Вже стало історією 30 липня, коли відбувся офіційний старт виборів до Верховної Ради України. Саме тоді були перші партійні з’їзди основних політичних гравців, на яких оголошувалися списки кандидатів від партій, а також кандидати-мажоритарники по виборчих округах. Але вже тоді попередній аналіз оприлюднених прізвищ наштовхував на думку, що Об’єднана опозиція, за окремими випадками,  дещо невдало розпочала свою виборчу кампанію

Ця думка знаходить своє певне підтвердження й сьогодні, коли висування кандидатів закінчилося. І закінчується процес реєстрації конкретних прізвищ на осінніх виборах до Верховної Ради і за партійним списками, і по мажоритарних округах. Партійні списки – і провладні, і опозиційні аналізувалися експертами, журналістами та й просто виборцями, але не менш цікава ситуація вимальовується й в списках мажоритарників, зокрема на Полтавщині.

Відомо, що найбільш вагомими регіоналами, які самотужки підуть до парламенту від Полтавської області, є такі відомі особистості, як Олег Надоша з Кременчука, Олексій Лелюк по Карлівці, соратники мера Полтави Олександра Мамая – Володимир Макар, Олександр Залужний, Олег Кулініч та Володимир Пилипенко. Хто ж може протистояти цим кандидатам з боку опозиційних і таких, які декларують себе опозиційними, політичних сил Полтавщини?

У Кременчуці з діючім народним депутатом-регіоналом Олегом Надошею боротиметься 71-річний бютівець, письменник Віктор Терен. Він теж є діючім нардепом, який колись вже репрезентував у парламенті наддніпрянське місто. Але було це наприкінці 90-х років, після цього В. Терен втратив зв‘язок з кременчужанами, виборці навіть середнього віку вже не дуже пам’ятають його. Викликають сумніви й організаційні та фінансові ресурси цього кандидата. Цікаво, що ця кандидатура випливла лише в останні хвилини затвердження її на партійному з‘їзді. Раніше у виборчому окрузі №146 від об’єднаної опозиції передбачалася кандидатура депутата Полтавської обласної ради від «Батьківщини», директора одного з найкращих вищих професійних училищ Кременчука Миколи Несена.

Від УДАРу ж О. Надоші протистоятиме зовсім невідомий підприємець Дмитро Богодист. Більш цікавою видається кандидатура від партії Н. Королевської «Україна – Вперед!». Це – директор ВАТ «Кременчукм‘ясо», депутат міської ради Ірина Дроздова, особа молода, амбіційна, добре відома в місті і як активний громадський діяч, і як успішний менеджер. Тобто, в окрузі №146 намічається дуже цікава виборча інтрига.

Що стосується інших округів, то, мабуть, важко доведеться опозиції в Карлівському виборчому окрузі, де Партія регіонів висунула голову Державного агентства резерву України, колишнього голову обласної організації регіоналів Олексія Лелюка. Проти нього об‘єднана опозиція виставляє новосанжарського селищного голову, депутата облради Андрія Реку. Андрій Олександрович є членом партії «Фронт змін» і колишнім (за Президента Л. Кучми) головою місцевої райдержадміністрації. Він, мабуть, добре відомий новосанжарським виборцям, але треба зауважити, що в/о №149 включає до себе й Машівський, Кобеляцький та Чутівський райони, на теренах яких не він, а саме О.Лелюк добре відомий своєю тривалою благодійною діяльністю.

УДАР, до речі, висував тут полтавця Василя Ковальчука, який в 2010-му році балотувався на посаду мера Полтави від ВО «Свобода». Пан Василь – юрист і займається правозахисною діяльністю, і тому, мабуть, його кандидатура була логічною. Але в останню мить стало відомо, що В. Ковальчук не подав документів до ЦВК і, таким чином, був знятий з реєстрації. Водночас, він став самовисуванцем по міському полтавському округу №144, пішовши, таким чином, проти висуванця УДАРу на цьому окрузі С. Капліна та голови фракції «Батьківщина» в обласній раді, висуванця Об‘єднаної опозиції, Д. Христова. Ситуація ускладнюється й тим, що їм протистоїть така потужна особа, як колишній мер Полтави А. Матковський. Тож закономірно, що Партія регіонів в цій ситуації пішла в тінь, офіційно не висунувши свого партійного кандидата. Чи можна це вважати «карт-бланшем» самовисуванцю О. Залужному, соратнику чільного полтавського мера, покаже вже найближчий час.

Що стосується обласного УДАРу, то його голова, відомий полтавський політик Петро Ворона балотуватиметься по лубенському в/о №148, де від регіоналів йому протистоятиме депутат обласної ради, головний лікар Лубенського обласного госпіталю інвалідів війни Віктор Кравецький. Одним із гравців на цьому окрузі буде самовисуванець – діючий народний депутат, член так званої «групи Портнова» і, знову ж таки, соратник О. Мамая, Володимир Пилипенко.

