Тема захисту української та російської мов протягом останнього місяця у Харківській області є найгарячішою. В «мовному» секторі відбуваються найактивніші дії основних політичних партій.
Згідно з останніми соціологічними дослідженнями від 30 до 40 % виборців, які підуть на Парламентські вибори 2012 року у Харківському регіоні, ще не визначилися зі своїми партійними вподобаннями. Електорат перейшов до суцільної недовіри як до влади, так і до опозиції. За цих умов, коли майже всі традиційні фактори електоральної прихильності (соціальні, економічні, регіональні) переходять до стану невизначеності, мова виступає ледь не останнім маркером електорального поділу.
Передусім інструментом виокремлення власної електоральної бази «мовне» питання, вочевидь, виступає для Партії регіонів. Для актуалізації цієї теми серед населення остання вдається до застосування адміністративного ресурсу, зокрема, визначає відповідні порядки денні на сесіях Харківської міської ради та Харківської обласної ради, організує заходи на підтримку «мовного» закону та перешкоджання проведенню акцій «проти».
10 липня на 17 позачерговій сесії Харківська міська рада затвердила звернення до Президента України та Верховної Ради України щодо схвалення Закону України «Про основи державної мовної політики». Основний зміст звернення полягав у створенні умов для реалізації конституційних гарантій на вільний розвиток та використання російської мови в м. Харкові. «За» прийняття проголосували 73 депутати, двоє – «проти». Так як на засіданні представники опозиційних партій у міськраді були відсутні, постало питання, хто з присутніх депутатів порушив «генеральну лінію партії». Для виявлення «чужих серед своїх» міський голова Геннадій Кернес попросив піднятися двох депутатів – противників звернення. Та ніхто не встав.
25 липня звернення стосовно ситуації, яка склалася навколо прийняття Закону «Про основи державної мовної політики», ухвалила Харківська обласна рада. 107 депутатів проголосували «за» звернення, 8 – «проти».
Активну діяльність на Харківщині Партія Регіонів розгорнула в рамках акції «Ми хочемо розмовляти російською мовою». За повідомленням першого заступника Харківської обласної організації Партії регіонів Олени Олешко, впродовж акції з 11 червня по 3 липня було зібрано близько 110 000 підписів на підтримку Закону «Про засади державної мовної політики».
За даними Державного реєстру виборців від 31 липня 2012 р. в Харківській області налічується 2196066 виборців. Виходить, 110000 підписів, зібраних Партією регіонів, складає 5% від наявного електорату області. Загалом 5% підтримки даного заходу є «скромним» здобутком правлячої партії, яка у вищезгаданому зверненні наголошує на тому, що «за результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 року на території Харкова 65,9% жителів визнали рідною мовою російську». Ще скромнішими ці цифри виглядають у світлі того адміністративного ресурсу, який був вживаний під час збору підписів в регіоні.
9 липня Харківська обласна організація ВО «Свобода» оприлюднила інформацію про тиск на працівників та профспілковий комітет акціонерної компанії «Харківобленерго» з боку її керівництва. Як зазначено у повідомленні, працівників примушували підписувати лист до Президента на підтримку «мовного» закону під загрозою звільнення.
10 липня активісти ОПОРИ зафіксували, як в школах Комінтернівського та Червонозаводського районів Харкова освітяни під час роздачі продуктових наборів просили харків’ян додатково підписати звернення до Президента України на підтримку «мовного» закону.
18 липня працівники місцевої влади та правоохоронні органи намагалися перешкодити встановленню наметів на площі Свободи Об’єднаною опозицією в рамках безстрокової акції проти прийняття Закону «Про засади державної мовної політики», яка розпочалася 4 липня. Розмістити п’ять наметів опозиційним активістам заважали.
Для Комуністичної партії України, яка традиційно на Харківщині намагається перетягнути частину електорату Партії регіонів, мова виступає очевидним засобом нарощення електоральної підтримки. Позиція комуністів в цьому питанні є радикальнішою, ніж у Партії регіонів -– надати російській мові статус другої державної.
10 липня під стінами Харківської міської ради, коли в сесійному залі приймалося звернення на підтримку «мовного» закону, Харківський обласний комітет КПУ провів акцію «Дві мови – одна країна». На цьому заході перший секретар Харківського обкому КПУ, діючий народний депутат Алла Александровська заявила, «що комуністи єдині, хто послідовно та принципово ведуть боротьбу за російську мову».
