До 21 вересня на основі отриманих подань окружним виборчим комісіям потрібно було провести жеребкування складу дільничних комісій. Проте, не всі ОВК Львівської області змогли розібратися у новій процедурі організації жеребу, а тому змушені були проводити пережеребкування.

Основною причиною повторного жеребкування, в першу чергу, можна вважати недостатньо чітке формулювання постанови ЦВК про зміну процедури жеребкування. Через це ОВК проводили жереб на власний розсуд. Наприклад, ОВК № 116 та 118 жеребкували склад дільничних комісій у спосіб, як це робилося при визначенні складу ОВК – беручи за основу суб’єкт подання. Для того, аби зрозуміти, хто допустив помилки, пропонуємо визначити алгоритм процедури жеребкування, яким мали користуватися ОВК.

Отже, для проведення жеребкування окружна виборча комісія повинна була організувати процес у кілька етапів.

1. Вирішити питання щодо неможливості кратного включення однієї особи до кількох подань. Пояснення щодо порядку вирішення цієї проблеми було надане ЦВК в листі №21-33-3749 від 19.09.2012, який доведений до відома усіх ОВК. У листі зазначається, що у разі виявлення  у різних поданнях згоди однієї і тієї ж  особи на участь у роботі однієї чи декількох ДВК від різних суб’єктів подання, такій особі повинна була бути надана можливість подати до ОВК заяву про те, що нею надавалася згода на участь у роботі лише однієї ДВК. У разі неподання заяви, тобто у разі  неможливості з’ясування комісією від якого із суб’єктів подання особа згодна на участь у роботі ДВК, її кандидатура відхиляється з усіх подань. Таке рішення комісії підтверджується постановою. Рішення щодо виключення кандидатур із подань мало бути доведене до відома відповідних суб’єктів.

Кратність кандидатур ОВК мали б перевіряти шляхом внесення відповідних даних на сервер ЦВК. Проте, 21 вересня більшість ОВК (115, 117, 119, 125) не змогли оперативно це зробити через відсутність відповіді з сервера. Так, на засіданнях оголошували перерви й продовжувалися вони вже під вечір. Таку ситуацію знову ж таки можна пояснити незнанням чіткої процедури підготовки до жеребу, оскільки відповідні відомості адміністратори могли вносити відразу після здійснення перевірки подань від суб’єктів.

2. ОВК мала підготувати відомість щодо вакантних місць в дільничних виборчих комісіях одномандатного виборчого округу, які розподіляються шляхом жеребкування. Цей документ мав бути роздрукований з серверу ЦВК (форма G-4) та містити такі графи:

  • номер кожної ДВК (з зазначенням її виду);
  • максимальний граничний склад  кожної ДВК;
  • кількість кандидатур, які включаються до складу ДВК обов’язково;
  • кількість кандидатур, які за результатами розгляду подань можуть бути включені до складу ДВК шляхом жеребкування;
  • кількість вакантних місць в комісії;

Як і у попередньому випадку, швидкість отримання цих даних залежала від реакції сервера ЦВК.

Жеребкування в ОВК

3. Для кожної ДВК мав бути складений список кандидатур, які можуть бути включені до її складу шляхом жеребкування у вигляді таблиці. Тобто, до такого списку не включаються подання від депутатських фракцій. Такий документ ОВК мала можливість теж роздрукувати з серверу ЦВК.

4. Для початку жеребкування у пристрій для жеребкування мала бути вкинута кількість жеребків, що дорівнює найбільшій кількості кандидатур, запропонованих до включення до складу цих ДВК (пп. «Г» п.2).

Найпоширенішою помилкою на цьому етапі було вкидання жеребків у кількості, яка відповідає загальній кількості суб’єктів подання, а не кандидатур. Справа в тому, що не всі суб’єкти зробили подання на всі ДВК. Наприклад, ОВК №117 має сформувати 96 ДВК, проте жоден з суб’єктів не подав кандидатур у всі комісії. Так, ВО «Свобода» зробила подання кандидатур на 93 дільниці, Партія регіонів – 94, кандидати Оксана Юринець, Тарас Стецьків та Ігор Васюник – по 94, КУН – 32, «Віче» - 29.

