Цього року Кабінет Міністрів направив 3 мільярди гривень на розвиток територій. Проте їх виділення характеризується відсутністю планування, обґрунтованих пріоритетів та чітких критеріїв оцінки проектів, й вкладається в логіку боротьби за симпатії виборців. Так, протягом червня – жовтня 2018 року громадські спостерігачі зафіксували 748 випадків ймовірного використання інфраструктурних проектів та соціально-економічних заходів у цілях імовірної непрямої дочасної агітації на користь народних депутатів України та політичних партій. Про це повідомили представники Громадянської мережі ОПОРА під час прес-конференції 5 грудня в Києві.
ОПОРА відслідкувала ймовірні випадки використання народними депутатами та політичними партіями бюджетних ресурсів у цілях дочасної непрямої агітації. Предметом дослідження стала субвенція на соціально-економічний розвиток окремих територій, кошти Державного фонду регіонального розвитку та Дорожнього фонду, а також інші бюджетні програми і ресурси. Натомість об’єктом стала публічна активність політичних гравців, що може бути пов’язана із використанням бюджетних коштів для здійснення непрямої агітації виборців.
У 2016 та 2017 роках Кабінетом Міністрів у рамках субвенції на соціально-економічний розвиток був здійснений розподіл майже 8 мільярдів гривень. Уже цього року український уряд направив ще 3 мільярди гривень на розвиток територій. Ще 2 мільярди гривень досі залишаються нерозподіленими.
Згідно з результатами попередніх досліджень Громадянської мережі ОПОРА, механізм державних субвенцій усе більше стає способом взаємодії політиків з територіальними громадами, коли велика кількість виборців охоплена численними, але не значними за фінансовими розмірами проектами. Розпорошення фінансування на десятки, а то й сотні несистемних чи навіть дріб’язкових витрат фактично унеможливлює досягнення якісного ефекту від державних субвенцій. Якщо у 2016 році 13% профінансованих державою об’єктів складали менше 50 тисяч гривень, то в минулому році таких проектів було вже 26%. Уже цього року в рамках розпорядження Кабінету Міністрів від 13 червня № 423-р таких об’єктів також близько 23%. Відсутність планування, обґрунтованих пріоритетів та чітких критеріїв оцінки проектів навряд відповідає принципам сталого розвитку регіонів, але повністю вкладається в логіку боротьби за симпатії виборців.
А 23 листопада український парламент ухвалив Бюджет на 2019 рік. У ньому з’явилися нові державні програми для фінансування, яких не було у кошторисі минулого року, серед них: субвенція на підвищення якості освіти (1,5 мільярда гривень), Фонд Президента з підтримки освітніх та наукових програм (1 мільярд гривень) та низка субвенцій на ремонти басейнів, мультифункціональних майданчиків та спорткомплексів загальним обсягом понад півмільярда гривень. Також, уже традиційно, в українському бюджеті передбачено майже 5 мільярдів гривень на соціально-економічний розвиток територій. З огляду на це, важливо забезпечити не лише якісне освоєння та цільове використання цих коштів, але й недопущення використання даних бюджетних ресурсів у цілях дочасної непрямої агітації потенційними майбутніми суб’єктами виборчого процесу.
«Хочу звернути увагу, що є певні права, повноваження та обов’язки народних депутатів. Вони переважно лежать в площині законотворчої діяльності, а також контролюючої функції, в меншій мірі стосуються забезпечення локальних потреб тих чи інших громад, зокрема через матеріальні блага»,– зазначила голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська.
За її словами, протягом червня – жовтня 2018 року спостерігачі Громадянської мережі ОПОРА зафіксували 748 випадків ймовірного використання інфраструктурних проектів та соціально-економічних заходів у цілях непрямої агітації на користь народних депутатів України та/чи політичних партій. У 75% (560) зафіксованих подій для таких цілей, імовірно, була використана субвенція на соціально-економічний розвиток територій, у 7% (52) – Дорожній фонд та у 2% (17) – Державний фонд регіонального розвитку. Натомість ще у 16% (119) випадків з метою здобуття потенційних електоральних переваг були використані бюджетні кошти, приналежність яких не вдалося остаточно встановити, а також, меншою мірою, медичні чи освітні державні програми.
У 2016 та 2017 роках Кабінет Міністрів у рамках субвенції на соціально-економічний розвиток здійсненив розподіл майже 8 мільярдів гривень. Уже цього року український Уряд направив ще 3 мільярди гривень на розвиток територій. Ще 2 мільярди гривень досі залишаються нерозподіленими.
«Чому взагалі цікаво питання субвенцій на соціально-економічний розвиток територій? Тому що ми маємо таке припущення, що, на жаль, в ходу нашого спостереження протягом 2016-2017 і вже 2018 року значні бюджетні ресурси подекуди витрачаються неефективно, що частково підтверджено звітами Рахункової палати, відзначено ті позиції, на які наголошуємо ми: процедура виділення коштів, ефективна якісна робота органу, який готує цю пропозицію для Уряду, це безпосередньо комісія, до складу якої входить 16 осіб, 14 народних депутатів зі складу бюджетного Комітету, і два з Міністерства фінансів», – підкреслила Айвазовська.
