працюють в усіх 20 громадах. Станом на лютий-квітень 2026 року не зафіксовано затримок із доставленням пошти й посилок.

У всіх 20 громадах стабільно є доступ до провідного інтернету або його альтернативи у вигляді 4G, хоча його якість і кількість операторів відрізняються; повністю без покриття залишаються лише 4 села в межах Тростянецької громади. Доступ до українського теле- і радіомовлення відсутній або суттєво обмежений у 3 деокупованих або прифронтових громадах Херсонщини та Запоріжжя: у Нововоронцовській і Великоолександрівській сигнали приймають російське мовлення з ТОТ, а в Марганецькій частина каналів недоступна через знищення телевежі в сусідньому Нікополі.

У 16 громадах банки і банкомати працюють. У Кіптівській і Широківській громадах банківських установ зовсім немає: у Кіптівській найближчі стаціонарні відділення розташовані за 25–30 км від громади, а в Широківській — в обласному центрі, Запоріжжі. Така сама ситуація і в Галицинівській та Циркунівській громадах. Тут жителі можуть користуватися лише онлайн-банкінгом.

Блекаутів (відключень електроенергії тривалістю понад 12 годин) не було у 17 з 20 громад. Зафіксовано їх у 3 громадах — Куликівській, Шосткинській і Тростянецькій. 

Нормативи прибуття екстреної медичної допомоги дотримуються у 15 з 20 громад. В одній громаді — Нововоронцовській Херсонської області — норматив не дотримується для сіл у "червоній зоні".

Повний спектр послуг ЦНАП та ДРАЦС (включно з оформленням ID-картки та реєстрацією бізнесу) без жодних застережень надають лише 7 з 20 громад — Славутицька, Шабівська, Куликівська, Чугуївська, Вільнянська, Марганецька і Верхньодніпровська. У Кіптівській, Роздільнянській, Великоолександрівській, Нововоронцовській, Тростянецькій і Краснокутській ЦНАП не оформлює паспорт у формі ID-картки; в Березнегуватській і Циркунівській не доступна реєстрація нерухомого майна чи бізнесу, у Широківській немає ані реєстрації бізнесу, ані окремого відділу ДРАЦС, а в Галицинівській сільській раді ЦНАП відсутній узагалі.

Управління Державної казначейської служби працюють без заборгованості із заробітної плати у 18 з 20 громад. Виняток — Новгород-Сіверська (понад 7 млн грн боргу, термін погашення ще не настав) і Краснокутська (близько 4,8 млн грн). Пенсійний фонд надає послуги в усіх 20 громадах.

Громадський транспорт повністю або майже відсутній у Березнегуватській і Циркунівській громадах (однак його там не було і до війни), а також у Широківській (є лише благодійний соціальний транспорт). У Шабівській понад 1800 мешканців опинилися в транспортній ізоляції через призупинення двох приміських маршрутів. Кількість маршрутів суттєво скоротилася у Нововоронцовській, Великоолександрівській, Марганецькій і Шосткинській громадах. Натомість у Верхньодніпровській і Роздільнянській громадах сполучення збереглося на довоєнному рівні без жодного скорочення.

Індикатор 12. Функціонування магазинів і наявність товарів

Пройшли аудит: 20 / Не пройшли аудиту: 0

У всіх 20 громадах функціонують продуктові магазини, супермаркети і ринки; дефіциту товарів першої потреби не зафіксовано. У міських громадах функціонують загальнонаціональні мережі “АТБ”, “THRASH!”, “Фора” та інші. В сільських та селищних громадах працюють переважно локальні продуктові магазини.

Водночас у частині невеликих і віддалених населених пунктів бракує продуктових магазинів: наприклад, у Новгород-Сіверській громаді, розташованій за 40 км від кордону з РФ, 4 продуктові магазини зазнали пошкоджень унаслідок бойових дій (2 з них вже відновлено). У Марганецькій громаді продуктових магазинів немає у 4 прифронтових селах (Добра Надія, Іллінка, Новокам'янка, Новокиївка), а за час повномасштабного вторгнення в громаді закрилися 23 магазини.

Індикатор 13. Охоплення мобільним зв'язком

Пройшли аудит: 20 / Не пройшли аудиту: 0 

Мобільний зв'язок від трьох національних операторів ("Київстар", Vodafone, lifecell) функціонує у всіх 20 громадах, однак стабільність і повнота покриття різняться. У Тростянецькій громаді 4 села (Савелове, Оводівка, Грузька, Братське) взагалі не мають мобільного покриття. У Циркунівській громаді у 5 з 9 населених пунктів доступний лише один оператор — lifecell. 

