Василе Івановичу, деякі ЗМІ вас називають політичним перебіжчиком. Вам насправді не сидиться в одній партії?
Хотів би спочатку нагадати цим журналістам і ЗМІ значення слова «перебіжчик». Як подають словники, «перебіжчик» - це той, хто перебіг до ворога, зрадник. Якщо оглянути моє політичне життя, то воно доводить зовсім інше. Я не пішов у Партію регіонів, хоча мені пропонували це. Можна було б здатись, мовляв: «Вибачте, я такий-сякий, пустіть мене до себе!».
Я не зробив цього і у 2003 році, коли можна було б піти у команду губернатора і надалі сидіти у кріслі голови Орджонікідзевської адміністрації, а пішов самостійно на вибори мера з причини принципових моральних розбіжностей з Є. Карташовим. Не зробив це і в 2007 році, коли можна було б домовитись з губернатором Червоненком й василівськими земельними олігархами, «регіоналами» за сумісництвом про спільний дерибан у районі. Тому перебіжчик – це не про мене.
Я знаю звідки і чому летять камінці! Зрозуміло, чому про це деякі місцеві ЗМІ написали напередодні виборів. Якщо пригадати 2010 рік, то я планував балотуватися на посаду мера від блоку громадських організацій «За справу О. Поляка: «Запоріжжя – найкраще місто України». Однак, так не сталося. Думаю всі пам’ятають, що правила перед виборами змінилися і балотуватися можна було тільки від партії. Мене підтримала партія, але я не ввійшов до її складу. Напередодні виборів запоріжці спостерігали за нахабним просуванням «по головах» В. Кальцева до крісла мера, за тим, як відбувся процес політичного знищення колишнього мера Є. Карташова, усунення з посади секретаря міськради Ю. Каптюха.
В. Кальцев посів одразу два крісла і відчував себе господарем міста. Розуміючи, що не можна ні в якому разі допускати цю людину до влади, відчуваючи складність ситуації в тому, що голоси за опозиційних кандидатів можуть розпорошитися, а В. Кальцев може пройти, ми з двома кандидатами прийняли рішення зняти кандидатури і звернулися до своїх виборців, щоб вони підтримали О. Сіна, тодішнього кандидата від БЮТ. О. Сін виграв вибори, сьогодні він мер, проте ще й голова Запорізької міської організації Партії регіонів.
Чи збираєтесь продовжувати справи колишнього мера Олександра Поляка, помічником і соратником якого ви були?
З такою думкою я йшов на вибори мера м. Запоріжжя у 2003 році, працював у Василівській райдержадміністрації, з цією думкою йду на вибори і сьогодні. Я переконаний, що О. Поляк - найкращий мер за всі часи, адже головне – він повернув довіру людей до влади, зробив багато для міста – це нові транспортні маршрути, реконструкція центра міста, будівництво й обладнання дитячих майданчиків та ще багато чого іншого. Це все відбувалось у мене на очах і я був учасником цих подій, його помічником, а в подальшому – головою Орджонікідзевської районної адміністрації м. Запоріжжя.
Після смерті О. Поляка в 2003 році настала смута. Люди владі не довіряють. Переконаний, що справу Поляка треба продовжувати, щоб повернути людям довіру до влади. Особисто я хочу і буду намагатись це робити. До речі, коли настав час звернутись до виборців про підтримку на виборах О. Сіна у 2010 році, ми з ним домовився, якщо він стане мером, буде продовжувати справу О. Поляка. Чи виконує він свою обіцянку – судити запоріжцям.
Зараз більшість людей – аполітичні, вони мало чого чекають від влади. Як плануєте переконувати людей?
Люди бачать, що в Україні збагачується лише невеличка купка людей, а населення біднішає. Відчувають бездіяльність влади, вибірковість законів, зростає корупція та інше. Вони розуміють, що потрібні зміни.
Згадую 1998 рік, коли ми йшли з командою О. Поляка проти тодішнього мера міста О. Головка, який неодноразово був помічений у корупційних справах. Той період, названий у народі «головковщиною», був найгіршим в історії Запоріжжя. Сьогодні все повторюється. На жаль, те, що зробив Олександр Поляк у 2000-2003 роках, сьогодні псується і рушиться. Якщо ми вже дійшли до того, що в місті управляє якийсь «смотрячий», - так зветься, здається, Анісімов, то про що тут говорити?
