Про перехід на пропорційну виборчу систему з відкритими списками, реформування ЦВК та децентралізацію партій говорили учасники публічної дискусії «#ВиборчаРеформаChallenge» 10 квітня у Черкасах, ініціаторами якої виступили Громадянська мережа ОПОРА та Міжнародна фундація виборчих систем (IFES).
Старший радник з юридичних питань IFES Денис Ковриженко розповів про виборчі системи, що діють у різних країнах світу. Він також порівняв мажоритарну, пропорційну та змішану виборчу системи.
За його словами, пропорційна виборча система з відкритими списками, попри окремі недоліки, стає домінуючою в Європі.
«Мажоритарна система має кілька суттєвих вад. Це і велика кількість втрачених голосів, нарізка округів «під себе», підкуп виборців. Свої недоліки має і пропорційна система із закритими списками, як і система із відкритими списками. Наприклад, це складність адміністрування виборів за цією системою. Адже голоси важко рахувати. Тому округи зазвичай менші, ніж за мажоритарною системою. Виборцю буває складно зрозуміти, як голоси перетворюються в мандати. Відтак має бути якісна інформаційна компанія серед населення щодо специфіки цієї системи. Також є ризики надмірної політичної конкуренції. Однак, всупереч цим недолікам, система з відкритими списками є однією з домінуючих в Європі. 20 країн застосовують саме її. Адже вона забезпечує пропорційний результат. Виборець може впливати на черговість проходження кандидатів. Система сприяє внутрішньопартійній демократії. Кандидати між собою конкурують», – розповів Денис Ковриженко.
Однак, за словами експерта, українському парламенту поки важко назбирати голосів за цю систему.
«Раніше за відкриті списки була лише одна політична сила – «Самопоміч». Тепер за них частково виступає і Радикальна партія Олега Ляшка. «Блоку Петра Порошенка» вигідна «мажоритарка». Хоча в партії великий кадровий потенціал. Вважають, що нехай буде те, що є. Позиція «Народного фронту» незрозуміла. Тому на сьогодні за відкриті списки голосів у парламенті не вистачає. Багато депутатів вважають цю тему неактуальною. Думатимуть про це, як завжди, перед виборами», – сказав Ковриженко.
У свою чергу, аналітик Громадянської мережі ОПОРА Олександр Клюжев говорив про переваги та недоліки зареєстрованих у Верховній Раді України п'яти законопроектів, які стосуються виборчої реформи.
За його словами, Комітет з питань правової політики та правосуддя прийняв рішення винести усі п’ять законопроектів, які зареєстровані у ВРУ, на розгляд депутатського корпусу. Проте депутати так і не змогли прийняти жодного рішення щодо цих законопроектів.
Як відзначив експерт, кожен з них має свої плюси та недоліки, однак тепер головне завдання – вивести їх на обговорення та обрати кращий.
«Усі законопроекти були розглянуті на робочій групі Голови Верховної Ради Андрія Парубія. Але депутати так і не домовилися про спільний законопроект. Робота цієї групи має бути налагоджена. Через публічний тиск намагатимемося це змінити. Нехай депутати виходять на трибуну і пояснюють, чому не голосують за той чи інший виборчий проект, чому процес реформування буксує. Дискусія має продовжуватися», – заявив Клюжев.
Крім цього, голова правління Черкаської обласної організації Комітету виборців України Максим Михлик звернув увагу на надмірну централізацію українських виборчих партій. На його думку, має бути закон, який спонукав би розвивавати саме регіональні осередки партій і давати їм можливість перемагати на виборах.
Цю думку підтримав і Денис Ковриженко:
«Ми одна з небагатьох держав, де партії створюються на загальному державному рівні. Це неправильно. За кордоном є певні організації. Вони починають об’єднуватися, створюють районні організації. Ті перетворюються в обласні. Далі формується загальнодержавний центр. Він виконує більше адміністративні функції. У нас реєструються в центрі. А регіональні організації створюють суто для галочки. Тому в нас партійна система централізована. В інших країнах партії можуть організовувати на рівні регіону. Тому Україні треба іти шляхом навіть не зміни виборчої системи, а зміни Закону «Про політичні партії в Україні». Партійне формування має іти знизу вгору. Тоді матимемо інший механізм прийняття рішень. Вони будуть більш демократичними».
Присутні також обговорили питання реформування ЦВК, державного фінансування партій та обов'язковості скасування закону про «партійну диктатуру».
За словами Олександра Клюжева, частина депутатів хоч і виступає за реформування виборчого законодавства, проте не бажає скасування цього закону.
«Робили тестові запитання для лідерів політичних сил щодо їхнього ставлення до закону про «партійну диктатуру». Багато з тих, хто підтримує відкриті списки, проти скасування цього закону. Це не додає оптимізму. Складно однією рукою виступати за демократизацію висування кандидатів, а іншою на смерть стояти за закон про диктатуру», – підсумував Клюжев.
Як зазначалось раніше, попри те, що парламентські політичні сили, Президент, Уряд неодноразово підкреслювали необхідність впровадження пропорційної системи з відкритими списками, відповідні положення досі не реалізовані. Бездіяльність Верховної Ради та парламентських фракцій у сфері виборчої реформи ставить під сумнів щирість намірів політичних еліт у цілому. Парламентська асамблея Ради Європи вкотре закликала до прийняття єдиного виборчого кодексу та пропорційної виборчої системи як одного з ключових індикаторів спроможності країни до реформ. Неурядові організації в черговий раз закликають парламент до прискорення реформування виборчого законодавства та проводитимуть фахові консультації з місцевими політичними групами, експертами, організаторами виборчого процесу. Результати обговорень будуть систематизовані та надані на розгляд робочій групі з реформування виборчого законодавства, керівництву ВРУ, лідерам фракцій та народним депутатам.