Центральна виборча комісія відмовила у реєстрації кандидатами у народні депутати десятьом волинським політикам. Дехто з них вже звернувся до суду, адже вважає аргументи відмови в реєстрації безпідставними.

Станом на 15 серпня 2012 року Центральна виборча комісія зареєструвала кандидатами в народні депутати по одномандатних виборчих округах Волинської області 66 осіб. Разом з тим, десятьом потенційним кандидатам ЦВК відмовила у реєстрації через, переважно, неправильно оформлені документи. До цього переліку потрапили й відомі в області політики та бізнесмени, що висувалися самостійно і, які мали шанси скласти серйозну конкуренцію уже офіційно зареєстрованим кандидатам. ОПОРА поцікавилась у трьох з них їхньою думкою з приводу такого рішення ЦВК.

Так, постановою № 338 від 13 серпня цього року ЦВК відмовила у реєстрації Борису Загреві, який мав намір шляхом само висування балотуватися по виборчому округу № 20 із центром у місті Горохів. Причиною відмови стало не зазначення в поданій політиком автобіографії «часу свого проживання на території України, у зв’язку із чим такий документ не є автобіографією кандидата у народні депутати України у розумінні пункту 2 частини другої статті 55 Закону» (ЗУ «Про вибори народних депутатів» - авт.).

«Написано те, що вони собі написали. Тому що, якщо в моїй автобіографії написано те, що я з 91-го року проживаю в Україні, то треба було ще написати, що я проживаю вже 20 років в Україні. … Коли я телефонував в ЦВК після першого дня, коли ми здали документи, то мене завіряли в тому, що в мене документи відповідно оформлені за законодавством і зауважень до документів немає», - зазначив у коментарі ОПОРі Борис Загрева. Сам же він має намір звернутися до Київського апеляційного суду.

До слова, Борис Загрева - депутат Волинської обласної ради, донедавна працював директором Департаменту економіки і фінансів Міністерства надзвичайних ситуацій України та був членом партії «Єдиний центр», в 2002-2006 рр. – депутат ВРУ 4-го скликання, а в 2006-2010 - заступник голови Волинської обласної ради.

Тією ж постановою ЦВК відмовила в реєстрації бізнесмену Сергію Ковальчуку, потенційному кандидату по виборчому округу № 19 із центром в місті Володимирі-Волинському. Згідно з постановою Ковальчуку відмовили через відсутність в автобіографії «його зобов’язання в разі обрання депутатом припинити діяльність, яка відповідно до Конституції України та Законів України несумісна з мандатом народного депутата України (або зазначення того, що така діяльність ним не здійснюється)». Це стало новиною для штабу Ковальчука, де наразі відмовилися коментувати ситуацію.

Як відомо, Сергій Ковальчук публічно заявив у районній пресі про свій намір балотуватися. Крім того, свою передвиборчу активність він проявляв задовго до початку виборчого процесу: за його кошт уже близько року їздить безкоштовна маршрутка для жителів міст Володимир-Волинський та Нововолинськ, він був спонсором різного роду масових та розважальних заходів в окрузі, фінансує наукову та спортивну сфери Володимира-Волинського та ін. Ковальчук є президентом корпорації «Укр-Петроль» та власником ряду підприємств, зокрема, харчової та паливної промисловості. У 2008 році, за даними тижневика «Коментарі», його статки сягали 8 мільйонів доларів.

Така ж, як і у Ковальчука, причина відмови у реєстрації зазначена у постанові ЦВК № 388 від 14 серпня щодо Володимира Бондаря – відсутність зобов’язання в разі обрання його депутатом припинити діяльність, яка несумісна з мандатом народного депутата. Володимир Бондар про таке рішення дізнався із сайту ЦВК.

«Вони не надсилають, мовчать. Більше того до них додзвонитися не можна. Ми ж до них і телефонували, і дізнавалися, що може так, що не так. Ніхто нічого не каже. А потім вони в останній день приймають постанову і все, і до побачення. … В багатьох людей є проблемні питання по різних документах. Десятки людей тих, що я знаю приходили і виправляли, бо так Закон пише. А саме головне Закон пише, що відсутність якогось з документів є підставою для відмови в реєстрації. А в мене є рішення, що в мене всі документи прийняли, що всі вони є. Якщо в документі є неточності, то це не є підстава для зняття, то є підстава для виправлення», - прокоментував ситуацію Володимир Бондар. Тому Бондар оскаржував таке рішення ЦВК у суді. Втім, як стало відомо згодом, суд відмовив політику у задоволенні його вимог.

До відома, Володимир Бондар був депутатом Верховної Ради України 4-го скликання, з 2005 по 2010 рр. займав посаду голови Волинської облдержадміністрації, з 2008 по 2012 рр. очолював Волинську обласну організацію партії «Єдиний центр». На місцевих виборах 2010 року балотувався на пост Луцького міського голови.

Також цими постановами ЦВК відмовила у реєстрації кандидатами й менш відомим особистостям: Петру Новосаду по округу № 19, Андрію Леву по округу № 20, Володимиру Гавришу та Ігорю Яремію по округу № 21, Ігорю Приступі по округу № 22 й Андрію Линдюку по округу № 23. А постановою № 428 від 15 серпня було відмовлено у реєстрації ще одному потенційному кандидату по округу № 20 Галині Бондарук.

«Рішення Центральної виборчої комісії дещо здивували. Мова йде, на мою думку, про двозначне трактування окремих норм закону. Підстави, через які ЦВК відмовила більшості з вищезазначених потенційних кандидатів, доволі незрозумілі, адже виборчий закон дозволяє виправляти неточності та помилки. Упущення політиком певних відомостей в заяві чи автобіографії чи неточне їх формулювання, на мою думку, мали б виправлятись. Чому ЦВК так однозначно та різко реагує - мені не зрозуміло. Участь як мінімум трьох перших згаданих кандидатів могла суттєво вплинути на перебіг виборчої кампанії в мажоритарних округах Волині. Тож рішення ЦВК можна вважати своєрідним видом адміністративного ресурсу -  регуляторним ресурсом. Хоча й ці політики мали б набагато краще готувати свої документи й не допускати таких помилок, які, як виявилось, можуть завадити участі у виборах», - оцінив ситуацію координатор виборчих програм Громадянської мережі ОПОРА у Волинській області Михайло Шелеп.

Довідково: 

Громадське спостереження ОПОРИ – це тип активної діяльності мережі, спрямований на незаангажовану оцінку процесу підготовки та проведення виборів, а також на запобігання порушенням через тотальний громадський контроль. Професійний моніторинг всіх етапів виборів здійснює опосередкований вплив на якість кампанії. Шляхом збору та поширення інформації серед цільової аудиторії, формується громадська думка всередині країни та за її межами. В стратегічній перспективі громадське спостереження фокусується на покращення системи виборів та окремих процедур. У 2012 році під час виборів народних депутатів України до ВРУ мережа ОПОРА реалізує масштабну кампанію довготермінового та короткотермінового спостереження, організує статистичний підрахунок голосів щодо результатів голосування за пропорційною складовою виборчої системи на основі репрезентативної вибірки, забезпечить 100% покриття дільниць своїми спостерігачами в окремих одномандатних мажоритарних виборчих округах. У рамках довготермінового спостереження в кожному з 225 округів працюватимуть спостерігачі ОПОРИ, а в день виборів до них приєднається ще 3 500 активістів. Організація використовуватиме новітні засоби поширення інформації щодо результатів спостереження, серед яких інфографіка та інтерактивні карти.