За перші півроку роботи народних депутатів Верховна Рада працювала на 1,7 разів більше за Парламент VII скликання. Примітно, що Президент і Уряд демонструють значно вищий коефіцієнт корисною дії в законотворчій роботі, порівняно з депутатами, лише 13 % ініціатив яких стали законами (368 із 2777). Так, 74 % законодавчих ініціатив Президента (26 з 35 документів), внесених до Парламенту, було результативно проголосовано, а серед ініційованих Кабінетом Міністрів України  - було схвалено 35 % (56 із 159 документів). Дізнайтеся про законотворчу діяльність, парламентську дисципліну, сумісне голосування, проблеми і рекомендації більш ефективної роботи народних обранців. 

РЕЗЮМЕ

27 травня виповнилося півроку від набуття повноважень депутатів Верховної Ради України VIII скликання.  У період з 27 листопада 2014 р. по 27 травня 2015 р., український Парламент працював упродовж 48 робочих пленарних днів та провів 61 пленарне засідання, у той час як  Парламент попереднього скликання провів у сесійній залі лише 28 пленарних днів. За цей час парламентарі продемонстрували високу активність у підготовці законодавчих ініціатив, підготувавши 94 % з 2 965 законодавчих актів, усього зареєстрованих у Верховній Раді.

Лише 25 % з усіх зареєстрованих законопроектів було розглянуто Парламентом, а результативно ухвалено – 451 (60 %) з 742 розглянутих проектів законодавчих актів. Найактивнішими законотворцями у Верховній Раді чинного скликання є представники фракції ВО «Батьківщина», на кожного з них припадає у середньому 49 зареєстрованих законопроектів. Друге та третє місця за відповідним показником займають фракція Радикальної партії Олега Ляшка (у середньому 33 законопроекти на 1 члена фракції) та позафракційні (26 законопроектів на особу). Велика кількість зареєстрованих законопроектів не лише свідчить про прагнення депутатів реалізувати власні напрацювання, а й актуалізує проблему оцінки якості великого масиву альтернативних ініціатив і відсутності сталої системи планування законотворчої діяльності.

Традиційним питанням українського парламентаризму залишається інституційна незалежність Верховної Ради, відсутність тиску з боку інших державних та політичних інститутів.  Парламент ухвалив 451 проект законів та постанов Верховної Ради України, при чому ініціаторами 81 % з них були народні депутати України. Цей показник може свідчити про здатність українського Парламенту відігравати провідну та незалежну роль у зміні законодавчого регулювання в країні. У той же час Президент і Уряд демонструють значно вищий коефіцієнт корисною дії в законотворчій роботі, порівняно з депутатами, лише 13 % ініціатив яких стали законами. Так, 74 % законодавчі ініціативи Президента (26 з 35 документів), внесених до Парламенту – було результативно проголосовано, а серед ініційованих Кабінетом Міністрів України проектів законодавчих актів було схвалено 35 % (56 із 159 документів). За результатами узагальнення прийнятих Верховною Радою України рішень можна стверджувати, що до пріоритетів нового скликання входить проблематика діяльності правоохоронних органів, податкової та митної політики, а також національної безпеки та оборони.

За підрахунками ОПОРИ, фракція «Народний Фронт» найчастіше підтримувала винесені на розгляд Парламентом проекти рішень (у 69,94 % випадків). Серед фракцій правлячої коаліції «Об’єднання «Самопоміч» найменше голосувала «за» проекти законів та постанов, які стояли у порядку денному (53,24 %). «Опозиційний блок» масово ігнорував голосування за питання порядку денного пленарних засідань та найменше з усіх фракцій підтримував проекти законів та постанов (голосування «за» лише у 8,16 % випадків). Ці підрахунки демонструють політичні стратегії парламентських партій. З одного боку,  «Опозиційний блок» намагається через механізм голосування утвердити свої позиції як єдиної опозиційної фракції. З іншого, окремі  члени правлячої коаліції не мають наміру брати політичну відповідальність за усі прийняті Парламентом рішення (зокрема «Самопоміч»).

Для Верховної Ради України актуальною залишилася проблема відвідуваності  народними депутатами України пленарних засідань. Лише 22 народних депутати України відвідали усі пленарні засідання Парламенту. Найбільш дисциплінованими виявилися члени фракції «Народний Фронт», які в середньому відвідали 88 % пленарних засідань. Найменш активно брали участь у пленарних засіданнях члени депутатської групи «Відродження» (69 %). Так само виглядає й рейтинг відвідуваності парламентських комітетів: найкраще відвідували засідання комітетів депутати фракції «Народного Фронту» (показник їх відвідуваності – 87,67 %), найгірше – члени групи «Відродження» (48,84 %). Найбільш дисципліноване відвідування зафіксовано у Комітеті з питань інформатизації та зв'язку  (86,18 %), а найменш дисциплінованими за перші півроку роботи Парламенту були члени Комітету з питань національної безпеки і оборони (середня відвідуваність – 60,75 %).

Перше півріччя роботи Верховної Ради України засвідчило проблему низької відвідуваності Парламенту та комітетів народними депутатами України, недотримання депутатського обов’язку голосувати «за», «проти» або «утримався» за питання порядку денного у разі перебування у сесійній залі, а також необхідність розробки та впровадження стандартизованої системи оцінки якості законодавчих ініціатив та планування законотворчої діяльності.