У Березнегуватській громаді у селах Сергіївка, Федорівка, Романівка мобільного покриття немає. У Нововоронцовській громаді пошкодження базових станцій призвело до нестабільного зв'язку в Осокорівці та Хрещенівці. У Новгород-Сіверській громаді міська рада станом на 2026 рік вела перемовини з оператором “Київстар” щодо встановлення нових базових станцій там, де зв’язок відсутній. У Марганецькій громаді стабільність мереж мобільних операторів часто порушується через обстріли й пошкодження енергетичної інфраструктури. У Вільнянській і Славутицькій громадах стабільно працює покриття від усіх 3 операторів ("Київстар", Vodafone, lifecell), а в Широківській громаді щонайменше 90% населених пунктів обслуговуються 2 або більше операторами.

Індикатор 14. Доступ до інтернету 

Пройшли аудит: 20 / Не пройшли аудиту: 0

У всіх 20 громадах стабільно є доступ до провідного інтернету або його альтернативи у вигляді 4G. Найповніше та найстабільніше покриття — у Славутицькій громаді, де мешканцям доступні як провідний інтернет, так і мобільний 4G без зафіксованих обмежень.

У Березнегуватській громаді 2 села (Озерівка і Новоолександрівка) не мають жодного доступу до інтернету. У Шосткинській громаді провідний інтернет доступний лише у 18 з 38 населених пунктів. У Роздільнянській громаді провідний інтернет наявний у 41 з 51 населеного пункту, в решті — лише мобільний 4G. В Олександрівській громаді інтернету немає лише в одному із 41 села. У Новгород-Сіверській громаді державна субвенція передбачає оптоволоконне покриття 36 сіл, однак якість зв'язку в прикордонній частині громади залишається нижчою та залежить від рівня електропостачання. У Марганецькій громаді провайдер Prosto в травні 2026 року повідомив, що припиняє роботу в селах Новокиївка, Іллінка, Новокам'янка та Добра Надія через обстріли. У Широківській громаді доступ до інтернету підтверджено менш ніж у 90% населених пунктів — найвіддаленіші й малонаселені села залишаються поза зоною покриття провайдерів. У Вільнянській громаді доступність інтернету залежить від безпекової ситуації та наявності електропостачання. 

Індикатор 15. Робота екстреної медичної допомоги

Пройшли аудит: 19 / Не пройшли аудиту: 1

У 19 громадах нормативи прибуття бригад екстреної медичної допомоги дотримуються. У Нововоронцовській громаді частина населених пунктів, зокрема село Осокорівка, перебувають у “червоній зоні”, де запроваджено режим обов'язкової евакуації. Виїзд бригад медичної допомоги на ці території обмежений через безпекові ризики. 

Подібне, але менш критичне обмеження діє й у прифронтовій Марганецькій громаді: через загрозу артобстрілів, атак БпЛА та мінування виїзд бригад може тимчасово відтерміновуватися до отримання дозволу від підрозділів ДСНС. У кількох громадах (Кіптівській, Куликівській, Новгород-Сіверській, Тростянецькій) час доїзду швидкої встановити не вдалося.

Індикатор 16. Електропостачання

Пройшли аудит: 18 / Не пройшли аудиту: 2

У 16 із 20 громад протягом лютого-квітня 2026 року не було блекаутів (відключення електроенергії тривалістю понад 12 годин). Разом з тим, у 4 громадах спостерігалися блекаути.

У Куликівській громаді зафіксовано щонайменше 2 відключення тривалістю понад 12 годин: 7–8 лютого 2026 року — внаслідок комбінованої атаки РФ та у квітні 2026 року — через пошкодження мереж 0,4 кВ. У Тростянецькій громаді зафіксовано відключення електропостачання тривалістю понад 12 годин протягом звітного періоду. У Шосткинській громаді 28 травня та 8 червня 2026 року фіксували масштабні тривалі знеструмлення, а у Новгород-Сіверській — близько 100 абонентів залишилися без світла після удару безпілотника в березні 2026 року. 

Індикатор 17. Належне функціонування закладів середньої освіти

Пройшли аудит: 17 / Не пройшли аудиту: 3

Очний формат навчання зберігається у 4 громадах (Куликівська, Кіптівська, Роздільнянська та Шабівська), змішаний формат — у 9 (Верхньодніпровська, Славутицька, Березнегуватська, Чугуївська, Галицинівська, Тростянецька, Краснокутська, Шосткинська та Вільнянська). 6 громад перейшли на повністю дистанційний формат навчання — Марганецька, Новгород-Сіверська, Великоолександрівська, Циркунівська, Широківська, Нововоронцовська. 

У Великоолександрівській громаді 4 з 11 закладів освіти майже зруйновані, тому очне навчання в них відновити неможливо. В Олександрівській громаді з 5 шкіл лише одна має укриття; навчання відбувається онлайн. 

У Марганецькій громаді всі 11 закладів пошкоджені й жоден не має повноцінного укриття, а кількість учителів скоротилася на 28%. У Новгород-Сіверській громаді 8 із 17 закладів освіти пошкоджено, а 3 зруйновано. Навчання в громаді повністю дистанційне через постійну загрозу обстрілів. У Вільнянській громаді з 6 шкіл 5 пошкоджені, лише 2 мають укриття. 4 заклади освіти працюють у змішаному форматі, 2 — дистанційно. 

