Вчора у Києві Громадянська мережа ОПОРА та Європейське партнерство заради демократії мали приємність запросити незалежних експертів, дипломатів та урядовців до дискусії на тему відносин України та Європейського Союзу.
Основною метою конференції під назвою “Україна-ЄС: шанс на спільне майбутнє” став аналіз можливості підписання Угоди про Асоціацію на цьогорічному Саміті “Східного партнерства” у Вільнюсі, зважаючи на незначний поступ у здійсненні першочергових вимог, озвучених Європейським Союзом. В першу чергу, мова йде про нагальну необхідність реформування виборчого законодавства та належне дотримання прав людини.
Як на початку конференції зазначив політичний радник Представництва ЄС в Україні Хуан Мануель Балаплан Лопез, Угода про Асоціацію, парафована рік тому, є одним з найбільш передових договорів, які коли-небудь обговорювалися у ЄС. У той же час Олександр Сушко, координатор Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, не надто позитивно окреслив перспективи підписання Угоди цього року. На думку експерта, країні бракує політичної волі, аби виконати усі зобов’язання перед ЄС.
Під час тематичних панелей конференції учасники мали змогу подискутувати про те, що потрібно зробити українській стороні, аби виконати вимоги у двох основних сферах (як визначено у висновках Ради закордонних справ ЄС щодо України): усунення недоліків, виявлених під час парламентських виборів 28 жовтня 2012 року, а також запобігання порушенню прав людини.
Більшість рекомендацій місії спостереження ОБСЄ/БДІПЛ практично не можуть бути виконані до листопада 2013 року
Так, за словами керівника Інституту виборчого права та одного з розробників виборчого кодексу Юрія Ключковського, “шанс прийняти Виборчий кодекс в України є, якщо б у Верховній Раді налагодилась нормальна законодавча робота”, а одним із завдань такого кодексу має стати вироблення традицій для членів виборчих комісій. Що ж стосується виконання рекомендацій місії спостереження ОБСЄ/БДІПЛ, на яких наголошено у спільній заяві нещодавнього саміту Україна-ЄС, то як пояснює експерт Міжнародної фундації виборчих систем Денис Ковриженко, ситуація тут неоднозначна. Більшість рекомендацій практично не можуть бути виконані до листопада 2013 року.
Чимало проблем є у сфері дотримання прав людини. Проте можна знайти і позитивні тенденції. Так, як підкреслює директор зі стратегічних справ УГСПЛ Михайло Тарахкало, зменшилася кількість звернень про тортури з метою отримання доказів. Не слід недооцінювати у цьому процесі і роль громадських організацій. Так, наприклад, задля ефективного використання права на мирні зібрання, громадські експерти проводять інформаційно-просвітницькі кампанії для працівників правоохоронних органів, - розповідає Володимир Чемерис з Всеукраїнської ініціативи “За мирний протест”. Як підмітив експерт, у 2012 році кількість проведених зібрань збільшилася майже у 1,5 рази, хоча більшість з акцій і носили політичне забарвлення. Натомість за перші три місяці 2013 року зросла кількість акцій з соціально-економічними гаслами – протест працівників “Аеросвіту”, шахтарів, залізничників.
Іншим важливим моментом у забезпеченні ефективного дотримання прав людини є запровадження Національного превентивного механізму проти тортур. Так, наостанок, Юрій Бєлоусов, представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини закликав громадськість брати активну участь у спільних заходах превентивного характеру – рейдах, перевірках тощо.
Final Report of Association Agenda monitoring (Dec, 2011 - Sep, 2012).pdf