Так вважає житомирський політолог та медіа-експерт Андрій Лактіонов, який розповів про особливості нинішньої виборчої кампанії в мажоритарних округах Житомирщини
В Житомирській області в 6 мажоритарних округах зареєстровано 83 кандидати у народні депутати. З поверненням мажоритарної системи дехто з виборців вважає, що склад парламенту зміниться на краще і депутати таки почнуть відстоювати інтереси територіальних громад…
Навряд чи. І ось чому - українські політики допомогли створити владі досить таки потужний фільтр, яким вона зможе керувати у справжньому ручному режимі. Крізь цей виборчий фільтр пройдуть всі, хто намагатиметься долучитися до вищої української влади. Його пройдуть, перш за все, свої – тобто всі ті, хто у владі та від влади. Крізь цей фільтр пройдуть й ті, хто у провладній опозиції.
Сучасна Україна – «елітарна» держава. Сьогоднішня українська еліта – це ті, хто при владі. Так, не у владі, а при владі. Решта українського загалу - це народ. У нашій країні немає влади та опозиції – в Україні є провладні сили та провладна опозиція. Так звана «українська еліта», у якої є своя правда, свої правила, свої закони та, врешті решт, своя країна. Хто сьогодні йде на «мажоритарку» в Житомирській області? Значна частина тих, хто будь-що хоче залишитись у парламенті. По Бердичівському 63 в.о. в списку зареєстрованих кандидатів – 5 народних депутатів, по Малинському (66 в.о.) – 4 народних депутати і 1 по Новоград- Волинському (65 в.о.). Інші теж хочуть лишитися при владі - є радники прем’єр-міністра і голови ОДА та РДА.
Кого Ви називаєте «провладною опозицією»?
Комуністів, звичайно. Вони, до речі, другі по медіа присутності у житомирських ЗМІ та зовнішній рекламі. Їм ніхто не заважає. Виборчий округ №64 не першу виборчу кампанію іменують «червоним поясом» Житомирщини. Нині там змагатимуться по суті два провладні кандидати – офіційно підтриманий партією регіонів, радник прем’єр-міністра Володимир Пєхов і кандидат від КПУ, очільник житомирської митниці Микола Тимошенко. Обоє в разі перемоги цілком влаштовують, як місцеву владу так і майбутню провладну фракцію у Верховній Раді.
Які шанси в справжньої опозиції на виборах 2012 в нашій області?
Як я уже говорив, немає справжньої влади і справжньої опозиції., а лише так звана «еліта». Якщо говорити про висуванців від Об’єднаної опозиції в округах області, то вони слабко ідентифікуються виборцями як опозиціонери. Наприклад, у в.о. №62 Геннадій Зубко, в політиці - людина нова, хоч і балотувався на посаду міського голови від «Фронту змін» га місцевих виборах. Його пізнаваність місцевим виборцем відсотків 30. Через це, як на мою думку, його однопартієць С. Сухомлин, який йде на вибори за партійними списками під №101, можливо, має на сьогоднішньому етапі більше шансів опинитися під куполом українського парламенту. У 63 в.о. нардеп Павло Жебрівський у місцевого виборця теж мало ідентифікується як опозиціонер, швидше як земляк, успішний підприємець, засновник свята «Купальські роси». У нього найбільше з усіх мажоритарників конкурентів – аж 23! Інша справа «свободівець» Сидір Кізін (в.о. 67). Він ще до реєстрації кандидатом почав боротися з «молочною мафією» в Чуднівському окрузі і домігся того, аби молокозаводи таки підняли закупівельну ціну для здавачів молока. Однак,.чи вистачить йому ресурсів довести справу до кінця, як він обіцяв потенційним виборцям ще у липні? Чи погодяться виробники молокопродуктів Житомирської області «піднімати рейтинг» кандидату–свободівцю, підставляючись під немилість місцевих адміністрацій? Якщо характеризувати хід виборчої кампанії опозиціонерів у Житомирі, то вона на даному етапі просто «біла і пухнаста». Виборці часом її просто не помічають і тому не ідентифікують як опозицію. На 2\3 округів вона практично відсутня. Її позиції за таких реалій я не побачив. Так само, як ідейних політиків. Я бачу людей, яким треба бути при владі,
А як щодо тих кандидатів, кого підтримала Партія регіонів? Адже на підтримку адмінресурсу сподівалися чимало нинішніх уже зареєстрованих кандидатів.
Так точилася справжня боротьба. І жертва навіть є – Володимир Сацюк. Він уже був народним депутатом від Житомира у 2002 році.Екс-заступник голови СБУ, фігурант скандалу з отруєнням президента В. Ющенка, зник з українського політикуму у 2005 році. Тоді і з’явилася інофрмація в ЗМІ, що він виїхав до Росії. Це і стало головним «козирем» Київського адміністративного апеляційного щодо визнання протиправними дій членів ЦВК Шелудька та Магери – реєстрацію екс-першого заступника голови СБУ Володимира Сацюка кандидатом в нардепи. Однак, суд першої інстанції не надав належних доказів щодо факту виїзду Сацюка за кордон. Якщо зважити на той факт, що ніхто не позивався до суду щодо правомірності реєстрації кандидатом у нардепи від партії «Україна, вперед» А. Шевченка, то можна говорити про вибіркове правосуддя.
