Передвиборчі судові процеси в Полтавській області розпочато позовом кандидата по 144 виборчому округу Дмитра Хрістова від Об’єднаної опозиції проти його політичного суперника Олександра Залужного. Що спонукало кандидата звернутися до Феміди, спостерігачі ОПОРИ у Полтавській області з’ясовували в особистому інтерв’ю.
Політичний вересень в Полтаві розпочався досить жваво - кандидат у народні депутати України Дмитро Хрістов подав до суду на свого політичного опонента Олександра Залужного. Причина позову, яку вказує кандидат у депутати – це непрямий підкуп виборців, який, згідно із заявою, здійснювався у Палаці дозвілля «Листопад» 31 серпня під час свята першого дзвоника. Нагадаємо, що там першокласників привітали пакетами із канцтоварами від імені Громадського об’єднання «Наш дім – Полтава», одним з керівників якого є кандидат у народні депутати Олександр Залужний.
6 вересня Полтавський окружний адміністративний суд у задоволенні позову кандидату відмовив. Натомість, Дмитро Хрістов подав апеляцію до суду вищої інстанції. Проте Харківський апеляційний адміністративний суд залишив рішення без змін, також не задовольнившись доказами позивача.
Тож щодо ситуації із судовими справами та взагалі про бачення політичної боротьби в обласному ми спілкувалися з Дмитром Хрістовим.
- Ви прийняли для себе рішення бути кандидатом по одному з самих непростих виборчих округів Полтавської області. Як Ви можете охарактеризувати ситуацію з виборчими перегонами в місті Полтава?
- Ну, той факт, що це округ буде складним і вельми популярним серед кандидатів я знав заздалегідь. Хоча, пояснити причину такого інтересу саме до цьому виборчому округу важко. Передвиборча боротьба зараз у самому розпалі. Працюємо.
Оскільки, я представляю Об’єднану опозицію, то, по великому рахунку, я йду не сам, за мною стоїть партія Всеукраїнське Об’єднання «Батьківщина», наш партійний актив, наші депутати, обрані до місцевих рад, а таких депутатів велика кількість, а на додаток ще й партія «Фронт Змін». Безумовно, це все сприяє перемозі єдиного кандидата.
Партія регіонів не висунула нікого, але так звані самовисуванці Залужний і Матковський підтримуються владою.
Пан Матковський покинув партію «Батьківщина» в 2006 році після того, як він отримав посаду міського голови завдяки саме Блоку Юлії Тимошенко. І я вважаю це зрадою. Не пам’ятаю, щоб хтось з представників Партії регіонів, обраний міським головою, виходив з партії одразу після перемоги. Залужний вийшов з тієї ж партії вже після того, як Юлія Володимирівна залишила посаду прем’єр-міністра України у 2010 році.
Пам’ятаю, що після того як Юлія Володимирівна пішла з посади прем’єр міністра, і приїхала в Полтаву, вже просто як лідер партії, то Матковський з Полтави втік, тільки щоб з нею не зустрічатися.
Сьогодні, це – мої головні опоненти. Нехай буде так. Пан Залужний вже протягом року роздає продуктові набори – тобто працює за схемою, за якою колись іще Черновецький переміг у місті Києві. Завдяки тому, що люди похилого віку до сих пір піддаються такому впливу їх використовують такі кандидати.
- Нещодавно, ви стали позивачем до суду на дії вашого опонента Олександра Залужного. Суд і першої, і другої інстанції відмовив Вам у задоволенні вашого позову. Як би Ви прокоментували ситуацію і яких кроків чекати від Вас надалі?
- Та ні, подальших кроків я робити не буду, тому що, вже просто немає часу займатись судами. Я подав до суду, щоб привернути увагу громадськості до проблеми прихованого підкупу виборців. Проте від жодного іншого кандидата я не почув хоча б якусь оцінку цим фактам підкупу. В Україні, нажаль, не вважається фактом порушення законодавства отака «благодійність» як до, так і після кампанії. Звичайно, нічого поганого не має в тому, що якась громадська організація займається благодійністю. Навпаки, це потрібно вітати. Але ж, коли починається виборчий процес потрібно припиняти, бо все це впливає на результати виборів, ставить кандидатів в нерівні умови. Тобто я не хочу карати того ж Залужного, просто він має схаменутися і зупинити цей процес. Навіть у цивілізованих країнах Латинської Америки, я вже мовчу про Європу, під час виборчих компаній всі ініціативи соціального спрямування зупиняються. Вони просто заборонені законом. І кандидат, який намагається займатися підкупом виборці, більше ніколи не буде депутатом, він з політики вилітає як пробка шампанського. А у нас… Мене не дивує рішення судів. Воно було досить передбачуваним.
- Як Ви плануєте надалі будувати свою виборчу компанію у майбутньому і яким чином завойовувати голоси виборців?
- Взагалі в виборчій компанії використовується багато різних форм і методів для привертання уваги виборців. Я активно використовую засоби масової інформації – інтернет-видання, телебачення, ресурс теле-радіо компанії «Лтава», студію «Місто». Правда, нещодавно студія «Місто» відмовила мені в усній формі в показі документального кінофільму про мене як про кандидата. Я подав письмове звернення новому генеральному директору та попросив вказати причину, з якої мені було відмовлено у трансляції, але відповіді на цей запит поки що не маю. Я ж від них не вимагаю рекламувати наркотики чи зброю, так? Я кандидат в народні депутати України і хочу розмістити свою політичну рекламу. І це не може бути заборонено або обмежено навіть без зазначення причини.
- Як Ви оцінюєте свої можливості і можливості інших кандидатів на перемогу?
- Ну, я як кандидат в депутати від опозиції скажу, що вірю в перемогу, бо за підтримки такої потужної сили, як нинішня опозиція, програти дуже важко. З 90-х років нашим громадянам насаджували думку, що нема кого обирати, всі однакові, і взагалі в цій країні нічого доброго зробити не можна. Це не правда, це спеціально робиться для того, щоб було легше купувати виборців та ними маніпулювати. Я не такий, як Залужний, не такий як Матковський і вони не такі як я. Абсолютно. З 1999 року я в «Батьківщині» та жодного разу партійність не змінював. Навіть якщо я прийму рішення вийти з обраної політичної сили, то просто залишу політику, а не ходитиму туди-сюди. Бігати з партії в партію - це прерогатива потенційних зрадників. А щодо перемоги, безумовно, що я бажаю її собі.
- На вашу думку – чи допоможе благодійництво деяких кандидатів завоювати симпатії виборців?
- Враховуючи той факт, що за даними опитувань 30% громадян України готові продати свій голос за гроші чи продуктовий набір. Це впливає на голоси? Безумовно так!
- Що будете робити, якщо не переможете на виборах?
- Якщо не переможу - влаштовувати істерики не буду. Спокійно поставлюсь до цього факту і буду думати, як працювати далі. Привітаю переможця.
Проте, якщо чесно, наразі навіть не припускаю цього варіанту. Як, мабуть, і кожен кандидат, сподіваюсь, що все ж працюватиму у Верховній Раді. Буду щомісяця приїжджати до своїх виборців і розповідати про свою роботу народного депутата про рішення, які прийняла Верховна Рада України, буду проводити прийом громадян в Полтаві з метою вирішення проблем мешканців нашого міста.