У Шабівській громаді функціонують усі 8 шкіл (жодна не зруйнована, укомплектованість кадрами — 99%). У Чугуївській громаді у квітні 2026 року було відкрито 2 підземні школи на понад 700 учнів. У Славутицькій громаді з 5 закладів жоден не зазнав пошкоджень; укомплектованість кадрами — 100%. 4 школи мають власні укриття; ще одна користується укриттям на відстані 150 м.

Індикатор 18. Робота ЦНАП та ДРАЦС 

Пройшли аудит: 20 / Не пройшли аудиту: 0

ЦНАП як інституція повністю відсутній лише в одній громаді — Галицинівській, де реєстрація місця проживання здійснюється через державного реєстратора, а паспортних послуг немає взагалі. У решті 19 громад ЦНАП працює, хоча наповнення послуг різне. Найповніший спектр — включно з паспортними послугами (оформленням ID-картки) — підтверджено лише у 4 громадах: Верхньодніпровській, Марганецькій, Куликівській і Шабівській. Ще у 7 громадах — Роздільнянській, Великоолександрівській, Нововоронцовській, Тростянецькій, Краснокутській, Вільнянській та Олександрівській — реєстрація місця проживання, нерухомості й бізнесу здійснюється через ЦНАП, а паспортні послуги винесені окремо в підрозділ ДМС або тимчасово недоступні через технічну неготовність.

Брак паспортних послуг спостерігається щонайменше в 9 громадах і найчастіше пов'язаний або з кадровим дефіцитом, або з тим, що обладнання для оформлення ID-карток ще впроваджується. У Березнегуватській і Широківській громадах через незаповнені вакансії реєстраторів тимчасово недоступна реєстрація нерухомості й бізнесу, а в Шосткинській та Циркунівській громадах узагалі доступна лише реєстрація місця проживання. Дві прифронтові громади — Чугуївська та Кіптівська — натомість розвинули мережу віддалених робочих місць адміністраторів у селах, щоб наблизити послуги до жителів, які фізично не можуть дістатися до центру громади.

Індикатор 19. Робота відділень поштових операторів

Пройшли аудит: 20 / Не пройшли аудиту: 0

“Укрпошта” і “Нова пошта” працюють в усіх 20 громадах. Станом на лютий-квітень 2026 року не зафіксовано затримок із доставленням пошти та посилок. Спільним обмеженням для більшості громад є тимчасове припинення роботи відділень під час повітряної тривоги. У Шосткинській громаді в травні 2026 року внаслідок атаки дронів пошкоджено поштове приміщення, однак воно продовжує працювати.

Індикатор 20. Доступ до українського телебачення та радіо

Пройшли аудит: 20 / Не пройшли аудиту: 0

18 із 20 громад мають постійний доступ до українських телеканалів (щонайменше “Суспільне”) та радіостанцій (щонайменше “Українське радіо”), а у двох громадах Херсонської області стабільно працюють лише радіостанції. 

На території Нововоронцовської громади фіксується сигнал низки телеканалів і радіостанцій із тимчасово окупованих територій Херсонської й Запорізької областей. У сусідній Великоолександрівській громаді ситуація подібна: доступу до українського телебачення немає, натомість є лише радіо, а також фіксується сигнал російських телеканалів. 

У Тростянецькій громаді доступ до українського мовлення періодично порушується через застосування росіянами засобів радіоелектронної боротьби. У Марганецькій громаді частина українських телеканалів недоступна: через знищення вежі й технічної інфраструктури у Нікополі в 2023–2024 роках телесигнал приймається переважно із Запоріжжя. Однак радіомовлення залишається доступним. 

Індикатор 21. Функціонування державних та/або приватних банків, робота банкоматів

Пройшли аудит: 16 / Не пройшли аудиту: 4

У Кіптівській та Широківській громадах банківські установи повністю відсутні: у Кіптівській найближчі стаціонарні відділення розташовані за 25–30 км від громади, а в Широківській — аж в обласному центрі, Запоріжжі. Така сама ситуація і в Галицинівській та Циркунівській громадах. Тут жителі можуть користуватися лише онлайн-банкінгом.

У решті 16 громад банки і банкомати працюють; є можливість скористатися всіма базовими банківськими послугами: поповнення рахунку, сплата платежів, консультація співробітників. Працює онлайн-банкінг, є можливість зняти готівку.

Індикатор 22. Робота закладів охорони здоровʼя

Пройшли аудит: 19 / Не пройшли аудиту: 1

У Кіптівській громаді укомплектованість медичних закладів лікарями становить лише 35%. У решті 19 громад медичні заклади продовжують працювати з різним рівнем кадрового дефіциту — від 60–70% у Вільнянській (де лікарні також зазнали руйнувань) до помірного (78–90%, зокрема 78% у Славутицькій, де кількість медичних працівників скоротилася з 359 до 209 осіб). 

