Серед новостворених політичних партій, які вперше йдуть в парламент, – «Демократичний Альянс». Проте команду цієї партії вже давно було сформовано в межах однойменної громадської організації. Що ж змусило їх змінити громадський сектор на політичний? Про їхню мету, початок політичної діяльності та методи роботи з виборцями ми вирішили запитати у Сергія Гончара, голови Черкаської обласної організації партії «Демократичний Альянс».

Що стало рушійною силою того, що «Демократичний Альянс» пішов у політику?nu

Мабуть, те, що «Демократичний Альянс» виріс. Адже організації вже 17 років і вона була і залишається в громадському секторі однією із найпотужнішою. Але у зв’язку з катаклізмами у владі і тим, кого ми обрали і як ми обрали, зрозуміло, що розвивати країну, застосовуючи виключно інструменти громадської діяльності, вже не можна. Якщо громадська діяльність передбачає усе-таки невеличку зміну правил гри, то ми якраз потрапили в ситуацію, коли потрібно змінювати не скільки правила гри, як команду, яка може їх змінити. На мою думку, справжніх виборів в Україні ще не було. Був ребрендинг влади. Остання створювала новий проект, розкручувала його, через нього заходила в наступну владу, втрачала свій рейтинг. Далі знову розкручувала новий проект, знову переходила, і так безкінечно. Влада і опозиція просто мінялися місцями протягом 20-ти років. І вони не можуть вже нічого робити. Не тому, що вони не хочуть, а тому, що вони не здатні.

Є багато поглядів на те, чи варто йти громадським організаціям в політику. Адже це може зневілювати громадський сектор як такий і всі будуть сприймати громадську роботу як трамплін до політичної діяльності.

Я не розумію, хто нав’язав комплекс, що громадські діячі не йдуть в політику. Так, зрозуміло, що у міжвиборчий період кожен займається громадською діяльністю, працює у своїх напрямках, у яких має найвищий рівень компетенції. Але коли починаються вибори, то саме громадські діячі є найактивнішими в суспільстві. Це є лідери думок, і від них багато чого залежить. Я вважаю, що кожна громадська організація повинна робити свою карту виборця, на якій показувала б, які закони (що стосуються компетенції організації) конкретна політична партія ініціювала, та за які голосувала у міжвиборчий період. І якщо громадські організації будуть мати власну думку про кожну партію, тоді і влада буде відповідальнішою.

Наразі склалася ситуація, що кожен виборець повинен слідкувати за діяльністю кожного  депутата і при цьому громадські організації цього не роблять. Якщо, наприклад, у нас є Коаліція за вільну від тютюнового диму Україну, то вони чітко повинні знати, у якій партії знаходяться лобісти тютюнової індустрії, які партії чи конкретні депутати підтримують організацію. Тому Коаліція зможе чітко сказати, що ця партія зробила багато для позитивного вирішення питання, а ця партія працює проти нас. І коли всі авторитетні громадські організації будуть висловлювати свою думку, тоді і влада буде відповідальнішою. А це вже і є безпосередня участь у виборчому процесі.

На сьогодні владу ніхто не контролює. Надіятися, що кожна людина буде перевертати велику кількість інформацію, поки що зарано, тому цю функцію повинні взяти на себе громадські організації. Оскільки рівень довіри громадським організаціям набагато вищий, ніж до політичним партіям, тому громадські лідери зобов’язані мати свою думку. Отже, не можна говорити, що громадський сектор може стояти осторонь політики. Громадська організація створена для захисту прав та інтересів певної групи людей, а захист у будь-якому разі виходить на політику, на лобіювання чи зміну законів.

Склад вашої політичної партії – це в основному представники старої команди? Чи, можливо, в ваших лавах є нові люди?

Зрозуміло, що перехід від громадської діяльності до політичної призвів до невеличких трансформацій в команді. Наприклад, є наші колеги, які сказали, що вони є виключно громадськими діячами і не підуть в політику. Але за рахунок того, що ми стали партією, до нас прийшли нові лідери, які бачать себе у політиці.

Чи сформована команда, з якою ви будете йти на вибори?

Зараз якраз відбувається цей процес. Ми об’єднали зусилля з «Відкритим простором». Зрозуміло, що це вплине і на виборчий список, і на структуру нашої команди. І поки що говорити, що у нас є сформований список, зарано. Ми перші із впливових громадських організацій, які пішли в політику, і до нас приєднуються дуже багато потужних громадських діячів. Ми об’єднуємо зусилля з різними громадськими організаціями. Процес дуже активний, тому зараз говорити про майбутній список важко.

Ви маєте представників на всій території Україні?

Я не буду говорити, що ми маємо сотні чи тисячі людей. Проте люди в нашій команді надзвичайно потужні і активні.

