Лідер Запорізької обласної організації ВО «Батьківщина» та кандидат у народні депутати за партійним списком Валерій Крайній – політик з багаторічним стажем. ОПОРА поспілкувалась з першою особою «Батьківщини» в Запорізькій області про його відносини з Таріелом Васадзе, політичних перебіжчиків та майбутні результати парламентських виборів
- Валерію Григоровичу, яке Ваше ставлення до переходу мера Запоріжжя Олександра Сіна з БЮТ до Партії регіонів? Яким чином це може вплинути на його відносини з опозицією?
- Я вважав і вважаю, що Олександр Сін є одним з найпотужніших економістів. Ця людина знає економіку більш ніж досконало. Помилкою було звільнення Сіна з посади заступника голови облдержадміністрації. Адже такі досвідчені люди мають працювати на економіку Запорізького краю і країни. Ті, хто обіймав цю посаду вже після Сіна, - були слабкішими за Олександра Ченсановича. Ну, а після його звільнення був час, коли Сін сказав, що готовий співпрацювати з «Батьківщиною», і тому вирішили обрати його головою Запорізької міської організації.
У таких обставинах ми з Сіном готувалися до виборів. Напередодні місцевих виборів ми вели розмову стосовно висунення Сіна кандидатом на посаду міського голови міста Запоріжжя, і опісля прийняли відповідне рішення. Я переконаний, що того року на виборах спрацювала низка факторів, основними з яких були партійні можливості БЮТ і потенціал самого Олександра Сіна.
Пізніше відбувся перехід Сіна до провладної партії. Моє ставлення до цього факту однозначно негативне. Протягом свого життя я спостерігав безліч «переходів», і дуже мало таких, які насправді були того варті. Реакція партійців була непростою – люди перебували у стані шоку. Але нічого, збіг час, ми пережили цю подію і продовжуємо працювати на теренах опозиції.
- Поле Вашої політичної діяльності охоплює територію і Києва, і Запоріжжя. Чому Ви дійшли рішення висуватися за партійним списком, а не за одномандатним округом?
- Коли розглядали можливі кандидатури на висунення, керівники обласних партійних організацій вважали, що ми маємо відповідати за всі 9 партійних округів. Коли ж я приймаю людей особисто, то свідомо не визначаю їхню приналежність до котрогось із округів. Я ніколи не запитував, яке місце мені відведуть у списках, і ні з ким не торгувався.
По закінченню формування штабу і об’єднання із «Фронтом змін», Київ прийняв рішення самостійно. За цим рішенням я очолив виборчу кампанію від опозиції, а керівник «Фронту змін» - виборчий штаб. Керівник штабу та його заступник тижні за два об’їхали територію всієї області. Вони сформували штаби, спланували дії і почали агітаційну роботу. У деяких областях України я чув про складні відносини з представниками «Батьківщини» або «Фронту змін», але представників Запорізької області це питання не торкнулося. Ми підійшли до справи толерантно, розуміючи, що конфлікти не сприятимуть просуванню справи. І спершу потрібно створити сприятливу атмосферу в обласному штабі, щоб звідти людяність та розуміння розповсюдилися і на підпорядковані штаби. Я особисто заборонив моїм працівникам критикувати членів інших партій, - такою була наша домовленість напередодні виборів. Напруга цього періоду минула у нас дуже швидко.
- Деякі ЗМІ закидають Вам дружні відносини з Таріелом Васадзе. Прокоментуєте?
- Я познайомився з Таріелом Васадзе, коли працював заступником директора на Запорізькому автомобілебудівному заводі. Він тоді був одним із керівників підприємства. ЗАЗу я віддав 37 років свого життя. Як поважати персонал і будувати бізнес, я навчився саме у Васадзе. А стосовно переходу Тарела Шакровича до Партії регіонів – так це проблема нашої держави. Розумні люди, які мають власний бізнес, часто стають заручниками політичних домовленостей. Хоча в ідеалі, мають бути або над політикою, або поза нею. Бізнесмени повинні займатися власною справою і не боятись тиску.
