Звільнені голови Луцької та Маневицької районних держадміністрацій стверджують, що вони лишились своїх посад через вибори.

20 вересня 2014 р. Президент України Петро Порошено підписав розпорядження про звільнення з посад голів двох райдержадміністрацій: Людмили Кирди, яка керувала Маневицьким районом та Юрія Цейка, який очолював Луцьку районну державну адміністрацю.

Під час власної прес-конференції голова Волинської облдержадміністрації Володимир Гунчик прокоментував розпорядження Президента так: «Ці люди зі мною навіть не переговорили на цю тему. Жоден голова РДА не сказав, що він збирається балотуватися у народні депутати. Тобто, для них вертикалі влади Президент-голова ОДА, голова РДА не існує. Вони вирішили діяти самостійно, і Президент теж вирішив діяти самостійно». Так повідомило Інформаційне агентство Волинські Новини.

Обидва колишні чиновники, які прийняли рішення балотуватися у народні депутати по мажоритарних округах на Волині, теж пов’язують своє звільнення із виборами, однак оцінюють цю ситуацію дещо інакше.

Так, екс-голова Луцької районної державної адміністрації Юрій Цейко в коментарі для Громадянської мережі ОПОРА заявив, що не очікував звільнення. Юрій Цейко зареєстрований кандидатом у народні депутати України по одномандатному виборчому округу № 20 (місто Горохів), як самовисуванець. Він розповів, що написав заяву про відпустку на 33 дні у зв’язку з тим, що він буде брати участь у парламентських виборах. З його слів, йому відпустку надали. Окрім того, в нього зараз проблема із тим, щоб забрати свої документи. Оскільки його заява про відпустку «закрита десь у кабінеті».

Yu C

На фото Юрія Цейко (з сайту volynnews.com)

«Я не маю зараз жодних документів про відпустку і про звільнення. Це така проблемна ситуація», - сказав Юрій Цейко.

Колишня голова Маневицької РДА Людмила Кирда у коментарі ОПОРІ теж заявила, що здивована своїм звільненням, оскільки цього дня проводила робочу нараду. За її словами, їй ніхто раніше про це не повідомляв, вона дізналась про своє звільнення лише з новин на інтернет-сайтах. Також вона не писала заяви про відпустку. Людмила Кирда зазначила, що навіть зараз знаходиться на робочому місці, щоб отримати всі необхідні документи.

L K

На фото Людмила Кирда (скріншот з відео з  сайту voladm.gov.ua)

Людмила Кирда пов'язує своє звільнення з виборами до Верховної Ради України. Вона повідомила, що планує балотуватись у депутати по мажоритарному окрузі № 23 від партії ВО «Батьківщина», однак ще не зареєстрована кандидатом у депутати.

Разом з тим, у виборчій кампанії має намір взяти участь й радник голови ОДА Сергій Кошарук, якого партія «Блок Петра Порошенка» висунула кандидатом в депутати по 21 виборчому окрузі. Раніше також озвучувалась інформація про те, що пана Кошарука подали в Адміністрацію Президента України для затвердження на посаді першого заступника голови ОДА. Тому ОПОРА поцікавилась у політика, чи не завадить державна служба його бажанню балотуватися.

Сергій Кошарук прокоментував це так: «Я наразі виконую обов’язки радника голови Волинської обласної державної адміністрації. На сьогодні в мене статус позаштатного радника, немає встановленого робочого дня». Тож, за його словами, своїм часом може розпоряджатися вільно.

Про те, чи буде його призначено на керівну посаду в ОДА він не знає.

 

Мая Голуб,
Прес-секретар Громадянської мережі ОПОРА у Волинській області
 
За коментарями звертайтеся:
Михайло Шелеп
Координатор виборчих програм Громадянської мережі ОПОРА у Волинській області
067 416 50 86, [email protected]
 
Довідково:
Громадське спостереження ОПОРИ – це сфера діяльності мережі, спрямована на об’єктивну оцінку процесу підготовки та проведення виборів, а також на запобігання порушенням виборчого законодавства через ефективно організований громадський контроль.
Починаючи з вересня 2014 року, Громадянська мережа ОПОРА проводить масштабну кампанію спостереження за позачерговими виборами народних депутатів України. Мережазалучить до моніторингової кампанії 213 довготермінових спостерігачів, які працюватимуть у всіх регіонах України від офіційного старту виборчої кампанії до оголошення остаточних результатів виборів. У день голосування, 26 жовтня, до них долучаться більше 2 000 активістів для здійснення швидкого статистичного підрахунку голосів.