Незаангажованим поглядом на початок виборчої кампанії і прогнозом із представником громадянської мережі ОПОРА ділиться 42-літній професор кафедри філософії і політології Хмельницького національного університету Сергій Білошицький, кандидат історичних наук, доцент
Сергію Володимировичу, як Ви оцінюєте благодійні заходи кандидатів, які передували виборчій кампанії?
В Україні, де значна частина населення має невеликі статки, благодійність залишається доволі дієвим засобом кандидатів-мажоритарників «прив’язати» до себе електорат. Не думаю, що ця технологія є вирішальною, проте вона може додати кандидатові на окрузі від трьох до п’яти відсотків голосів та сприяти створенню іміджу політика-благодійника як «реальної» сили, здатної власноруч вирішувати проблеми виборців.
Досвід роботи команди колишнього київського міського голови Леоніда Черновецького засвідчує, що системна, грамотна й адресна благодійницька робота з певними категоріями населення дозволяє отримати перевагу над опонентами у ситуації, коли ідеологічні чинники політичної боротьби відходять на другий план. Подібна технологія може бути результативною й на наших сільських територіях, де рівень політизації населення нижчий, а потреба в матеріальній допомозі – вища. Таким чином можна мобілізувати додатковий електоральний ресурс, на який в інший спосіб розраховувати важко. Отже, спрямування кандидатами певного фінансового ресурсу на проведення благодійних акцій цілком виправдано.
Чи відображає узагальнений тип наших кандидатів-мажоритарників соціальний, етнічний, світоглядний склад населення області?
Насамперед, у кожному окрузі області представлені кандидати від основних політичних сил. Крім того, шляхом самовисунення їхні ряди ущільнили колоритні особистості із власним політичним і економічним ресурсом, рівнем відомості і популярності. Ліберальне виборче законодавство дозволило претендувати на проходження в парламент практично усім бажаючим, а це найважливіший критерій демократичності виборів. Мені не відомий жоден факт відмови конкретної особи від участі у виборах під впливом зовнішніх факторів. Якщо хтось не скористався своїм правом, то виключно через відсутність своєї зацікавленості в цьому.
Якщо говорити про репрезентативність корпусу кандидатів у нардепи, то подібне питання було коректним у радянські часи. Тоді представницькі органи формувались за негласним квотним принципом: робітники, селяни, ветерани, молодь і т.д. Сучасні моделі формування парламентів у провідних країнах світу не ставлять за мету відповідності свого складу соціальній структурі суспільства. Захист інтересів різних категорій виборців має досягатися реагуванням депутатів на запити своїх виборців.
Присутність хмельничан у виборчих списках партій. Обділений наш регіон чи ні?
Політична та економічна «вага» Хмельниччини не дозволяє їй мати парламентське представництво на рівні провідних регіонів. Так склалося, що останніми каденціями область представляло п’ять-сім депутатів від різних політичних сил. Вибори цього року, скоріш за все, збільшать цей рівень представництва до десяти-тринадцяти депутатів. Крім семи мажоритарників, область у Верховній Раді мають шанси представляти наші земляки-«регіонали» Валерій Смолій, Анатолій Кузьмук та, можливо, Василь Демчишин. Об’єднана опозиція має шанс провести Василя Кравчука. Теоретичні шанси зберігатимуть «свободівець» Мирний та «ударівець» Корнійчук.
Думаю, що всі політичні сили доволі адекватно визначили представництво нашого регіону в своїх списках. Дещо розчаровує Об’єднана опозиція, яка в останній парламентській каденції за списками ВО «Батьківщина» проводила до парламенту чотирьох хмельничан, а сьогодні дає реальний шанс лише одному.
Як Ви дивитеся, пане Сергію, на тональність агітаційних заходів, виступів представників влади й опозиції?
Поточна виборча кампанія демонструє кризу ідейних засад політичної боротьби. Практично всі виборчі міфологеми були вичерпані та дискредитовані попередніми кампаніями та роками урядування різних політичних сил. Кандидатам у народні депутати складно будувати виборчу кампанію суто в ідеологічній площині, бо населення втомилося від світу політики і політиків. У більшості громадян росте зневіра в існуючій політичній системі взагалі та всіх політичних силах загалом.
