1. Кадрові зміни серед керівників органів місцевої влади, їхня партійна приналежність
2 березня 2014 р. О. Турчинов призначив головою обласної держадміністрації члена ВО «Батьківщина» Юрія Одарченка, який замінив на цій посаді представника ПАРТІЇ РЕГІОНІВ М. Костяка. На цей час зміни у керівництві голів РДА ще не можна назвати остаточними. Зокрема, незаповненими залишаються посади 10 голів РДА. Решта, 8 райдержадміністрацій, вже розпочали свою роботу під новим керівництвом, призначеним у період з 17 по 28 березня 2014 р. (Див. табл. 1).
Посада голови обласної ради досі залишається вакантною, під час голосування щодо нового голови на останній сесії облради голоси депутатів майже порівну розділилися між двома кандидатами. Попередній очільник облради і активний прихильник екс-президента В. Януковича В. Пелих написав заяву про звільнення (зазначивши, що пише її «під тиском») ще наприкінці лютого 2014 р. Усі голови районних рад Херсонської області залишаються на своїх посадах, 14 з них були обрані до місцевих рад на виборах 2010 р. від ПР, 2 – від Народної Партії, 1 – від ВО «Батьківщина». Чи були спроби депутатів місцевих рад відсторонити своїх голів від виконання їхніх обов’язків – наразі невідомо.
Повноваження міського голови Херсону тимчасово виконує представник ВО «Батьківщина» В. Миколаєнко. У трьох містах обласного значення – Голій Пристані, Каховці і Новій Каховці міські голови зберегли за собою свої посади.
2. Зміна балансу політичних сил в області після подій Євромайдану
Останні повідомлення з рад усіх рівнів області вказують на те, що ПАРТІЯ РЕГІОНІВ втрачає свої колись потужні позиції на Херсонщині. Так, фракція цієї партії у Херсонській обласній раді, яка донедавна нараховувала 57 депутатів (для порівняння – склад фракції ВО «Батьківщина» – 7 осіб) перебуває на стадії фактичного припинення свого існування. 5 березня 2014 р. 25 депутатів, які входили до фракції ПАРТІЇ РЕГІОНІВ у Херсонській облраді, оголосили про свій вихід із фракції та про створення позафракційної групи «Громадська ініціатива Херсонщини». Наприкінці березня 2014 р. на ІІІ пленарному засіданні ХХХ сесії обласної ради 15 депутатів фракції колишньої провладної партії об’єдналися під керівництвом Сергія Рибалка (представник ВО «Батьківщина») і створили депутатську групу «Аграрії Херсонщини» (загальна чисельність – 17 осіб). Задекларована мета групи – консолідація зусиль для подальшого розвитку держави, АПК, благоустрою українського села, економічного та соціального розвитку Херсонщини.
Наприкінці лютого 2014 р. уХерсонській міській раді про саморозпуск оголосила депутатська фракція ПАРТІЇ РЕГІОНІВ, яка впродовж періоду Євромайдану робила численні заяви про підтримку дій тогочасної влади. У м. Генічеськ на міській партконференції здав свій партійний квиток лідер місцевої татарської громади, голова місцевої РДА і районної організації ПАРТІЇ РЕГІОНІВ Сейтумер Німетуллаєв. Дистанціювалися від екс-провладної партії також й представники наукової спільноти області. Так, голова Ради ректорів Херсонщини, ректор Херсонського національного технічного університету Юрій Бардачов розмістив на офіційному сайті ХНТУ заяву про вихід з ПР.
З іншого боку, немає підстав стверджувати, що колишні опозиційні партії (ВО «Батьківщина», «УДАР», ВО «Свобода») значно наростили свій вплив у області. Зараз нова влада отримала контроль над ОДА і частиною РДА, однак інших значних кадрових змін у області на рівні місцевих рад усіх рівнів не відбулося.
3. Наявність нових громадських ініціатив і політичних сил
Події Євромайдану стали поштовхом для започаткування активістами Херсонської області низки ініціатив. Так, у м. Херсон та інших містах області на центральних прощах збиралися місцеві Євромайдани, був організований Автомайдан. У м. Цюрупинск було створено Координаційну раду, яка зокрема прийняла рішення створити блок-пост на «кримській» автомобільній трасі та організувати допомогу українським військовим у прикордонних з АР Крим районах. У березні 2014 р. на базі Координаційної ради офіційно було зареєстровано два громадських об’єднання: Добровільні дружини (аналог Самооборони) з функцією допомоги правоохоронним органам та громадська організація «Цюрупинский Спас», мета і завдання якої ще неоприлюднено.
Заяв щодо можливої участі таких ініціатив у майбутніх президентських виборах наразі немає.
4. Ключові зміни у структурі правоохоронних органів (МВС, Прокуратура, СБУ) та судовій гілці влади
2 березня 2014 р. було звільнено з посади полковника міліції В.В. Писаренка, начальника Управління МВС України в Херсонській області та призначено на його посаду М.В. Фабріна. Трохи згодом, 11 березня, в.о. Президента О. Турчинов призначив Сергія Шевченка начальником управління СБУ в Херсонській області. 24 березня 2014 р. новим головним прокурором Херсонщини було призначено Подубинського Богдана Володимировича, який до того був заступником прокурора Львівської області. Окрім того, у березні 2014 р. двоє стажерів прокуратури Нової Каховки і один стажер прокуратури Новотроїцького району Херсонської області були звільнені і призначені на посади прокурорів відповідних прокуратур.
