Політична карта Сумської області

ОПОРА пропонує ознайомитися з політичним портретом Сумської області. У матеріалі можна знайти адміністративно-територіальний опис регіону, короткий аналіз соціально-демографічної, економічної та політичної ситуації. Спостерігачі за перебігом парламентської виборчої кампанії 2012 року узагальнили інформацію про суспільно-політичне життя, зібрали актуальну електоральну статистику області,  оцінили медіа-ринок. Матеріал може зацікавити журналістів, громадських активістів та осіб, які слідкують за подіями, пов'язаними з підготовкою до парламентських виборів.

Політична карта Сумської області

1. Адміністративно-територіальна характеристика

Площа, розташування на карті країни, кордони

Сумська область розташована на північному сході України. З півночі на південь протяжність області 200 км, із заходу на схід – 170 км. На півночі та сході область межує з Брянською, Курською та Бєлгородською областями Російської Федерації. Протяжність державного кордону з Росією, що проходить по території області, складає 498 км. На півдні і південному сході область межує з Полтавською і Харківською, на заході – з Чернігівською областями України.

Відстань від міста Суми до столиці України – Києва залізницею становить 350 км, шосейним шляхом – 359 км.

Адміністративно-територіальні одиниці:

До складу Сумської області входить:

• 18 районів: Білопільський, Буринський, Великописарівський, Глухівський район, Конотопський, Краснопільський, Кролевецький, Лебединський, Липоводолинський, Недригайлівський, Охтирський, Путивльський, Роменський, Середина-Будський, Сумський, Тростянецький, Шосткінський, Ямпільський.
• 7 міст обласного значення: Глухів, Конотоп, Лебедин, Охтирка, Ромни, Суми, Шостка.

Загалом в області нараховується 1 501 населений пункт, зокрема: міських – 35, сільських – 1 466. Обласний центр – місто Суми.

Рельєф, транспортна мережа:

Лісами і чагарниками зайнято 17% території. У північних районах переважають мішані ліси, у центральних районах – острівні ліси, є дубові гаї. Річки належать до басейну Дніпра і здебільшого є його лівими притоками. Найбільші: Десна, Сейм, Сула, Псел, Ворскла.

Національні дороги, що проходять через Сумщину:

Київ – Суми – Юнаківка (на Курськ) – номер Н 07; протяжнісь (з під'їздами) в км – 334,7 (429,6).

Суми-Полтава – номер Н 12; протяжнісь (з під'їздами) в км – 154,4 (170,2).

Жахливий стан доріг  територіального значення – Т19-13 «Ромни – Липова Долина – Лебедин – Тростянець – Мезенівка», Т19-07 «Шостка – Кролевець», Т19-11 «Мутин – Путивль». Погане покриття на автомобільній дорозі державного значення Р44 «Суми – Путивль – Глухів».

2. Соціально-демографічна ситуація

Станом на 1 лютого 2012 р. чисельність наявного населення Сумської області складала 1 151,6 тис. осіб. Проживає в обласному центрі 272,4 тис. чол. Густота населення в області – 48,4 осіб/км². У 2010 році жінок нараховувалось приблизно 54,5%, а чоловіків – 45,5% населення області.

Для Сумської області протягом останніх років характерне скорочення кількості населення. На початок 2005 року, в області проживало ще 1 243,9 тис. осіб, а на поч. 2011 вже 1 172,3 тис. осіб. Зменшення чисельності населення області відбулося за рахунок природного та міграційного скорочення.

Природне скорочення населення на початок 2012 року зафіксовано на всій території області і становить «-9,9%». Інтенсивність скорочення сільського населення області значно вища, ніж міського. Це обумовлено тим, що рівень народжуваності вищий у міських поселеннях, а рівень смертності – у сільській місцевості.

В останні роки зростає питома вага міського населення. Так, станом на 2011 рік питома вага міського населення становила 67,4% (783,0 тис. осіб), проти 32,6% (378,5 тис. осіб) сільських мешканців.

