Майбутні кандидати виходять з партії, змінюють одну політичну силу на іншу та щедро діляться своїми заощадженнями з мешканцями виборчих округів, де планують боротися за мандат.
Головне – маневри
Партійні уподобання місцевих політичних діячів прямо залежать від симпатій виборців до політичних брендів. Через внутрішні непорозуміння «Батьківщину» покинув один із лідерів її молодіжного крила Микола Зелінський, який змагатиметься за прихильність електорату у виборчому окрузі №84 (Тисмениця, Галич, Тлумач). Цей перехід пов’язують із можливим приєднанням Зелінського до партії «Україна – вперед!», але сам кандидат приєднання до команди Наталії Королевської заперечує, хоча підтверджує близькість стосунків з цією силою.
Чим ближче до дня виборів, тим активніше працюють прикарпатські політики-благодійники
Гучний перехід також спіткав «Нашу Україну», яка не змогла втримати своїх партійців від спокуси позмагатися за крісло у Верховній Раді України під прапорами партії УДАР Віталія Кличка. На початку червня, перед візитом Кличка до Івано-Франківської області, «Нашу Україну» покинули Микола Палійчук (екс-губернатор Прикарпаття та кум Віктора Ющенка), Тарас Парфан (вже екс-голова фракції «Наша Україна» в Івано-Франківській обласній раді) і міський голова Яремчі Василь Онутчак, які на мажоритарних округах змагатимуться за мандати у парламенті для партії УДАР. Для «Нашої України» це серйозна кадрова втрата, оскільки популярність партійного бренду вже не та, що раніше, а тут ще й постаті, які могли б її представляти у мажоритарних округах, пішли під інші партійні знамена. До Кличка перебіг і ще один сильний місцевий лідер Євген Гірник. Він хоч і належав до Конгресу українських націоналістів, але після підписання 7 липня угоди між КУН і «Нашою Україною» про спільну участь у виборах, фактично мав підсилити останню.
Безмежна щедрість не виходить за межі округів
Чим ближче до дня виборів, тим активніше працюють прикарпатські політики-благодійники. Межі виборчих округів, де «меценати» планують боротися за місце в парламенті, точно співпадають з територією, на яку поширюється допомога іменних благодійних фондів та програм потенційних кандидатів. Після 28 квітня, коли ЦВК окреслила межі виборчих округів, змінилася територія благодійності благодійного фонду «Заради добра», що працює під патронатом «екс-регіонала» Богдана Гдичинського (округ №88, центр – м. Коломия) та фонду «фронтовика» Юрія Дерев’янка (округ №87, центр – м. Надвірна).
З кінця минулого року можна було спостерігати за тим, як під патронатом Богдана Гдичинського благодійний фонд «Заради добра» дарував соціальним працівникам Снятинського району велосипеди й організовував безкоштовні поїздки для жителів цього району в туристичний комплекс «Буковель». Але після того, як стало відомо, що разом із Коломийським районом у межах одного виборчого округу буде не Снятинський район, а Городенківський, благодійним фондом «Заради добра» діяльність у Снятинському районі була згорнута.
У Юрія Дерев’янка, судячи з діяльності його благодійного фонду, після створення виборчих округів теж змінилися пріоритети. Тепер він менше уваги приділяє Косівському й Верховинському районам, які у 2002 році входили до одного виборчого округу разом з Надвірнянським районом, та орієнтується на сучасні межі округу, які об’єднують з Надвірнянським районом Богородчанський. Але на відміну від Гдичинського, Дерев’янко ще влаштовує благодійні заходи на старій території, як облаштування внутрішніх санвузлів у Кобаківській та Кутській школах Косівського району. Але більших за масштабами акцій, таких як заміна вікон у Хімчинській школі (Косівський район) чи нові комп’ютери для комп’ютерних класів Косівської та Стопчатівської шкіл Косівського району, – фонд Дерев’янка не проводив.
Дерев’янко ще влаштовує благодійні заходи на старій території, як облаштування внутрішніх санвузлів у Кобаківській та Кутській школах Косівського району
Виборців Івано-Франківщини благодійністю спокушають не лише Гдичинський з Дерев’янком. У виборчому окрузі № 86 (центр – м. Долина) від колеги Дерев’янка по «Благодійному фонду Юрія Дерев’янка» і партії «Фронт змін» Володимира Грабовецького матеріально-технічну допомогу (комп’ютерна техніка, медичне обладнання, спортивне спорядження тощо) систематично отримують заклади освіти, охорони здоров’я.
Безпартійний екс-заступник міністра оборони України (2005-06 рр.) В’ячеслав Кредісов теж не обділяє увагою школи, амбулаторії й сільради округу №86, які щедро обдаровує комп’ютерною технікою, медичним обладнанням, будує автобусні зупинки та дитячі майданчики. А в липні за співфінансування Кредісова в селі Саджава Богородчанського району звершилась добудова моста.
Найбільше масштабами і різноманіттям благодійництва вражає екс-голова фракції Партії регіонів у Івано-Франківській обласній раді і нині безпартійний Богдан Гдичинський та його благодійний фонд «Заради добра»: дарує книжки сільським бібліотекам, організовує різноманітні екскурсії для освітян, молоді та ін., освітлює центр міста Городенки, організовує караоке, фестивалі, конкурси, спортивні турніри тощо. Але останнім часом Гдичинський відзначився не тим, а організацією на початку червня поїздки представників органів місцевого самоврядування до Австрії. Під його патронатом 150 осіб, більшість з яких були сільськими головами і представниками місцевого самоврядування, на три дні поїхали до Австрії для запозичення європейського досвіду місцевого самоврядування. Благодійник забезпечив учасників поїздки безкоштовними авіаперельотом чартерним рейсом, триденним харчуванням і проживанням та екскурсіями.