5. Позиціонування депутатів Верховної Ради України від області
З 5 народних депутатів від Херсонської області двоє є представниками колишньої опозиції і підтримували Євромайдан (А. Путілов і Ф. Негой). Решта, троє депутатів, вийшли з лав фракції ПАРТІЇ РЕГІОНІВ (В. Сальдо, М. Дмитрук, М. Опанащенко) (Див. табл. 2). Нещодавно з’явилися повідомлення про те, що В. Сальдо, колишній мер Херсону, підозрюється Генеральною прокуратурою у сепаратистській діяльності.
6. Місцеві політики чи народні депутати від регіону, що мають наміри балотуватися на посаду Президента України
На цей час жоден з політиків Херсонщини не заявив про висунення своєї кандидатури на виборах Президента.
7. Наявність у регіоні конфліктів (політичних, економічних, соціальних, військових), які можуть мати вплив на перебіг виборчої кампанії
Херсонська область є одним із регіонів, у яких зафіксовано сепаратистську активність. Так, під час брифінгу 20 березня 2014 р. виконувач обов'язків міського голови Херсону Володимир Миколаєнко заявив, що деякі депутати від ПАРТІЇ РЕГІОНІВ готують «кримський сценарій» в області, планують проведення подібного до кримського місцевого референдуму та винесення на розгляд найближчої міської ради питання про вихід Херсону зі складу України і приєднання його до РФ. В. Миколаєнко наголосив, що в Херсоні немає сепаратистських настроїв, проте є бажання низки депутатів, відсторонених від контролю над фінансовими потоками у регіоні, повернутися до влади за допомогою російських солдатів. Окрім того, в.о. голови Херсону пообіцяв таким депутатам, що правоохоронні органи та він особисто будуть жорстко реагувати на заклики до розколу України.
Загроза збройного конфлікту в області зумовлена територіальною близькістю з АР Крим, по обидва боки кордону з якою перебувають великі скупчення російських і українських військ. Наразі зафіксовано непоодинокі випадки, коли озброєні військовослужбовці РФ намагалися проникнути на територію Херсонської області. Так, 16 березня 2014 р. групою озброєних осіб без розпізнавальних знаків (ймовірно десантниками РФ) і «Самообороною Криму» була захоплена газорозподільча станція ДАТ «Чорноморнафтогаз», яка знаходиться на межі Генічеського району Херсонської області з АР Крим. Важливо також зазначити, що у результаті окупації території Криму у Херсонській області на час виборів Президента перебуватиме частина біженців з автономної республіки, яким необхідно забезпечити умови для волевиявлення.
8. Структура медіа-ринку в області і як змінився інформаційний простір регіону після подій Євромайдану
Найбільш популярні друковані видання Херсонської області – газета «Гривна», «ПостФактум» «Вгору» і «Новий день», всі вони мають однойменні сайти новин. Інтернет-видання: «Херсонська правда», «Херсон-про». Телебачення: херсонська обласна державна телерадіокомпанія «Скіфія», обласний ТРК «Херсон Плюс», ТРК «ЯТБ» м. Херсон. «Таврія» – один з найперших державних радіоканалів, який мовить в FM-діапазоні. Значних змін у структурі та риториці медіа Херсонської області за останній час не відбулося.
9. Зміни у структурах власності основних бізнес-груп регіону
Одним із випадків боротьби за об’єкти власності у регіоні стало захоплення 3 січня 2013 р. групою невідомих портового зернового терміналу «Дельта-сервіс» у Херсоні. У ситуацію втрутилися правоохоронці і не допустили силового розвитку конфлікту. Прокуратура Херсонської області вважає ситуацію майновою суперечкою, яка виникла внаслідок невиконаних кредитних зобов’язань «Дельта-сервісу» перед компанією «Адамант». Надалі суперечка продовжується шляхом судових розглядів. Прямого зв’язку цього випадку з політичною кризою у країні не встановлено.
Окрім зазначеного, інших резонансних змін у структурах власності регіону впродовж останніх трьох місяців не було помічено.
10. Випадки притягнення до відповідальності (дисциплінарної, адміністративної, кримінальної) місцевої владної еліти
За час останніх трьох місяців випадків притягнення до відповідальності посадових осіб у області зафіксовано не було.
11. Позиція місцевих політичних еліт щодо подій Євромайдану та позачергових президентських виборів
Місцеві високопосадовці впродовж усього періоду антивладних протестів на Майдані висловлювали офіційну підтримку діям тогочасного Президента В. Януковича. Зокрема, наприкінці січня 2014 р. депутати Херсонської обласної ради проголосували за звернення до Президента України, у якому засудили радикалізм «учасників заворушень» на Євромайдані і закликали використати всі правові методи для забезпечення громадського миру і безпеки. 18 лютого Президія обласної ради одноголосно підтримала звернення до Президента, у якому, з-поміж іншого, попросили В. Януковича «захистити жителів України від деструктивних дій екстремістів, а при необхідності – ввести надзвичайний стан». Окрім того, високопосадовці Херсонщини закликали депутатів усіх рівнів області провести зустрічі зі своїми виборцями та роз’яснити суспільно-політичну ситуацію в країні. Зазначене звернення В. Пелих, тогочасний голова обласної ради, назвав консолідованою думкою місцевих громад Херсонщини, яка була підтримана місцевими радами в усіх районах області: резолюцію проголосували президії 10 районних рад, 3 виконавчі комітети міських рад, а також окремі фракції рад усіх рівнів області. Ймовірно, що за активну підтримку дій влади впродовж протестів на Майдані, 19 лютого 2014 р. В. Пелиху з рук тогочасного голови ОДА М. Костяка було вручено орден «За заслуги» ІІІ ступеню.
Після перемоги Євромайдану депутати облради змінили свою риторику кардинальним чином і 5 березня 2014 р. майже одноголосно у своєму зверненні засудили сепаратизм та підтримали територіальну цілісність України.