Помічники депутатів, політики, громадські активісти та журналісти, що стали учасниками публічної дискусії «#ВиборчаРеформаChallenge» у Рівному, виступили за необхідність змін до виборчого законодавства. Учасники висловились як за відкриті, так і за закриті списки, пропорційну виборчу систему та за зменшення відсоткового бар’єра для проходження до парламенту.
Так, під час дискусії старший радник з юридичних питань Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) Денис Ковриженко розповів про виборчі системи, що діють у різних країнах світу, провів порівняльний аналіз мажоритарної, пропорційної та змішаної виборчих систем.
У свою чергу, аналітик Громадянської мережі ОПОРА Олександр Клюжев представив чинні на даний момент 5 «виборчих» законопроектів та окреслив їхні переваги, зокрема відкриті партійні списки, швидке встановлення підсумків голосування, надання можливості голосувати внутрішньо переміщеним особам за місцем проживання тощо.
Учасники публічної дискусії зауважили, що чинний парламент при розгляді змін до виборчого законодавства керуватиметься, швидше за все, політичною доцільністю.
«При сьогоднішній політичній ситуації я не вірю, що парламент піде на те, щоб проголосувати, наприклад, за законопроект Чумака. Особливо за умови дострокових парламентських виборів. Нам треба бути готовими до того, що буде запропоновано квазі-систему, тобто умовно відкриті списки, але насправді на кожному окрузі буде по одному кандидату», - поділився думками представник партії «Рух нових сил» на Рівненщині Дмитро Якимець.
Підтримку чинним парламентом змін до виборчого законодавства поставила під сумнів і юрист рівненського осередку партії «УКРОП» Тетяна Омельчук.
«За час незалежності наша держава уже мала б стати фахівцем щодо впровадження виборчих систем, а ми щоразу повертаємося до того, що кожні вибори стають важелем впливу на опонентів. Як на мене, найкращою для нашої держави була б пропорційна виборча система з відкритими списками. Але чи готові до того наші політичні діячі, думаю, побачимо згодом», - зазначила Тетяна Омельчук.
Під час дискусії був також запропонований варіант виборчої системи без відкритих списків, який підвищив би партійну відповідальність за дії депутатів.
«Кращим був би варіант пропорційної системи з закритими списками і з меншим бар’єром, наприклад 3%, який дав би шанс молодшим партіям пройти до парламенту. Як на мене, має бути якась партійна політична відповідальність, коли непопулярні рішення ухвалюються і голосуються мажоритарниками. Зараз за рахунок мажоритарників можна добрати необхідну кількість голосів. Потім мажоритарник поїде на округ, скаже, що він залучив з бюджету 30-50 мільйонів на соціально-економічний розвиток, поїде в кожне село, там замінять вікна в школах і він знову буде вибраний, змінить назву партії або взагалі буде самовисуванцем. І немає з кого питати. Тому при всіх недоліках, пропорційна система з закритими списками і меншим бар’єром була б невеличким кроком вперед», - пояснив громадський активіст, представник ГО «Рівненський центр «Соціальне партнерство» Святослав Клічук.
На підвищенні відповідальності депутатів наголосив і помічник народного депутата-мажоритарника від «Блоку Петра Порошенка» Василя Яніцького Михайло Слободзян. Щоправда, він зробив акцент на відповідальності перед законом.
«Якою б не була виборча система, головне на даному етапі позбутися депутатської недоторканності та підвищити міру покарання за серйозні злочини. Тоді поменшає людей, які будуть «махлювати» на виборах і далі поводити себе незаконно у Верховній Раді. Парламент працюватиме гарно, хто б туди не прийшов. Тільки посилення відповідальності призведе до порядку», - зазначив Михайло Слободзян.
На запитання учасників дискусії, чи немає у представників ОПОРИ та IFES якоїсь компромісної моделі у разі відмови парламенту голосувати за зміни до виборчого законодавства, Олександр Клюжев зазначив, що такий варіант не розглядається.
«Ми не бачимо можливості відмовитись від підтримки пропорційної системи з відкритими списками, тому що, крім переваг, які закладені в цій системі, ми ще бачимо важливий аспект політичної відповідальності. Питання виборчих списків для більшості політиків в цій країні було пріоритетним напередодні виборів, після зміни влади 2014 року, всі ці прагнення до побудови системи з відкритими списками відображені як у внутрішніх документах парламенту, так і у межах певних міжнародних зобов’язань України. Тому логічно, щоб парламент або виконав ці зобов’язання, або публічно відмовився від них», - зазначив Клюжев.
Організаторами заходу виступили Громадянська мережа ОПОРА та Міжнародна фундація виборчих систем (IFES).