Хоча кампанії від дверей до дверей для українських виборців не є новинкою, більшість з них досі дивуються, коли бачать перед собою кандидата у депутати. Особливо, якщо мова йде про парламентські вибори. До такого способу агітації нині вдаються не всі – багато-хто вирішив зробити ставку на біл-борди, телерекламу, надання матеріальної допомоги та інші методи донесення інформації про себе, що не передбачають безпосереднього контакту з виборцями.

Процес організації роботи з виборцями, в тому числі кампанії від дверей до дверей (КВДД), досить тривалий, проте дає свої результати. Основна перевага цього методу полягає у напрацювання довіри виборців до кандидата. На особистому рівні, КВДД вибудовує довіру виборця до команди кандидата, адже вони стають свідками живої та цілеспрямованої роботи в окрузі. З іншого боку, можливість самому побачити кандидата та почути його впливає на виборця набагато сильніше, аніж віртуальна присутність кандидата у телевізорі. Доданою вартістю КВДД є те, що вона сприяє підвищенню явки, адже поспілкувавшись з кандидатом виборець відчуває себе зобов’язаним, якщо не проголосувати за нього, то бодай прийти на дільницю.

Процес організації роботи з виборцями, в тому числі кампанії від дверей до дверей (КВДД), досить тривалий, проте дає свої результати

Технології безпосередньої роботи з виборцями, які нині застосовують кандидати на Львівщині, можна поділити на два типи. Перший – візити до мешканців додому (класична КВДД), який поширений у більших містах, другий – зустрічі з громадами у селах та мікрорайонах. У першому випадку кандидати залучають для цього волонтерів, провівши для них попереднє навчання, у іншому – зустрічаються з мешканцями самі.

У Львові кампанію від дверей до дверей організовує кандидат від «УДАРу» у ВО №117 Оксана Юринець, цю технологію використовував і її опонент Тарас Стецьків. У Перемишлянах для КВДД агітаторів готувала Лідія Котеляк – кандидат від об’єднаної опозиції. Поширенішою є модель зустрічей з виборцями, які організовуються поквартально або у селах. Так, кандидати об’єднаної опозиції та «Свободи» Михайло Хміль (115), Юрій Михальчишин (118), Олег Канівець (126), Тетяна Чорновол (120), Дмитро Добродомов (115) регулярно спілкуються з мешканцями своїх округів.

До прикладу, у Львові продовжують працювати так звані «мобільні громадські приймальні». Спершу члени об’єднаної опозиції представили свою програму та кандидатів у кожному з округів, зараз кандидати самостійно ведуть роботу з мешканцями у форматі поквартальних та побудинкових зустрічей. Таким методом користуються Васюник і Хміль, які розповідають про себе та презентують програму партії.

Олег Канівець у Стрийському та Жидачівському районах під час зустрічей запитує виборців про проблеми їхнього населеного пункту. Як запевняє кандидат, він планує в жовтні видати книгу, де будуть записані усі скарги мешканців. За задумом кандидата, якщо його оберуть депутатом Верховної Ради України, це стане його настільною книгою.

Щодо Чорновол, то вона вже вдруге об’їжджає всі без винятку села округу[1]. Як розповів спостерігач від Громадянської мережі ОПОРА, який побував на одній з зустрічей кандидатки, кілька днів перед самим заходом вивішується оголошення про дату та місце її проведення, а також плакат самої Т.Чорновол, з наголосом на тому, що вона є кандидатом від опозиції. Протягом всього часу зустрічі (близько однієї години) мова йшла про різне: про себе, самовисуванців, формування ОВК, владу «Януковичів», Межигір’я, Тимошенко, УДАР, мову, майбутній парламент тощо. Під час дискусій чоловік середнього віку роздає агітматеріали – програму ВО «Батьківщина» «Гідність для кожного, справедливість для всіх, відповідальність для влади», великий календар із зображенням Ю.Тимошенко та А.Яценюка та газетний матеріал опозиції на 4 сторінки, остання з яких присвячена проникненню «безстрашної журналістки» Чорновол у президентську резиденцію «Межигір’я». Незадовго до кінця зустрічі кандидат дарує жителям села один екземпляр книги Василя Шкляра «Залишенець» з підписом самого автора та гаслом «Ми переможемо!». Мотивувала Т.Чорновол такий подарунок актуальністю цієї книги для сьогодення України. Цікаво, що сам Шкляр, який балотується у ВО №123 на Львівщині, свої книжки виборцям наразі не презентував.

Львівщина

Тетяна Чорновол

Ірина Швець, прес-секретар кампанії спостереження за парламентськими виборами
Віталій Андрушко, довготерміновий спостерігач у Львівській області
 
Довідково:
Громадське спостереження ОПОРИ – це тип активної діяльності мережі, спрямований на незаангажовану оцінку процесу підготовки та проведення виборів, а також на запобігання порушенням через тотальний громадський контроль. Професійний моніторинг всіх етапів виборів здійснює опосередкований вплив на якість кампанії. Шляхом збору та поширення інформації серед цільової аудиторії, формується громадська думка всередині країни та за її межами. В стратегічній перспективі громадське спостереження фокусується на покращення системи виборів та окремих процедур. У 2012 році під час виборів народних депутатів України до ВРУ мережа ОПОРА реалізує масштабну кампанію довготермінового та короткотермінового спостереження, організує статистичний підрахунок голосів щодо результатів голосування за пропорційною складовою виборчої системи на основі репрезентативної вибірки, забезпечить 100% покриття дільниць своїми спостерігачами в окремих одномандатних мажоритарних виборчих округах. У рамках довготермінового спостереження в кожному з 225 округів працюватимуть спостерігачі ОПОРИ, а в день виборів до них приєднається ще 3 500 активістів. Організація використовуватиме новітні засоби поширення інформації щодо результатів спостереження, серед яких інфографіка та інтерактивні карти.

[1] Всього ВО №120 Т.Чорновол планує агітувати у 256 селах (по два рази у кожному) і незабаром розпочне поїздки по містах.