Натомість Шабівська громада не має власного закладу охорони здоров'я (первинну допомогу надають лікарі загальної практики (ФОП) та КНП Білгород-Дністровської районної ради), а в Широківській громаді функціонує лише один медичний заклад (укомплектованість — 82%). 

Позитивними винятками є Верхньодніпровська (укомплектованість медичних закладів кадрами становить 91,4%), Великоолександрівська (99,8%) та Нововоронцовська (90%) громади. 

Руйнування медичних закладів задокументовано в Березнегуватській, Марганецькій, Нововоронцовській, Циркунівській, Великоолександрівській і Тростянецькій громадах.

Індикатор 23. Безперебійна робота Державного казначейства

Пройшли аудит: 20 / Не пройшли аудиту: 0

У всіх 20 громадах управління Державної казначейської служби функціонують у штатному режимі (у Шабівській — через Білгород-Дністровське управління). Заборгованості з виплати заробітної плати у більшості громад не зафіксовано. У Краснокутській та Новгород-Сіверській громадах обліковується планова (непрострочена) кредиторська заборгованість.

Індикатор 24. Функціонування відділення Пенсійного фонду

Пройшли аудит: 20 / Не пройшли аудиту: 0

Послуги Пенсійного фонду доступні на довоєнному рівні в 17 із 20 громад. 

У Березнегуватській і Шосткинській громадах прийом громадян відбувається регулярно, але його призупиняють під час повітряних тривог; у Циркунівській та Шабівській громадах окремого відділення ПФУ немає — послуги надаються дистанційно або через відділення в сусідніх громадах.

Індикатор 25. Робота громадського транспорту

Пройшли аудит: 20 / Не пройшли аудиту: 0

У 5 громадах із 20 спостерігається різке скорочення кількості маршрутів громадського транспорту (Нововоронцовська, Великоолександрівська, Шосткинська, Марганецька, Олександрівська), ще 2 громади втратили окремі напрямки через безпекову ситуацію (Шабівська). Верхньодніпровська, Роздільнянська та Кіптівська громади зберегли довоєнні маршрути (у Кіптівській громаді кількість приміських маршрутів навіть зросла з 4 до 5).

В Олександрівській громаді внутрішній маршрут зник повністю з початку вторгнення, і громада тримається на транзитних міжміських рейсах до Краматорська і Слов'янська. Шабівська громада також втратила 2 соціально важливі приміські маршрути, які не обслуговуються через відсутність перевізника. У Широківській громаді протягом місяця 5 сіл були повністю відрізані від обласного центру.

У Березнегуватській громаді маршрутів громадського транспорту не було і до 2022 року (мешканці покладаються на BlaBlaCar). У Циркунівській громаді сполучення між селами не було й до війни, а з 3 приміських маршрутів до Харкова нині не працює напрямок на Руські Тишки через небезпеку. У Славутицькій громаді внутрішнього транспорту немає через компактність міста, зате збережене розгалужене міжміське сполучення — автостанція на 14 напрямків і залізниця до Чернігова, Києва і Фастова.

Блок 4. Демократичні процеси

Аудит за блоком “Демократичні процеси” пройшли Березнегуватська, Шабівська, Шосткинська та Галицинівська громади. Вони демонструють достатній рівень спроможності та стійкості для відновлення демократичних процесів. Ключовою перешкодою для інших громад стали додатково встановлена місцевими адміністраціями заборона на проведення мирних зібрань (4 громади), суттєві руйнування виборчої інфраструктури (4 громади), а також обмежений потенціал набору членів ДВК через значне скорочення населення (4 громади). 

У 15 громадах фіксується відсутність системної публічної діяльності партій. Лише в 5 громадах (Березнегуватська, Роздільнянська, Шабівська, Шосткинська, Галицинівська) партії здійснюють публічну активність. Попри воєнний стан, обмеження для роботи журналістів у прифронтових регіонах та безпекові загрози, більшість місцевих медіа зберегли функціональність. Єдина громада, яка не пройшла аудиту, — Великоолександрівська громада в Херсонській області. У 2025 році, вже після деокупації громади, районна газета “Жайвір” припинила своє існування.

У 13 громадах частково зруйновані приміщення виборчих дільниць, найбільше — у зоні бойових дій і на деокупованих територіях. У Великоолександрівській, Нововоронцовській та Циркунівській громадах понад 50% приміщень дільниць зруйновано або пошкоджено. В Олександрівській громаді зруйнована половина приміщень виборчих дільниць. Олександрівська громада не має можливості відновити пошкоджені приміщення або запропонувати альтернативні.

