Передвиборні перегони завжди приковують до себе увагу виборців. Причому, зовсім не обов'язково тих, хто серйозно цікавиться політикою. Просто вберегтися від наполегливої агітації партій чи кандидатів іноді просто неможливо. Через це вибори та події, які з ними пов'язані, часто стають основними темами для спілкування. Розуміючи важливість цієї теми, ми звернулися до керівника Одеської обласної організації ВГО “Комітет виборців України” Анатолія Бойка з проханням розповісти про особливості передвиборної ситуації в Одеській області та основні тенденції кампанії. 

- Анатолію, Ваша обласна організація активно займається моніторингом виборів, починаючи з 2004 року. Ви вже бачили багато виборчих кампаній. Чи відрізняється нинішня кампанія чимось від попередніх?

Так, звісно, кожна кампанія має свої особливості і свою специфіку. Ці вибори відрізняються від попередніх декількома нюансами. По-перше, на відміну від попередніх парламентських виборів, цього разу депутати обираються по змішаній системі (половина депутатів обирається по партійному списку, а інша половина — від одномандатних мажоритарних округів). Причому, балотуватися кандидат в депутати може лише по одній з цих систем. Тобто, особа не може бути і в списку партії, і кандидатом по мажоритарному округу. Хто пам'ятає, подібна система була і в 2002 році... По-друге, вперше в своїх виборчих бюлетенях ми не побачимо графи “Не підтримую жодного”. Можна багато сперечатися щодо того, наскільки правильним було позбавлення виборців цього варіанта, але факт є фактом. І, мабуть, останнє — цього разу на виборчих дільницях виборців будуть зустрічати веб-камери. Вони, за логікою законодавця, повинні вберегти нас від зловживань комісій та фальсифікацій голосування. Знову ж таки, подібне рішення є досить спірним і коштує платникам податків 1 мільярд гривень...  

Вперше в своїх виборчих бюлетенях ми не побачимо графи “Не підтримую жодного”

- Чи помітили Ви якісь порушення закону про вибори на даному етапі?Наша

організація спостерігає за суспільно-політичною ситуацією довкола виборів з травня 2012 року. Не дивлячись на те, що виборчий процес офіційно мав розпочатися лише в кінці липня 2012 року, партії та потенційні кандидати почали здійснювати агітацію задовго до її офіційного старту. І складність в цьому питанні полягає в тому, що така діяльність фактично знаходиться поза правовим регулюванням, оскільки дія норм Закону «Про вибори народних депутатів України» в частині регулювання передвиборної агітації поширюється лише на суб'єктів виборчого процесу. Тобто до моменту реєстрації, офіційно, агітації не може відбуватися і подібна діяльність розцінюється законодавцем як політична реклама. Однак це явище однозначно негативне, оскільки порушується принцип рівних можливостей кандидатів — кандидат, який розпочав агітацію раніше, буде в більш вигідних умовах, аніж той, який починає агітувати пізніше.

- А якою діяльністю займалися кандидати й партії в Одеській області?

Найбільш поширеними формами агітаційної діяльності в Одеській області в травні-липні було розміщення зовнішньої реклами, проведення масових заходів, зустрічей з виборцями, розміщення «іміджевих» матеріалів (значна частина яких може бути віднесена до прихованої політичної реклами або т. зв. «джинси»), проведення агітації в поєднанні з соціальними ініціативами (наприклад, "Народний бюджет" і "Народний медогляд"), благодійністю, безоплатним наданням виборцям послуг і матеріальних цінностей. Такі форми ведення агітаційної діяльності належним чином не врегульовані законом (обмеження виборчого законодавства не поширюється на осіб, які не отримали статусу суб'єкта виборчого процесу) і посилюють залежність партій і кандидатів від зовнішніх джерел фінансування.

- Мабуть, подібні речі можна спостерігати в усіх куточках України. А чи є якісь особливості Одеського регіону, які відрізняються від інших регіонів нашої країни?

Так, подібні специфічні речі є. Це соціальні проекти “Народний бюджет” і “Народний медогляд”, про які я згадував вище. Це проекти голови Одеської ОДА Едуарда Матвійчука, який одночасно є головою обласної організації Партії Регіонів. Суть першого проекту полягає в тому, що починаючи з осені, проводились зустрічі з членами територіальних громад, на яких визначалося на що спрямувати кошти місцевого бюджету розвитку, тобто гроші, якими можуть розпоряджатися органи місцевого самоврядування. На цих зустрічах були присутні місцеві керманичі, а також особи обласного рівня, які були названі кураторами цих проектів. Як потім виявилось, якимось дивним чином “куратори” почали здійснювати діяльність, яка свідчила про намір балотуватися від “своїх” округів. Я вже не говорю про те, що подібні “зустрічі” супроводжувались символікою Партії Регіонів, а представників інших політичних сил на цих заходах не було. Інший проект – “Народний медогляд" – це давно відома диспансеризація населення. Декілька лікарів приїжджають в село і здійснюють медогляд населення, чим попереджають розвиток хвороб чи їхніх ускладнень. Начебто все добре, якби лише ці заходи також не супроводжувались партійною символікою і агітаційними матеріалами. Але присутність агітаційних матеріалів на заходах, які відбуваються за бюджетні кошти це лише один бік медалі. Інший полягає в тому, що зараз по всій Одеській області розміщені білборди та сітілайти з інформацією про ці проекти та досягнення. При цьому, не можна виключати, що ці банери розміщені також за бюджетні кошти, тобто кошти всіх платників податків.