За словами аналітика Громадянської мережі ОПОРА Анатолія Бондарчука, загалом можна виділити два основні типи ймовірного використання бюджетних ресурсів у цілях непрямої агітації: публічні заходи – 49% (364) та активність у ЗМІ/соціальних мережах – 44% (331). Незначна частина випадків також пов’язана із офіційними інтернет-ресурсами органів влади чи публічними сторінками їхніх посадових осіб – 7% (53). У більшості випадків тематика заходів стосувалася закладів освіти (515 об’єктів), значно менше – сфери ЖКГ, благоустрою та розвитку інфраструктури (113) і медичних закладів (111). У 95 випадках спрямовані субвенції були пов’язані із соціально-культурною сферою та лише у 34 з ремонтами дорожнього покриття. У контексті зафіксованої непрямої агітації, 95 випадків стосувалися вже «традиційних заходів» із відкриття чи оновлення дитячих та спортивних майданчиків.
Такі випадки спостерігачі ОПОРИ виявили в усіх регіонах України, а найбільше у: Волинській (83), Черкаській (82), Полтавській (62), Львівській (52) та Івано-Франківській (45) областях. Натомість найменшу кількість таких подій булозафіксовано на Закарпатті (9), Донеччині (8), у Києві (6) та на Луганщині (4). Переважно випадки непрямої агітації були спрямовані на села – 52%, меншою мірою на міста – 36% та селища – лише 12% випадків. Загалом таким чином було охоплено 645 різних населених пунктів у всіх регіонах України (один випадок міг стосуватися одразу декількох населених пунктів).
Непряму дочасну агітацію здійснювали здебільшого самі народні обранці – 69% (512) випадків. Загалом такі приклади непрямої агітації зафіксовані серед 114 депутатів-мажоритарників та 17 парламентарів, які були обрані за списком партії в межах 128 виборчих округів, що становить 65% від загальної кількості округів.
«Найцікавіше, що під час цих заходів наголошується, що такі кошти були залучені на певний об'єкт або на закупівлю певного обладнання за сприяння народного депутата, або за його ініціативи, або в рамках якогось його проекту. Ми зафіксували такий випадок, коли 10 червня в селі Махнівці Львівської області було відкриття дитячого майданчика. На заході були присутні представники органів місцевого самоврядування, священники, які освітили цей майданчик і подякували народному депутату Тарасу Батенку, за те, що він сприяв у залученні коштів на його спорудження. Згодом з'явилась на місцевому сайті публікація про цю подію, було вказано, що за сприяння народного депутата у 2017 році було побудовано таких 52 майданчики. Загальна сума коштів, витрачена з державного бюджета, становить трохи більше 2,5 мільйонів гривень», – сказав Бондарчук.
Як зазначив аналітик даних Громадянської мережі ОПОРА Андрій Савчук, в період червня – жовтня непряма дочасна агітація з ймовірним використанням бюджетних ресурсів найбільш активно проводилась на користь наступних народних обранців: Ігоря Гузя («Народний фронт», Волинська область) – 60 випадків, Костянтина Іщейкіна («Блок Петра Порошенка», Полтавська область) – 49, Сергія Рудика («Блок Петра Порошенка», Черкаська область) – 28, Василя Яніцького («Блок Петра Порошенка», Рівненська область) – 27, Олеся Довгого (група «Воля народу», Кіровоградська область) – 23, Віктора Шевченка (позафракційний, Івано-Франківська область) – 22 та Антона Яценка (група «Партія «Відродження», Черкаська область) – 21. Серед депутатів-списочників найбільшу активність у цьому контексті проявляли Хвича Мепарішвілі («Народний фронт») – 9 випадків та Олег Ляшко (Радикальна партія) – 8. Окремо варто відзначити, якщо для депутатів-мажоритарників активності, в тому числі із ймовірним використанням бюджетних коштів у цілях непрямої агітації, є доволі традиційними, то участь парламентарів-списочників у таких процесах є достатньо новою.
«Ми хотіли б звернути увагу на випадки, які пов'язані з Радикальною партією. У них нема жодного мажоритарника, однак зафіксовано 8 випадків, пов'язаних з ймовірним використанням коштів для непрямої агітації. Всі вони пов'язані з лідером фракції Олегом Ляшком, який робив фактично тур по Україні. В Запоріжжі він про залучені кошти для онкодиспансера, в Маріуполі згодом передавав ключі для переселенців на житло, яке було оплачено коштом платників податків», – наголосив Савчук.
Громадянська мережа ОПОРА вкотре наголошує на важливості зміни механізму виділення державних субвенцій, на необхідності підвищення рівня прозорості та зрозумілості виділення коштів, а також на дотриманні принципів рівномірності, системності й пріоритетності розподілу бюджетних ресурсів між різними регіонами України. Для цього ОПОРА підготувала ґрунтовні рекомендації, що будуть надіслані всім зацікавленим сторонам, у тому числі Кабінету Міністрів України.
Повний звіт щодо ймовірного використання бюджетних ресурсів у цілях непрямої агітації читайте за посиланням.