Назарій Вівчарик, відповідальний редактор Черкаського інтернет-видання «Прочерк», висвітлив у своїх матеріалах не одні вибори в Україні, отримав не одну погрозу від невідомих за те, що він пише, розмовляв не з єдиним десятком кандидатів. Тому ми вирішили з ним поспілкуватися, щоб з’ясувати цьогорічну передвиборну ситуацію в Черкаській області крізь призму його досвіду та роботи «Прочерку».
– Пане Назаре, як би ви оцінили активність передвиборної ситуації у Черкаській області?
– Я б кандидатів погрупував на дві категорії: одні – ті, які почали давно і серйозно, інші – ті, які вирішили, що вони встигнуть і у відпустці побувати, і десь відпочити, позасмагати, прийти зареєструватися в ЦВК, і лише тоді розпочати боротьбу. Зокрема, останніх видно по опозиціонерах і по так званих кандидатів від Партії регіонів. Перші ж є майже в кожному окрузі, вони йдуть сам по собі і вже давно працюють у цьому руслі.
– Які кандидати, на вашу думку, є найактивнішими в Черкаській області?
– Найперше згадується Богдан Губський (безпартійний кандидат-самовисуванець у 197 окрузі), який вже наперед намагався працювати у великій частині області, охоплювати усіх своїми подарунками, флешками для студенток та випускниць, приїздити у заклади освіти.
Також раніше за інших почав працювати Олександр Чуприна (кандидат від Політичної партії «УДАР Віталія Кличка» у 195 окрузі ), який ще, можливо, і не знав від кого буде йти, чи від Фронту змін від чи УДАРу, вів переговори. Беручи у нього інтерв’ю раніше, я зрозумів, що визначеність щодо того, що він буде балотуватися була вже давно.
Є й такі кандидати, які завжди присутні в інформаційному просторі Черкащини. От, наприклад, якби не вибори, я б Богдана Губського і не згадав, проте завжди активні такі, як Людмила Майборода (безпартійний кандидат-самовисуванець у 194 окрузі) і Микола Булатецький (кандидат від політичної партії Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» у 194 окрузі).
Я б кандидатів погрупував на дві категорії: одні – ті, які почали давно і серйозно, інші – ті, які вирішили, що вони встигнуть і у відпустці побувати, і десь відпочити, позасмагати, прийти зареєструватися в ЦВК, і лише тоді розпочати боротьбу
У 198 окрузі активним є Віктор Тимошенко (безпартійний кандидат-самовисуванець), Анатолій Семинога (безпартійний кандидат-самовисуванець). Також неочікувано активним став Антон Яценко (кандидат від Партії регіонів у 200 окрузі), а от у 199 окрузі активним є Валентин Ничипоренко (безпартійний кандидат-самовисуванець), вже давно возить людей на конезавод.
– У чому найчастіше проявляється активність політичних партій чи їх кандидатів?
– Вид активності залежить від платоспроможності кандидатів. Наприклад, Богдан Губський (безпартійний кандидат-самовисуванець у 197 окрузі) постійно присутній в інформаційний просторі. Це пояснюється його значною роботою в окрузі, до того ж він представлений і в рекламній сфері. А от, якщо в опозиції коштів таких немає, щоб щось ремонтувати у школах чи у садочках, як попередній кандидат, то вони проводять акції, наприклад, відома всім мовна акція. І саме таким чином про себе заявляють і створюють інформаційний привід. Тому і без реклами про них пишуть ЗМІ.
– Із якими меседжами йдуть політичні сили чи їх кандидати у Черкаській області?
– Для меседжів об’єднаної опозиції основним є те, що вони об’єдналися, хоча, що це дає простому виборцю важко збагнути. Це скоріше їх внутрішнє питання, а вони це презентують як подвиг і з цим абстрактним поняттям «об’єднання» вони йдуть. Хоча і до цього є багато запитань, адже у окремих округах не зрозуміло, хто ж насправді йде від об’єднаної опозиції. Окрім того, вони також намагаються грати на патріотичних моментах. Вони активно використовують прорахунки влади, утиски з їх боку, використання адмінресурсу, відсутність газифікації, подорожчання ліків тощо.
