Політична карта Закарпатської області

 ОПОРА пропонує ознайомитися з політичним портретом Закарпатської області. У матеріалі можна знайти адміністративно-територіальний опис регіону, короткий аналіз соціально-демографічної, економічної та політичної ситуації. Спостерігачі за перебігом парламентської виборчої кампанії 2012 року узагальнили інформацію про суспільно-політичне життя, зібрали актуальну електоральну статистику області,  оцінили медіа-ринок. Матеріал може зацікавити журналістів, громадських активістів та осіб, які слідкують за подіями, пов'язаними з підготовкою до парламентських виборів.

Політична карта Закарпатської області

1. Адміністративно-територіальна характеристика

Площа, розташування на карті країни, кордони

Закарпатська область розташована на крайньому південному заході України на південно-західних схилах і передгір'ях Українських Карпат.

На північному заході, заході і півдні область межує із чотирма країнами — Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією, а на північному і південному сході з Львівською та Івано-Франківською областями.

Площа Закарпатської області становить 12,8 тис. кв. км.

Адміністративно-територіальні одиниці:

Кількість районів  – 13: Берегівський, Великоберезнянський, Виноградівський, Воловецький, Іршавський, Міжгірський, Мукачівський, Перечинський, Рахівський, Свалявський, Тячівський, Ужгородський, Хустський

Кількість міст – 11, з них 5 – обласного значення (Ужгород, Мукачево, Хуст, Берегово, Чоп), 6 – районного (Виноградів, Іршава, Перечин, Рахів, Свалява, Тячів)

Кількість селищ міського типу – 19, кількість сільських населених пунктів – 579.

Для Закарпатської області характерний досить великий розмір сільських населених пунктів, в середньому1 400 жителів (по Україні – в середньому 700 жителів).

Специфіка географічних умов

Майже дві третини території області займають Карпатські гори, решту – Притисянська низовина. Для низинних районів характерний помірно-континентальний клімат. Закарпаття від інших регіонів відділяють Яблуницький, Вишківський, Ужоцький, Верецький та Воловецький перевали з висотою від 931 до 1 014 метрів над рівнем моря. На території області протікає 9 429 річок і потоків. Найдовша ріка – Тиса, ліва притока Дунаю. Її протяжність у межах області 240 км. Ключовими транспортними магістралями є траса Київ-Чоп та Мукачево-Ясіня. Для низинних районів, характерне досить розгалужене транспортне сполучення. Для гірських районів (Рахівський, Тячівський, Міжгірський, Волівецький, Великоберезнянський, частини Перечинського, Свялявського та Хустського) можливі ситуації з утрудненням транспортного сполучення, особливо в період кін. осені-поч. весни. Також для сільських гірських населених пунктів можливий нестійкий мобільний зв’язок.

2. Соціально-демографічна ситуація

Станом на 01.05.2012 р. у Закарпатській області проживає 1 248,47 тис. осіб, з них:  сільського населення – 63,1%, міського населення – 36,9%.

В обласному центрі проживає 114,892 тис. осіб.

20% населення області проживає у 192 населених пунктах, які мають статус гірських.

52% населення – жінки, 48% – чоловіки.

За віковим складом населення поділяється так:

• молодших, за працездатний вік – 23%,
• працездатного віку – 59%,
• старших, за працездатний вік – 18%.

Національний склад населення

Область є багатонаціональною. Основним і корінним населенням є українці (80,5%). Проживають також  угорці (12,1%), румуни (2,6%), росіяни (2,5%), цигани (1,1%), словаки (0,5%), німці (0,3%), всього понад 30 національностей. Наразі в області діє 60 національно-культурних товариств зі статусом обласних, зокрема: 13 – угорської, 17 – ромської, 9 – русинської, 5 – російської, по 4 – словацької та румунської, по два німецької та єврейської і по одному – польської, вірменської, білоруської, грецької спільнот.