Станом на 2010 рік в області проживало 13,68% (160 099) осіб у віці, молодшому за працездатний.

59,68% (700 247) від всього населення області – мешканці працездатного віку, а 24,47% (309 779) – мешканці старші за працездатний вік.

Національний склад населення Сумської області станом на 2001 рік: українці – 88,84%, росіяни – 9,38%, білоруси – 0,33%, цигани – 0,11%. Також в області проживають вірмени, молдавани, євреї, азербайджанці, татари та грузини, кількість яких не більше 0,1% населення регіону.

3. Економічна ситуація

У січні–лютому 2012р. на підприємствах, в установах та організаціях області було зайнято 250,4 тис. працівників, це на 0,9%, або на 2,1 тис. осіб більше, ніж у січні–лютому 2011р. Рівень зареєстрованого безробіття, розрахований по відношенню до населення працездатного віку, в цілому по області на 1 квітня 2012р. склав 2,63%.

Середньомісячна номінальна заробітна плата, нарахована на одного штатного працівника у січні–лютому 2012р. складала 2 250 грн. і порівняно з відповідним періодом минулого року зросла на 17,0%, або на 326 грн.

Регіон має значний машинобудівний комплекс, який представлений рядом потужних підприємств. Найбільше з них – ВАТ «СНВО ім. М.В. Фрунзе», що є одним із найкрупніших у Європі виробників газоперекачувальних агрегатів та комплектних компресорних станцій. Працюють на зовнішньому та внутрішньому ринках ВАТ «Насосенергомаш», концерн «Укрросметал», ТОВ «Мотордеталь-Конотоп» тощо. Підприємства машинобудівного комплексу є найбільшими роботодавцями області (38,3% від зальної зайнятості в промисловості) та значними платниками податків (8,2% від загальних платежів по області). На сьогодні 6 регіональних науково-дослідних інститутів займаються інноваційними розробками у галузі машинобудування.

Традиційно розвинена на Сумщині харчова промисловість, оскільки область має значний сільськогосподарський потенціал. На підприємствах галузі випускається широкий асортимент молочної, м’ясної, хлібопекарської, кондитерської, пивобезалкогольної, лікерогорілчаної продукції. У галузі успішно працює іноземний капітал. Найбільші обсяги внесені в акціонерні товариства «Крафт Фудз Україна» і «Шосткинський міськмолкомбінат».

Підприємства хімічної і нафтохімічної промисловості територіально сконцентровані в містах Суми та Шостка.  2010 року – лікарські засоби і вироби медичного призначення на введеному у м. Суми ТОВ «Кусум Фарм». Понад 60% хімічної та нафтохімічної продукції поставляється на зовнішні ринки.

В останні роки активізували виробничу діяльність підприємства легкої промисловості. У структурі товарів галузі 50% займає виробництво взуття, по 25% – виробництво швейних виробів та текстилю. Провідним підприємством є Роменське ТОВ «Таланпром», що випускає спеціальне взуття для підприємств різних галузей промисловості.

У структурі реалізованої продукції основна частка припадає на переробну промисловість (79,7%), зокрема найбільше реалізується продукції підприємствами машинобудування (36,3%) та харчової промисловості (21,1%).

Найбільшими роботодавцями в Сумській області є:

Одне з найбільших хімічних підприємств області – «Сумихімпром» входить до сфери впливу одного з найбільших бізнесменів України Дмитра Фірташа.

Металургійний гігант «СМВО ім. Фрунзе» контролює бізнесмен Костянтин Григоришин. Акціонерами також є брати Суркіси.

Концерн «Укрросметал» належить одному з імовірних кандидатів у народні депутати Григорію Дашутіну.

4. Політична ситуація

Політичні процеси на Сумщині характеризуються такими рисами, як значне посилення ролі обласної виконавчої влади, істотними змінами позицій політичних сил та персоналій на користь Партії регіонів, оновленням арсеналу політичних технологій. Успішність чи неуспішність впровадження регіональної політики чітко пов’язується з конкретним суб’єктом – Партією регіонів, яка фактично зосередила усю повноту влади на Сумщині, завершивши формування «єдиної владної вертикалі».