Із чого конкретно ви збираєтеся починати, якщо прийдете до влади?

Ми не збираємося починати, адже ми працюємо вже 17 років. Те, що ми пішли в політику, не змінює наших попередніх позиції, які базуються на християнсько-демократичних цінностях. Ми усвідомлюємо, що не матимемо більшості в парламенті на цих виборах і фактично прихід нашої команди в парламент дасть нам просто більше інструментів і можливостей робити те, що ми вже робимо, те, що всі бачать. Основне, над чим ми зараз працюємо, – це боротьба з корупцією. Зрозуміло, що шляхом простої боротьби багато не досягнеш, ми можемо лише зекономити кошти і направити їх в русло розвитку країни. Тому повинна бути платформа підтримки бізнесу (і  у нас вона є), потрібно встановити в державі правила, єдині для всіх підприємців. Саме тому ми йдемо з «Відкритим простором» та «Асоціацією малого та середнього бізнесу».

Яку мінімальну планку ви налаштовані подолати під час виборів?

Ми розуміємо, що не зможемо утворити більшість, тому на сьогодні наша мета – пройти 5-ти відсотковий бар’єр.

Отже, ваша мета на ці вибори – пройти у парламент хоча б невеликою кількістю. Чи не асимілюються з часом ваші кандидати?

Ні, ми впевнені в нашій команді. Адже з більшістю ми працюємо вже довгі роки і тому кожен перевірився часом і ситуаціями.

Ви вже тривалий час збираєте кошти у виборців. З якою метою ви це робите?

В Україні та влада, яка переходить з однієї в іншу каденцію, вирішила застрахуватися від появи нових партій і нових облич. Тому вони законсервували ситуацію, встановивши бар’єр 2 млн. 200 тис. Люди чесні і порядні, зрозуміло, не можуть просто зібрати такі гроші. Вони зробили такий крок, який застрахував їх від будь-яких змін у владі. Але ми вирішили: якщо не ми, то хто тоді зможе об’єднати людей і зробити поштовх до змін? Спочатку ми почали збирати у знайомих і близьких. Зараз вийшли на вулиці і збираємо гроші на цю заставу у всіх, хто нас підтримує.

Ваша партія не представлена в сегменті реклами. Чому так склалося?

Ми збираємо гроші на заставу, і це зараз є найвищим пріоритетом, куди спрямовувати гроші. Ми, зрозуміло, вкладаємо власні гроші, просимо підтримки у суспільства. До того ж ми фінансуємося лише із членських внесків, адже за нами ніколи не стояв і не буде стояти жоден олігарх. Тому дозволити собі таку розкішну рекламу, яку дозволяють собі ті партії, які просто крадуть бюджетні кошти або працюють на олігархів, ми не можемо. Платна реклама для нас є поки що недоступною.

Яким же чином ви підтримуєте комунікацію з виборцями?

Зараз увечері нас можна зустріти на зупинках громадського транспорту. Там ми говоримо з виборцями, популяризуємо нашу діяльність, роздаємо газети, які можна не дуже дорого надрукувати. Те, що ми можемо собі дозволити – це інтернет і особисте спілкування з людьми.

Чого «Демократичний Альянс» боїться на цих виборах найбільше?

Ми боїмося лише одного – фальсифікації виборів.

За коментарями звертайтеся:
Сергій Варич
координатор виборчих програм Громадянської Мережі ОПОРА
в Черкаській області
063 62 86 780

Довідково:

Громадське спостереження ОПОРИ – це тип активної діяльності мережі, спрямований на незаангажовану оцінку процесу підготовки та проведення виборів, а також на запобігання порушенням через тотальний громадський контроль. Професійний моніторинг всіх етапів виборів здійснює опосередкований вплив на якість кампанії. Шляхом збору та поширення інформації серед цільової аудиторії, формується громадська думка всередині країни та за її межами. В стратегічній перспективі громадське спостереження фокусується на покращення системи виборів та окремих процедур. У 2012 році під час виборів народних депутатів України до ВРУ мережа ОПОРА реалізує масштабну кампанію довготермінового та короткотермінового спостереження, організує статистичний підрахунок голосів щодо результатів голосування за пропорційною складовою виборчої системи на основі репрезентативної вибірки, забезпечить 100% покриття дільниць своїми спостерігачами в окремих одномандатних мажоритарних виборчих округах. У рамках довготермінового спостереження в кожному з 225 округів працюватимуть спостерігачі ОПОРИ, а в день виборів до них приєднається ще 3 500 активістів. Організація використовуватиме новітні засоби поширення інформації щодо результатів спостереження, серед яких інфографіка та інтерактивні карти.