Політична карта Вінницької області

ОПОРА пропонує ознайомитися з політичним портретом Вінницької області. У матеріалі можна знайти адміністративно-територіальний опис регіону, короткий аналіз соціально-демографічної, економічної та політичної ситуації. Спостерігачі за перебігом парламентської виборчої кампанії 2012 року узагальнили інформацію про суспільно-політичне життя, зібрали актуальну електоральну статистику області,  оцінили медіа-ринок. Матеріал може зацікавити журналістів, громадських активістів та осіб, які слідкують за подіями, пов'язаними з підготовкою до парламентських виборів.

Політична карта Вінницької області

1. Адміністративно-територіальна характеристика

 Площа, розташування на карті країни, кордони

Вінницька область – область у Центральній частині України. Розташована на правобережжі Дніпра в межах Придніпровської та Подільської височин.

На заході межує з Чернівецькою та Хмельницькою, на півночі з Житомирською, на сході з Київською, Кіровоградською та Черкаською, на півдні з Одеською областями України та з Республікою Молдова, зокрема частина кордону приходиться на невизнане Придністров'я.

Область займає майже 4,5% території України. На південному заході Вінниччини, по річці Дністер, на ділянці 202 кілометри проходить державний кордон з Республікою Молдова.

Адміністративно-територіальні одиниці:

Обласний центр – місто Вінниця.

Кількість районів – 27 (Барський, Бершадський, Вінницький, Гайсинський, Жмеринський, Іллінецький, Калинівський, Козятинський, Крижопільський,  Літинський, Липовецький,  Могилів-Подільський, Муровано-Куриловецький,  Немирівський, Оратівський, Пісчанський, Погребищенський, Теплицький, Томашпільський, Тиврівський, Тульчинський, Тростянецький, Шаргородський,  Хмільницький, Чернівецький, Чечельницький,  Ямпільський ).

У Вінницькій області 18 міст.

Міста обласного значення: Вінниця, Козятин,  Жмеринка, Ладижин,  Могілів-Подільский, Хмільник.

Кліматичні умови

Клімат Вінниччини помірно континентальний. Для нього характерні нежарке літо з достатньою кількістю вологи, порівняно коротка, несувора зима. За своїм географічним положенням територія області перебуває в сфері впливу насичених вологою повітряних мас, що йдуть з Атлантичного океану, і периферичної частини сибірського (азіатського) антициклону, для якого типовими є сухі, холодні континентальні повітряні маси.

Найхолоднішим місяцем по усій області є січень, найтеплішим – липень. Середні амплітуди коливань температури протягом року не перевищують 25°С. Під дією континентальних повітряних мас іноді буває, що взимку температура повітря в окремі дні знижується навіть до -32°С, іноді до -38°С. Влітку температура підвищується іноді до +37°С. 

Транспортна мережа

Основні залізничні вузли регіону – Козятин, Жмеринка, Вінниця, Вапнярка, Калинівка, Рудниця.

Через область проходять автомобільні магістральні дороги: М-12 – а/д Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка – 181,9 км, М-21 – а/д Житомир-Могилів-Подільський – 178,1 км. Регіональні дороги: Р-08 а/д Немирів-Ямпіль – 118,6 км, Р-17 а/д Біла Церква-Тетіїв-Липовець-Гуменне – 93,7 км, Р-31 а/д Кременець-Біла Церква – 45,0 км, Р-32 а/д Бердичів-Хмільник-Літин – 58,7 км, Р-36 а/д Немирів-Могилів-Подільський – 107,1 км.

Усі населені пункти області зв’язані з районними центрами дорогами з твердим покриттям. За щільністю залізничних колій на одну тисячу квадратних кілометрів території область займає п’яте місце в Україні. По річках здійснюється вантажно-пасажирське судноплавство.

2.  Соціально-демографічна ситуація

Станом на 01.05.2012 року чисельність наявного населення у Вінницькій області складає 1 млн 631 тис. 929 осіб, зокрема: міське населення – 816 тис. 117 осіб, сільське наслення –815 тис. 752 особи.

У загальній структурі населення Вінницької області 54% жінок та 46% чоловіків.

В обласному центрі проживає 370 972 особи (станом на 1 березня 2012 року).

Віковий склад населення області станом на 2011 рік характеризується такими показниками:

• у віці молодшому за працездатний – 262,2 тис. чоловік;
• у працездатному віці –  941,9 тис. чоловік;
• у віці старшому за працездатний – 430,0 тис.чоловік.

В області проживають представники 92 національностей. У національному складі населення більшість займають українці, чисельність яких складає 94,91% від загальної кількості населення області, 3,83% – росіяни, 0,22% – поляки, 0,18% – білороси, 0,17% – євреї тощо.

 За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, мовний склад населення характеризується значною однорідністю. Українську мову вважають рідною 94,8% населення області,  російську мову визначили як рідну 4,7% населення.

Великих місць компактного проживання національних меншин у області немає, хоча є незначна кількість сіл, де частка етнічної групи може бути значно вищою, ніж у інших селах області.

3. Економічна ситуація

Вінницька область  займає одне із провідних місць в Україні в аграрній сфері. Ключові галузі економіки регіону: харчова, переробна та машинобудівна промисловость, а також  виробництво будівельних матеріалів.  

Середній рівень заробітної плати найманих працівників підприємств та установ області  у травні 2012 року склав 2 457 грн. Серед регіонів країни за рівнем оплати праці у цьому місяці Вінниччина посідала 19 місце.

За даними І кварталу 2012 року рівень безробіття економічно активного населення у Вінницькій області складає 9,7% (середній показник по Україні – 8,4%).