Мене часто запитують журналісти про мої політичні погляди. Так от: вони у мене чіткі і ґрунтовні. І в цьому Ви можете переконатись особисто, простеживши мою політичну кар’єру і вірність одній політичній ідеології.
- Із представниками провладної партії спілкуєтесь?
- Ідеологічно ми дуже різні. Я – за європейський вектор. Це те, що ми повинні зробити для наших дітей та онуків. Адже там, у Європі, - зовсім інші моральні і економічні цінності. А Партія регіонів за своїм менталітетом залишилась у 80-х роках.
Щодо стосунків з представниками ПР – то багато представників цієї партії в Запорізькій області – це люди, з якими я провів усе життя. Наприклад, моїми приятелями є кандидати у народні депутати Ярослав Сухий і Валерій Баранов. Ідеологічно ми знаходимося по різні боки барикад, але людські стосунки тривають десятиліттями. Крім того, у Верховній Раді буває безліч випадків, коли ми допомагаємо одне одному. Скажімо, Сухий може попросити мене підтримати програму з авіабудування, а я звертався до нього за підтримкою, коли була робоча група з машинобудування.
- Чи будуть вибори 2012 року вирішальними для країни?
- На жаль, ні. Головною нашою проблемою є сам процес виборів. Якщо будуть фальсифікації, ми реагуватимемо на них згідно закону та за допомогою спостерігачів. За наявності міжнародних спостерігачів, я благатиму, аби вони були поряд зі мною. До того ж, у нас є оргтехніка, досвідчені юристи і мобільні групи, які їздитимуть Запорізькою областю.
- Влада все ж таки знайшла мільярд гривень на камери для виборчих ділянок. Чи допоможуть камери виборам бути більш демократичними?
- Власне камера коштує не так дорого. Але вона працює за наявності дуже дорогого сервера, який відображає відео та звук. І доцільності в цьому немає, бо камеру буде встановлено власне на виборчій дільниці, і вона фіксуватиме лише прихід людей.
Я за цей законопроект не голосував. Це мільйони гривень, викинуті на вітер. Я не знаю, навіщо там потрібна камера. Так, завдяки її наявності можна порахувати кількість людей, які прийшли голосувати на виборчу дільницю. Ще один з варіантів – залякати людей «по хатках», щоб голосували «правильно»… Але це все дурниці. Законом не передбачено встановлення камер у кабінках для голосування, також камера не має права фіксувати процес підрахунку голосів. Хоча саме під час цього процесу її і не вистачає. На жаль, камери не підвищать відсоток прозорості виборів.
- Яке Ваше ставлення до змішаної системи виборів?
- Я вважаю, що вона гірша за попередню. Можливо, більшу частину людей, що проживають на території України і перебувають за межею бідності, і задовольняє змішана система; бо кандидати щось роздають, обіцяють. Але якщо ми прямуємо в Європу, то рано чи пізно ми маємо вийти на ту схему, коли існуватиме усього дві партії – провладна та опозиційна. Але їхня діяльність повинна бути прозорою та чесною, згідно закону. Сьогодні ми маємо в Україні 158 партій – і це суцільні дурниці. Я передбачаю поступовий ріст прохідного відсотка для кожної з партій, і, як наслідок, згодом ми прийдемо до європейської системи. Сьогодні ж, на жаль, життя людей залежить від того, хто прийшов на округ і що саме наобіцяв. Ми прийдемо до європейської системи виборів лише тоді, коли забудемо про політиків, знаючи, що вони приймають вірні рішення.
- Якою є Ваша оцінка діяльності Об’єднаної опозиції загалом?
- В Запорізькій області опозиція сьогодні представлена потужною армією людей, готових працювати. Це виглядало так. Ще на місцевих виборах 2010 року у міській і обласній раді від ВО «Батьківщина» були обрані депутатами представники партії Реформи і порядок, РУХу, Народної самооборони. «Батьківщина» поділилась із ними своїми ресурсами, зробила їх депутатами. В Об’єднаній опозиції працюють кращі представники цих партій. Наприклад, депутатом облради від ПРП є талановитий вчений Федір Турченко. Усі видані ним книжки з історії – класика. Ми завжди раді поповненню наших однодумців, якщо вони належать до еліти нашої нації. Причому, наразі я маю на увазі духовну чистоту людини.
