У Чернівецькій обласній раді діятимуть дві фракції зі словом «Батьківщина» в назві

Про створення нової фракції «За Батьківщину» було оголошено на сесії Чернівецької обласної ради 27 липня 2012 року. Сама сесія виявилася напруженою, адже в порядку денному[1] фігурували політичні питання: «Про інформацію керівників правоохоронних органів Чернівецької області щодо розслідування резонансних фактів хуліганських дій, пов'язаних з обласною організацією «Фронту Змін» та «Про звернення депутатів Чернівецької обласної ради до Верховної Ради України щодо недопустимості наступу на українську мову».

До складу новоутвореної фракції увійшли один позафракційний депутат (Іван Мунтян) та чотири депутати фракції партії ВО «Батьківщина» (Світлана Фочук, Іван Паламар, Олександр Пуршага, Ярослав Шешур). Таким чином, фракція «За Батьківщину» складається з 5 депутатів, а фракція партії ВО «Батьківщина» - з 10 депутатів. Таке переформатування завершило тривалу епопею із бажанням політичної партії ВО «Батьківщина» (підтримує новоутворену фракцію) відмежуватись від депутатів, обраних до обласної ради на місцевих виборах, але які були позбавлені членства в партії ще в 2011 році[2]. Опозиціонерам не вдалося відстояти назву партії, яка й надалі використовуватиметься фракцією, яка складається із депутатів, позбавлених партійних квитків ВО «Батьківщина». Нагадаємо, що у червні 2012 року у Чернівецькій міській раді спробу депутатів фракції «Фронт Змін» та частини депутатів, яких не виключили з партії «ВО Батьківщина», створити об'єднання депутатів «За Батьківщину» в кількості 16 чоловік було заблоковано[3].

Таким чином, розподіл депутатів Чернівецької обласної ради по фракціях з 27 липня 2012 року матиме такий вигляд:

Щодо перебігу сесії, то депутати майже три години не могли визначитися із порядком питань, які пропонувалися до розгляду. Воно й не дивно, адже давався в знаки політичний характер і питання «Про інформацію керівників правоохоронних органів Чернівецької області щодо розслідування резонансних фактів хуліганських дій, пов'язаних з обласною організацією Фронту Змін»[4], і питання «Про звернення депутатів Чернівецької обласної ради до Верховної Ради України щодо недопустимості наступу на українську мову» напередодні старту виборчої кампанії.

Щодо звіту правоохоронців, то розслідування по обох справах ще триває, а також було відмічено той факт, що обидва інциденти носять не політичний характер. Щодо мовного питання, то депутати Чернівецької обласної ради не підтримали жоден із 3 запропонованих варіантів звернень (2 з них пропонувалися представниками Партії регіонів і передбачали підтримку мовного законопроекту «Колісніченка-Ківалова», а третій пропонував його засудити). Наступні питання з порядку денного приймалися швидко і майже без обговорень.

Громадське спостереження ОПОРИ – це тип активної діяльності мережі, спрямований на незаангажовану оцінку процесу підготовки та проведення виборів, а також на запобігання порушенням через тотальний громадський контроль. Професійний моніторинг всіх етапів виборів здійснює опосередкований вплив на якість кампанії. Шляхом збору та поширення інформації серед цільової аудиторії, формується громадська думка всередині країни та за її межами. В стратегічній перспективі громадське спостереження фокусується на покращення системи виборів та окремих процедур. У 2012 році під час виборів народних депутатів України до ВРУ мережа ОПОРА реалізує масштабну кампанію довготермінового та короткотермінового спостереження, організує статистичний підрахунок голосів щодо результатів голосування за пропорційною складовою виборчої системи на основі репрезентативної вибірки, забезпечить 100% покриття дільниць своїми спостерігачами в окремих одномандатних мажоритарних виборчих округах. У рамках довготермінового спостереження в кожному з 225 округів працюватимуть спостерігачі ОПОРИ, а в день виборів до них приєднається ще 3 500 активістів. Організація використовуватиме новітні засоби поширення інформації щодо результатів спостереження, серед яких інфографіка та інтерактивні карти.