ЗАКОНОТВОРЧА АКТИВНІСТЬ У ВЕРХОВНІЙ РАДІ УКРАЇНИ

Відповідно до Конституції України, Верховна Рада є єдиним законодавчим органом влади. До повноважень українського Парламенту належить прийняття законів, при цьому право законодавчої ініціативи належить Президенту України, народним депутатам України, Кабінету Міністрів України.

За півроку діяльності Верховної Ради України VIII скликання трьома суб’єктами законодавчої ініціативи – Президентом, Урядом та народними депутатами України, було підготовлено й зареєстровано в Парламенті 2 965 законодавчих актів. З них 1 797 проектів законів і 1 164 проекти постанов, а також 1 проект заяви (до Міжнародного кримінального суду про визнання Україною юрисдикції міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та військових злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації, які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян).

Майже 94 % усіх проектів законодавчих ініціатив внесені народними депутатами України. Зокрема, 2 777 законопроектів належать до індивідуальної чи колективної ініціативи народних депутатів України, 159 проектів нормативних актів підготовлено Кабінетом Міністрів України і 35 проектів документів внесено в Парламент з ініціативи Президента України Петра Порошенка.

Народні депутати України VIII скликання за кількістю зареєстрованих законопроектів перевершили своїх колег із попереднього складу Парламенту. Депутати VII скликання за перших півроку своєї робити зареєстрували 2 413 законопроектів, тобто на 13 % менше, ніж обранці нового скликання українського Парламенту.

Інтенсивність законодавчої ініціативи народних депутатів України, яка значно перевищує аналогічні показники Уряду та Президента України, може мати неоднозначне трактування. З одного боку, народні депутати України VIII скликання вмотивовані на законодавчому рівні виконувати передвиборчі обіцянки та політичні програми, зацікавлені в демонстрації індивідуальної продуктивності. З іншого, велика кількість законопроектів, яка виходить від народних депутатів, може свідчити про неефективність практики погодження між ними політичних та професійних позицій, відсутність планування законотворчої діяльності в Парламенті. Крім цього, масова реєстрація законопроектів народними депутатами України не забезпечується системною перевіркою якості нормативних ініціатив.

Законодавчий процес в Україні включає декілька етапів, починаючи від підготовки законопроекту суб’єктом права законодавчої ініціативи і реєстрації його у Верховній Раді України, попереднього розгляду законопроекту комітетами, завершуючи розглядом законодавчої ініціативи на пленарному засіданні Ради, підписанням закону Президентом України та його оприлюдненням.

Тематично більшість зареєстрованих законодавчих ініціатив (356 документів) належать до профілю діяльності Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування. Однак більшість з них (308 документів) є проектами постанов, законопроектами ж є лише 48 документів. Відтак, в розрізі проектів законів, зареєстрованих у Парламенті, найбільша кількість стосується питань податкової та митної політики (297) та питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (191). Питання інформатизації та зв'язку (7 документів), а також європейської інтеграції (12 документів) найрідше ставали профільними темами в законопроектній роботі.

Отже, найбільш завантаженими роботою над законопроектами є чотири комітети – Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, Комітет з питань податкової та митної політики, Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності і Комітет з питань правової політики та правосуддя. Тоді як найменше роботи в депутатів, що входять до Комітету з питань інформатизації та зв'язку, Комітету з питань європейської інтеграції, Комітету з питань транспорту і Комітету з питань запобігання і протидії корупції.

РОЗГЛЯД ЗАКОНОДАВЧИХ ІНІЦІАТИВ У ВЕРХОВНІЙ РАДІ УКРАЇНИ VIII СКЛИКАННЯ

Верховна Рада VIII скликання протягом своїх перших півроку працювала значно інтенсивніше, ніж Парламент попереднього скликання. За перші півроку діяльності нинішній Парламент працював 48 пленарних днів, тоді як попередній за цей же період провів у залі Парламенту лише 28 пленарних днів.  

За перші півроку Парламентом VIII скликання було розглянуто 25 % від усіх зареєстрованих законопроектів та проектів постанов Верховної Ради України (742 з 2 965 законопроектів).

Трохи більше половини (60 %) з розглянутих Верховною Радою України законопроектів були результативно проголосовані та прийняті, а саме – 451 з 742 розглянутих проектів законодавчих актів. З усіх прийнятих законопроектів 81 % (368 із 451 документа) був ініційований депутатами, 13 % (57 із 451 документа) – Кабінетом Міністрів України і 6 % (26 із 451 документа) – Президентом.  

Однак, беручи до уваги співвідношення кількості ініційованих кожним із суб’єктів права законодавчої ініціативи законопроектів і кількості результативно проголосованих проектів законодавчих актів – Президент і Уряд демонструють значно вищий коефіцієнт корисною дії в законотворчій роботі, порівняно з депутатами. Так, 74 % законодавчих ініціатив Президента (26 з 35 документів), внесених до Парламенту – були підтримані депутатами і стали законами. Законотворча результативність Уряду виявилася меншою – 35 % проектів законодавчих актів, ініційованих Кабінетом Міністрів України (56 із 159 документів), були результативно проголосовані в Парламенті і набули чинності. Тоді як серед усіх зареєстрованих депутатами за півроку законопроектів законами стали лише 13 % з них.   

Найбільша кількість ухвалених Парламентом рішень входила до сфери відання Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (41 результативно проголосований законопроект), Комітету з питань податкової та митної політики (40 результативно проголосованих законопроектів) і Комітету з питань національної безпеки і оборони (32 результативно проголосованих законопроекти). Найменше було ухвалено законопроектів, які належали до профілю діяльності Комітету з питань транспорту і Комітету з питань інформатизації та зв'язку – по 1 результативно проголосованому законопроекту.