Для директора туристичного комплексу «Буковель» Олександра Шевченка (округ №83 – м. Івано-Франківськ) найбільш притаманна форма благодійництва - це організація безкоштовного відпочинку в «Буковелі». Наприклад, у червні цього року в «Буковелі» під його патронатом розпочав роботу табір для дітей з соціально-вразливих родин, юних талантів і спортсменів з міста Івано-Франківська, де, як було заявлено, планується оздоровити 1000 дітей. А в липні Шевченко розпочав на «Буковелі» соціальний табір для «дітей війни» з Івано-Франківська, яким організовує триденний безкоштовний відпочинок. За одним заїздом на відпочинок благодійник планує оздоровлювати сотню пенсіонерів.
Депутат Верховної Ради України Микола Круць (депутатська група «Реформи заради майбутнього») теж не розпорошується на проведення різнопланових заходів. Почесний голова правління ПАТ «Івано-Франківськцемент» Круць ділиться цементом та шифером зі школами, сільським радами та церквами у виборчому окрузі № 84 (центр – м. Тисмениця). Роздачу будівельних матеріалів підтверджують подяки від сільських голів, директорів шкіл та священиків, що друкувалися у липневих номерах тлумацької районної газети «Злагода».
Регіональні мови поставили «регіоналів» у незручне становище
Прийняття у парламенті Закону «Про засади мовної державної політики» викликало не лише обурення опозиційних партій Івано-Франківщини, але й поставило у незручне становище прикарпатських політиків, причетних до Партії регіонів. Картка депутата ВРУ і майбутнього кандидата на виборчому окрузі № 89 (Косівський, Верховинський і Снятинський райони) Василя Чуднова 3 липня проголосувала «ЗА» при розгляді у другому читанні непопулярного на Прикарпатті «мовного закону», цим самим поставивши Чуднова у незручне становище перед домінуючим у регіоні україномовним електоратом (за даними перепису населення 2001 року, в Івано-Франківській області українську мову рідною вважають 97,8% населення). Мабуть, розуміючи, що це може нашкодити раніше проведеній роботі в окрузі (прийоми громадян, лобіювання виділення для населених пунктів округу грошей з бюджету, наприклад, 7 млн грн на берегоукріплення в с. Космачі Косівського р-ну), яка триває ще з кінця минулого року, Чуднов відкликав свій голос від скандального закону. Але одним лише відкликанням голосу не обійшлося. 18 липня Василь Чуднов заявив, що йтиме на вибори по мажоритарному округу самовисуванцем, але при цьому лави Партії регіонів покидати не збирається. Цей, на перший погляд, незрозумілий крок можна пояснити способом уникнення партійного позиціонування, адже у разі самовисування в бюлетені біля прізвища Василя Чуднова не буде вказано його приналежності до Партії регіонів.
Богданові Гдичинському «мовний закон», мабуть, теж плюсів не додав, оскільки електорат виборчого округу № 88 (Коломийський та Городенківський райони) особливих відмінностей від населення округу №89 не має, а відповідно немає особливих розбіжностей у сприйнятті «мовного закону». Вихід із ситуації Гдичинський теж побачив у самовисуванні, оскільки важко чимось іншим пояснити публічний розрив стосунків з Партією регіонів. 5 липня він заявив, що покинув пост голови фракції Партії регіонів у Івано-Франківській облраді (керував фракцією від 2010 року), куди був обраний по одномандатному виборчому округу висуванцем від Партії регіонів, але як безпартійний. На додачу до публічного розриву стосунків з «регіоналами» Гдичинський розмістив по території округу низку біл-бордів і сіті-лайтів, з яких наголошує, що єдина державна мова – українська.
Ділили, та не поділили
Поки що Об’єднана опозиція «Батьківщина» представила публіці три остаточно погоджені кандидатури від неї на 3 із 7 мажоритарних округів Івано-Франківської області. Округ №86 (центр м. Долина) дістався представникові «Фронту змін» голові Рожнятівської райради Анатолію Диріву, округи №88 (центр м. Коломия) та №89 (центр м. Снятин) членам «Батьківщини» Олександру Левицькому і Василю Гладію. Але, мабуть, на етапі узгодження кандидатур виборчі амбіції всіх задовольнити не вдалося, оскільки на виборчому окрузі №86 (центр – м. Долина) інший «фронтовик», Володимир Грабовецький, який ще з кінця минулого року освоює благодійністю округ, не планує так легко здати округ своєму колезі по партії. Незгодний з думкою об’єднання «Батьківщина» Грабовецький у інтерв’ю місцевій газеті заявив, що має намір брати участь у виборах.
Але це можна назвати лише початком протистояння, яке ширшого розмаху набуло в другій половині липня, коли в місцевому інтернет-просторі з’явилося повідомлення про намагання Анатолія Диріва заховатись за депутатським мандатом ВРУ наступного скликання. 25 липня прес-конференцію Анатолія Гриценка в Івано-Франківську пікетувала група молоді з плакатами «Долинський район проти Диріва». А 27 липня на підтримку Володимира Грабовецького кандидатом по округу №86, замість Анатолія Диріва, був проведений пікет офісу «Фронту змін» у Києві. Крім того, під час столичного пікетування прихильники Грабовецького вимагали, щоб його колегу по благодійному фонду і партії Юрія Дерев’янка опозиція висувала кандидатом по округу №87 (центр – м. Надвірна). Вочевидь, поява в конфлікті ще одного прізвища, що стосується іншого округу, може свідчити про назрівання другого конфлікту.