Неоднорідною є ситуація з доступом громадян до правосуддя. Так, Тростянецький районний суд функціонує, але має суттєвий дефіцит кадрів: він укомплектований працівниками лише на 40% — це єдина громада, яка не пройшла аудит за цим показником. В 5 досліджувальних громадах зафіксований суттєвий 25–35% дефіцит кадрів в місцевих судах, що суттєво посилює навантаження на персонал і затримує розгляд справ. В 7 громадах будівлі судів були пошкоджені внаслідок російських обстрілів, але продовжують свою роботу після відновлення чи заміни приміщень.

Навіть у складних умовах війни жодна з досліджувальних громад не втратила управлінської спроможності — органи місцевої влади або військові адміністрації забезпечують безперервність управління. 

Громадський сектор продовжує діяльність, адаптуючись до потреб воєнного часу: в прифронтових громадах основним вектором діяльності залишається гуманітарне реагування.

Індикатор 26. Наявність і стан виборчої інфраструктури

Пройшли аудит: 18 / Не пройшли аудиту: 2

Аналіз придатності приміщень виборчих дільниць у 20 громадах демонструє значну нерівномірність їхнього стану. 

У 7 громадах — Славутицькій, Верхньодніпровській, Роздільнянській, Шабівській, Кіптівській, Куликівській, Краснокутській — за даними місцевої влади, всі приміщення ДВК придатні для використання. Ще 4 громади мають понад 90% придатних дільниць. У Шосткинській громаді 97% приміщень придатні для голосування, а 2 — пошкоджені внаслідок російських обстрілів. Влада Шостки заявляє, що не зможе відновити ці дільниці у строк до 60 днів, але може надати альтернативні приміщення. Тростянецька громада має 97% придатних приміщень дільниць, а 3% (1 зруйнована дільниця в селі Буймер) — непридатні. В Новгород-Сіверській громаді 96% приміщень дільниць придатні для проведення виборів, але 2 дільниці в селах Грем’яч та Будо-Вороб’ївська зруйновані. В Широківській громаді 92% приміщень ДВК придатні, а 8% (1 дільниця) — пошкоджені. Місцева рада зазначає, що вже подала клопотання до ЦВК щодо об’єднання пошкодженої малої дільниці з сусідньою середньою ДВК.

У Березнегуватській громаді 87% приміщень дільниць придатні, а 13% (4 приміщення) — зруйновані. Для зруйнованих приміщень, за інформацією, наданою головою Березнегуватської селищної ради, знайдено альтернативні. В Чугуївській громаді зруйновано 18% ДВК (4 приміщення), а 82% (18 дільниць) придатні для проведення виборчого процесу.

Складна ситуація спостерігається в громадах, що перебувають у зоні активних бойових дій або були деокуповані. У Марганецькій громаді 30% дільниць непридатні для проведення голосування (5 із них пошкоджені, 3 — знищені). 30% або 3 ДВК у Вільнянській громаді пошкоджені, але місцева влада визнала їх придатними для проведення голосування. У Галицинівській громаді 33% (2 з 6) дільниць непридатні: 1 з них зруйнована, 1 пошкоджена, проте місцева влада готова надати альтернативні приміщення.

У 4 громадах частка придатних приміщень критично низька, тож вони не пройшли аудиту. Це Олександрівська (50%), Великоолександрівська (33%), Нововоронцовська (30%) та Циркунівська (20%) громади. Викликом для них є близькість до лінії фронту та постійні російські обстріли. Олександрівська громада заявила про неможливість відновити пошкоджені приміщення або надати альтернативні. Натомість Циркунівська громада, хоч і не може надати альтернативні приміщення, може відновити 2 з 4 пошкоджених дільниць. Нововоронцовська громада заявляє про можливість ремонту 1 ДВК та надання альтернативних приміщень для 4 з 7 пошкоджених або знищених ДВК. У Великоолександрівській громаді можуть надати альтернативу лише для 2 з 12 зруйнованих чи пошкоджених дільниць, а інші дільниці не підлягають відновленню.

Таблиця 4. Стан виборчих дільниць у громадах

Індикатор 27. Можливість проводити мирні зібрання

Пройшли аудит: 16 / Не пройшли аудиту: 4

Проведення мирних зібрань є важливим елементом реалізації конституційних прав громадян і необхідною передумовою функціонування демократичних інститутів. Безперешкодне здійснення цього права є додатковим індикатором поліпшення безпекової ситуації в громаді. В умовах правового режиму воєнного стану масові заходи підпадають під загальні обмеження, що безпосередньо впливають на можливість їх проведення.

Водночас наявність воєнного стану не означає автоматичної повної заборони на проведення мирних зібрань. Характер обмежень залежить від рішень органів військового управління в областях, які встановлюють порядок проведення (або обмеження) публічних заходів з урахуванням поточних безпекових ризиків. Практика таких рішень суттєво відрізняється між регіонами — передусім через різний рівень загроз, близькість до лінії фронту, інтенсивність обстрілів тощо.