ДІЯЛЬНІСТЬ НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ УКРАЇНИ ТА ДЕПУТАТСЬКИХ ФРАКЦІЙ

Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала діяльність народних депутатів України та депутатських фракцій за такими критеріями: 1) законодавча активність, 2) подача запитів та 3) виступи на пленарних засіданнях Верховної Ради України.

Члени фракції «Блоку Петра Порошенка» найчастіше ставали авторами або співавторами законопроектів, які вносились до Верховної Ради України, усього представники цієї фракції залучалися до підготовки 2 392 проектів законів. Депутати фракції «Народного Фронту» у авторстві та співавторстві із колегами з інших фракцій підготували 1 725 законопроектів.Такі показники законотворчої діяльності фракції «Блоку Петра Порошенка» та «Народного Фронту» є прогнозованими, враховуючи чисельність депутатських фракцій.Натомість позафракційні депутати України разом підготували 1 080 проектів законів, займаючи третю позицію у рейтингу законотворчої активності, 926 законопроектів належать до авторства/співавторства членів фракції ВО «Батьківщина», 693 – фракції Радикальної партії Олега Ляшка, 517 – фракції партії «Самопоміч», 468 – фракції «Опозиційного блоку». Члени депутатських груп «Воля народу» та «Відродження» долучалися до розробки 274 та 211 законопроектів відповідно.

Якщо враховувати чисельність фракцій та виводити середню кількість законопроектів на одного члена фракції або депутатської групи, то показники активності будуть відрізнятися. Найбільший показник участі одного члена фракції в підготовці законопроектів належить ВО «Батьківщина» (49 проектів законів на одного члена фракції). Водночас відповідні показники Радикальної партії Олега Ляшка складають 33 проекти, партії «Народний Фронт» – 21, «Блоку Петра Порошенка» – 17, «Самопомочі» – 17, «Опозиційного блоку» – 12, депутатської групи «Воля народу» – 14, групи «Відродження» – 10. Натомість на одного позафракційного депутата в середньому припадає 26 законопроектів. Отже, не дивлячись на те, що фракція «Блоку Петра Порошенка»  долучалася до розробки найбільшої кількості законопроектів, члени фракції ВО «Батьківщина» мали найбільше навантаження в цьому аспекті депутатської роботи.

Кількість законопроектів, що були розроблені народними депутатами, не може виступати показовим критерієм оцінки ефективності їх роботи. Очевидно, що в законодавчій діяльності базовим підходом має бути якість прийнятих ініціатив та пропозицій, а не їхня кількість. Однак, в той же час законопроекти, що внесені народними депутатами України, є важливим механізмом відстеження політичної та професійної спрямованості депутата, послідовності його позицій. За час VIII скликання Верховної Ради України серед депутатів найбільше залучалися до розробки законопроектів та проектів постанов Сергій Власенко (307 проектів), Олена Ледовських (267), Олена Бойко (261), Олексій Гончаренко (229). Велику кількість проектів, до розробки яких долучалися згадані депутати, можна пояснити тим, що вони входять до складу Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, наділеного повноваженнями із підготовки постанов Парламенту із оголошення позачергових місцевих виборів. У той же час за кількістю змістовних законопроектів лідирують депутати Юрій Левченко (111), Михайло Головко (104), Олег Осуховський (96), Олександр Марченко (95), Андрій Іллєнко (94) та Олег Ляшко (93).

За підрахунками ОПОРИ, протягом роботи VIII скликання Верховної Ради України найбільш активно брав участь в обговореннях питань порядку денного пленарних засідань Верховної Ради народний депутат України Олег Ляшко, він виступав 205 разів. До найбільш активних ораторів нового скликання входять також член фракції партії «Самопоміч» Олег Березюк (117 виступів), член фракції «Блоку Петра Порошенка» Юрій Луценко (115 виступів), член фракції Радикальної партії Олега Ляшка Віктор Галасюк (90 виступів), член фракції ВО «Батьківщина» Сергій Соболєв (84 виступи). Найактивнішим членом фракції «Народного Фронту» стала Вікторія Сюмар (73 виступи), «Опозиційного блоку» – Олександр Долженков (49 виступів), депутатської групи «Відродження» – Віталій Хомутиннік (17 виступів), «Воля народу» – Ігор Єремеєв (13 виступів). Натомість серед позафракційних депутатів найчастіше виступав на пленарних засіданнях член ВО «Свобода» Юрій Левченко (96 виступів).

У розрізі активності депутатських фракцій, найчастіше брали участь в обговореннях члени фракції ВО «Батьківщина» та Радикальної Партії Олега Ляшка (в середньому майже 25 виступів на одного члена фракції), «Самопомочі» (15 виступів на одного члена фракції). На одного представника фракції «Народного Фронту» припадає 10 виступів, фракції «Опозиційного блоку» – 8 виступів, «Блоку Петра Порошенка» – 7 виступів. На одного члена депутатської групи «Відродження» в середньому припадає 5 виступів, «Воля народу» – 3 виступи, позафракційних – 9 виступів.

Одним із важливих інструментів депутатської роботи є запит. Народний депутат України має право на сесії Верховної Ради України звернутися із запитом до Президента України, до органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ та організацій із вимогою надати офіційну відповідь з питань, віднесених до їх компетенції.

