Місцеві вибори 2010 року завершилися для Рівного певною мірою прогнозовано: міським головою повторно обрали Володимира Хомка, найбільше депутатських мандатів у міській раді отримали представники політичної партії ВО «Батьківщина». Разом з тим, суттєво змінився як персональний, так і партійний склад ради. Так, до нового скликання повторно обрали лише 19 депутатів, що становить третину від складу ради, який у новому скликанні збільшився з 53 до 54 депутатів. Щодо партійного представництва, то порівняно з минулим скликанням їхня кількість зросла з 6 до 10 політичних сил, зокрема 6 з них отримали представництво в раді вперше.

За результатами виборів до Рівненської міської ради 3 % бар’єр подолали 9 політичних партій: ВО «Батьківщина», ВО «Свобода», Партія регіонів, «Наша Україна», «Фронт Змін», «Всеукраїнський патріотичний союз», «Український демократичний альянс за реформи» («УДАР»), Народна партія та «Сильна Україна». Також у раді представлена місцева організація «Єдиного центру», висуванець від якої переміг в одномандатному мажоритарному окрузі. Вперше до міської ради потрапили такі політичні сили, як ВО «Свобода», «Фронт Змін», «Всеукраїнський патріотичний союз», «УДАР» та «Єдиний центр».

Зважаючи на результати виборів, можна припустити, що в Рівненській міській раді можливі кілька варіантів утворення нової більшості, зокрема, навколо міського голови за участю широкого кола політичних партій, та більшість на основі опозиційних (як у національному масштабі, так і до міського голови) політичних сил, зокрема, ВО «Батьківщина» та ВО «Свобода». На нашу думку, ймовірнішим був другий варіант, тим паче, що на двох у ВО «Батьківщини» та ВО «Свободи» було 29 депутатів, тобто більшість. Цього достатньо, аби обрати свого секретаря міської ради та приймати будь-які рішення.

Теоретично до такої більшості могли приєднатися й інші політичні сили, наприклад, «Фронт Змін», який також перебуває в опозиції до нинішньої української влади. Об’єднуючим фактором могла стати не спільна ідеологія чи схожі програмні положення, а опозиційність. За умов приєднання «Фронту Змін» до такої більшості, її кількісний склад зріс би до 33 депутатів. Проте депутатами міської ради від цієї політичної сили стали Василь Харковець та Тарас Максименко, з якими в нинішнього міського голови досить хороші стосунки. Зокрема, на передодні місцевих виборів першого Володимир Хомко призначив на посаду начальника управління освіти Рівненського міськвиконкому, другого (нещодавно) – директором міського палацу культури «Текстильник».

Говорити про можливість об’єднання в Рівненській міській раді ВО «Батьківщина» чи ВО «Свобода» з Партією регіонів, Народною партією, «Сильною Україною» чи «Єдиним центром» майже не припустимо, зважаючи на всю серйозність їхнього ідеологічного протистояння та на ситуацію в Україні, зокрема, арешти опозиційних політиків, більшість з яких працювала на різних високих державних посадах в уряді Юлії Тимошенко. Варто нагадати, що всім їм інкримінується розкрадання або нецільове використання державних коштів.

Напередодні першої сесії Рівненської міської ради все зводилося до того, що до нової більшості увійдуть ВО «Батьківщина» та ВО «Свобода», а секретарем міськради буде представник біло-сердечних, зокрема розглядалися кандидатури Андрія Грещука та Юрія Запорожця. Згідно норм чинного законодавства, процедура обрання секретаря міської ради відбувається наступним чином. Спершу кандидатуру на цю посаду пропонує міський голова, якщо вона не набирає більшої половини голосів (у цьому випадку – 28), тоді депутатський корпус отримує право вносити свою кандидатуру.

Мабуть, представники «Батьківщини» та «Свободи» розраховували, що події у міській раді розгортатимуться за подібним сценарієм. Після того, як кандидатура, запропонована міським головою, не набере необхідної кількості голосів, вони зможуть поставити на голосування заздалегідь узгоджену, яка в результаті отримає підтримку як мінімум 29 депутатів. Але для них стало несподіванкою, коли Володимир Хомко запропонував кандидатуру Андрія Грещука на посаду секретаря Рівненської міської ради, яка вочевидь не була погоджена міським головою та керівництвом фракції ВО «Батьківщина».

Принаймні про це заявив Любомир Гладун, голова цієї фракції у Рівненській міській раді, який зазначив: оскільки ця кандидатура не була погоджена з ними, «Батьківщина» просить перенести голосування за посаду секретаря на декілька днів. Якщо цього не відбудеться, фракції ВО «Батьківщина» та ВО «Свобода» погрожували не брати участі в роботі сесії.