У Циркунівській, Нововоронцовській, Олександрівській і Марганецькій громадах діє заборона на проведення масових заходів — ці громади розташовані в зоні можливих бойових дій і перебувають під ударами російських сил. В Олександрівській громаді заборона на проведення масових заходів діє з 2023 року; в Циркунівській громаді таке рішення сільська військова адміністрація ухвалила у 2026 році. У Нововоронцовській громаді заборона на проведення масових заходів продиктована й тим, що частина громади (село Осокорівка) перебуває в зоні активних бойових дій.

У частині громад масові заходи можливі за умови попереднього письмового погодження з місцевою владою. Обмеження є передусім процедурними: встановлюються строки завчасного інформування (від 7 до 10 днів), визначаються відповідальні органи та окремі параметри безпеки. Наприклад, у Чугуївській і Краснокутській громадах заборонено проведення заходів просто неба з кількістю 50 і більше учасників. У Вільнянській громаді дозволено проводити масові заходи лише в приміщеннях, що мають укриття. Також проведення заходів має бути погоджено за 10 днів із місцевою владою, поліцією, рятувальниками і спеціальною узгоджувальною комісією. У Березнегуватській громаді, крім загальних обмежень, серед вимог до проведення масових заходів передбачено наявність засобів першої медичної допомоги та планів евакуації.

Індикатор 28. Належне функціонування Державного реєстру виборців

Пройшли аудит: 18 / Не пройшли аудиту: 2

На оцінку роботи Державного реєстру виборців впливає стан відділів його ведення, які обслуговують громади. Передусім ідеться про їхню кадрову й матеріально-технічну спроможність.

2 громади Херсонської області — Нововоронцовська і Великоолександрівська — не пройшли аудиту, оскільки відділ ведення ДРВ апарату Бериславської РДА, повноваження якого поширюються на території цих громад, на час проведення аудиту тимчасово не працював.

Решта громад пройшла аудит, але окремі мають певні недоліки. В Краснокутській громаді приміщення відділу відповідає вимогам постанови ЦВК №572 на 85%, однак наявні матеріально-технічні недоліки не перешкоджають веденню Реєстру. В Чугуївській і Березнегуватській громадах приміщення відділу відповідають вимогам на 92%, у Новгород-Сіверській — на 79%.

Індикатор 29. Оновлення даних Державного реєстру виборців

Пройшли аудит: 20 / Не пройшли аудиту: 0

Періодичне поновлення персональних даних виборів здійснюється за порядком, визначеним у ст. 22 Закону України “Про державний реєстр виборців”. Визначені державні органи й місцеві установи щомісяця до 5 числа мають надавати до відповідних відділів ДРВ відомості про зміну персональних даних виборців.

Дослідження показало, що періодичне поновлення бази даних Реєстру здійснюється з дотриманням вимог закону для всіх 20 громад.

Індикатор 30. Діяльність політичних партій

Пройшли аудит: 5 / Не пройшли аудиту: 15

Активне політичне середовище в громадах є одним із важливих маркерів стану демократичного життя. У межах критерію було оцінено, чи займаються політичні партії публічною діяльністю в громаді: чи проводять заходи, працюють із виборцями, залучають припартійні організації та ініціативи; чи функціонують локальні партійні представництва (офіси, приймальні, осередки, локальні лідери); чи ведуть статутну діяльність, зокрема, проводять інформаційні кампанії, волонтерські або інші активності, що потребують ресурсів і присутності в громаді.

Більшість громад — 15 — не пройшла аудит за цим показником.

5 громад — Березнегуватська, Роздільнянська, Шабівська, Шосткинська, Галицинівська — пройшли аудит.

Політична активність у досліджених громадах залишається переважно низькою, що значною мірою зумовлено воєнним станом, обмеженнями на проведення масових заходів і загальним безпековим контекстом. У більшості громад партії не проводять системної публічної діяльності, не організовують заходів і не демонструють активної роботи осередків. Політична активність обмежується поодинокими ініціативами окремих депутатів або громадських організацій, пов’язаних із політичними партіями.

Індикатор 31. Функціонування органів місцевої влади

Пройшли аудит: 20 / Не пройшли аудиту: 0

Попри тривалу дію воєнного стану, жодна з громад не втратила управлінської спроможності. У деокупованих і прифронтових громадах — Циркунівській, Олександрівській, Чугуївській, Великоолександрівській, Нововоронцовській — частину або всі функції місцевого самоврядування взяли на себе військові адміністрації.

У Марганецькій, Вільнянській і Краснокутській громадах, попри близькість до лінії фронту, військові адміністрації не були створені, тому продовжують діяти міські ради, обрані в 2020 році. Вони тісно співпрацюють з районними військовими адміністраціями області. 

У Новгород-Сіверському та Шостці діють районні військові адміністрації (на рівні громад у цих містах військових адміністрацій не створено).

Усі громади прийняли бюджети на 2026 рік у належні строки до початку нового календарного року. Бюджети затверджували рішеннями рад або розпорядженнями військових адміністрацій.