У цій ситуації представники провладних політичних сил акцентують увагу суспільства на небажаності зміни формату влади. Вони доводять, що це призведе до сегментації влади та до зростання хаосу в системі державного і регіонального управління. Воно негативно вплине на економіку і соціальні стандарти. Представникам опозиції стратегію ідеологічної боротьби вибудувати складно, оскільки люди пам’ятають свої завищені очікування від Помаранчевої революції та розчарування практичними результатами урядування нинішніх опозиціонерів. Крім того, в опозиціонерів немає чіткого плану реформування країни, і багато з них у душі погоджуються, що курс реформ, проголошений правлячою командою, загалом відповідає стратегічним інтересам країни.
У цій ситуації опозиціонери будуть мобілізовувати свій електорат, посилюючи негативні аспекти сприйняття влади населенням. Тобто, представники провладних сил будуть наділятися рисами «ворогів», яким протистоять прості українці. Шкода, що виборча кампанія набуде рис формаційно-цивілізаційної війни: бідні проти олігархів, ярмарок проти заводу, українці проти манкуртів, європейці проти азіатів, західники проти совків, демократи проти автократів і т.д.
Який із одномандатних виборчих округів області видається Вам найбільшим полігоном виборчих технологій?
- Цікава боротьба розгортається по всіх виборчих округах області. З політтехнологічної точки зору дуже цікаво спостерігати за розвитком ситуації на виборчому окрузі №191 із центром у Старокостянтинові. Тут виборчі команди провідних кандидатів демонструють специфічний стиль.
Так, виборчий штаб народного депутата України, голови облорганізації Народної партії Василя Шпака робить ставку на класичні консервативні методи роботи з населенням: зустрічі з невеликими аудиторіями, звіти про депутатську діяльність та передвиборчі обіцянки. Кандидат хоче довести жителям округу, що останні 10-12 років послідовно лобіює через парламент їхні інтереси. І так збирається робити надалі.
Команда екс-міністра транспорту і зв’язку Віктора Бондаря веде кампанію у модерновому і агресивному стилі із залученням значних матеріальних і людських ресурсів. Кандидат прагне продемонструвати громадянам, що володіє особистими ресурсами, які дозволять йому безпосередньо розв’язувати проблеми території.
Команда голови обласної ради, члена Партії регіонів Миколи Дерикота комбінує роботу. Сам кандидат прагне продемонструвати, що з огляду на свій життєвий шлях може позиціонуватися одночасно у декількох іпостасях – хмельничанина, який знає проблеми земляків та прагне їх розв’язувати; колишнього підприємця, який знає проблеми місцевого бізнесу і бачить шляхи модернізації регіональної економіки; та досвідченого державного службовця, який вміє вирішувати соціальні проблеми територій за рахунок акцентованої бюджетної політики.
Упевнений, що виборча кампанія у цьому окрузі буде проходити динамічно і напружено, а результати виборів матимуть величезний вплив на місцевих політиків і політтехнологів.
Дякую, Сергію Володимировичу.
Довідково:
Громадське спостереження ОПОРИ – це тип активної діяльності мережі, спрямований на незаангажовану оцінку процесу підготовки та проведення виборів, а також на запобігання порушенням через тотальний громадський контроль. Професійний моніторинг всіх етапів виборів здійснює опосередкований вплив на якість кампанії. Шляхом збору та поширення інформації серед цільової аудиторії, формується громадська думка всередині країни та за її межами. В стратегічній перспективі громадське спостереження фокусується на покращення системи виборів та окремих процедур. У 2012 році під час виборів народних депутатів України до ВРУ мережа ОПОРА реалізує масштабну кампанію довготермінового та короткотермінового спостереження, організує статистичний підрахунок голосів щодо результатів голосування за пропорційною складовою виборчої системи на основі репрезентативної вибірки, забезпечить 100% покриття дільниць своїми спостерігачами в окремих одномандатних мажоритарних виборчих округах. У рамках довготермінового спостереження в кожному з 225 округів працюватимуть спостерігачі ОПОРИ, а в день виборів до них приєднається ще 3 500 активістів. Організація використовуватиме новітні засоби поширення інформації щодо результатів спостереження, серед яких інфографіка та інтерактивні карти.