Відділи ведення державного реєстру виборців своїми листами-відмовами на інформаційні запити про кількість включених до списків та виключених зі списків виборців плутають кількісну інформацію з особистими даними, а також підривають одну з основних засад ведення Реєстру - його публічний характер
Громадянська мережа ОПОРА звернулася до відділів ведення держреєстру Дніпропетровської області із запитами на інформацію про кількість виборців, включених до уточнених списків, кількість виборців, виключених з уточнених списків через подвійні включення та про кількість виборців, включених до списків за рішеннями судів. Три відділи ведення держреєстру не забарилися з відповідями. Та їхня оперативність пов’язана ніяк не з наданням вичерпної інформації, адже у всіх листах – відмови.
Так ВВ ДРВ Синельниківської міської ради, відмовляє на тій підставі, що «Персональні дані Державного реєстру виборців можуть використовуватися виключно з метою та у спосіб, встановлені Законом України "Про Державний реєстр виборців"» плутаючи кількісну інформацію з персональними даними. Ще однією причиною відмови стало те, що «підготовка такої інформації потребує виконання відділом ведення Державного реєстру виборців Синельниківської міської ради спеціальних дій, спрямованих на її створення із застосуванням програмних засобів автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи "Державний реєстр виборців", які не передбачені Законом України "Про Державний реєстр виборців"». За логікою, такі «спеціальні дії» могли б зайняти декілька хвилин, адже, щоб їх виконати, достатньо переписати порядковий номер останнього виборця зі списку у відповідному журналі чи електронній базі. Остання вбивча причина відмови – відсутність компетенції: «… розпорядник інформації, який не володіє і не зобов’язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит, має право відмовити в задоволенні запиту».
Подібні відмови надійшли також від відділів ведення Державного реєстру виборців Томаківської та Павлоградської райдержадміністрацій.
Таким чином, відділи ведення Державного реєстру, виявили свою «компетенцію» лише в тому, щоб давати відмови на запити, не переймаючись навіть змістом цих відмов, і не соромлячись самих себе називати некомпетентними.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію, при цьому відповідно до ст. 19 цього ж закону запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Державний реєстр виборців» однією з основних засад ведення Реєстру є його публічний характер.