За останні півроку роботи Верховної Ради України було оголошено близько 2 420 запитів народних депутатів України. З них, 801 був підготовлений депутатами фракції «Блоку Петра Порошенка», 533 запити належали авторству позафракційних обранців, «Народний Фронт» підготував 387 запитів, «Самопоміч» – 248 запитів. Водночас депутатська група «Відродження» здійснила 104 запити, фракція ВО «Батьківщина» надіслала 93 запити, депутати Радикальної партії Олега Ляшка підготували 92 запити, фракції «Опозиційного блоку» та групи «Воля народу» підготували 91 та 71 запит відповідно. Серед окремих депутатів найбільше користувалися механізмом депутатського запиту Руслан Сольвар (БПП), який здійснив 89 запитів, Яків Безбах (позафракційний) подав за період роботи Парламенту 79 запитів та Андрій Іллєнко (ВО «Свобода») – 68 запитів.

Серед запитів народних депутатів України переважають індивідуальні запити – 62,35 %, частка колективних запитів більш скромна – 37,65 %. З колективних запитів найбільше підписів набрали такі: щодо вилучення дипломатичних паспортів у депутатів VII скликання, які голосували за «диктаторські закони» (40 підписів); щодо «зелених» тарифів на електроенергію (40) та щодо ситуації на ринку авіаперевезень (31). Найбільше запитів було подано до Генеральної прокуратури України (405), далі за популярністю адресатів йдуть Міністерство внутрішніх справ – 162 запити, та Міністерство інфраструктури – 103 запити. Проблематика, що представлена у запитах найчастіше стосується питань дотримання законності (736), економіки (261), скарг і заяв виборців (135); найрідше депутатів хвилюють екологія (38), гуманітарні питання (27) та законотворення (6).

У Верховній Раді України є 10 народних депутатів, які за півроку роботи не підготували жодного запиту, не виступали на пленарних засіданнях і не брали участь у підготовці законопроектів[1]. До цієї групи також належить Надія Савченко, яка незаконно утримується в слідчому ізоляторі Російської Федерації та з об’єктивних причин не має можливості виконувати депутатські повноваження.

ПОЛІТИЧНІ ПОЗИЦІЇ/ГОЛОСУВАННЯ ДЕПУТАТСЬКИХ ФРАКЦІЙ ТА ГРУП

Голосування депутатських фракцій та груп

За півроку роботи, у період з 27 листопада 2014 р. по 27 травня 2015 р. Верховна Рада України VIII скликання провела 61 пленарне засідання. За цей час було зафіксовано близько 1 374 голосувань за питання порядку денного засідань Парламенту.

Враховуючи середньостатистичні показники голосування «за», «проти», «утримався», а також неголосування або відсутності на засіданнях депутатів різних фракцій (див. табл. 1), можна засвідчити, що представники «Народного Фронту» найчастіше підтримували винесені на розгляд Парламентом проекти рішень (у 69,94 % випадків), друге та третє місце за цим показником поділяють фракції Радикальної партії Олега Ляшка (67,42 %) та «Блоку Петра Порошенка» (61,87 %). Серед фракцій правлячої коаліції Об’єднання «Самопоміч» найменше голосувала «за» проекти законів та постанов, які стояли у порядку денному (53,24 %).

З-поміж фракцій Верховної Ради України за низкою показників вирізняється фракція партії «Опозиційний блок». Так, члени цієї фракції віддають свої голоси «за», «проти» чи «утримався» щодо поставленого на розгляд проекту рішення лише у 12,82 % випадків, ігноруючи таким чином виконання депутатського обов’язку голосувати за порядок денний Парламенту. В цілому, «Опозиційний блок» найменше підтримував проекти законів та постанов, винесених на розгляд Парламенту (голосування «за» лише у 8,16 % випадків). Окрім того, його члени найчастіше серед представників інших фракцій ухилялися від участі в голосуванні (у 42,20 % випадків), будучи присутніми у залі засідань.

За результатами аналізу даних щодо масиву голосувань, проведених за півроку роботи Парламенту, можна дійти до висновку: українські парламентарі неохоче голосують «проти» винесених на розгляд проектів рішень. Найчастіше проти законопроектів голосують позафракційні – у 4,13 % випадків, за цим показником їх наздоганяє фракція «Опозиційного блоку» – 3,83 %. Решта груп і фракцій натискають кнопку «проти» у середньому від 0,9 % (фракція «Народного Фронту» та група «Воля народу») до 3 % (фракція Об’єднання «Самопоміч») випадків. Депутати також майже не користуються опцією «утриматися» від голосування – у відсотковому відношенні її використання варіюється від 0,47 % (фракція «Народного Фронту») до 1,98 % (позафракційні).

Натомість зафіксовано високі показники «неголосування» – ситуації, коли депутати не голосують взагалі – ні «за», ні «проти», ні «утримався», хоча були зареєстровані на засіданні та, відповідно, фізично присутні у Парламенті. Таку позицію можна розцінювати як ухиляння від виконання депутатського обов’язку брати участь у розгляді винесених на розгляд законопроектів. Фракція «Опозиційного блоку» у 42,2 % випадків відмовлялася від участі в голосуванні, поступаючись у цьому лише групі «Відродження» (43,19 %). Характерно, що найменший показник за цим критерієм – у фракції Радикальної партії Олега Ляшка (17,03 %).

Проблема неможливості встановлення політичної позиції фракцій та депутатських груп щодо питань порядку денного через відсутність депутатів на пленарних засіданнях найбільше притаманна депутатським групам «Воля народу» (відсутні у 49,22 % випадків голосувань) і «Відродження» (37,66 %), позафракційним (43,96 %) та фракції «Опозиційного блоку» (44,99 %). Найбільш дисципліновані у цьому контексті є представники фракції «Народного Фронту», які були відсутніми під час голосувань за питання порядку денного лише у 10,73 % випадків.