Проте пропозиції представників цих політичних сил не були враховані, міський голова був налаштований обрати секретаря якомога швидше. Тим паче, що з результатів голосування було зрозуміло, що кандидатура була погоджена з іншими політичними силами в міській раді. За його кандидатуру у повному складі проголосували: Партія регіонів, «Фронт Змін», «Наша Україна», «Всеукраїнський патріотичний союз», Народна партія, «УДАР», «Єдиний центр» та «Сильна Україна», а також міський голова, сам Грещук та його однопартієць Анатолій Чугуєвець, голос якого став вирішальним.

Таким чином, усього за Грещука проголосували 28 депутатів – мінімальна кількість, необхідна для обрання секретаря міської ради. Депутати від «Батьківщини», окрім Грещука та Чугуєвця, а також ВО «Свобода» участі в голосуванні не брали.

Показовою під час голосування була сутичка між депутатами, в якій з однієї сторони взяли участь народний депутат України від БЮТ Юрій Прокопчук, депутати обласної ради від ВО «Свобода» Олег Осуховський та Степан Мовчан, депутати міської ради від «Батьківщини» та «Свободи», а з іншої – на чолі з депутатом міської ради, заступником голови Рівненської обласної державної адміністрації Олексієм Губановим та іншими представниками Партії регіонів, «Нашої України» та «Фронту Змін». Усього участь в сутичці взяли близько 20 осіб, проте до бійки не дійшло.

Фактично голосування за секретаря міської ради визначило як персональний, так і партійний склад нової неформальної більшості, до якої увійшов міський голова та представники 9 політичних партій, які підтримали кандидатуру Грещука. Проте, незважаючи на кількість партій, які увійшли до Рівнеради, її чисельний склад становить 28 депутатів, що кількісно переважає опозицію лише на одного депутата. Якщо є більшість, то повинна бути й опозиція. Цілком логічно, що до неї увійшли в повному складі фракції ВО «Батьківщина» та ВО «Свобода». Проте, можливо, баланс сил у раді може змінитися, що не виключає можливість як її переформатування, так і розширення за рахунок окремих депутатів. Як не як, а імперативний мандат у місцевих радах не передбачений.

Також варто зазначити, що зараз в Рівненській міській раді утворено 9 депутатських фракцій. Так, до фракції ВО «Батьківщині» спочатку увійшли 23 депутата, але після обрання Андрія Грещука секретарем міської ради та виключенням з лав партії Анатолія Чугуєвця, її кількість скоротилася до 21. Також у міській раді свої фракції утворили ВО «Свобода» (6 депутатів), Партія регіонів (6 депутатів), «Наша Україна» (5 депутатів), «Фронт Змін» (4 депутати), «Всеукраїнський патріотичний союз» (4 депутати), «УДАР» (2 депутати), Народна партія (2 депутати), «Єдиний центр» (1 депутат), троє депутатів залишаються позафракційними. Разом з вищезгаданими представниками «Батьківщини» позафракційним залишається єдиний представник «Сильної України» у Рівненській міській раді Сергій Власенко. Найбільше дивує те, що у новому скликанні буде фракція у складі одного депутата, який є водночас і депутатом, і цілою фракцією.

Перші кроки депутатів
Щодо оцінки перших місяців діяльності Рівненської міської ради, то за цей період міські депутати так і не зуміли прийняти регламент нового скликання, але вже встигли внести зміни у попередній. Так, у новому скликанні міськради фракцію може створити всього один депутат, тобто зняті будь-які обмеження стосовно кількості депутатів, які можуть об’єднуватися. Звідси і появи в міській раді фракцій у складі двох (Народна партія) та одного депутата («Єдиний центр»).

Окрім цього, за два місяці роботи депутати прийняли новий бюджет та з метою зменшити адміністративні витрати об’єднали дві структури: Міський палац культури «Текстильник» та Міський будинок культури.

З цієї ж причини рада прийняла рішення ліквідувати пільги для студентів та школярів на проїзд у міському комунальному транспорті. Таким чином, починаючи з 1 січня студенти та школярі їздять у міських тролейбусах за повну вартість. Проте міська рада пропонує зберегти право пільгового проїзду для певної категорії студентів, зокрема, з соціально незахищених сімей.

Ще одним рішенням, яке потребує уваги, стало виділення 200 тис. грн. з міського бюджету, а також земельної ділянки для побудови притулку для бездомних тварин.

Розподіл депутатів у постійних комісіях відбувся без особливого ажіотажу. Хоча це лише на перший погляд. На відміну від обрання секретаря міськради, всі питання щодо комісій були вирішенні кулуарно ще до початку сесії. Навіть питання голів комісій не викликали суперечок під час голосування, що ще раз підтвердило: всі про все можуть домовитись.

Довідка:

Моніторинг роботи Рівненської міської ради та міського голови здійснюється в рамках проекту ГМ ОПОРА з громадського демократичного моніторингу новообраних органів місцевого самоврядування у 15 громадах країни.