Певною мірою вдалося зберегти політичний плюралізм. Зокрема це стосується тих громад, де на виборах міських, сільських та селищних голів не перемогли провладні кандидати. Також у місцевих радах залишилося істотне представництво партій, що відносять себе до того чи іншого формату опозиції (ВО «Батьківщина», «Фронт Змін» тощо). Це залишає можливість для подальшої зміни політичних форматів на місцях, а отже варіювати політику відповідно до інтересів громади.

До місцевої політики повернулися як суб’єкти депутати, обрані в мажоритарних округах. Потенційно вони здатні забезпечити ширше представництво конкретних інтересів громад у політичному процесі.

Партійна карта

Партія регіонів після президентських виборів активно працювала над збільшенням свого впливу, в результаті чого їй вдалося отримати перемогу на виборах до обласної ради, отримавши впевнену більшість. Але незважаючи на це, навіть в обласній раді є представники опозиційних сил (найбільш активно з такого боку позиціонує себе «Фронт Змін»).

Партія «Рідне місто», яка в ході виборчої кампанії сприймалася виборцями як опозиційна до Партії регіонів із перемогою на виборах у Сумах створила коаліцію з регіоналами, що багатьма було сприйнято як політична зрада. В результаті цього Партія регіонів, яка стала лише третьою на виборах в міськраду, отримала посади не лише секретаря міськради, але й заступників міського голови Сум.  

Поступово зменшується вплив в області КПУ, натомість зростає популярність «Фронту Змін». Інші політичні сили, наприклад, «Свобода» та «УДАР» лише починають свою активну діяльність в області.

Партійність керівників органів влади

Головною ознакою політичного 2011 року стала монополізація місцевої влади Партією регіонів. Членство в Партії регіонів стало якщо не обов’язковим, то вельми бажаним для керівників державних підприємств та установ, призначення яких узгоджувалося з ОДА. Після місцевих виборів подібна ситуація виникла і в місцевому самоврядуванні. Це досягалося «попереднім відсівом» прохідних кандидатів на посади сільських, селищних, міських голів, а також кандидатів у депутати в мажоритарних округах. Наприклад, у місті Лебедин Анатолія Трояна переобрали мером, але перший раз він йшов на вибори, представляючи «Батьківщину», але 2010 року – вже став членом Партії регіонів.

Для цієї ж мети практикувалася «нарізка округів» для полегшення перемоги кандидатів від Партії регіонів, спонукання переможців місцевих виборів від опозиційних сил до зміни своєї партійної приналежності тощо.

В результаті, за деякими винятками, вдалося створити в регіоні «однокольорову» картину місцевого самоврядування під егідою Партії регіонів.

Депутати Верховної Ради України від області

Наразі чи не найбільш впливовим із народних депутатів вважається Андрій Деркач. Він досить часто буває на Сумщині, бере участь у публічних заходах, а до цього курував виборчі процеси під час виборів 2010 року.

5. Аналіз медіа-ринку

Інформаційна сфера Сумської області характеризується продовженням і загостренням негативних тенденцій попередніх років. Процес посилився також завдяки зрушенням у політичній площині, зокрема монополізації влади та остаточному відходу від демократичних практик. Тим не менше, загальний стан дещо рятував прогрес інтернет-журналістики, та окремі ініціативи третього сектору у сфері медіа. Слід відзначити також низку видань, що утримали незалежність від політичної кон’юнктури, зберігши тим самим залишки плюралізму в інформаційному просторі регіону.

Незалежність і збалансованість при висвітленні політичних подій продемонстрували сумські друковані видання, які водночас є найтиражованішими та найбільш впливовими: «Панорама», «Данкор», «Ваш шанс». Територіально впливовість цих видань обмежується обласним центром та низкою інших міст, де є місцеві варіанти видань. Попри це, публікації (насамперед «Панорами», «Данкору») істотно вплинули на формування інформаційної картини Сумщини на загальноукраїнському рівні, головним чином через поширення матеріалів центральними Інтернет-виданнями.

