Регламент ради важливіший за проблеми рівнян?

З 77 питань сесії найгострішим та найбільш обговорюваним стало затвердження Регламенту роботи Рівнеради шостого скликання. Політичні баталії виникли навколо визначення кількісного складу депутатських фракцій. На початку роботи депутати шостого скликання внесли зміни у Регламент ради п`ятого скликання, якими скасували обмеження щодо мінімальної участі членів у фракціях. Саме після цього у Рівненській міськраді з`явилися фракція Народної Партії, яка складається з двох обранців, та фракція «Єдиного Центру», яку одноосібно представляє Сергій Паладійчук.

17 лютого голова фракції «Батьківщина» Любомир Гладун спробував виправити цю помилку. Аби вирішити абсурдну ситуацію, коли одна людина є одночасно і депутатом, і цілою фракцією, пан Гладун запропонував створювати фракції не менше, ніж з чотирьох представників. Цю ініціативу не підтримали. Регламент, який був першим питанням у порядку денному, депутати спочатку взагалі не прийняли, однак повернулися до нього після розгляду інших 76 питань. Другим голосуванням документ затвердили, однак без обмежень кількісного складу фракцій.

Загалом на прийняття Регламенту у депутатів пішло більше часу, ніж на розгляд всіх інших питань сесії. На думку представників ОПОРИ, «нерегламентні» питання були такими ж важливими для рівнян, і народні обранці несправедливо обійшли їх увагою. Депутати виділили землю під будівництво притулку для бездомних тварин, знайшли кошти на GPS-навігатори для патрульних автомобілів міліції, запровадили туристичний збір для готелів, виділили 150 тисяч грн. на пластикові вікна для «Текстильника»...

Однак ці питання депутати розглядали з відчутно меншим інтересом, ніж питання Регламенту. Можна припустити, що їх узгодили на комісіях та фракціях. Не всі народні обранці входять у комісії, проте ні в кого не виникло запитання, навіщо патрульним міліціонерам GPS-навігатори. На заміну ж вікон «Текстильника» виділили, як уже згадувалося, 150 тисяч грн. Цікаво: хто з депутатів знає, скільки у цьому приміщенні вікон, якого вони розміру і коли їх міняли востаннє? Проте найдивнішою виглядала ситуація з мешканцями гуртожитку збанкрутілого ВАТ «Рівнельон».

Склалося враження, що людей, які прийшли протестувати проти передачі їхнього гуртожитку на баланс міста, запросили до сесійної зали, швиденько вислухали і випровадили, аби швидше перейти до розгляду регламенту. Що ж до ситуації, у якій опинилися ці рівняни, то, на думку ОПОРИ, вона в рази важливіша за визначення кількості людей у фракціях. Справа у тому, що гуртожиток «Рівнельону» переходить на баланс міста. Ті ж його мешканці, які не оформили ордери на кімнати, зіштовхнулися із загрозою виселення. Тепер на їхнє житло претендують інші мешканці Рівного, які стоять у міській черзі. Зі слів учасників пікетування, вони не змогли отримати ордери через те, що з них за це вимагали немалі суми грошей. Коли ж вони прийшли до депутатів за допомогою, їм продемонстрували, що питання кількості депутатів у фракціях значно цікавіше і важливіше, ніж загроза виселення декількох десятків рівнян. Принаймні, таке враження склалося у представників ОПОРИ після того, як депутати прийняли рішення створити тимчасову комісію для розгляду цієї ситуації і перейшли до питання регламенту.

Секрет Регламенту

Кількість депутатів, які можуть створити окрему фракцію, серйозно впливає на розподіл сил та впливовість окремих політиків. Саме тому це питання так серйозно сприйняли депутати міськради, кожен з яких відстоював свій інтерес. Представники ВО «Батьківщина» та «Свобода» намагалися зберегти переваги, які надавала їм більшість у раді при формуванні виконкому. Ці сили виступали за те, аби фракція складалася мінімум з чотирьох представників через те, що фракція має право ввести свого представника у «нерезиновий» виконком. Якщо б пропозицію голови фракції «Батьківщина» Любомира Гладуна підтримали, то фракції у раді могли б сформувати депутати від «Батьківщини», яких аж 21, «Свободи» - 6 депутатів, Партії регіонів - 6, «Нашої України» - 5, «Фронту Змін» - 4, «Всеукраїнського патріотичного союзу» - 4 депутати. Решта народних обранців могли б створити або розширену фракцію за участі представників різних політичних сил, або об`єднатися у депутатські групи. Це, звісно, не влаштовує тих, хто мало представлений в раді. Адже важливі питання вирішуються не тільки на сесіях, а й у комісіях. Домовлятися ж з іншими політичними силами для того, щоб створити розширену фракцію чи депутатську групу, означає йти на поступки, а це не завжди вигідно.

