Комунальні ЗМІ в столиці – не реформовані, не ефективні, не популярні та збиткові. Такий головний підсумок круглого столу, який відбувся 22-го квітня 2010 року у приміщенні інформаційної агенції УКРІНФОРМ. 

На заході було презентовано результати громадської експертизи ефективності використання бюджетних коштів Головним управлінням з питань взаємодії із засобами масової інформації та зв`язків з громадськістю КМДА.

Ініціатором експертизи стала Громадянська мережа ОПОРА, яка протягом кількох місяців за допомогою провідних експертів (юристів, аналітиків, журналістів, медіа-менеджерів) здійснювала моніторинг роботи місцевої влади в інформаційній сфері. Метою дослідження був ретельний аналіз інформаційного продукту, який створюють комунальні медіа: газети «Хрешатик» та «Вечірній Київ»,  ТРК «Київ» та Радіо «Голос Києва».

Представник ГО Громадянська мережа ОПОРА так оцінив його якість:
«Проведені нами фокус-групові дослідження показали, що великий простір у вказаних комунальних медіа займає прихована реклама. Зокрема, реклама місцевої влади (КМДА) та персонально деяких її очільників. В цих медіа також відсутній плюралізм думок, об’єктивна і збалансована подача інформації. Все що йде у розрізі з політикою КМДА піддається критиці. Також взагалі відсутні журналістські розслідування. Натомість, вони заміняються симуляцією – упередженими матеріалами про різні резонансні проблеми столиці. Проте, в них не подаються точки зору двох сторін конфлікту, і що найголовніше - відсутній власний журналістський пошук, що є основою такого розслідування».

Причину неефективної роботи комунальних медіа та їхнього низького рівня популярності серед своєї аудиторії, спробував пояснити Дмитро Величко з громадської організації «Європейський вибір». Він презентував аналітичну записку щодо бюджетного забезпечення та організації роботи Головного управління з питань взаємодії зі ЗМІ та зв`язків з громадськістю КМДА. Забюрократизованість та непрозорість, постійний політичний та номенклатурний тиск перетворили цей підрозділ міської влади на дорогу і неефективну пропагандистську машину, яка, до того ж, займається пропагандою влади, а не міста.

Пан Величко зазначив, що найкращим виходом для комунальних медіа було б їхнє роздержавлення. Але через зіткнення інтересів власності, бажання діючого керівництва Києва зберегти  контроль над ЗМІ та невизначеності ринкової вартості активів, роздержавлення навряд чи слід очікувати в осяжному майбутньому.  
 
Підсумок обговоренню підбив Дмитро Гнап (незалежний журналіст), який запропонував передати результати громадського моніторингу на розгляд столичних чиновників, медіа-профспілок та громадських організацій.

Спільний системний тиск громадських активістів, профспілкових лідерів та медіа-експертів на міську владу Києва, дасть можливість поступово реалізувати запропоновані в аналітичній записці способи реформування комунальних медіа.
В іншому разі - міській громаді Києва так і доведеться щороку надавати зі своєї кишені багатомільйонні дотації для утримання на плаву Київського медіа-холдингу.
Хоча ці кошти могли бути б спрямовані на розвиток міської інфраструктури, медицину чи освіту.