Можна додати, що від об‘єднаної опозиції до Лубен спрямований маловідомий «фронтозмінівець» Володимир Іванов. Тож говорити про те, що він складе потужну конкуренцію названим вище особам, навряд чи варто. Та й основну конкуренцію він складатиме саме «ударівцю» П. Вороні, а не висуванцю Партії регіонів чи самовисуванцю, близькому до цієї політичної сили.

Тобто, неозброєним оком видно, що дуже активно поводять себе  кандидати в нардепи від так званої «групи Мамая», названої по прізвищу міського голови обласного центра, який вступив нещодавно до лав Партії регіонів. Тобто, до значного фінансового ресурсу, яким володіє О. Мамай та його соратники, напередодні виборів додався й потужний адміністративний ресурс. Адже не треба забувати, що й в миргородському в/о №147 самовисуванцем йде ще один представник цієї групи – депутат обласної ради Олег Кулініч, який вже значний час провадить потужну благодійну діяльність на Миргородщині. Там йому від об’єднаної опозиції протистоятиме депутат Миргородської районної ради Юрій Коваленко, у якого для вдалого проведення виборчої кампанії може просто не вистачити жодних ресурсів. Певною мірою, поки що він нічого не протиставляв діяльності свого можливого конкурента.

Теж саме можна сказати й про опонентів «групи Мамая» ще на одному окрузі – міському полтавському №145, де самовисуванцем йде ще один представник цієї групи В. Макар. Самий же округ знову ж таки залишився без формальних кандидатів-мажоритарників від Партії регіонів та з мало впізнаваними їхніми політичними конкурентами. Адже Об‘єднана опозиція явно залишила цей округ «свободівцям», від яких по ньому йде сільський голова с. Ковалівки Юрій Бублик. Яким авторитетом серед городян користуватиметься цей, нехай і відомий в певних колах, селянин, поки що можна лише тільки здогадуватися.

До усього цього можна додати, що на деяких мажоритарних округах Полтавщини взагалі склалася доволі дивна ситуація. Прикладом може слугувати в/о №150 – м. Комсомольськ з частиною Кременчука, Глобинським та Кременчуцьким районом. Партія регіонів висунула тут відверто, як на цю політичну силу, слабкого кандидата – заступника директора Комсомольської ЗОШ № 2 Ірину Мітіну. Об‘єднана опозиція взагалі нікого не висувала. УДАР запропонував виборцям кременчуцького лікаря-гінеколога Оксану Савицьку, майже невідому в Комсомольську та районі. Певним чином промовчала і «Свобода», неофіційним кандидатом від якої можна розглядати самовисуванку, професора Кременчуцького державного університету Ганну Капустян.

Тобто, відчуття того, що на цьому виборчому окрузі всі чогось очікували, не підмануло експертів. В останню мить по в/о №150 очікувано пішов відомий український олігарх Костянтин Жеваго. Пішов він традиційним в Полтавській області само висуванцем.  Але, і мовчання опозиційних політиків, і млява гра на цьому окрузі політиків провладних, наштовхують на думку, що, не дивлячись на те, що К. Жеваго формально залишається членом «Батьківщини», його самовисування, якщо узгоджувалося з кимось зверху, то було там цілком очікуваним.

Таким чином, усі факти наведені вище, можуть вказувати на те, що на Полтавщині опозиція або відчуває значний ресурсний та кадровий голод в лавах своїх кандидатів, або у неї має місце незрозуміле небажання з різних причин – і об‘єктивних, і суб‘єктивних – не брати повноцінну участь у виборчому процесі. Складається враження, що в плані отримання місць в парламенті опозиція на Полтавщині, певною мірою, сподівається лише на свої партійні списки. Так це чи ні, і те, чи має це місце і на всеукраїнському рівні, покаже вже саме найближче майбутнє. 

Довідка

Громадське спостереження ОПОРИ – це тип активної діяльності мережі, спрямований на незаангажовану оцінку процесу підготовки та проведення виборів, а також на запобігання порушенням через тотальний громадський контроль. Професійний моніторинг всіх етапів виборів здійснює опосередкований вплив на якість кампанії. Шляхом збору та поширення інформації серед цільової аудиторії, формується громадська думка всередині країни та за її межами. В стратегічний перспективі громадське спостереження фокусується на покращення системи виборів та окремих процедур. У 2012 році під час виборів народних депутатів України до ВРУ мережа ОПОРА реалізує масштабну кампанію довготермінового та короткотермінового спостереження, організує статистичний підрахунок голосів щодо результатів голосування за пропорційною складовою виборчої системи на основі репрезентативної вибірки, забезпечить 100% покриття дільниць своїми спостерігачами.