Угорці компактно проживають у Берегівському районі (76%), м. Берегів (48%), Ужгородському (33%), Виноградівському (27%), Мукачівському (13%). Румуни компактно проживають на території Тячівського (13%) та Рахівського (12%) районів. Росіяни переважно проживають у м. Ужгород (10%), та м. Мукачево (9%). Цигани переважно проживають у низинних районах: м. Берегово (6,5%), Берегівський р-н (4%), Ужгородський р-н (4%), м. Ужгород (1,5%), м. Мукачево (1,5%), Мукачівський р-н (1,2%), Великоберезнянський р-н (1,6%)

3. Економічна ситуація

Провідними галузями економіки є промисловість та аграрний сектори. Значну частину ВВП складають машинобудування (46,3%), легка промисловість (9%), харчова (16,9%) та  деревообробна промисловість (5%). Більшість виробничих потужностей зосереджено в  Ужгородському районі, м. Ужгород, м. Мукачево (60,6%). 

Структура ринку зайнятості

У середньому за 2011 рік чисельність зайнятого населення у віці 15-70 років у Закарпатській області становила 522,7 тис. осіб, з них:

24,8 – у промисловості,

17,4 – у торгівлі,

8,7 – у сільському господарстві.

Номінальна середня заробітна плата в 2011 р. становила 2 069 грн.

Рівень зареєстрованого безробіття по області на 1 квітня 2012 становив 1,7% чисельності постійного населення працездатного віку.

Найбільший вплив на економіку області здійснюють підприємства із іноземними інвестиціями, які працюють на давальницькій сировині. Як правило, керівництво цих підприємств дотримується принципів політичного нейтралітету.

Єдиною яскраво вираженою бізнес-групою регіону є група «Барва», яка пов’язана із міністром надзвичайних ситуацій України Віктором Балогою. Підприємства Балоги представлені у різних сегментах економіки області (мережа супермаркетів «Барва», сільськогосподарське ТОВ «Завидівське» та інше). Економічний вплив групи «Барва» посилюється зв’язками із бізнес-партнерами. Зокрема, до сфери впливу Віктора Балоги  входять підприємства із торгівлі нафтопродуктами, які контролює генеральний директор Закарпатського обласного агентства по залученню інвестицій і господарського розвитку територій Віктор Трикура.  Також бізнес-партнером «Барви» є депутат обласної ради від партії «Єдиний центр» Володимир Чубірка (ТОВ «Калина-Закарпаття», мережа автозаправок).

До медіа-активів «Барви» входять: ТРК «М-Студіо», «Закарпаття-ФМ», газета «Старий замок – Паланок», сайт «mukachevo.net».

Специфічною особливістю бізнес-групи «Барва» є те, що вона заснована на родинному капіталі. У Закарпатській області політичним та економічним впливом користуються, окрім Віктора Балоги, його рідні  брати Іван та Павло Балоги. Іван Балога очолює Закарпатську обласну раду, у 2006-2010 рр. він займав посаду першого заступника голови облдержадміністрації. Павло Балога є депутатом обласної ради. Двоюрідний брат чинного міністра надзвичайних ситуацій народний депутат України Василь Петьовка також проявляє активність у регіоні. Поєднання родинних зв’язків та політико-економічних впливів дозволяє групі «Барва» вже багато років зберігати домінування у регіоні.

Інші бізнес-структури Закарпатської області можна об’єднати за партійним принципом, але їх економічна інтегрованість є значно слабшою.

У Партії регіонів можна виділити окремих осіб, які мають вплив на економічні процеси в області або ведуть підприємницьку діяльність. Зокрема, це голова Закарпатської облдержадміністрації Олександр Ледида, генеральний директор ТОВ «Хенкель-Ужгород» Олег  Адамчук,  директор найбільшої кабельної мережі  м. Мукачево «ДВС-САТ» В’ячеслав Шутко, член Правління ЗАТ «Нафтогаз-Видобування» Степан  Деркач. Останній обирався до обласної ради від Соціалістичної партії України, але пізніше приєднався до Партії регіонів.

У ВО «Батьківщина» бізнес-активність проявляє народний депутат України Олександр Кеменяш, який контролює ЗАТ «Алекс». Основним напрямком діяльності цього підприємства є виробництво мінеральних вод  та прохолоджуючих напоїв (Свалявський район).

Бізнес-активність інших представників політичних партій є локальною та не може вважатися достатньою для  розподілення її по окремим економічним  групам.

