НАЗК, або Національне агентство з питань запобігання корупції, в ці дні у багатьох на слуху через електронні декларації. Перший етап цього процесу зі скрипом, але пройдено. А от чи зможе НАЗК «якісно проаналізувати» вже подані декларації, ще те питання. Від ефективності діяльності цього органу залежить чимало. На НАЗК, як на «один із трьох нових спеціалізованих антикорупційних органів України», все ще покладається чимало сподівань. Але ця історія не про декларації. Ця історія про те, як НАЗК не змогла покарати очевидних порушників законодавства на приблизно три мільйони гривень штрафу. І хоч це стосується дещо іншої сфери з компетенції агентства, аніж електронне декларування, проте ця неспроможність НАЗК - тривожний дзвінок.

НАЗК та вибори

У липні 2016 року в семи мажоритарних округах відбулися проміжні вибори до Верховної Ради України. Громадянська мережа ОПОРА традиційно здійснювала спостереження за ними. Чи не найцікавішим для мене питанням у виборах є питання виборчих фінансів, якщо точніше, то «виборчих фінансових звітів». Проблемна сіра зона під час усіх виборів. Мало деталізоване законодавство, формальність на кожному кроці як з боку кандидатів, так і з боку виборчих комісій та правоохоронних органів. Часто дається в знаки закритість інформації із виборчих фінансових звітів для громадського спостереження. Список причин чи проблем в цій темі можна продовжити та деталізувати, але тут мова не про це.

Так все в Україні закрутилося, що тут заявили про початок боротьби з корупцією. І так сталося, що було створено НАЗК. І законодавець наділив це агентство Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання і протидії політичній корупції» (відомий в народі як «закон про державне фінансування партій») правом адмініструвати процес «державного фінансування партій». Крім того, агентству надали право складати адміністративні протоколи щодо тих суб’єктів виборчого процесу, які подають виборчі фінансові звіти не за правилами (не подають взагалі; подають, але невчасно; подають неправдиву інформацію або подають звіти з помилками) – статті 212-21 та 212-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Наприклад, Порушення встановленого порядку або строків подання фінансового звіту про надходження і використання коштів виборчого фонду, звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру або подання фінансового звіту, оформленого з порушенням встановлених вимог, тягнуть за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тобто, якщо кандидат не подав виборчий фінансовий звіт, то НАЗК має право скласти протокол про адміністративне правопорушення, а сума штрафу може складати від 5 100 до 6 800 грн.

Від теорії до реальності

Ця справа видавалася дуже простою. У липні 2016 р. якраз відбувалися проміжні вибори до Верховної Ради України в семи округах. Був складений простий план: зафіксувати очевидне порушення, а саме неподання фінансового звіту; скласти акти про порушення; усі задокументовані факти передати у вигляді звернення до НАЗК; простежити, як НАЗК виконає свої повноваження та притягне до відповідальності порушників; похвалити НАЗК. Проте щось пішло не так.

Так, спостерігачі ОПОРИ акурат після дедлайнів подачі фінансових звітів двічі (кандидатами подавався проміжний та остаточний фінансові звіти) навідалися до окружних виборчих комісій. Десь традиційно з боями, десь відносно спокійно ми отримали доступ до фінансових звітів кандидатів. Щодо тих кандидатів, які звіти не подали, було складено акти про порушення. Таких порушень виявилося 393 (це якщо враховувати неподані і проміжні, і остаточні звіти). На жаль, спостерігачам не вдалося дотиснути ситуацію в 206 виборчому окрузі (Чернігівська область), де акти про порушення складенні не були. Після завершення виборів ми також промоніторили сайт ЦВК, де згідно з виборчим законодавством теж повинні були б бути опубліковані всі фінансові звіти кандидатів з округів. На сайті ЦВК нами було зафіксовано відсутність 556 фінансових звітів (така значна різниця пояснюється врахуванням фінансових звітів з 206 виборчого округу).

Якщо перерахувати у вигляді штрафів, то сума штрафів за 556 «порушень» могла б скласти від 2,8 до 3,8 мільйонів гривень.

 

 

Звернення до НАЗК було надіслано 19 серпня 2016 року. Відповідь ОПОРА отримала 14 вересня. Зокрема, нам подякували «за активну громадянську позицію» та повідомили, що:

«Інформація наведена у зверненні буде врахована при складанні уповноваженими особами Національного агентства протоколів про адміністративні правопорушення передбачені статтею 212-21 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо порушення встановленого порядку або строків подання фінансового звіту про надходження і використання коштів виборчого фонду кандидатами в народні депутати на проміжних виборах народних депутатів України в одномандатних виборчих округах № 23, № 27, № 85, № 114, №151, № 183, № 206, що відбулись 17 липня 2016 року»

Далі було майже 1,5 місяця очікування та тиші від НАЗК. Довелося подавати уточнюючий запит, власне з питанням: А як там справи? Відповідь прийшла 03 листопада. З відповіді стало відомо, що НАЗК нічого не вдалося.