На виборчих дільницях виборців будуть зустрічати веб-камери. Це коштує платникам податків 1 мільярд гривень...

- Скажіть, які на Вашу думку, найбільші загрози для виборчого процесу?

Як на мене, такими є використання так званого «чорного піару», перешкоджання здійсненню агітації (відмови у наданні приміщень для проведення зустрічей з виборцями, інших агітаційних заходів тощо), непрямий підкуп виборців, а також зростання кількості фактів активного залучення представників органів влади до агітаційної діяльності партій і кандидатів. Я б особливо звернув увагу на участь службовців в агітації, оскільки законами та й безпосередніми інструкціями їм це прямо заборонено. Крім того, в умовах, коли чиновники не розмежовують політичну і виконавчу роботу, виникає значна загроза зловживання адміністративним ресурсом в різних його проявах. Саме тому глава держави та органи виконавчої влади вищого рівня повинні вжити додаткових заходів (у тому числі дисциплінарного організаційно-кадрового характеру), спрямованих на обмеження участі чиновників у передвиборчій кампанії.Фото з сайта Odessit.ua

Не менш важливою проблемою є і непрямий підкуп виборців. Як правило, основними приводами для цього є різноманітні "святкування", пам'ятні дати, реалізація регіональних соціальних ініціатив або споруди окремих інфраструктурних об'єктів (наприклад, дитячих майданчиків). Однак я б не радив радісно сприймати ці несподівані прояви щедрості з боку кандидатів, оскільки в обмін на блага “тут і зараз”, Ви, фактично, надаєте майбутньому депутату право керувати Вашим майбутнім, майбутнім країни і Ваших дітей, а також надаєте йому можливість створювати власні правила по розподілу всіх (!) благ у країні на власний розсуд. А це багато чого варте. Якщо ж говорити про встановлені законом обмеження щодо здійснення агітації за ознаками непрямого підкупу виборців, то їх слід поширити не тільки на суб'єктів виборчого процесу, але й на політичну діяльність, яка здійснюється в період між виборами. При цьому, агітація з ознаками непрямого підкупу повинна тягти за собою пропорційні санкції.

В обмін на блага “тут і зараз”, Ви надаєте майбутньому депутату право керувати Вашим майбутнім

- А чи очікуються якісь проблеми з виборчими перегонами? Чи будуть якісь “гарячі” точки?

Ну, як свідчить мій досвід, з виборами завжди є якісь проблеми (посміхається — ред.). Однак причини різні — є системні проблеми, а є і людський фактор. Спрогнозувати якісь проблеми окрім традиційно поганих списків, низького рівня досвіду членів виборчих комісій та недосконалості норм законодавства наразі важко. Однак щодо “гарячих точок”, то вони вже намітилися. В них виборча кампанія може пройти особливо гостро й проблемно. І, в першу чергу, через гостре політичне протистояння між різними групами і центрами впливу в них, яке вже зараз іноді за змістом і методам виходить за рамки простого політичного змагання. Найбільш напружена в даному аспекті ситуація складається в 133 в.о. (Київський р-н, м Одеса), 142 в.о. (центр - м. Арциз) і 143 в.о. (центр - м. Ізмаїл).

- Боюсь, що в нас не вистачить часу, щоб розповісти про нюанси ситуацій в кожному конкретному округу... Чи можете Ви порадити нашим читачам де можна знайти цю інформацію?

Так, звісно. Ми нещодавно презентували звіт по аналізу передвиборної ситуації на Одещині за період травень-серпень і в ньому є детальна інформація щодо перебігу кампанії. Ознайомитися з ним можна як на нашому сайті www.izbirkom.od.ua, так і на всеукраїнських інтернет-ресурсах — Громадської мережі ОПОРА, Громадському просторі та сайті ВГО “Комітет виборців України”.

 


Довідково:

Громадське спостереження ОПОРИ – це тип активної діяльності мережі, спрямований на незаангажовану оцінку процесу підготовки та проведення виборів, а також на запобігання порушенням через тотальний громадський контроль. Професійний моніторинг всіх етапів виборів здійснює опосередкований вплив на якість кампанії. Шляхом збору та поширення інформації серед цільової аудиторії, формується громадська думка всередині країни та за її межами. В стратегічній перспективі громадське спостереження фокусується на покращення системи виборів та окремих процедур.

У 2012 році під час виборів народних депутатів України до ВРУ мережа ОПОРА реалізує масштабну кампанію довготермінового та короткотермінового спостереження, організує статистичний підрахунок голосів щодо результатів голосування за пропорційною складовою виборчої системи на основі репрезентативної вибірки, забезпечить 100% покриття дільниць своїми спостерігачами в окремих одномандатних мажоритарних виборчих округах. У рамках довготермінового спостереження в кожному з 225 округів працюватимуть спостерігачі ОПОРИ, а в день виборів до них приєднається ще 3 500 активістів. Організація використовуватиме новітні засоби поширення інформації щодо результатів спостереження, серед яких інфографіка та інтерактивні карти.