Якщо брати до уваги показники одночасно за двома критеріями – відсутності і «неголосування», то можна виявити значну кількість депутатів, які незадовільно виконують свої обов’язки у Парламенті. Так, близько третини депутатів (138 осіб, 31,58 %) Верховної Ради більше, аніж у 50 % випадків голосувань за питання порядку денного відсутні на засіданні або ж присутні у залі Парламенту, але не голосують.

Сумісність голосувань парламентських фракцій

ОПОРА також проаналізувала сумісність голосування між фракціями та вплив окремих політичних сил на результати голосування. За офіційними результатами голосувань встановлено, які фракції мають найбільш вдалу історію політичних компромісів під час голосування за законопроекти. Результативним спільне голосування вважалось, якщо більше половини депутатів зі складу конкретної фракції брали участь у голосуванні за законопроект чи проект постанови, відповідно, величина фракції не впливає на результат підрахунку.На першому місці серед політичних партнерів у Парламенті виявились фракції «Народного Фронту» та «Блоку Петра Порошенка», які разом підтримали 94 % ініціатив, другі – «Народний Фронт» та Радикальна партія Олега Ляшка, що знайшли порозуміння під час голосування за 92 % законопроектів та постанов, «Блок Петра Порошенка» та Радикальна партія Олега Ляшка – 90 %; «Народний Фронт» та ВО «Батьківщина» підтримали 77 % законопроектів, а Радикальна партія Олега Ляшка та ВО «Батьківщина» – 75 %. Найменше спільних голосувань між «Опозиційним блоком» та іншими фракціями та депутатськими групами Парламенту – від 1 % до 3 %.

ОПОРА дослідила, які саме прийняті закони були достатньо суперечливими та найменш компромісними, що були прийняті внаслідок тривалих переговорів, інколи блокувань та бійок. До найбільш показових варто віднести Закон України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» – за нього майже у повному складі віддали свої голоси «Народний Фронт» (94 %), «Блок Петра Порошенка» (85 %) та група «Воля народу» (84 %); половину голосів дала «Самопоміч» (61 %) та позафракційні (43 %); фракції «Опозиційного блоку», Радикальної партії, ВО «Батьківщина» та групи «Економічний розвиток» не голосували зовсім. До прикладу, за Закон України «Про державний бюджет України на 2015 рік» майже у повному складі голосували «Народний Фронт» (96 %), Радикальна партія (90 %), група «Економічний розвиток» (89 %), «Самопоміч» (84 %); далі йдуть ВО «Батьківщина» (74 %), і «Блок Петра Порошенка» (73 %); позафракційні дали тільки 14 % голосів, «Воля народу» – 11 %, а представники фракції «Опозиційного блоку» не голосували зовсім. Ще один контроверсійний Закон «Про акціонерні товариства» (про внесення змін щодо кворуму загальних зборів акціонерних товариств з мажоритарними корпоративними правами держави) – за нього «Народний Фронт» та група «Економічний розвиток» віддали лише 16 % і 6 % голосів відповідно, натомість у ВО «Батьківщина» «за» проголосували 84 % депутатів, у «Самопомочі» – 81 %, у Радикальній партії – 77 %.

Персональне голосування народних депутатів України

На основі даних щодо 1 374 голосувань за проекти рішень за піврічний період діяльності Верховної Ради України було виявлено, що найчастіше винесені на розгляд Парламентом рішення підтримували представник «Блоку Петра Порошенка» І.Д. Спориш (90,9 % голосувань «за») та члени фракції «Народного Фронту» А. Парубій (89 %) та О. Бойко (87,1 %).

Лідерами з висловлення позиції «проти» є позафракційні депутати: Я. Безбах (19,95 % голосувань «проти»), Ю.В. Левченко (17,48 %), А. Іллєнко (17,18 %). Значна частка депутатів чинного скликання ігнорує голосування та не висловлює жодної чіткої позиції під час розгляду проектів законів. Передують у цьому члени фракції партії «Опозиційний блок», груп «Економічний розвиток» і «Воля народу», а також позафракційні – вони поділили між собою перші 34 позиції за цим критерієм. Депутатами, які найчастіше надають перевагу «неголосуванню» за проекти рішень, є представник «Опозиційного блоку» С.М. Ларін (не голосував у 83 % випадків), члени групи «Відродження» В.В. Зубик (79,6 %) та Л.М. Клімов (74 %).

Не враховуючи ув’язнену у РФ депутата ВО «Батьківщина» Н. Савченко, найбільше голосувань у Парламенті пропустили позафракційні Д. Ярош (96,54 % голосувань) та К. В. Жеваго (95,34 %), а також найбільший «старожил» Верховної Ради Ю.Л. Звягільський (96,57 %) – член фракції партії «Опозиційний блок».

Чотири депутати – позафракційні Д.О. Шенцев, Є. В. Мураєв, а також члени фракції партії «Опозиційний блок» Ю.Л. Звягільський та С.В. Льовочкін не більше 30 разів кожен проявили свою позицію «за», «проти» чи «утримався» під час голосування за 1 374 проекти рішень, у решті випадків – або були відсутні, або ж не голосували.