Попри сподівання В. Сацюка бути підтриманим ПР, він став жертвою внутріпартійних інтриг. Житомирський губернатор Сергій Рижук став «головним мажоритарником» від ПР в регіоні по 62 в.о. До речі, позивачем у справі проти реєстрації кандидатом В. Сацюка є Ганна Федорченко - лідер «Молодіжної партії». В 2010 році список цієї партії на місцевих виборах до Житомирської міської ради очолив Михайло Заславський. Він теж зареєстрований кандидатом-самовисуванцем по в.о. № 62, хоч досі про себе ніяк на окрузі не заявив. Очевидно, що цього разу йому відвели роль «технічного» кандидата, на відміну від Сацюка, який всерйоз готувався до виборчих перегонів.
Роль «запасного» кандидата – ще одна «фішка» ПР. Після партійного з’їзду голова Житомирської обласної організації С. Рижук заявив про підтримку кандидатури самовисуванця Віктора Развадовського на в.о. № 67. Пізніше на цьому ж окрузі реєструється кандидатом від ПР голова Чуднівської РДА Максим Самчик. Тобто, підтримку правлячої партії отримали обидва. Адмінресурс, звичайно – Самчику, а Развадовському просто ніхто не заважатиме. Як Володимиру Литвину на в.о. №65, якого житомирські регіонали теж підтримали. Чого не зробили щодо інших «народників». Приміром, народному депутату і лідеру Житомирської обласної організації «Народної партії» Миколі Рудченку доведеться в нерівних умовах боротися за депутатський мандат з регіоналом Віталієм Журавським на Малинському в.о. №66
На жаль, існує загроза масових фальсифікацій,які пов язують з використанням адмінресурсу, чи прогнозуєте їх появу на нинішніх мажоритарних виборах?
На мою думку, на виборах не буде спостерігатися масових фальсифікацій. Тобто, якихось протизаконних діянь. Губернатор Житомирщини і по сумісництву головний регіонал нашої області Сергій Рижук на обласній конференції ПР ще перед стартом виборчої кампанії впевнено заявив, що регіонали можуть розраховувати на конституційну більшість. Результат забезпечувався тоді, коли приймався новий закон про вибори народних депутатів. Тому так звані кандидати від влади демонструють таку самовпевненість - використовують службове становище,державні кошти. Зараз бачимо як вони намагаються зробити керованими ОВК … Майстерність маніпуляцій доходить до такого рівня, що вони закладалися ще на рівні фундаменту нового виборчого закону.
Тобто, ви вважаєте, що результат виборів можна спрогнозувати уже сьогодні?
Так, якщо брати останні соціологічні дослідження,провладна партія по списках отримає 90 мандатів (плюс-мінус 5), кількість мажоритарників, які можуть пройти до ВР від ПР - 170. Рахуємо: 170+90=260. Цифра майже залізна. Далі регіонали запрошують до констуктивної співпраці заради України депутатів-самовисуванців, мажоритарників, на яких можна натиснути, політсили ліберального спрямування (типу партій УДАР та «Україна вперед», якщо звісно ж ті пройдуть до парламенту), і комуністів, яким нинішня соціологія на тлі їх самотності на лівому електоральному фланзі (відсутність конкурентів у особі соціалістів і литвинівців) пророкує ледь не 10% за списками. Нескладно тут побачити конституційну більшість - 2/3 депутатського корпусу парламенту, а саме 300 голосів.
Отже, не зважаючи на те, що «мажоритарку» повернули, сподівання виборців на якісніший склад ВР можуть не справдитися?
На жаль, оновити склад ВР навряд чи вийде в результаті нинішніх виборів, принаймні саме за рахунок мажоритарників. Багато кандидатів –мажоритарників Житомирщини це «парламентські старожили». В.Литвин, В. Журавський, П. Жебрівський, С. Рижук, С.Піскун, В. Развадовський, В. Семенюк Вони мали більший потенціал вже «на старті» і більші шанси потрапити знову до ВР. Хіба що, нові партії В. Кличка та Н. Королевської в разі подолання прохідного бар єру, заведуть туди нових людей. Чи будуть це якісно нові політики – прогнозувати не берусь.
Довідково:
Громадське спостереження ОПОРИ – це тип активної діяльності мережі, спрямований на незаангажовану оцінку процесу підготовки та проведення виборів, а також на запобігання порушенням через тотальний громадський контроль. Професійний моніторинг всіх етапів виборів здійснює опосередкований вплив на якість кампанії. Шляхом збору та поширення інформації серед цільової аудиторії, формується громадська думка всередині країни та за її межами. В стратегічній перспективі громадське спостереження фокусується на покращення системи виборів та окремих процедур. У 2012 році під час виборів народних депутатів України до ВРУ мережа ОПОРА реалізує масштабну кампанію довготермінового та короткотермінового спостереження, організує статистичний підрахунок голосів щодо результатів голосування за пропорційною складовою виборчої системи на основі репрезентативної вибірки, забезпечить 100% покриття дільниць своїми спостерігачами в окремих одномандатних мажоритарних виборчих округах. У рамках довготермінового спостереження в кожному з 225 округів працюватимуть спостерігачі ОПОРИ, а в день виборів до них приєднається ще 3 500 активістів. Організація використовуватиме новітні засоби поширення інформації щодо результатів спостереження, серед яких інфографіка та інтерактивні карти.