Доволі сильно вплинули на політичну ситуацію журналістські розслідування, проведені та опубліковані газетою «Панорама» під час місцевої виборчої кампанії про застосування обласною владою технологій мережевого маркетингу задля агітації за Партію регіонів. Інформація набула значного розголосу в країні, що послужило причиною згортання такої діяльності.

Спостерігається значний прорив у сфері інтернет-видань. Насамперед через збільшення чисельності регіональних інформаційних порталів. Так, крім уже усталених інтернет-видань: Сумського інтернет-телебачення (http://sumynews.com), інтернет-газети «Сотня», сайтів http://shostka.info та http://xpress.sumy.ua, з різним ступенем успіху свою нішу намагалися вибороти інтернет-портали http://gorod.sumy.ua, http://sumyinfo.com та інші. Відбувся ребрендінг інтернет-представництв найпопулярніших сумських друкованих видань газети
«Панорама» (крім сайту http://rama.com.ua відкрито портал «Всі Суми»), а також  газети
«Данкор» (http://dancor.sumy.ua ).

Таке урізноманітнення інтернет-простору Сумщини забезпечило представлення різних точок зору з ключових питань життя регіону. Про зростання ефективності регіональних сайтів, як доповнення чи альтернативи традиційних ЗМІ, свідчить також істотне збільшення місцевої інтернет-аудиторії та її части у всеукраїнському сегменті за статистикою bigmir)net.

Урізноманітненню інформаційного простору області сприяє робота незалежних прес-центрів, які слугують такими собі майданчиками для дискусій і представлення різних позицій – Сумський прес-клуб та прес-центр SumyNews.

Попри це, загальний стан справ у регіональному інформаційному просторі характеризується низкою негативних явищ. Насамперед це прояви цензури, самоцензури, згортання свободи слова як такої. Насамперед це стосується місцевих телерадіокомпаній (ТРК «Відікон», Сумської ОДТРК, телеканалу «Академ-TV»), у ефірному просторі яких різко зменшився обсяг критичних матеріалів щодо центральної та місцевої виконавчої влади, в новинах значно зросла присутність голови ОДА Юрія Чмиря, при цьому часто за надуманими інформаційними приводами і у виключно позитивному контексті.

Аналогічна ситуація спостерігається в комунальних друкованих ЗМІ області, де традиційно порушується баланс в подачі матеріалів на користь місцевої влади. Мала місце спроба поставити редакційну політику комунальних друкованих видань у ще більшу залежність від видавців. У проектах угод з комунальними ЗМІ, поширених ОДА, містився пункт про обов’язок головних редакторів повідомляти про зміну політичних поглядів та низку інших вимог, що прямо порушують права і свободи громадян. Зазначені типові угоди нібито були розроблені за участі Державного комітету з питань телебачення і радіомовлення спільно з Національною спілкою журналістів України. Проте, з набуттям розголосу на загальноукраїнському рівні, ці установи спростували свою причетність до формулювань в угодах. ОДА свою позицію не оприлюднила, проте процес підписання зупинено.

Яскравою рисою регіонального медійного середовища стало засилля прихованої реклами, так званої «джинси», що призводить до багаторівневого корумпування професії. Сюжети рекламного характеру в випусках новин на телебаченні та радіо, а також на шпальтах друкованих ЗМІ без відповідних позначень стали повсякденним явищем.

Ситуація погіршується тим фактом, що і Сумська міська рада у своїй програмі
«Інформаційна прозорість на 2011-2013 рр.», й аналогічна програма на 2011 р., підготовлена державною адміністрацією, виділяють непропорційно величезні кошти на т. зв. висвітлення своєї діяльності. Така практика була більш-менш нормальною в 2003-2006 рр., коли договори на висвітлення дозволяли запровадити цивілізований механізм співпраці між органами влади та ЗМІ, де вони були засновниками. Проте, з часом, це вилилось в суспільне збочення для професії журналіста, який перестав через це виконувати свою місію. Журналісти, які аналізують, порівнюють, задають незручні запитання і проводять кропіткі розслідування більше нікому не потрібні. Така ситуація призводить до деформації інформаційного простору, а також підриває довіру до медіа. Це пояснює неготовність суспільства реагувати на порушення прав журналістів і проблеми зі свободою слова загалом.