Відповідно, для опозиційних партій, маркером електоральної самоідентифікації є захист української мови. Хоча місцеві осередки ВО «Свобода», партії Наша Україна та Об’єднана опозиція стверджують, що «мовне» питання не є першочерговим, адже за допомогою мовного питання влада намагається відволікти увагу населення від катастрофічного стану економіки та соціальної сфери. Тим не менш, вони прикладають неспівмірні своїм заявам організаційні зусилля для позначенням власної позиції з цього питання та розгортають широку активність у мовному секторі.
10 і 25 липня місцеві парторганізації ВО «Свобода» та Об’єднаної опозиції протестували проти прийняття звернень на підтримку «мовного» закону міською та обласною радами. При цьому 25 липня представники ВО «Батьківщини» в Харківській облраді добилися поіменного голосування на засіданні, «щоб бачити, хто і які цінності відстоює».
Цілком логічно, що ВО «Свобода» реагує на цей подразник практично в автоматичному режимі. Адже українська мова є її ідеологічною засадою та стрижнем партійно-політичного позиціонування. З 5 червня Харківська міська організація Всеукраїнського об’єднання «Свобода» періодично (свободівці виходили на мітинг 2, 4, 10 та 25 липня) пікетувала Харківську облдержадміністрацію з вимогою ветувати «мовний»закон.
Але ж в ці дні, 4, 10 та 25 липня, протестували і представники Об’єднаної опозиції, які акцентують на тому, що мовне питання напередодні виборів є недоречним.
7-13 липня аналогічну акцію провів також обласний осередок партії «Наша Україна». За коментарем координатора акції протесту Максима Корнієнка, який був наданий активістам ОПОРИ, метою заходу є виступ не проти уживання російської мови, а проти «мовного» закону як такого, який порушує конституційні права та свободи громадян України, та такого, який перекручує норми Європейської хартії регіональних мов або мовних меншин.
Висновки:
За умов невизначеності та фактичної нефункціональності економічних, соціальних та регіональних маркерів електорального розподілу, внаслідок зниження рівня довіри до усіх суб’єктів політичного процесу як основний метод «електоральної пристрілки» Харківщини політичними партіями актуалізується захист позиції «свого виборця» у мовному питанні.
Для Партії регіонів підтримка «мовного» закону виступає, передусім, засобом позначення власного партійного та адміністративного домінування в регіоні. Зокрема, це підтверджується нападами працівників міськвиконкому та заходами протизаконного демонтажу, якому піддалися не лише намети опозиційних партій, з тематичною прив’язкою до мовних протестів або кампанії «Україна проти Януковича», але й агітаційні точки «праймеріз» партії Наталії Королевської.
Для Комуністичної партії «мовне» питання є інструментом збільшення числа прихильників серед російськомовної частини харків’ян. Побоювання Партії регіонів поступитися своїм електоратом комуністам підтверджують спонтанні прояви роздратування Голови Харківської облдержадміністрації Михайла Добкіна на адресу КПУ (в ході пленарного засідання Харківської облради 21 червня ототожнив «комуністів» із «бютівцами» та назвав їх «комашками»).
Для Нашої України, Об’єднаної опозиції та ВО «Свобода» захист мови у Харкові є підтвердженням свого політичного позиціонування на загальноукраїнському рівні.
Однак, результати (зокрема кількість зібраних голосів на підтримку російської та української мов), які були отримані партіями в ході активної агітації навколо Закону «Про засади державної мовної політики», свідчить про те, що сподівання, які партійні осередки у Харкові покладають на «мовне» питання у передвиборчій боротьбі, можуть не справдитися.
Довідково:
Громадське спостереження ОПОРИ – це тип активної діяльності мережі, спрямований на незаангажовану оцінку процесу підготовки та проведення виборів, а також на запобігання порушенням через тотальний громадський контроль. Професійний моніторинг всіх етапів виборів здійснює опосередкований вплив на якість кампанії. Шляхом збору та поширення інформації серед цільової аудиторії, формується громадська думка всередині країни та за її межами. В стратегічній перспективі громадське спостереження фокусується на покращення системи виборів та окремих процедур. У 2012 році під час виборів народних депутатів України до ВРУ мережа ОПОРА реалізує масштабну кампанію довготермінового та короткотермінового спостереження, організує статистичний підрахунок голосів щодо результатів голосування за пропорційною складовою виборчої системи на основі репрезентативної вибірки, забезпечить 100% покриття дільниць своїми спостерігачами в окремих одномандатних мажоритарних виборчих округах. У рамках довготермінового спостереження в кожному з 225 округів працюватимуть спостерігачі ОПОРИ, а в день виборів до них приєднається ще 3 500 активістів. Організація використовуватиме новітні засоби поширення інформації щодо результатів спостереження, серед яких інфографіка та інтерактивні карти.