Кадрова ситуація в органах влади громад нерівномірна. Найвищий рівень укомплектованості (90–100%) спостерігається в Куликівській, Краснокутській, Шабівській, Шосткинській та Великоолександрівській громадах. Помірний дефіцит кадрів (80–89%) характерний для Кіптівської, Нововоронцовської та Верхньодніпровської громад. Натомість Олександрівська і Тростянецька громади працюють у режимі суттєвої нестачі персоналу (75–70%), що, ймовірно, ускладнює операційні процеси та підвищує навантаження на працівників.

Індикатор 32. Функціонування місцевих медіа

Пройшли аудит: 19 / Не пройшли аудиту: 1 

Попри воєнний стан, обмеження для роботи журналістів в прифронтових регіонах та безпекові загрози, більшість місцевих медіа зберегла свою функціональність. Єдина громада, яка не пройшла аудиту, — Великоолександрівська. У 2025 році, вже після деокупації громади, районна газета “Жайвір” припинила своє існування.

Медіа в інших громадах адаптувалися до викликів воєнного часу: це проявилося як у скороченні штату, так і в зменшенні періодичності виходу друкованих видань. У деокупованій Нововоронцовській громаді у 2023 році відновила роботу газета “Вісті”, але через безпекові виклики оформити передплату неможливо; газети розповсюджують через представників військових адміністрацій. Через закриття локальних ЗМІ на Херсонщині “Нововоронцовські вісті” працюють і для інших громад області — зокрема для Великоолександрівської.

Суттєво зросла роль локальних Telegram-каналів, блогерів і громадянської журналістики. В окремих громадах (зокрема в Кіптівській, Циркунівській, Олександрівській) місцеві медіа не працювали й до початку повномасштабної війни; їхню роль компенсують регіональні (обласні й районні) медіа та офіційні ресурси органів влади.

Індикатор 33. Можливість набору членів ДВК

Пройшли аудит: 16 / Не пройшли аудиту: 4

Цей індикатор є важливим маркером соціально-демографічного стану громад і дозволяє оцінити їхню спроможність забезпечити формування дільничних виборчих комісій. Оцінка потенціалу набору членів ДВК базується на опосередкованих, але показових даних. До них належать формат навчання в закладах освіти, рівень кадрової укомплектованості освітніх, культурних і комунальних установ, а також динаміка кількості населення порівняно з довоєнними даними. Сукупний аналіз цих чинників дозволяє визначити, чи має громада достатній людський ресурс для організації виборчого процесу.

4 громади — Циркунівська, Новгород-Сіверська, Нововоронцовська й Олександрівська — не пройшли аудиту за цим індикатором. В Олександрівській громаді значно обмежені можливості набору членів ДВК: усі школи працюють в онлайн-форматі, на момент аудиту, за даними місцевої влади, на території громади перебувало не більш як 70% від довоєнного населення, а кількість педагогічних працівників становила 60% від довоєнного рівня. Серйозна ситуація з кількістю населення склалася в Циркунівській громаді — за даними місцевої влади, на момент проведення аудиту кількість мешканців становила близько 34% від довоєнного рівня. Щонайменше вдвічі скоротилося населення деокупованої Нововоронцовської громади. За даними місцевої влади, на момент проведення аудиту воно становило не більше 48% від рівня 2021 року. 

У Новгород-Сіверській громаді навчання відбувається повністю в онлайн-форматі, а в частині населених пунктів громади (селах Бучки, Богданове, Грем’яч та Будо-Вороб’ївська) у грудні 2025 року була оголошена евакуація. Все це — суттєві фактори, які обмежують можливість набору членів ДВК.

Потенціал набору членів дільничних виборчих комісій є середнім або високим у тих громадах, де зберігається достатня кількість населення, навчання відбувається офлайн чи в змішаному форматі, а освітні, культурні й комунальні установи укомплектовані кадрами. Натомість громади з повністю дистанційною освітою, значними демографічними втратами і скороченням кадрового ресурсу демонструють критично низький потенціал формування ДВК, що може стати важливим викликом для організації повоєнних виборів.

Індикатор 34. Функціонування місцевих загальних судів у громаді

Пройшли аудит: 19 / Не пройшли аудиту: 1

Аналіз стану правосуддя у громадах показує суттєву нерівномірність у спроможності судової системи забезпечувати доступ громадян до судового захисту. На роботу судових установ впливають кадрова укомплектованість, безпекова ситуація та зміна територіальної підсудності

Єдиною громадою, яка не пройшла аудиту за цим індикатором, є Тростянецька. Тростянецький районний суд функціонує, але має суттєвий дефіцит кадрів — він укомплектований працівниками лише на 40%. Вакантні 18 штатних одиниць і 3 з 5 посад суддів. Крім цього, будівля суду зазнала пошкоджень унаслідок повномасштабного російського вторгнення.