Таким способом заливання бюджетних грошей в приватні медіа, у Сумах склалася ситуація повної відсутності редакційної політики як явища. За деякими винятками, воно відсутнє. Відтак можна прогнозувати, що довіра до них зменшуватиметься ще більшими темпами, натомість відкриваються перспективи для нових медіа, особливо активно позиціонуючи себе в інтернет-просторі.

Ще однією слабкою стороною є подальше узалежнення журналістів та колективів ЗМІ від власників, засновників. При цьому цей процес має яскраво виражений політичний характер і проявляється у перекосах при висвітленні тих чи інших політичних тем. Це пояснюється слабким розвитком регіонального ринку реклами і медіа ринку, які не забезпечують можливості самостійного виживання більшості медіа за рахунок власного накладу і офіційної реклами без фінансових вливань із зовні.

З цього витікає проблема реального статусу журналістів, які, по-перше, недостатньо захищені від економічного тиску роботодавців, що часто супроводжується вимогами порушити певні стандарти журналістики та журналістської етики, прямою цензурою чи підштовхують до самоцензури. По-друге, спонукає журналіста до джинси. По-третє, спричиняє відтік талановитих кадрів з регіону в пошуках більш гідних умов праці. Офіційні профспілки та існуючі журналістські об’єднання наразі не можуть чи не вживають спроб зарадити цій ситуації.

В регіоні спостерігається нерівномірний розподіл частотного ресурсу між провідними регіональними телерадіокомпаніями. Так, технічні можливості мовлення майже на всю Сумську область має лише одна ТРК «Відікон». Решта ТРК, попри спроби розширити власне мовлення, помітного успіху не досягли. Так, за рахунок обласного бюджету Сумській ОДТРК вдалося розширити радіомовлення на FM-частотах. Тестове мовлення в кількох містах Сумщини розпочав канал «Академ-TV». Однак, цього не достатньо, щоб створити реальну конкуренцію в межах регіонального телевізійного простору. Певною мірою ситуації могли б зарадити проекти впровадження в Україні цифрового мовлення, де Сумщина виступає як одна з пілотних областей. Але досі виконання цих програм гальмується через недостатнє фінансування.

Комунальні ЗМІ

Приватні ЗМІ

Результати моніторингу ЗМІ міста Суми, проведеного TNS-Ukraine (2012 р.). Базова цифра проживаючих в Сумах – 204 400 осіб (що становить 100%).

Аудиторія одного номера щотижневого видання

6. Електоральна інформація

Згідно Державного реєстру виборців, в Сумській області станом на поч. квітня 2012 року налічувалося 946 837 виборців, внесених до реєстру.

В обласному центрі м. Суми проживає найбільша кількість – 243 127 виборців, а найменша – в місті Лебедин – 22 557 виборців. З районів області найменша кількість виборців у Середино-Будському районі – 13 823, а найбільша у Сумському районі – 49 727 виборців.

На виборах до ВРУ 2006 р. явка виборців становила 59,09% На позачергових парламентських виборах 2007 року явка виборців по Сумській області складала близько 62%. У першому та другому турі президентських вибрів 2010 р., відповідно 65,63% та 67,04%. Явка на місцевих виборах у 2010 році до обласної ради становила – 48.7%.

7. Суспільне життя

Найчисельніші та найбільш впливові релігійні організації

Найбільша Церква на Сумщині – Українська православна Церква Московського патріархату. Вона має дві єпархії:

- Сумська і Охтирська єпархія – включає приходи і два монастиря на території Сумського, Охтирського, Білопільського, Великописарівського, Краснопільського, Лебединського, Липоводолинського, Недригайлівського, Роменського і Тростянецького районів області та міста Суми.