ДИСЦИПЛІНОВАНІСТЬ НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ УКРАЇНИ

Перед відкриттям кожного пленарного засідання проводиться реєстрація народних депутатів на підставі особистого пред’явлення посвідчення та засвідчення своєї присутності власноручним підписом (Закон України «Про Регламент Верховної Ради України»). Електронна реєстрація відбувається у залі засідань Верховної Ради за допомогою електронної системи та особистої картки депутата. Нарахування заробітної плати здійснюється виключно за даними письмової реєстрації.

За час VIII скликання Верховної Ради України було проведено 61 пленарне засідання, за даними письмової реєстрації, в усіх без виключення пленарних засіданнях взяли участь всього 22 народних депутати України. Серед усіх депутатів найменшу кількість пленарних засідань відвідали Андрій Білецький (10 %), Дмитро Ярош (13 %), Віталій Чепинога (23 %), Костянтин Жеваго (26 %), Сергій Пашинський (28 %) та Дмитро Святаш (28 %).Член фракції ВО «Батьківщина» Надія Савченко не була присутньою на жодному пленарному засіданні новообраного Парламенту у зв’язку з її незаконним утриманням у слідчому ізоляторі Російської Федерації. Натомість позафракційний народний депутат України Дмитро Ярош бере активну участь у проведенні антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, низька відвідуваність народним депутатом України Андрієм Білецьким може бути пояснена керівництвом полком патрульної служби міліції особливого призначення «Азов» ГУ МВС України в Київській області.

У розрізі середніх показників відвідуваності пленарних засідань членами депутатських фракцій та груп найбільш дисциплінованою стала фракція «Народний Фронт» (показник відвідуваності – 88 %). Найменш активно відвідували пленарні засідання Верховної Ради України члени депутатської групи «Відродження» (69 %).

ВІДВІДУВАНІСТЬ ДЕПУТАТСЬКИМИ ФРАКЦІЯМИ ТА ГРУПАМИ
ЗАСІДАНЬ ПАРЛАМЕНТСЬКИХ КОМІТЕТІВ

Присутність на засіданнях комітетів ВРУ – це прямий обов’язок народних депутатів згідно зі ст. 24 п. 3 Закону України «Про статус народного депутата», бо «кожен народний депутат зобов’язаний бути присутнім та особисто брати участь у засіданнях Верховної Ради України, а також її органів, до складу яких його обрано». У ст. 24 п. 9 цього Закону конкретизовано, що народний депутат зобов’язаний бути присутнім на засіданнях комітету та підкомітету, до складу яких його обрано, та брати участь у їх роботі.

4 грудня 2014 року Верховна Рада України утворила 27 комітетів та Спеціальну контрольну комісію з питань приватизації. За перші півроку роботи Верховної Ради України 8 скликання найкраще відвідували засідання комітетів депутати фракції «Народного Фронту», показник їх відвідуваності становить 87,67 %. Показник відвідуваності фракції «Самопомочі» становить 86,34 %, «Блоку Петра Порошенка» – 80,45 %, фракції ВО «Батьківщина» – 76,78 %, Радикальної партії – 73,7%, «Опозиційного блоку» – 50,13 %, депутатської групи «Воля народу» – 49,13 %, групи «Відродження» – 48,84 %, у позафракційних – 57,84 %.

Найбільш численні фракції Парламенту «Блок Петра Порошенка» та «Народний Фронт» делегували своїх представників у всі 27 комітетів, «Опозиційний блок» – у 26, «Самопоміч» – у 25, Радикальна партія – у 20, ВО «Батьківщина» – у 15 комітетів. У 13 різних комітетах мають власних представників депутатські групи «Воля народу» та «Відродження». Позафракційні представлені у 15 комітетах ВРУ. 

Таблиця № 2. Відвідуваність депутатами засідань парламентських комітетів у розрізі фракцій та груп (грудень 2014 – травень 2015 років). Дані у таблиці вказані у відсотках.

Відповідно до протоколів засідань, найкраще депутати у період з грудня 2014 року по травень 2015 року відвідували засідання Комітету з питань інформатизації та зв'язку – 86,18 %. На другому місці Комітет з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України. Показник відвідуваності засідань якого становить 85,83 %. На третьому – Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики з показником відвідуваності у 85,71 %. Найменш дисциплінованими у період з грудня 2014 по травень 2015 року були члени Комітету з питань національної безпеки і оборони – 60,75 %, Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства – 66,03 % та Комітету у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю – 66,96 %.

Таблиця № 3. Присутність депутатів на засіданнях комітетів Верховної Ради України VIII скликання (з грудня 2014 по травень 2015 років)

Що стосується Комітету з питань національної безпеки і оборони, то в умовах, коли на сході країни тривають воєнні дії, нагальними завданнями є підготовка законопроектів, спрямованих на підвищення обороноздатності країни, розробку стратегії повернення окупованих територій під контроль України та нової концепції зовнішньої та безпекової політики. Отже, низький показник відвідуваності цього Комітету є нелогічним.
Проте, якщо проаналізувати склад Комітету та персональну відвідуваність, то цей факт отримує своє пояснення. До складу Комітету входить 19 народних депутатів. У період грудня 2014 – травня 2015 року відбулося 24 засідання Комітету. На всіх засіданнях була відсутня депутат від ВО «Батьківщина», українська льотчиця Надія Савченко, яка незаконно утримується в російській в’язниці з липня 2014-го. Всі засідання Комітету також пропустив член депутатської групи «Воля народу» В’ячеслав Богуслаєв (згідно з Протоколами № 1–24 засідань, без урахування протоколу № 21, якого немає у відкритому доступі). Низький рівень відвідуваності засідань Комітету мають також двоє депутатів, так званих «комбатів», які частіше перебувають на фронті, аніж у сесійній залі. Так, на 1 з 24 засідань Комітету був присутній позафракційний депутат, командир полку «Азов», який обороняє Маріуполь – Андрій Білецький. На двох засіданнях був присутній ще один позафракційний депутат, лідер «Правого сектора» Дмитро Ярош, який у січні 2015 року отримав поранення в зоні АТО та тривалий час лікувався в Дніпропетровську.