Найбільші підприємства Закарпатської області:

• ЗАТ «Єврокар», виробник автомобілів концерну VW Group. Кількість працівників  складає приблизно 1 000 штатних одиниць. Менеджмент підприємства дистанціюється від політичних процесів;
• ТОВ «Джейбіл Сьоркіт Україна Лімітед» (США), виробник електроніки. Кількість працівників місцевих підприємств – близько 2 000 осіб.  Керівництво підприємств дистанціюється  від політичних  процесів;
• ТОВ «Ядзакі Україна», виробник електрокабельної продукції для автомобільної промисловості. Підприємство займає 80% машинобудування області. Кількість працюючих: приблизно 1 700 осіб. Менеджмент підприємства дистанціюється від  політичних процесів;
• ТОВ «ФІШЕР-МУКАЧЕВО», українсько-австрійське підприємство з іноземними інвестиціями. Займається виробництвом лиж, хокейних ключок, фанери. Кількість працюючих – близько 1 100. Керівник товариства Василь Рябич є членом виконкому Мукачівської міськради. За повідомленнями ЗМІ, Рябич має товариські стосунки із Віктором Балогою. Втім, підприємство не помічено у втручанні до політичного процесу.
• ВАТ «Мукачівський завод «Точприлад», Основна продукція підприємства – гучномовці, вузли, деталі до електророзподільної апаратури та керування; послуги по ремонту та виготовленню картриджів. Кількість працівників – 2 780 осіб. Директор заводу П. Ремінець є членом виконкому Мукачівської міськради, але він дистанціюється від політичних сил.
• ТОВ «ЕНО Меблі ЛТД» є виробником меблів. Кількість працівників – 700 осіб. Підприємство анонсувало залучення інвестицій у розмірі 20 млн євро від шведського концерну «Ікеа», що збільшить кількість робочих місць.    Президентом товариства є Ігор Ремінний, який є членом Мукачівської міської ради.  Ремінний дистанціюється від політичних сил.
• ПАТ «Берегівський радіозавод» (корпорація “Flextronics International Gesellschaft mbh”). Основна продукція – виробництво електроплат і кабельних джгутів. Кількість працівників – 800 осіб. Керівництво підприємства дистанціюється від політичного процесу.

4. Політична ситуація

За результатами місцевих виборів 2010 року у Закарпатській обласній раді представництво отримали: партія «Єдиний центр» – 46 мандатів, Партія регіонів – 37 мандатів, ВО «Батьківщина» – 8 мандатів, «Фронт Змін» – 5 мандатів, Демократична партія угорців України – 4 мандата, Товариство угорської культури (КМКС) – 3 мандата. Посади голови, першого заступника та заступника голови обласної ради розподілили партія «Єдиний центр»,  Партія регіонів  та ВО «Батьківщина».

В Ужгородській міській раді за партійними списками та по одномандатним округам набули представництво такі політичні сили: «Єдиний центр» – 18 депутатів, Партія регіонів –  15 депутатів, ВО «Батьківщина» – 9 депутатів; «Фронт Змін» – 4 депутата; «Сильна Україна» – 3 депутата; «УДАР» – 2 депутата, КМКС-партія угорців, Еко+25 та Народна партія – 2, Українська партія, Молодіжна партія та партія «Зелені» – по одному депутату.

Із часу проведення місцевих виборів партійна карта місцевих рад Закарпаття зазнала певних змін, оскільки періодично  відбувались міжфракційні переходи. Найчастіше депутати входили до фракцій Партії регіонів, але ця тенденція поки не набула значних масштабів.

У Закарпатській області найбільш активно працюють партія «Єдиний центр» та Партія регіонів, які рівнозначно представлені в органах місцевої влади.

«Єдиний центр» має найбільш розгалужену структуру, яка формувалася ще з 2002 року на базі партії «Наша Україна».  Постійна участь партії у масових акціях соціального та благодійного характеру зробило структуру злагодженою і мобілізованою. Єдиноцентристи отримали найвищий результат на виборах як до обласної ради, так і  місцевих рад, і мають в кожній з них представництво.

Партія регіонів спирається на вертикаль виконавчої влади, але беззаперечного домінування в області їй набути поки не вдалося. Ця політична сила відчуває дефіцит публічних лідерів, які здатні конкурувати із партією «Єдиний центр». Втім, Партія регіонів має представництво у радах усіх рівнів.