Комуністична партія України з одного боку має гарні лозунги: «земля народу», «ми повернемо пенсійний вік»... Проте цинізм полягає у тому, що чи не вони разом із чинною владою цей пенсійний вік піднімали. Тобто від них йде таке наче загравання з виборцями.
Якщо говорити про Партію регіонів, то коли відкриваєш обласні газети, можна прочитати величезні публікації Сергія Тулуба (голова Черкаської державної адміністрації), який в принципі не повинен агітувати, адже він є посадовою особою. Від його імені Партія регіонів розповідає, що вони не можуть за такий короткий час все зробити, що це до того ж підсилюється прорахунками попередньої влади, повідомляють про майбутні плани та сучасні досягнення: ФАПи відкрили, школу будуємо... Хоча єдине, що майже виконане з їх попередньої програми, це мовне питання. Можливо, у них така тактика, коли вони не формують чітких меседжів і залишають певну невизначеність, у тому числі із кандидатами. Тобто кандидати наче самовисуванці, а наче і від Партії регіонів. При цьому виникає питання: чи дійсно є реальними кандидатами ті особи, які офіційно назвала Партія регіонів. Наприклад, Віктор Парамонов (194 округ), який на місцевих виборах 2010 року відверто програв, то на скільки він зможе пробитися сьогодні… У той же час Сергій Отрешко (у 194 окрузі), який є більш активним й асоціюється саме із Партією регіонів, йде самовисуванням. Я вважаю, що, розуміючи реальну низьку підтримку виборців, Партія регіонів висуває декількох кандидатів, при цьому свою тінь кидає лише на одного. Про цю ж невпевнену перевиборну ситуацію свідчить й те, що вони швидко «пропихали» мовний закон лише в окремих регіонах.
– Як можна оцінити потенціал нових суб’єктів виборчого процесу?
– Мені шкода цих людей, які живучи своїм спокійним життям, не розібравшись до кінця, проголосувавши за Королевську чи УДАР, оберуть те саме, адже здебільшого у їх списках йдуть люди не зовсім далекі від нинішньої влади. Але проста нормальна людина подивиться, що от Королевська молода нормальна гарна жінка і подумає: «Чому б їй не дати можливість». Чи так само успішному боксеру ? У той же час спорт і політика це зовсім різні речі. Так само творчість і політка. Наприклад, Марія Матіос не відповідає чітко, чому вона саме з Кличком, а не з кимось іншим.
Усі ці політики – в одній діжці вареники, які бабця, обмащуючи в маслі, струшує, а вони міняються місцями, але з діжки не випадають
Якщо говорити про черкаських списочників, то вони ті ж самі, що й були. Є нові прізвища в УДАРі, проте їх біографій і життєвих позицій навіть в інтернеті важко знайти. Обличчя нові є й у Наталії Королевської, проте не зрозуміло, які вони політики.
– Як ви думаєте, нові обличчя – це перевага чи недолік для партії?
– Усі ці політики – в одній діжці вареники, які бабця, обмащуючи в маслі, струшує, а вони міняються місцями, але з діжки не випадають. Тобто в бій їдуть одні й ті ж вареники. Проте завдяки новоствореним партіям ці обличчя з’явилися. Але мені б хотілося побачити їх програми по життю, з якими вони йдуть. Тобто не було видно їх активності до виборів, не зрозуміло, що вони робили до цього, чим займалися до виборів. Що вони будуть робити, після приходу у Верховну Раду, чи є в них готові пропозиції, законопроекти?
– Як «Прочерк» ставить до замовних матеріалів від політичних сил?
– Ми даємо можливість висловитися усім. Проте обов’язково зазначаємо, що це не наш матеріал, називаючи джерело повідомлення, як-от, прес-служба, штаб тощо.
– Як на вашу думку, виборці підуть на вибори, яка буде явка?
– Проблема для опозиції – виборець зневірився. Проте виборець не задоволений станом речей. Тому він шукає альтернативу владі і звичної опозиції. При цьому зростають реальні шанси у новостворених політичних партій. Виборців приведе обуреність, ціна на хліб, заполітизованість в державі. Тому активність нижчою не буде, ніж, наприклад, у 2010 році.