Окрім В’ячеслава Богуслаєва та Надії Савченко, ще 6 народних депутатів не були присутні на жодному засіданні комітетів, до яких вони входять. Зокрема:

• Олександр Пресман з депутатської групи «Відродження» пропустив всі 17 засідань Комітету з питань бюджету (згідно з Протоколами № 1–17 засідань Комітету).
• Михайло Добкін з фракції «Опозиційного блоку» пропустив 16 засіданнях Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування (відповідно до даних Протоколів № 1–16 засідань Комітету).
• Позафракційний Павло Балога пропустив 15 засідань Комітету з питань податкової та митної політики (згідно з Протоколами № 1–15 засідань Комітету).
• Позафракційний Костянтин Жеваго пропустив 20 засідань Комітету з питань правової політики та правосуддя (згідно з Протоколами № 1–20 засідань Комітету).
• Юрій Бойко з «Опозиційного блоку» пропустив 14 засідань Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю (згідно з Протоколами № 1–14 засідань Комітету).
• Ігор Єремеєв («Воля народу») пропустив всі 14 засідань Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю (згідно з Протоколами № 1–14 засідань Комітету).
• Перший заступник голови фракції «Народний Фронт» Андрій Тетерук був присутній на 21 з 24 засідань Комітету з питань національної безпеки та оборони (згідно з даними Протоколів № 1–24 засідань, без урахування протоколу № 21, якого немає у відкритому доступі). Показник відвідуваності політика становить 87,5 %.
• Лідер фракції «Самопоміч» Березюк Олег був присутній на 13 з 16 засідань Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування (згідно з даними Протоколів № 1–16 засідань Комітету). Показник відвідуваності політика становить 81,25 %.
• Керівник «Блоку Петра Порошенка» Юрій Луценко був присутній на 8 з 20 засідань Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (згідно з даними Протоколів № 1–12 засідань Комітету). Показник відвідуваності політика становить 40 %.
• Співголова групи «Відродження» Віталій Хомутиннік був присутній на 6 з 15 засідань Комітету з питань податкової та митної політики (згідно з Протоколами
  № 1–15 засідань Комітету). Показник відвідуваності політика становить 40 %.
• Керівник фракції ВО «Батьківщина» Юлія Тимошенко спершу була членом Комітету з питань європейської інтеграції, але згодом перейшла до Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин. У період з 5 грудня 2014 по 15 січня 2015 року Юлія Тимошенко була присутня на 2 з 7 засідань Комітету з питань європейської інтеграції. У період з 15 січня по травень 2015 року Юлія Тимошенко була присутня на 1 з 4 засідань Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, які відбулися протягом цього періоду. Загальний показник відвідуваності політика засідань комітетів становить 27,27 %.
• Очільник фракції Радикальної партії Олег Ляшко став членом Комітет з питань податкової та митної політики 11 грудня 2014 року. До того часу вже відбулося два засідання Комітету. Так, у період з 11 грудня 2014 по травень 2015 року Олег Ляшко був присутній на 4 з 15 засідань Комітету (згідно з даними Протоколів № 1–15 засідань Комітету). Показник відвідуваності політика становить 26,67 %.
• Співголова групи «Відродження» Віктор Бондар був присутній на 3 з 12 засідань Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України (згідно з Протоколами № 1–12 засідань Комітету). Показник відвідуваності політика становить 25 %.
• Співголова групи «Відродження» Валерій Писаренко був присутній на 2 з 20 засідань Комітету з питань правової політики та правосуддя (згідно з даними Протоколів № 1–20 засідань Комітету). Показник відвідуваності політика становить 10 %.
• Лідер депутатської фракції «Опозиційний блок» Юрій Бойко та лідер депутатської групи «Воля народу» Ігор Єремеєв пропустили по 14 засідань Комітету у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю (згідно з Протоколами № 1–14 засідань Комітету). Показник відвідуваності обох політика становить 0 %.
• Ініціювати в межах парламентських інституцій розробку та впровадження повноцінної системи оцінки якості законопроектів та планування законотворчої діяльності;
• Забезпечити неухильне виконання народними депутатами України вимог Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» щодо письмової реєстрації на пленарних засіданнях;
• Забезпечити виконання пункту 5 Статті 33 Закону України «Про статус народного депутата України», згідно з яким «за дні, в які народний депутат без поважних причин не виконує свої депутатські повноваження, передбачені Законом, за поданням комітету, до компетенції якого входять питання депутатської етики, народним депутатам не провадяться виплати, пов'язані з виконанням депутатських повноважень»;
• Мінімізувати випадки неголосування народних депутатів України за умови їхньої присутності у залі під час сесійного засідання, забезпечити виконання депутатами свого обов’язку брати  участь у голосуванні з питань, що розглядаються Верховною Радою України;
• Забезпечити виконання пункту Закону України «Про статус народного депутата України», згідно з яким народний депутат зобов’язаний бути присутнім на засіданнях комітету та підкомітету, до складу яких його обрано, та брати участь у їх роботі;
• Завершити процес законодавчого та технологічного унеможливлення порушень конституційних вимог щодо персонального голосування народних депутатів України.