У Нововоронцовській громаді було частково зруйновано архівне приміщення; у приміщенні суду тріснули стіни та частково обвалився дах; у Великоолександрівській громаді будівля суду була пошкоджена внаслідок російського обстрілу, але наразі вже відновлена. У Шосткинській громаді будівлю двічі обстрілювали росіяни (у 2024 та 2025 роках). В Шабівській громаді будівля суду вже відновлена після обстрілу в 2025 році. У Березнегуватській громаді знищено одне приміщення суду, а друге — пошкоджене, але його вже відновили. Обстріляний був і суд в Чугуївській громаді. Всі зазначені суди продовжують свою роботу.

Кадрова забезпеченість судів також різниться. Крім Тростянецької громади, проблеми з кадрами зафіксовані в Олександрівській (75% забезпеченості суддями), Роздільнянській (72%), Циркунівській громаді, яку обслуговує Харківський районний суд (82%), Чугуївській (60% забезпеченості суддями, 30% цих суддів відряджені з інших судів).

Зміна територіальної підсудності в окремих громадах суттєво впливає на доступ громадян до правосуддя. Особливо гостро ця проблема зафіксована в Херсонській області: Великоолександрівський районний суд забезпечує ведення правосуддя одночасно в 7 судових установах області: Великоолександрівському, Бериславському, Високопільському, Іванівському, Каланчацькому, Скадовському та Чаплинському районних судах. Унаслідок суттєвої невідповідності між фактичною кількістю суддів і працівників апарату та значним обсягом справ, що надходять з усього регіону, навантаження на кожного працівника постійно зростає, що об’єктивно впливає на тривалість процесуальних дій.

Повітряні тривоги системно порушують перебіг судових засідань. Суди в усіх досліджуваних громадах зупиняють роботу під час повітряної тривоги, що суттєво впливає на строки розгляду справ. Однак, наприклад, суд у Кіптівській громаді надає можливість продовжити судове засідання під час повітряної тривоги за відсутності учасників процесу.

Про проблеми з проведенням судових засідань через відсутність зв’язку повідомляв Чугуївський міський суд (мали місце порушення роботи системи "Електронний суд", відеоконференцзв’язку та автоматизованої системи документообігу).

Індикатор 35. Діяльність громадських організацій та ініціатив

Пройшли аудит: 12 / Не пройшли аудиту: 8

Громадський сектор у більшості досліджених громад активно працює, залишаючись важливим елементом підтримки демократичних процесів. Громадські організації переважно працюють із темою війни, а в найбільш постраждалих та прифронтових громадах зосередилися майже тільки на гуманітарній і правовій допомозі мешканцям.

У громадах, які не пройшли аудиту, — Циркунівській, Славутицькій, Нововоронцовській, Великоолександрівській, Олександрівській, Кіптівській, Роздільнянській, Марганецькій — громадські ініціативи або не діють, або здебільшого діють лише гуманітарні організації, волонтерські ініціативи та міжнародні партнери. У цих громадах масові заходи часто неможливі через встановлені заборони або рівень небезпеки, тому публічна активність громадських організацій мінімальна й здебільшого не виходить за межі кризового реагування.

Натомість у більш безпечних громадах тематика роботи громадянського суспільства значно ширша: культурні й молодіжні заходи, гендерні ініціативи, спортивні програми, освітні проєкти, розвиток інклюзії, підтримка підприємництва. 

Індикатор 36. Кіберзахист

Пройшли аудит: 18 / Не пройшли аудиту: 2 

Кіберзахист є важливим елементом забезпечення стабільної роботи органів місцевого самоврядування. Лише дві громади — Чугуївська і Новгород-Сіверська — не пройшли аудиту за цим критерієм. На їхніх офіційних ресурсах є інформація про існування служб захисту інформації, але немає даних про проведення аудиту кібербезпеки, навчання працівників, резервне копіювання даних, технічний захист серверів, тестування систем, плани реагування або зафіксовані кіберінциденти.

Частина громад повідомила про різні типи кібератак у період з листопада 2025 до квітня 2026 року. Найбільш атакованою серед досліджуваних громад була Краснокутська. За інформацією селищної ради, з листопада 2025 до квітня 2026 року на офіційному сайті громади було здійснено 417 дій, кваліфікованих як кібератаки, але селищна рада не деталізувала типів цих кібератак та їхнього впливу на роботу структур селищної ради.

У Куликівській громаді зафіксовано 6 фішингових атак, у Шостці — 1 випадок, пов’язаний зі шкідливим програмним забезпеченням. У Верхньодніпровській громаді за період аудиту зафіксовано 4 випадки фішингових атак (розсилка електронних листів із сумнівними посиланнями), жодна з яких не була успішною.

В досліджуваний період комунікаційні системи Циркунівської сільської військової адміністрації зазнали двох кібератак, які короткочасно зупинили роботу електронної пошти. Дві кібератаки типу Brute Force (система автоматизованого підбору паролів) на системи Славутицької міської ради призводили до збоїв у роботі системи.