Контент-аналіз програм кандидатів, які балотуються в округах Львівської області за підтримки політичних партій, дає підстави стверджувати, що претенденти на депутатські крісла не надто сумлінно підходять до аналізу потреб своїх виборців, а подекуди навіть не розуміють повноважень народного депутата. Більшість програм є копі-пейстом програмних документів партій чи окремих документів, підготовлених у штабах. В кращому випадку – кандидати додають до переліку всеукраїнських обіцянок деякі пункти, що стосуються місцевих проблем.
Комуністична партія України «виставила» своїх кандидатів у восьми округах області. В усіх без винятку програмах мажоритарників немає згадок про округ, в якому вони балотуються – переважає орієнтація на всеукраїнські гасла, дотичні до комуністичної ідеології. Переважно кандидати висловлюють переконання, що «відмова від соціалістичного шляху державного розвитку виявилася воістину фатальною помилкою» й обіцяють повернути країну «народу праці».
Четверо з теперішніх кандидатів від КПУ (Нєкрасов, Гаршин, Бродецький, Сидоренко) уже балотувалися на попередніх парламентських виборах. Тому, наприклад, кандидати Нєкрасов та Бродецький вирішили скористатися старими документами й подали їх до ЦВК. У інших кандидатів-комуністів – Телеха та Луценка – програмні докумети виявилися ідентичними.
Передвиборча програма Ярослава Дубневича (ВО № 120), якого підтримує Блок Петра Порошенка, нагадує його програму з 2012 року, хоча є дещо коротшою. До документу додалися також пункти, пов’язані з АТО. Те саме можна сказати і про передвиборчі обіцянки його брата Богдана (ВО № 118) – за винятком переліку окремих законодавчих актів, які Дубневич збирається лобіювати, та виконання програми Президента «Жити по-новому», відмінностей між документами від 2012 і 2014 року немає. Як і минулої кампанії, у разі невиконання програми Ярослав Дубневич зобов’язується скласти повноваження народного депутата України.
Інші кандидати – Кіт, Коваль, Возняк, Батенко – обмежилися стандартними програмами, розробленими у штабі Блоку Петра Порошенка. Щоправда, троє останніх додали до документів обіцянки, що стосуються вирішення конкретних проблем районів, де вони балотуються.
Програми кандидатів, які представляють на округах політичну силу «ВОЛЯ», також об’єднують спільні тези щодо люстрації, безпеки, інформаційної політики. Проте, кожен з п’яти кандидатів також пропонує власні пріоритети роботи в регіоні. Особливо чітким у цьому є Данило Дерега (ВО № 115). Зокрема, кандидат обіцяє повернути ЛАЗ львів’янам, лобіювати відкриття ІТ-центрів та бізнес-інкубаторів, забезпечити встановлення безкоштовного доступу до Інтернету через WI-FI у найбільших публічних місцях Сихова тощо.
За такою ж схемою – комбінація всеукраїнської програми з обіцянками вирішити місцеві проблеми – готували програми і кандидати від партії «ЗАСТУП», що балотуються у львівських округах. Щоправда, складається враження, що не всі з кандидатів цілком розуміють повноваження народних депутатів. Наприклад, Іван Борис у 117-му окрузі обіцяє зайнятися винесенням підвальної котельні у приміщенні СЗШ № 35 по вулиці Шухевича, 2 та ліквідацією аварійного стану внутрішнього під’їзду та несучої стіни будинку № 15-17 на площі Соборній. Ще одна обіцянка кандидата видається як мінімум нелогічною – «перенесення газорозподільного щита з території ігрового майданчика у дитячому садочку № 21 по вулиці Грабовського, 3 у небезпечне місце». Андрій Сорокін береться вирішити проблему будівництва та введення в експлуатацію трамвайної колії на Сихівський мікрорайон, що звучить дивно, зважаючи на те, що такі будівельні роботи вже тривають. Програми інших кандидатів від «ЗАСТУПу» відрізняються. Достатньо конкретною є програма Василя Микитіна у ВО № 125.
Програми кандидатів-мажоритарників є модифікацією всеукраїнської програми “Народного Фронту”. Документи містять основні шість блоків, що презентують сфери, пріоритетні для політичної сили – економічний, політичний, соціальний, культурний, енергетичний та безпековий компоненти. Винятком є програма Івана Васюника, який пропонує більш конкретну програму дій.
Лише троє з 12 кандидатів – Васюник, Матковський та Пазиняк – згадують у передвиборчих програмах про свої округи. Василь Пазиняк (ВО № 122), лікар за професією, визначає соціальну сферу, а саме – розвиток сільської медицини, як пріоритетну. Іван Матковський обіцяє сприяти відродженню нафто- і газовидобуванню та нафтопереробки на Дрогобиччині та підвищити престиж краю, як всеукраїнської оздоровниці. Іван Васюник (ВО № 115) планує впровадження в окрузі технологій теплозбереження для панельних будинків та оновлення внутрішньо-комунікаційних мереж та розширення мережі дошкільних закладів і добудову шкіл та дитсадків. Також кандидат згадує про контроль за місцевою владою – щоправда, до кінця не зрозуміло, як він планує це робити, зважаючи на обмежені повноваження народного депутата брати участь у роботі місцевого самоврядування.
Кандидати від «Опозиційного блоку» (Цвик, Караїм, Герман) також не гребують користуватися практично ідентичними програмними документами. Всі претенденти на пост народного депутата обіцяють провести розслідування масової загибелі мирних громадян під час подій на Майдані у Києві, в Одесі та на сході України та запровадити кримінальну відповідальність за розпалювання міжрегіональної ворожнечі (!).
ВО «Батьківщина» має своїх кандидатів у всіх одномандатних округах Львівщини. Своїми програмами кандидати не здивували – майже усі пропонують набір обіцянок з всеукраїнської програми партії (вступ до НАТО, люстрація, подолання корупції). Чіткі пропозиції виборцям дає Олександр Павлюк (ВО № 122) та діючі нардепи Степан Курпіль (ВО № 124) й Роман Ілик (ВО № 121). Останній у свої програмі намагається бути послідовним й вказує, що за два роки роботи у ВРУ, частину пунктів передвиборчої програми 2012 року було виконано неповністю та закладено фундамент для їх повної реалізації, а тому своїм обов’язком кандидат вважає продовжити реалізацію взятих зобов’язань і розвивати те, що вдалось зробити.
В усіх трьох представників ВО «Свобода», які балотуються у округах Львівщини, ідентичні передвиборчі програми, скопійовані з всеукраїнського програмного документу партії. Ні Фаріон, ні Сех, ні Тягнибок не вказують пріоритетних для них сфер роботи чи проблем округу, які вони намагатимуться вирішити у Верховній Раді.
Конкретні обіцянки, що стосуються розвитку районів, дає лише один з дев’яти кандидатів від Радикальної партії Олега Ляшка – Ігор Курус, який кандидує з Дрогобицького округу (відновлення роботи підприємств району; виділення коштів на реконструкцію церков тощо). У решти кандидатів програми достатньо одноманітні. Винятком можна вважати хіба Михайла Васюту (ВО № 117), який обіцяє зосередити свої зусилля на трьох пунктах – реформування Збройних сил України, реформування житлової сфери України і зміна системи розмитнення автомобілів в Україні. Цікавою для ознайомлення видається також програма Ткачука у 118-му окрузі, в якій кандидат бере на себе, зокрема, таке зобов’язання: «Я прийму закон, щоб робота на підсобному селянському господарстві давала людям право на отримання пенсії».