Україна працює над оновленням виборчого законодавства, зважаючи на європейські стандарти та нові виклики. За словами Ольги Коцюруби, старшої радниці з правових питань Громадянської мережі ОПОРА, українське законодавство потребує вдосконалення відповідно до європейських норм, зокрема в частині агітації за кордоном і в мережі Інтернет, а також зважаючи на розповсюдження штучного інтелекту і нові регулювання ЄС. Про це вона розповіла під час круглого столу “Агітація в мережі Інтернет та у закордонному виборчому окрузі” 26 листопада в Києві.

Народна депутатка і модераторка обговорення Аліна Загоруйко підкреслила, що питання дезінформації і використання ШІ в онлайн-агітації є справді актуальними. “Тема агітації дуже сильно пов’язана з темою прозорості фінансування виборчих кампаній, а отже, і з національною безпекою”, — підкреслила вона.

Україна має шанс закріпити своє місце як регіонального лідера у сфері демократії навіть в умовах війни, готуючись до майбутніх повоєнних виборів, вважає Віталій Плукар, заступник голови Центральної виборчої комісії. “Майбутні післявоєнні вибори можуть стати одним із шансів для України не лише закріпити свою демократичність, а й створити новації, які стануть корисними для міжнародної практики”, — зазначив він.

Проблеми організації виборчого процесу за кордоном існують і в інших країнах — про це розповіла Міхаела Дука-Ангелічі, керівниця департаменту аналізу та досліджень молдовської громадської організації Promo-LEX. Як спостерігачка на попередніх виборах у Молдові вона відзначила низку проблем, зокрема нестачу бюлетенів для голосування виборців за кордоном. “У подальшому варто збільшити прозорість прийняття рішень і консультацій між Центральною виборчою комісією Молдови та Міністерством закордонних справ країни”, — поділилася висновком експертка. 

Ольга Снопок, аналітикиня цифрових платформ Громадянської мережі ОПОРА, говорила про виклики агітації в соцмережах за межами України. За її словами, Meta і Google залишаються лідерами у сфері регулювання політичного контенту. Meta вимагає, щоб рекламодавці підтверджували свою особу та надавали документи, які відповідають країні показу реклами. Google впроваджує аналогічні правила, але з додатковими вимогами — наприклад, надання підтвердження права на політичну агітацію в ЄС. Для українських політичних акторів це може стати логістичним викликом через необхідність відповідати умовам у кожній країні окремо.

Натомість Telegram і TikTok взагалі забороняють політичну рекламу. Однак на повоєнних виборах ці платформи можуть бути використані для прихованої агітації через анонімні канали, що працюють без модерації, та блогерів. Такий підхід не лише порушує прозорість, а й відкриває можливості для втручання у вибори, зокрема з боку РФ.

Також аналітики ОПОРИ проаналізували вартість політичної реклами у різних країнах. Наприклад, у США середня ціна рекламного допису становить $266, у Європі — $48, а в Україні — $31. Високі ціни можуть стати серйозним бар’єром для кандидатів і партій, якщо ті охоплення багатьох країн водночас.

Старший спеціаліст із політичних та правових питань Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) в Україні Сергій Савелій зазначив, що використання інтернету радикально змінює підхід до політичної реклами, особливо в соцмережах, бо ті є транснаціональними і масовими. “З початком повномасштабного вторгнення 80% українців вважають інтернет і соцмережі основним джерелом інформації”, — наголосив він. Однак саме в цій площині демократичні процеси є найбільш вразливими через недостатню прозорість використання персональних даних і таргетування та відсутність фінансових обмежень для політичної реклами.

Микита Потураєв, голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, вважає, що основною загрозою на майбутніх виборах стане безпрецедентне поширення дезінформації та дипфейків. Ба більше, якщо інформація буде викривлена через маніпуляції, наявні механізми регулювання не зможуть спрацювати у повному обсязі.

Захід організували Комітет Верховної Ради з питань організації державної влади місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування у партнерстві з Громадянською мережею ОПОРА. Народні депутати, представники Центральної виборчої комісії, Національного агентства з питань запобігання корупції та громадських організацій обговорили міжнародні стандарти і правове регулювання передвиборної агітації в країнах ЄС, а також розглянули виклики дезінформації та штучного інтелекту, що здатні вплинути на демократичні процеси.

Більше фото можна знайти тут. Усі презентації спікерів можна переглянути тут. Повний відеозапис обговорення доступний за посиланням.