ОПОРА також проаналізувала, як відвідують засідання комітетів голови депутатських фракцій, які відповідно до ст. 6 ЗУ «Про комітети Верховної Ради України» не можуть обіймати посади голів комітетів, перших заступників, заступників та секретарів комітетів:

За підсумками парламентських виборів 2014 року до стін Верховної Ради України восьмого скликання потрапило 422 народних депутати, 371 з них чоловіки, 51 – жінки. Найбільше жінок-депутатів у складі фракції «Блоку Петра Порошенка» – 16, у фракції «Народного Фронту» – 12, у фракції Об’єднання «Самопоміч» – 10, у ВО «Батьківщина» – 5, у фракціях Радикальної партії та «Опозиційного блоку» – по три. Жодної жінки-депутата немає у складі депутатських груп «Відродження» та «Воля народу». Двоє жінок-депутаток є позафракційними. Зокрема, це обрана за списком «Самопомочі» заступник голови Верховної Ради України Оксана Сироїд (відповідно до ч. 2 статті 59 ЗУ «Про Регламент Верховної Ради України» Голова Верховної Ради України, Перший заступник та заступник Голови Верховної Ради України не входять до складу депутатської фракції (депутатської групи) та обрана також за списком партії «Самопоміч» Ірина Суслова, яка була виключена з фракції за голосування всупереч позиції фракції (Проголосувала «за» призначення Віктора Шокіна на посаду Генерального прокурора України, у той час як «Самопоміч» – «проти»).

Найбільший відсоток жінок-парламентарів від загального складу фракції у «Самопомочі» – 33 %. У ВО «Батьківщина» – 26 %, у Радикальній партії – 14 %, у «Народному Фронті» – 12 %, «Блоці Петра Порошенка» – 11 %, у «Опозиційному блоці» – 7 %, серед позафракційних – 5 %.

Відповідно до гендерного аналізу складу парламентських комітетів 24 з 139 керівних посад отримали депутати жінки. Зокрема, по 8 керівних посад отримали жінки-депутатки з фракції «Самопоміч» та «Блоку Петра Порошенка», 6 керівних посад у комітетах дісталося жінкам-депутатам з «Народного Фронту», по одній – жінкам-депутатам із ВО «Батьківщина» та Радикальної партії Олега Ляшка. Окрім цього, 6 з 27 комітетів очолили жінки-депутатки. Комітет з питань європейської інтеграції очолила Ірина Геращенко (БПП), Комітет у закордонних справах – Ганна Гопко («Самопоміч»), Комітет з питань науки і освіти – Лілія Гриневич (НФ), Комітет з питань охорони здоров’я – Ольга Богомолець (БПП), Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення – Людмила Денисова (НФ), Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики – Вікторія Сюмар (НФ).

Таблиця 4. Гендерний аналіз відвідуваності засідань Комітетів Верховної Ради VIII скликання (дані за грудень 2014 року – травень 2015 року).

Загалом жінки-депутати мають кращий показник відвідуваності засідань комітетів, ніж у чоловіків-депутатів. Середній показник відвідуваності жінок-депутатів становить 81,84 %, чоловіків – 73,77 %. З 19 комітетів, де присутні жінки-депутати, у 13 – кращу відвідуваність мають жінки-депутати, у 5 – чоловіки, а у Комітеті з питань охорони здоров'я відсоток відвідуваності однаковий. Станом на травень 2015 року 10 жінок-депутатів (20 %) не пропустили жодного засідання комітетів, до складу яких вони входять, чоловіків-депутатів з абсолютним відсотком відвідуваності – 49 (13 %).

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Голові Верховної Ради України, народним депутатам України

• Ініціювати в межах парламентських інституцій розробку та впровадження повноцінної системи оцінки якості законопроектів та планування законотворчої діяльності;
• Забезпечити неухильне виконання народними депутатами України вимог Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» щодо письмової реєстрації на пленарних засіданнях;
• Забезпечити виконання пункту 5 Статті 33 Закону України «Про статус народного депутата України», згідно з яким «за дні, в які народний депутат без поважних причин не виконує свої депутатські повноваження, передбачені Законом, за поданням комітету, до компетенції якого входять питання депутатської етики, народним депутатам не провадяться виплати, пов'язані з виконанням депутатських повноважень»;
• Мінімізувати випадки неголосування народних депутатів України за умови їхньої присутності у залі під час сесійного засідання, забезпечити виконання депутатами свого обов’язку брати  участь у голосуванні з питань, що розглядаються Верховною Радою України;
• Забезпечити виконання пункту Закону України «Про статус народного депутата України», згідно з яким народний депутат зобов’язаний бути присутнім на засіданнях комітету та підкомітету, до складу яких його обрано, та брати участь у їх роботі;
• Завершити процес законодавчого та технологічного унеможливлення порушень конституційних вимог щодо персонального голосування народних депутатів України.

[1]С. Клюєв (позафракційний),  Д. Омельянович («Опозиційний блок»), Є. Балицький («Опозиційний блок»), К. Жеваго (позафракційний), Д. Добкін («Опозиційний блок»), В. Зубик (деп. група «Відродження»), І. Мирний («Опозиційний блок»), Н. Савченко (ВО «Батьківщина», незаконно отримується на території Російської Федерації), О. Савченко (БПП), Ю. Бабій («Народний Фронт», не враховуємо за виступ передавання слова іншому народному депутату 24 квітня 2015).