- В Запоріжжі опозиція не проводить масштабних акцій та не робить гучних заяв, на відміну від провладної партії. Чим це пояснити?
- Ми працюємо предметно, і не робимо акцент на гучних заявах та обіцянках. Величезні масиви роботи лягли на плечі нашого партійного активу. Наш актив проводить найрізноманітніші заходи по всій Україні. Ми ставимо собі максимально високі завдання.
- Чи є опозиція цього року сильною?
- Опозиція виходить на той високий рівень, до якого довго йшла. 2007 року, знаходячись при владі, ми багато пережили разом. Це і напруження у відносинах із Президентом, і зрада, і політичні перебіжчики… Цього року ми зробили головне – об’єднались і домовились. За таких обставин бути сильними не так уже і складно.
- Якими є засади Вашої передвиборчої кампанії?
- Перш за все – це чітка програма дій, затверджена на з’їзді, із чіткими вказівками. До того ж, в Запорізькій області ми провели круглі столи з питань аграрної тематики і розвитку промисловості. Ці заходи мали результат. До області часто приїздять віп-особи від Об’єднаної опозиції: Іван Кириленко, Арсеній Яценюк, Анатолій Гриценко, Сергій Соболєв, Олександр Турчинов, Олександра Кужель, Андрій Пишний.
Я знаю, що треба зробити, щоб підвищити економічний рівень життя людей. Треба, щоб запрацювали підприємства. Звідси виникнуть робочі місця. До того моменту порядку не буде. Високі податки поставили на коліна малий і середній бізнес. Частка якого за кордоном, до речі, складає 35-40%, і прибутки закордонного бізнесу дозволяють забезпечувати гідне життя своїй родині.
Задля остаточного наведення ладу в країні, необхідно створити закони, які б працювали на економіку України, і виконувати їх. Ми – могутня держава, і бізнес – це ринок, на якому ми повинні чесно заробляти.
- Чому виборці мусять Вам вірити?
- Ніхто нічого не мусить. Але мисляча людина, проаналізувавши мої вчинки, зробить висновки самостійно. У нас зараз усе роблять дуже просто – збирають податки, і за рахунок цих коштів ремонтують лікарні та школи. А потім на кожному паркані пишуть, яка саме партія до цього причетна. Але ж це наші з вами податки, а не гроші партії. І можна зробити так, щоб завдяки нашим податкам працювали заводи, і була в наявності безкоштовна медицина. Потрібно розділяти законопроекти і програми на складові, і працювати над кожною з них окремо.
Фото прес-служби Запорізької обласної організації ВО «Батьківщина»
Довідково:
Громадське спостереження ОПОРИ - це тип активної діяльності мережі, спрямований на незаангажовану оцінку процесу підготовки та проведення виборів, а також на запобігання порушенням через тотальний громадський контроль. Професійний моніторинг всіх етапів виборів здійснює опосередкований вплив на якість кампанії. Шляхом збору та поширення інформації серед цільової аудиторії, формується громадська думка всередині країни та за її межами. В стратегічній перспективі громадське спостереження фокусується на покращення системи виборів та окремих процедур. У 2012 році під час виборів народних депутатів України до ВРУ мережа ОПОРА реалізує масштабну кампанію довготермінового та короткотермінового спостереження, організує статистичний підрахунок голосів щодо результатів голосування за пропорційною складовою виборчої системи на основі репрезентативної вибірки, забезпечить 100% покриття дільниць своїми спостерігачами в окремих одномандатних мажоритарних виборчих округах. У рамках довготермінового спостереження в кожному з 225 округів працюватимуть спостерігачі ОПОРИ, а в день виборів до них приєднається ще 3 500 активістів. Організація використовуватиме новітні засоби поширення інформації щодо результатів спостереження, серед яких інфографіка та інтерактивні карти.