Навіть однопартійці з ПР засуджують висловлювання голови Волочиської районної держадміністрації Ігоря Добжанського. Проте у словах державного чиновника насамперед критикують антисемітизм, а не втручання у виборчий процес
Нагадаємо, що активісти партії «УДАР Віталія Кличка» поскаржилися Генеральному прокуророві України та голові Адміністрації Президента на дії Ігоря Добжанського. В робочий час у своєму робочому кабінеті голова Волочиської РДА «переконував» місцевих підприємців, активістів «УДАРу» не проявляти активності в агітації за свою партію. «Я не кажу, щоби ви підтримали Партію регіонів, підтримайте мене, - сказав Ігор Добжанський. – Мені треба, щоб ви ніде активно не виступали, не переконували там людей…».
Фото «Незалежний громадський портал»
Крім того, чиновник вдався доводити, що жоден із бізнесів «мільярдера» Віталія Кличка не зареєстрований в Україні, до того ж його «кришують жиди». «Ви, мабуть, знаєте, хто кришує та фінансує Віталія? Це колишній мер Одеси Гурвіц, єврейська община на кшталт Коломойського, які розікрали все. Словом, жиди», - аргументував Добжанський.
Та у закидах йому антисемітизму і розпалювання ксенофобії потонуло справжнє порушення законодавства про вибори – застосування адміністративного тиску на громадян, перешкоджання вільному волевиявленню. Зокрема, звинувачення в антисемітизмі підхопили нардепи-регіонали Володимир Зубанов і Михайло Чечетов, які у своїх коментарях ні словом не прохоплюються про адміністративний тиск на опонентів.
Втім, публічного осуду від місцевих регіоналів немає. Адже Ігор Добжанський лише повторив те, про що написано у обласній партійній газеті «На часі регіони»:
Фото «Незалежний громадський портал»
«Головним фінансистом «Удару» відкрито виступає широко відомий у політичних колах Едуард Гурвіц – єврей, колишній одеський мер і «нашоукраїнець», - ідеться в газеті хмельницької організації ПР.
Що ж до правомірності вживання слова «жид», то професор Соломон Ґольдельман заявляв, що засадничо ніколи не погодився б на вживання терміну «єврей» у своїх українських працях, бо «вбачав би в тому святенництво і боягузтво». У 1964 році цей автор монографії «Жидівська автономія на Україні» й інших наукових досліджень про життя євреїв у Вкраїні писав з Єрусалима: «…стверджую, що термін «жид» є властивий українській мові, як теж іншим слов’янським мовам (наприклад: польська, чеська, білоруська), уживання його в згаданих мовах є природнє і не має зневажливого характеру, як у мові російській. Уважаю, що в Совєтській Україні приписано уживати виключно слова «єврей» зі святенництва, щоб не викликати у читачів, котрі звикли до образливого сенсу слова «жид» у російській мові, запідозріння автора в антисемітизмі».