ВО «Батьківщина» зазнає на Закарпатті суттєвих кадрових та організаційних проблем. Невисокі результати партії на місцевих виборах 2010 року та гучні внутрішньопартійні конфлікти  негативно впливають на спроможність цієї політичної структури. У міжвиборчий період партія працювала у форматі проголошення заяв, без систематичних практичних дій. Впливові представники місцевої влади, які обирались від ВО «Батьківщина», дуже часто уникають партійного позиціонування.

Партія «Фронт Змін» також мала на Закарпатті кадрові проблеми. У 2010 році Закарпатська обласна організація «Фронту Змін» здійснила ротацію свого керівництва. ЇЇ колишній голова Роберт Бровді, який вважався основним спонсором місцевих осередків цієї політичної сили, залишив свою посаду. Арсеній Яценюк заявив, що його політичні інтереси розійшлись із Бровді, оскільки той зайняв посаду директора ТОВ «Хлібівестбуд». Ця компанія є підрозділом Державної продовольчо-зернової корпорації України. У 2011 році селищний голова Міжгір’я, представник «Фронту Змін» Василь Щур був призначений головою райдержадміністрації. Після набуття нової посади Щур вступив до Партії регіонів, цим прикладом також скористались його соратники.

У Закарпатській області діє дві партії, які фактично є національно-політичними утвореннями: Товариство угорської культури (КМКС) та Демократичний союз угорців України. Відносини між цими двома політичними силами є достатньо конфліктними, оскільки вони конкурують за фінансування від уряду Угорщини та право надавати рекомендації для спрощеної процедури оформлення угорської візи. На поточний момент правом надавати візову рекомендацію володіє Товариство угорської культури (КМКС).

Партійність керівників органів влади

Голова Закарпатської облдержадміністрації та 11 голів райдержадміністрацій належать до Партії регіонів. По одній посаді голови райдержадміністрації мають партія «Єдиний центр» та «Сильна  Україна» (до злиття останньої із Партією регіонів). Серед голів районних рад найбільшу кількість посад займають представники партії «Єдиний центр» та Партії регіонів – 5.  Народна партія,  ВО «Батьківщина»  та Демократична партія  угорців України займають  по одній посаді голови районної ради. Очільником Закарпатської обласної ради є представник «Єдиного центру».

Мери міст обласного та районного значення найчастіше належать до партії «Єдиний центр» – 5 посад. Представництво інших політичних сил на цьому владному рівні розподілилось так: Партія регіонів – 3 посади, Українська республіканська партія  «Собор», партія «Відродження»,  Демократична партія угорців – по одній посаді.

Депутати Верховної Ради України від області

Народний депутат України Василь Петьовка постійно проявляє високу активність у різних районах області. Спільно із Віктором та Іваном Балогами цей політик фінансує місцеві заходи соціального характеру. Слід відзначити, що Василь Петьовка є більше «обличчям», ніж «спікером» партії «Єдиний центр». Важливі заяви цієї політичної сили оголошують, як правило,  міністр надзвичайних ситуацій Віктор Балога або голова Закарпатської обласної ради Іван Балога.

У міжвиборчий період активність народного депутат України Сергія Мошака була незначною. Після публічного оголошення про свої наміри балотуватись у одномандатному окрузі на Закарпатті,  Мошак почав  виявляти активність.

Народний депутат  України Олег Кеменяш очолює Закарпатську обласну організацію ВО «Батьківщина», але із представниками Партії регіонів та «Єдиного центру» не вступає у гострі політичні конфлікти. Політик залишається впливовим у Свалявському районі, де функціонує його підприємство ЗАТ «Алекс».

Народний депутат України Станіслав Аржевітін в області зараз позиціонується науковцем-істориком і меценатом. Після виходу із партії «Наша Україна». Аржевітін не виявляв політичної активності, але зберіг вплив у рідному Міжгірському районі.

Народний депутат України Ігор Кріль певний час був спікером партії «Єдиний центр», але зараз його активність знизилась. У 2002 році політик мав досвід балотування у одномандатному окрузі м. Ужгород, але тоді він поступився Нестору Шуфричу.

Народний депутат України Геннадій Москаль працював Головою Закарпатської ОДА у 2001-2002 рр.

5. Аналіз медіа-ринку

У Закарпатській області найбільш популярними є друковані видання. Найбільш тиражованою газетою області є «Новини Закарпаття», засновниками якої є облдержадміністрація та обласна рада. Наклад цього видання – 30 тис. прим.

