Результати спостереження Громадянська мережа ОПОРА протягом попередніх трьох місяців свідчать, що в сукупності кандидати найбільше витратили ресурсів саме на медійну агітацію (якщо не враховувати витрат на зовнішню рекламу, яку системно використовували лише обмежене коло партій та кандидатів). Про це на прес-конференції заявив експерт Громадянської мережі ОПОРА Олександр Неберикут.
Поява неймовірної кількості замовних матеріалів в ЗМІ, яка фіксується сьогодні, зумовлена двома обставинами. Перша – це комерційна мотивація ЗМІ, бажання максимально заробити у виборчий період. Однак таку «розкіш» можуть дозволити собі лише рейтингові видання, на послуги яких є неабиякий попит у політичних рекламодавців. Друга обставина – це банальний і всюдисущий адмінресурс, коли редакція змушена робити той медійний продукт, який вигідний власнику. Насамперед, це стосується державних та комунальних ЗМІ, які в усіх відношення залежні від органів державної влади та місцевого самоврядування.
Сприятливі можливості для використання медійного адмінресурсу створює недосконале виборче законодавство. Зокрема, вже багато років залишається законодавчо неврегульованим питання, де закінчуються службові обов’язки посадових осіб і починається передвиборна агітація, чи навпаки.
Якби кандидати не вдавалися до виборчої благодійності, в них би майже не було приводів розповідати про себе в ЗМІ
«Щоб знайти конкретні випадки джинси у районних ЗМІ Львівської області – далеко ходити не треба», – розповідає Неберикут. Беремо, для прикладу, кількох найбільш рейтингових кандидата в одномандатних округах Львівщини і дивимося на видання, які про них найчастіше пишуть: Ярослава Дубневич – газета «Народна думка» (м. Городок), Богдан Дубневич – газета «Голос народу» (м. Пустомити), Тарас Козак – видання «Новини Розточчя» (м. Жовква). Переважна більшість матеріалів відверто агітаційного характеру про цих політиків – не має маркування «політична реклама». У решті районів – ситуація ідентична. Показовим є зміст замовної інформації про кандидатів-мажоритарників. Переважно це «новини», які стосуються благодійної діяльності кандидата або його реакції на резонансні суспільно-політичні події. Якби кандидати не вдавалися до виборчої благодійності, в них би майже не було приводів розповідати про себе в ЗМІ.
За словами експерта мережі ОПОРА, дискутуючи про проблему замовних матеріалів у ЗМІ, не треба забувати про надзвичайно низький рівень медіаграмотності суспільства. Мешканці численних містечок та сіл не дають собі ради з тим, щоб відрізнити вправно замасковану політичну рекламу від неупереджених інформаційних повідомлень. Кандидати і журналісти цим успішно користаються. Потрібна серйозна просвітницька робота, щоб виборці самі могли чітко класифікувати випадки маніпуляції інформацією з боку ЗМІ і не велися на це. Разом з тим, це жодним чином не звільняє ЗМІ від обов’язку поважати і забезпечувати невід’ємне право виборців отримувати повну та всебічну інформацію про хід виборчого процесу.