Ніхто не вірить рекламі Партії регіонів. Виявляється, ми «вийшли з хаосу - починаємо будувати». Вибачте, з якого хаосу вийшли? Ми навпаки зараз увійшли в такий хаос, що вийти з нього буде доволі складно. Крім цього, людям вже набридли ці політичні перипетії – обираємо одного, він наче обіцяє зробити все для людей, а потім приходить до влади і нічого не робить. З даних соцдосліджень виходить, що більше як 30 відсотків людей ще не визначились за кого голосувати, певна частина взагалі не піде голосувати Я розумію цих людей, але треба брати участь у виборах, не боятись віддати свій голос за гідного кандидата. Варто не втрачати надію і не залишатись осторонь від цих проблем, намагатися вплинути, змінити життя на краще, інакше цей безлад так і залишиться...
Віталій Кличко сказав, що нинішні протести в Україні не стосуються мовного питання, адже «воно посідає 31 місце». Чи згодні ви з думкою Віталія і що є першочерговим для українців?
Я підтримую думку Віталія Кличка. Вважаю, що, так зване, мовне питання – це лише відволікання людей, прикриття фактичних подій, справжнього розвалу економіки, проблем соціальної галузі, екології, молоді, студентства, корупції у владі та ін. Таким чином, перед виборами провладна партія вкотре «мовним питанням» хоче відвернути увагу всього суспільства від рішення цих нагальних проблем.
Згадайте 2010 рік, коли кричали «мова», «антиНАТО» та ін. Люди повірили, проголосували, але виявилося, що це брехня, і ніяких зрушень немає. Сьогодні нам знову показують справжнє шоу. Думаю, що кожний відчуває, що це лише обман і більш нічого. Мовні проблеми – важливі, але спочатку країну треба витягнути з економічної ями, звільнити від корупції, а потім вже за мову братись.
Зараз багато рекреаційних зон у Криму зруйновано під особисті забудівлі влади, знищується на догоду історична частина Києва, днями європейські експерти підтвердили, що під час ЄВРО-2012 в Україні майже половину коштів було вкрадено; у м. Запоріжжя кошторис витрат на будівництво довгобуду мостів через ріку Дніпро збільшився вдвічі. Саме це й треба розслідувати, щоб винні відповіли перед законодавством і суспільством.
Зараз Запорізька обласна та міська організації партії «УДАР» відчувають на собі тиск преси та конкурентів?
Авжеж відчувають... Це відбувається тому, що наші конкуренти реально бачать що в партії «УДАР» зростає авторитет, тому вони діють, щоб цей процес зупинити. Наші конкуренти не критикують партію Королевської, КПУ, опозицію, а зачіпають сильних та небезпечних, які спроможні відібрати голоси. Нещодавно ми організовували прес-конференцію з питань переслідування, політичного тиску і запросили представників трьох місцевих телекомпаній. Не повірите, але жоден із них не приїхав до нас.
На цій конференції також йшлося про Вільнянський район. Голова обласної організації «УДАРа» Вадим Кривохатько, як меценат, побудував майданчик для дітей. Коли на ньому почали встановлювати нове обладнання, то помітили іржаві труби. Їх вирішили зрізати, адже вони становили небезпеку життю і здоров’ю дітей, псували естетику. Регіонали «знайшли привід» звинуватити авторитетну в районі людину, кандидата в народні депутати України від партії «УДАР» у крадіжці металобрухту. Де логіка? Людина вклала тисячі у будівництво дитячого майданчика, а їй приписують крадіжку нікому непотрібних іржавих труб ціною 600 грн. На такі надумані і безпідставні закиди складно не реагувати емоційно та без гумору.
Чим закінчився обшук правоохоронними органами заступника голови Запорізької обласної організації «УДАР»?