КОМЕНТАРІ

Олександр Курсик (депутат Рівнеради, представник фракції ВО «Батьківщина», яка складається з 21 депутата):

- Кожна фракція має вплив на формування виконавчого комітету, - пояснює депутат. - Якщо є фракція, то є, відповідно, представники у виконкомі. За кожного представника йде боротьба, особливо після того, як з`явилася інформація про можливість вирішення земельних питань безпосередньо на виконкомі. З сьогоднішньою владою це цілком можливо, і ми навіть не знатимемо, коли це станеться. Подібна боротьба йде і за постійні комісії. Наприклад, всі депутати хочуть потрапити до бюджетної чи земельної комісії. Тепер представник фракції, наприклад, Паладійчук, скаже, що кожна фракція повинна мати людину в земельній комісії. І він туди піде.

Пан Курсик переконаний, що після прийняття Регламенту сесії шостого скликання у міського голови з`явилась реальна можливість сформувати лояльний виконком.

- Утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності і затвердження персонального складу поіменно, внесення змін до виконавчого комітету - це право депутатів, - каже політик. - Однак голосування за склад виконкому відбувається пакетом, а всі персоналії погоджуються з міським головою заздалегідь і лише після цього виносяться на сесію. Тобто міський голова пропонує, а сесія голосує. Якщо у міського голови є більшість (а вона в нього є), то він може це зробити.

Сергій Паладійчук (голова фракції «Єдиний Центр», яка складається виключно з Сергія Паладійчука):

- Депутат є представником політичної партії, що має ідеологію, яку підтримує певна група виборців. Політична сила може бути представлена у міській раді одним, двома, трьома депутатами, та вона повинна мати право виступати окремим суб`єктом у роботі міської ради, - переконаний політик. - Все ж таки вона представляє політичну силу. Якби ця людина була позапартійна або взагалі нейтральна, то, можливо, така логіка була б відсутня. Якщо ж людина представляє політичну силу, певну групу виборців, вона має право декларувати свої цінності і, від імені виборців, виступати з певними оцінками, ініціативами чи рішеннями. Тому, якщо ввести якісь обмеження, це, фактично, - ознака тоталітарного суспільства. На мою думку, обмеження створюються для того, щоб затулити рот одним політикам і дати іншим можливість більше говорити. Це якась вибіркова демократія, яка нічого спільного зі справжньою демократією не має. 

- Які переваги дає створення депутатської фракції?

- Є певні регламентні процедури, прописані під фракцію, - пояснює пан Паладійчук. - Юридично якщо фракції немає, то ці регламентні процедури не дадуть можливості одному депутату, зокрема мені, бути певним суб`єктом, який може взяти участь в розширеній нараді, що за регламентом складається з фракцій. А на цій розширеній нараді можуть прийматися рішення про зміни порядку денного, про внесення питань до порядку денного, про відхилення тих чи інших пропозицій тощо. По-друге, знову ж таки, якби там не було, але фракція - це позиція певної групи людей. Коли ми кажемо про те, що одна людина-фракція звучить ніби трошечки маразматично, ми забуваємо, що за цією людиною стоять інші партійці, які не увійшли до міської ради. Тобто є політичні ради, які напрацьовують ті чи інші рішення і делегують своєму представнику право виступати з цими ініціативами на сесії. Таким чином, вони здійснюють свою політичну діяльність. Коли ж ми кажемо, що одна людина - фракція, то це не одна людина-фракція, а це людина, за якою стоїть ще декілька тисяч партійців, які разом акумулюють ті чи інші рішення, що потім висловлюються як рішення певної групи людей.