ЦВК versus НАЗК

Про що стало відомо з відповіді НАЗК на запит. Про те, що агентство звернулось до окружних виборчих комісій (ОВК) з вимогою надати інформацію та фінансові звіти кандидатів на виборах в семи округах. Так, від ОВК № 114 (Луганська область) звітів до Національного агентства взагалі не надходило. Інші ОВК повідомили, що ситуація досить «сумна» та надали інформацію щодо того, хто з кандидатів не подав звіти (проте всі ті відповіді стосувалися тільки остаточних фінансових звітів, проміжні звіти на цьому етапі з поля зору НАЗК вже випали).

Далі НАЗК звернулося листом до Центральної виборчої комісії (ЦВК) з проханням надати інформацію щодо місця реєстрації, проживання та контактні номери телефонів кандидатів в народні депутати України. І у відповідь від ЦВК отримує постанову від 17 серпня 2016 року № 374, в якій ЦВК фактично відмовляється надати інформацію, яка необхідна для оформлення протоколів про адміністративні правопорушення щодо кандидатів, якими не подано фінансові звіти.

В кінці тексту відповіді на запит ОПОРИ, НАЗК звертається вже, власне, до ОПОРИ з проханням «надати інформацію про місця реєстрації, проживання та контактні номери телефонів кандидатів». Таке звернення дещо потішило, проте, більше засмутило.

Ми знайшли постанову ЦВК від 17 серпня 2016 року № 374 «Про звернення Національного агентства з питань запобігання корупції» на офіційному сайті Центральної виборчої комісії. І, як не дивно, там виявилося декілька невідповідностей із інформацією наданою НАЗК. Так, ЦВК підтверджує, що 11 серпня 2016 року до них надійшло звернення Національного агентства з питань запобігання корупції щодо надання інформації про місце реєстрації, проживання та контактні номери телефонів окремих кандидатів у народні депутати України, але чомусь тільки в одномандатному виборчому окрузі – в окрузі № 206 (Чернігівська область).

ЦВК в своїй постанові звернула увагу на те, що хоч чинне законодавство й надає право НАЗК одержувати в установленому законом порядку за письмовими запитами від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об'єднань інформацію, необхідну для виконання покладених на нього завдань, проте, не містить прямої вказівки стосовно того, що такою інформацією є також конфіденційна. Тому, на думку ЦВК, надання Центральною виборчою комісією Національному агентству з питань запобігання корупції конфіденційної інформації про кандидатів у народні депутати України можливе тільки у разі внесення відповідних змін до законодавства України. Посилаючись на те, що кандидати в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 206, про яких ідеться у зверненні НАЗК, згоди на поширення будь-якої іншої інформації щодо них, крім біографічних відомостей, ЦВК не надавали, Центральна виборча комісія відмовилася надавати НАЗК інформацію, необхідну для оформлення протоколів про адміністративне правопорушення, зокрема про місце реєстрації та контактні номери телефонів кандидатів-порушників.

Також Центральна виборча комісія зауважила, що Національне агентство з питань запобігання корупції має право на прямий доступ до інформаційних баз даних державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування. Проте звернень від Національного агентства з питань запобігання корупції щодо надання доступу до баз, які адмініструє ЦВК (Автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система "Державний реєстр виборців" та Єдина інформаційно-аналітична система "Вибори"), не надходило.

Замість висновку

08 жовтня сплив тримісячний термін з дедлайну подачі проміжних фінансових звітів на виборах в семи округах в липні 2016 року. 24 жовтня сплив тримісячний термін з дедлайну подачі основних фінансових звітів на виборах в семи округах в липні 2016 року. Частиною третьою статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15 та 212-21 Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення. Національне агентство із запобігань корупції не впоралося із покладеними на нього обов’язками і не змогло притягнути до відповідальності жодного із очевидних порушників. І це ми навіть не наблизилися до вивчення змісту виборчих фінансових звітів. Ще згадаємо, що нічого особливого помічного в цій темі не зробили й окружні виборчі комісії та ЦВК. І це сумно.

18 листопада 2016 року

Григорій Сорочан, активіст ОПОРИ