Газета «РІО» належить до сфери впливу колишнього мера Ужгорода Сергія Ратушняка. Наклад «РІО» – 16 тис. прим. Газета «Трибуна» – ще одна газета в групі впливу Ратушняка. Видання відоме різкими антивладними публікаціями. Наклад: 5 000 прим.

Газета «Старий замок-Паланок» належить до групи впливу В. Балоги. У період виборів  газету виписують для членів партії «Єдиний центр» та її прихильників. Наклад – 12 000 прим.

«Закарпатська правда» позиціонує себе як «найстаріша газета краю». Засновниками цього видання є депутати місцевих рад від Партії регіонів . Наклад: 20 000 прим.

Газета «Фест» позиціонується найбільш незалежним виданням регіону. Наклад: 10 000 прим.

Останнім часом на Закарпатті збільшилася популярність львівських ЗМІ (газети «Високий замок», «Експрес»).

По усій території регіону поширюються телеканали: Закарпатська обласна державна телерадіокомпанія та ТРК «М-студіо» (остання належить до сфери впливу Віктора Балоги). «Даніо 21-канал», на який має вплив колишній мер Ужгорода Сергій Ратушняк, охоплює телеглядачів обласного центру.

Інтернет-ЗМІ активно розвиваються, але вони досі мають масову аудиторію лише у містах. Серед сайтів Закарпаття можна виокремити такі:

• http://zakarpattya.net.ua/ (ресурс  подає думки різних політичних сторін);
• http://www.mukachevo.net/ (входить до сфери впливу Віктора Балоги, але не зловживає політичними інтересами);
• http://www.vsapravda.info (сайт, який спеціалізується на висвітленні сенсацій та конфліктів, має відношення до депутата Ужгородської міськради від «Єдиного центру» Івана Волошина);
• http://goloskarpat.info/ (ресурс входить до сфери впливу першого заступника облдержадміністрації, члена Партії регіонів Івана Бушко).

6. Електоральна інформація

Станом на 30.06. 2012. у Закарпатській області зареєстровано  959 814 виборців.

Найбільший за кількістю виборців – Тячівський р-н: 126 750 виборців, найменший – Воловецький – 19 703 виборця.

В обласному центрі зареєстровано 96 880 виборців. Найменшим за кількістю виборців містом обласного значення є Чоп – 7 480 виборців.

Що стосується міст обласного значення, то найменшим, відповідно до реєстру, є м. Чоп – 7 495 виборців, найбільшим же – м. Ужгород – 98 186 виборців.

Явка на голосування у Закарпатській області традиційно є однією з найнижчих по Україні. Це пов’язано як з великою кількістю заробітчан, так і з природніми умовами в регіоні. У 2006 році на виборах до Верховної Ради України явка виборців складала 55,26%, на позачергових виборах до  українського парламенту 2007 р. – 47,61%.

На виборах Президента України 2010 р. активність виборців складала – 56,74% в першому, і 56,37% у другому турах виборів.

У виборах депутатів Закарпатської обласної ради 2010 року взяли участь 54,8% виборців.

7. Суспільне життя

У Закарпатській області найбільшими релігійними громадами є Українська православна церква Московського Патріархату МП (638 громад), Українська Греко-Католицька церква (438 громад ), РКЦ (100 громад), Закарпатська реформатська церква (113 громад). У останні роки посилився вплив протестантських організацій, найбільшими з яких є християни-баптисти (64 громади), Свідки Єгови (63 громади), Адвентисти Сьмого дня (52 громади).

При Закарпатській ОДА діє громадська рада, яка включає 90 організацій. Незалежне спостереження на виборах в регіоні традиційно здійснюють Громадянська мережа ОПОРА та Комітет виборців України. Періодично свої передвиборчі дослідження публікує кафедра політології факультету суспільних наук Ужгородського національного університету.

8. Джерела отримання інформації:

 http://www.carpathia.gov.ua/

http://zakarpat-rada.gov.ua/

http://www.stat.uz.ua/

cvk.gov.ua

rada.gov.ua

http://pr-zakarpattya.org.ua

www.zakarpattya.edc.org.ua/ 

http://www.carpathia.gov.ua/data/upload/publication/main/ua/4504/200120121801.pdf

 Завантажити повний текст