О 6-й годині ранку в сільський район, де проживає заступник голови (його ім'я не буду називати), прийшло четверо працівників міліції з понятими. Підняли людей з ліжка, почали обшук. Передивилися усе, навіть зазирнули у сарай. У підсумку – нічого не знайдено з того, що цікавить слідство. Обшук проводили в авторитетної людини, яка проходить свідком справи кількалітньої давнини. Зараз «трусять» райдержадміністрацію – останнє місце роботи політика. Така зацікавленість пов’язані лише з одним: він – кандидат у народні депутати України по округу, у якому Партія регіонів висунула на цю посаду сина Генерального прокурора України. Це – політичний тиск на одного з лідерів обласної партійної організації. У той же час і на В. Кривохатька відкрили кримінальні справи. Відповідь на поверхні – по округу, де буде балотуватись В. Кривохатько, йде заступник голови Запорізької облдержадміністрації.
Ваш конкурент по 76-му виборчому округу – екс-губернатор та мер Євген Карташов, відомий на все місто своїм «гучним» переходом з КПУ в ПР. Як оцінюєте його позицію і як плануєте перемагати?
Погані справи у ПР у кадровому питанні, якщо вони вже людей з інших партій запрошують. А позиція Карташова мені нагадує фразу відомої гумористки «Ну, возьмите меня!». Карташов йшов від КПУ, тепер – від ПР. У козацькому краї не прощають таку зраду. Та й подивіться, з чим іде Карташов. Він йде з обіцянками-цяцянками, а треба з конкретними справами. Коли він був мером, то залишив після себе розбиті дороги, розвалене ЖКГ, корупцію тощо. Потрібні нові обличчя, відповідальний підхід до обов’язків та виконання обіцянок.
Повернення до змішаної – пропорційно-мажоритарної виборчої системи в Україні створило надзвичайно сприятливі умови для зловживання адміністративним ресурсом в ході парламентської виборчої кампанії 2012 року. Як ставитесь до цього?
Я ставлюсь позитивно, адже це новий крок до більш демократичних виборів. Щодо адмінресурсу, то зараз за допомогою купи грошей влада використовує адмінресурс як може. Зараз хочуть обладнати камерами спостереження приміщення для виборів. Але це величезний тиск на людей, на їхній вибір. Люди бояться позбутися роботи, посади за свій вибір, за свої політичні уподобання. Хіба це демократія?
Як плануєте боротись з фальсифікаціями на виборах?
Ми точно знаємо, що регіональна влада зобов’язалася провести дев’ять кандидатів з дев’яти. Для досягнення мети вона не буде зважати ні на що, не рахуватися ні з чим, ні з ким, адже від цього залежить майбутнє губернатора, мера, «смотрячого»… Від нашої партії будуть спостерігачі. Ми плануємо провести їм навчання, щоб люди знали що треба робити у будь-яких обставинах. У нас будуть уповноважені особи. Ми розраховуємо на те, що наші представники потраплять до виборчих комісій. Будемо домовлятись з опозиційними партіями про спільні дії на виборчих ділянках, щоб не допустити зловживань. Будемо запрошувати іноземних спостерігачів. Сьогодні ми ведемо перемовини з однією громадською організацією про участь спостерігачів із Данії. Головне – захистити результати виборів і допомогти владі позбутися своїх "тепленьких місць".
Довідково:
Громадське спостереження ОПОРИ - це тип активної діяльності мережі, спрямований на незаангажовану оцінку процесу підготовки та проведення виборів, а також на запобігання порушенням через тотальний громадський контроль. Професійний моніторинг всіх етапів виборів здійснює опосередкований вплив на якість кампанії. Шляхом збору та поширення інформації серед цільової аудиторії, формується громадська думка всередині країни та за її межами. В стратегічній перспективі громадське спостереження фокусується на покращення системи виборів та окремих процедур. У 2012 році під час виборів народних депутатів України до ВРУ мережа ОПОРА реалізує масштабну кампанію довготермінового та короткотермінового спостереження, організує статистичний підрахунок голосів щодо результатів голосування за пропорційною складовою виборчої системи на основі репрезентативної вибірки, забезпечить 100% покриття дільниць своїми спостерігачами в окремих одномандатних мажоритарних виборчих округах. У рамках довготермінового спостереження в кожному з 225 округів працюватимуть спостерігачі ОПОРИ, а в день виборів до них приєднається ще 3 500 активістів. Організація використовуватиме новітні засоби поширення інформації щодо результатів спостереження, серед яких інфографіка та інтерактивні карти.