Проти кандидатки у народні депутати від Європейської партії України по виборчому округу №22 Олени Голєвої розпочалася повноцінна медійна війна. Розповсюджено відео-компромат, організовано замовні акції протесту, розгромлено офіс та поширено брехливе інтерв’ю політика

У понеділок, 17 вересня, на невідомому донедавна веб-сайті «Послезавтра» було опубліковане інтерв’ю із Оленою Голєвою, де вона коментує усі події, що трапилися з нею за минулий тиждень. Якщо оцінити зміст інтерв’ю, то можна подумати, що Голєва дала невідомому виданню ексклюзивні коментарі, адже до сьогодні не коментувала жоден із випадків провокацій та скандалів, пов’язаних із нею.

Однак, цього ж дня у групі «Вибори на Волині» у соціальній мережі Facebook Олена Голєва одразу спростувала опублікований матеріал і заявила, що вся інформація в ньому є брехливою і не відповідає дійсності. «Фальшивка надрукована сайтом poslezavtra.com, (який через годину після появи публікації дивним чином перетворився у poslezavtra.com.ua), і була моментально частково використана для передруку сайтом "Волинські новини". Вважаємо за необхідне повідомити журналістську спільноту про те, що цей матеріал є повністю сфабрикованою фальшивкою, спрямованою на дискредитацію кандидата в народні депутати Олени Голєвої. Сайт-першоджерело цієї інформації має декілька клонів та дуже сумнівне розташування домену, отже мова іде про ресурс, спеціально створений для політтехнологічних маніпуляцій», - пише прес-служба виборчого штабу кандидатки.

hghg

Таким чином, це вже п’ятий, за останні два тижні, випадок застосування чорних піар-технологій, що направлені проти кандидатки Голєвої. Так, 6-го вересня на ресурсі YouTube  було розміщене відео з компроматом. На відео, що було зроблене в січні 2008 року, ніби зафіксовано факт порушення податкового законодавства Оленою Голєвою - ухиляння від сплати податків. Поширило це відео маловідоме в області інтернет-видання «Основні акценти», яке, за повідомленням редакції видання, було атаковане хакерами і кілька годин не працювало.

Прикладом іншої провокації може слугувати сюжет «Телевізійної служби новин» телеканалу «1+1» від 11 вересня. У сюжеті під назвою «У Луцьку чоловік місцевої депутатки продавав гуртожиток разом з людьми» журналісти телеканалу однобоко подали інформацію про те, що чоловік кандидатки Микола Голєв є винним у махінаціях з купівлею та продажем квартир. Зауважимо, що схожа тактика використання ТСН для тиску на місцевих політиків вже мала місце, коли рішення про балотування до ВРУ прийняв голова облдержадміністрації Борис Клімчук.

Більш резонансні події мали місце 13 серпня. Так, спочатку понад десять протестувальників з транспарантами із написами: «Де гроші?», «Віддайте наші гроші», пікетували приміщення, що знаходиться поряд із місцем розташування колись банку «Волиньторгінвест». Власником банку був колись той же таки чоловік кандидатки Микола Голєв, якого мітингувальники звинувачували у банкрутстві банку та боргуванні грошей вкладникам. Під час нетривалого мітингу до людей підійшли невідомі особи, і між окремими з них зав’язалась бійка. Що характерно, про час та місце проведення цієї акції протесу знали завчасно лише окремі інтернет-видання та ЗМІ, які нібито пов’язані з іншим кандидатом Ігорем Палицею. Тож широкий загал журналістів про ці інциденти не був поінформований.

В цей же день невідомі особи розгромили офіс кандидатки. Так, минулого четверга, 13 вересня, близько обіду до приймальні депутатки Луцької міської ради Олени Голєвої увірвались невідомі люди та розтрощили там меблі і пошкодили оргтехніку. За словами очевидців, непрохані гості спочатку вимагали якісь гроші, а потім почали громити приміщення. Також невідомі молодики намагалися увірватися й до іншого кабінету, де перебувала сама кандидатка, однак туди їм дістатися не вдалося.

jfjjf

Згідно відомостей прес-служби УМВС у Волинській області за цим фактом порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 (Хуліганство) Кримінального кодексу України. Триває слідство. Сама ж Олена Голєва поки відмовляється коментувати ці події та чекає результатів розслідування правоохоронців. Разом з тим, кандидат пов’язує ці події з політичною діяльністю.

Такий ланцюг подій та інцидентів пов’язаних з іменем кандидатки Олени Голєвої може свідчити про те, що проти політика застосовують системну провокаційну медійну кампанію із застосуванням елементів тиску та погроз. Хоча серед місцевих політиків та політичних експертів немає одностайності щодо реальних причин виникнення подібних інцидентів.

mmНагадаємо, що Олена Голєва є депутатом Луцької міської ради, очолює обласний осередок Європейської партії України, має власний бізнес. Три роки тому започаткувала соціальну програму безкоштовної юридичної допомоги «Народний адвокат», завдяки якій рекламує себе.

 

Марія Доманська
прес-секретар Громадянської мережі ОПОРА у Волинській області
Детальніше:
Координатор виборчих програм Громадянської мережі ОПОРА у Волинській області
067 416 50 86

Довідково: 

Громадське спостереження ОПОРИ – це тип активної діяльності мережі, спрямований на незаангажовану оцінку процесу підготовки та проведення виборів, а також на запобігання порушенням через тотальний громадський контроль. Професійний моніторинг всіх етапів виборів здійснює опосередкований вплив на якість кампанії. Шляхом збору та поширення інформації серед цільової аудиторії, формується громадська думка всередині країни та за її межами. В стратегічній перспективі громадське спостереження фокусується на покращення системи виборів та окремих процедур. У 2012 році під час виборів народних депутатів України до ВРУ мережа ОПОРА реалізує масштабну кампанію довготермінового та короткотермінового спостереження, організує статистичний підрахунок голосів щодо результатів голосування за пропорційною складовою виборчої системи на основі репрезентативної вибірки, забезпечить 100% покриття дільниць своїми спостерігачами в окремих одномандатних мажоритарних виборчих округах. У рамках довготермінового спостереження в кожному з 225 округів працюватимуть спостерігачі ОПОРИ, а в день виборів до них приєднається ще 3 500 активістів. Організація використовуватиме новітні засоби поширення інформації щодо результатів спостереження, серед яких інфографіка та інтерактивні карти.