5. Після діставання останнього жеребка всі номери повторно оголошуються та заносяться визначеним членом ОВК до відповідної відомості. Основне на цьому етапі – це не зупинити жеребкування після діставання 19 жеребка (максимальна кількість вакантних місць в комісії великої виборчої дільниці, які залишилися після врахування кандидатур від парламентських фракцій, у випадку, якщо всі 5 фракцій внесли свої подання). В разі ж, якщо кількість подань на конкретну ДВК дорівнює, наприклад, 25, а витягнули жеребок з номером 30, то за результатом цього жереба жодна кандидатура не може бути включена до складу цієї ДВК. Жеребкування мало проводитися до моменту витягнення з барабану (коробки, пакету) останнього жеребка.

Жеребкування

6. Наступним кроком мало бути опрацювання членами ОВК результатів жеребкування послідовно щодо кожної ДВК у черговості, визначеній жеребкуванням. Тут важливо почати опрацювання результатів після процедури жеребкування. Це дасть можливість спостерігачам, уповноваженим та довіреним особам перевірити якість та точність зведених результатів по кожній дільниці.

Жеребкування

На практиці все виглядало дещо по-іншому. Так, на ОВК №117 для того, щоб зекономити час, члени ОВК відзначали кандидатури по кожній ДВК під час жеребкування. Для цього між членами комісії розподілили списки кандидатур по ДВК, в яких вони позначали номери жеребків. В такому випадку, будь-яка помилка, допущена членом ОВК, могла змінити потенційного члена ДВК на іншого. Щоб такого не трапилося, в кінці результати жеребу також вносяться на сервер ЦВК, який автоматично ще раз формує списки по кожній ДВК.

ВІДЕО

7. Після заповнення усіх вакантних місць у складі першої ДВК, список передається головуючому, який повинен оголосити прізвища осіб, які включаються до складу комісії, зазначаючи суб’єктів їх подання. Така процедура здійснюється послідовно щодо кожної ДВК у порядку зростання їх номерів. Жеребкування щодо включення кандидатур до складу ДВК завершується після заповнення вакантних місць у всіх ДВК. Лише після цього засідання можна оголосити закритим.

За умови, що процедура жеребкування не була порушена, списки, оголошені головуючим, повинні на 100% співпадати зі списками, які сформує сервер ЦВК після внесення результатів жеребкування.

Наталія Радиш,
довготерміновий спостерігач за парламентськими виборами у Львівській області
 
Ірина Швець,
Прес-секретар кампанії спостереження за парламентськими виборами у Львівській області
 
Додатково:
Громадське спостереження ОПОРИ – це тип активної діяльності мережі, спрямований на незаангажовану оцінку процесу підготовки та проведення виборів, а також на запобігання порушенням через тотальний громадський контроль. Професійний моніторинг всіх етапів виборів здійснює опосередкований вплив на якість кампанії. Шляхом збору та поширення інформації серед цільової аудиторії, формується громадська думка всередині країни та за її межами. В стратегічній перспективі громадське спостереження фокусується на покращення системи виборів та окремих процедур. У 2012 році під час виборів народних депутатів України до ВРУ мережа ОПОРА реалізує масштабну кампанію довготермінового та короткотермінового спостереження, організує статистичний підрахунок голосів щодо результатів голосування за пропорційною складовою виборчої системи на основі репрезентативної вибірки, забезпечить 100% покриття дільниць своїми спостерігачами в окремих одномандатних мажоритарних виборчих округах. У рамках довготермінового спостереження в кожному з 225 округів працюватимуть спостерігачі ОПОРИ, а в день виборів до них приєднається ще 3 500 активістів. Організація використовуватиме новітні засоби поширення інформації щодо результатів спостереження, серед яких інфографіка та інтерактивні карти.