- Конотопська і Глухівська єпархія включає приходи та монастирі на території Буринського, Глухівського, Конотопського, Кролевецького, Путивльського, Середино-Будського, Шосткинського та Ямпільського районів області.

Українська православна Церква Київського патріархату включає в себе всю область і станом на 1 січня 2007 року мала 226 парафій.

Римо-католики мають приходи в Сумах, Ромнах, Конотопі, Шостці, греко-католики – в Сумах, Охтирці, Охтирському та Роменському районах.

Із протестантських Церков найбільш активні об'єднання церков євангельських християн баптистів, Церква Повного Євангелія, Церква Різдва.

В місті Суми є також мусульманська та іудейська релігійні громади.

Консультативно-дорадчі органи

При органах влади в області створені та діють різноманітні консультативно-дорадчі органи. Так, при Сумській облдержадміністрації діє громадська рада (понад 200 осіб). Хоча склад ради доволі строкатий і засідання відбуваються раз на квартал – це абсолютно провладна структура, яка тільки імітує функцію громадського представництва, насправді ж є ще однією філією Партії регіонів, навіть очолює Громадську раду керівник фракції Партії регіонів в обласній раді Володимир Демура. Громадська рада при Сумському виконавчому комітетові (понад 30 членів) діє менш регулярно,  проте піднімає на своїх засіданнях питання життєдіяльності міста.

Найактивніші суспільно-політичні громадські організації регіону

В Сумській області станом на 1 квітня 2012 року зареєстровано 496 обласних громадських організацій та 218 легалізовано шляхом повідомлення.

Попри велику кількість громадських організацій, зареєстрованих в області, активними є невелика їх частка. В суспільно-політичній сфері працюють дві групи громадських організацій: припартійні молодіжні та інші організації та незалежні громадські організації.

Серед останніх: Центр досліджень регіональної політики, Сумський обласний прес-клуб, Бюро аналізу політики, Асоціація міст України, Центр соціального партнерства. Діяльність цих організацій пов’язана із аналізом діяльності органів влади та політиків, а результатом є пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення місцевої політики чи нормативних актів.

Під час парламентських виборів ряд громадських організацій братимуть участь у спостереженні за виборами. Так, на базі прес-центру SumyNews, який адмініструється СМГО «Центр досліджень регіональної політики» будуть проводитись дебати між кандидатами в народні депутати, а також буде сформована експертна група супроводу парламентської кампанії, яка працюватиме на базі прес-центру, а також проводитиме ефіри на радіо «Слобода-FM» спільно з Сумської обласною ТРК.

8.  Джерела отримання інформації:

http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2010/ds/kn/kn_u/kn0510_u.html

http://www.mppconsulting.com.ua/ukrrating/20gorodov2010.pdf

http://2001.ukrcensus.gov.ua/rus/results/nationality_population/

http://www.state-gov.sumy.ua/docs/region/index.htm

http://ridne-misto.sumy.ua/party.html

http://sorada.gov.ua/pro-sumsku-oblast.html

http://database.ukrcensus.gov.ua/Pxweb2007/ukr/press/2011/p2011_09.asp

http://www.sumy.ukrstat.gov.ua/

http://www.vsisumy.com/news/biznes/firtash-i-sumy-na-sumyhimprom?utm_source=twitterfeed&utm_medium=twitter

www.drv.gov.ua/portal/!cm_core.cm_index?option=ext_num_voters&pid100=59&pdt=1

http://www.oblrada.sumy.ua/pro-oblasnu-radu/deputatski-fraktsiji.html

http://www.meria.sumy.ua/index.php?do=cat&category=grupi-frakcyi

http://www.cvk.gov.ua/pls/vm2010/WM003124?PT00_T001F01=800&pid112=51&pid100=59&rej

http://www.dancor.sumy.ua/blogs/entries/78589

 Завантажити повний текст