Впливові бізнес-групи області

До провідних бізнес-груп Вінницької області належать підприємства корпорації «Укрпромінвест»,  яка пов’язана із міністром економічного розвитку та торгівлі України Петром Порошенком. Бізнес-активи вихідця із Вінниччини Порошенка представлені у різних сегментах економіки області.  Зокрема, – Крижопільський, Гайсинський і Погребищинський цукрові заводи, Вінницька кондитерська фабрика Roshen, завод «Бершадьмолоко» та інші підприємства відносяться до корпорації «Укрпромінвест». Значна частина сільськогосподарських угідь регіону знаходиться у прямій чи опосередкованій власності цього політика.  У рейтингу найбагатших людей України за 2012 р., який проводив  журнал  «Фокус», Петро Порошенко зайняв 19 місце із  активами в 971 млн дол. США.

Група «Кряж» належить до сфери впливу першого заступника голови Вінницької облдержадміністрації, члена Партії регіонів Івана Мовчана. Головним видом діяльності підприємства є оптово-роздрібна торгівля азбоцементними виробами, цементом, сільськогосподарською та промисловою продукцією, продуктами харчування власного виробництва (мука, хлібобулочні вироби, соняшникова олія), постачання сировиною і матеріалами підприємств цементно-шиферної промисловості. У структурі групи «Кряж» сьогодні функціонують: три цукрових заводи (Соколевский, Капустянський, Моєвський), ТОВ «Крижопільський елеватор», ТОВ «Красногвардійський шиферний завод») . Підприємства «Подільські цукроварні» і «Кряж Агро», які мають стосунок до Івана Мовчана, готуються до  первинної публічної пропозиції акцій (IPO) на Варшавській фондовій біржі. «Кряж» також володіє 21 агроформуванням у 7 районах Вінницької області, що обробляють близько 49,3 тис. га сільськогосподарських угідь.

Горілчана компанія «Nemiroff», яка має виробничі потужності у м. Немирів Вінницької області,  належить до сфери впливу народного депутата України Степана Глуся та його сина, бізнесмена Олександра Глуся.  У 2007 році народний депутат України  Степан Глусь був обраний від Блоку Юлії Тимошенко, але зараз він входить до фракції Партії регіонів.

Один із найбільших агропромислових виробників України – ПАТ «Миронівський хлібопродукт» – належить бізнесмену Юрію Косюку. Косюк входить до переліку найбагатших людей України, його статки за оцінками журналу Фокус у 2012 р. складали 1,2 млрд дол. США. Продукція цього виробника поширюється під різними брендами, найвідоміший з яких – «Наша ряба». У 2008 році Президент України Віктор Ющенко нагородив Юрія Косюка званням Героя України.

Місцевому підприємцю Володимиру Продивусу належить коопорація «Прем’єр-Фінанс», яка  об’єднує 30 підприємств переробної та харчової промисловості, торгівлі та фармації. Продивус є вихідцем із професійного спорту, ще в радянські часи він отримав «бронзу» на чемпіонаті СРСР по боксу.  Бізнесмен є акціонером будівельної компанії «Мостобуд» та банку «Промекономбанк». Володимир Продивус вже відкрито заявив про свої наміри балотуватись у народні депутати України.

Інвестиційно-промислова група «КМТ» займає помітне місце у бізнес-процесах області. Група, яка зареєстрована у формі спільного україно-російського підприємства, має активи у машинобудуванні, хімічній промисловості, будівництві, розробці програмних продуктів.

До її складу входять такі підприємства: ВАТ КМТ-Агро; ПАТ ОМЗ (Вінниця), ВАТ «Подільська фондова компанія», ВАТ «Могилів-Подільський машинобудівний завод ім. С.М. Кірова», ПАТ «Вінницька промислова компанія»,  ПАТ «Вінницька технологічна компанія», ВАТ «Prodeksim», промислова група «Vioil», а також виробничі потужності Вінницького та Чернівецького масложиркомбінату. 99,99% акцій  групи «КМТ» належить 3 фізичним особам.

ТОВ «Аграна Фрут Україна» представлено у Вінницькій області виробничими потужностями. Компанія була заснована австрійським акціонерним товариством «Штайреробст» та українською компанією «Адоніс ВВТ».  Основними напрямками діяльності підприємства є виробництво концентрованих фруктових овочевих соків , йогуртів та дитячого харчування. На підприємствах «Аграна Фрут Україна» зайнято до 300 штатних працівників та залучається більше півтори тисячі сезонних робітників. 

Спільне українсько-австрійське підприємство з іноземною інвестицією «Пфаннер-Бар» має виробничі потужності у м. Бар Вінницької області. Засновниками підприємства виступили ВАТ «Барський консервний комбінат» та австрійська фірма «Пфаннер».  Основним напрямком діяльності підприємства, на якому працює більше 130 осіб,  є виробництво соків та сокомістких напоїв.

ВАТ «Літинський молочний завод» вважається одним із лідерів з виготовлення молочної продукції в Україні. Нинішні потужності підприємства дозволяють переробити до 300 тонн молока на добу.  Продукція підприємства розповсюджується під торговими марками «Білозгар», технологія «Білозгар-Екстра» та «Петроменталь». Директор заводу Петро Тихонюк є депутатом Вінницької обласної ради від Партії регіонів.

4. Політична ситуація

У багатомандатному окрузі на виборах до Вінницької обласної ради найбільшу кількість голосів набрала Партія регіонів (20,69% голосів або 23 мандати). Із незначним відставанням  від лідера виборів друге місце зайняла  ВО «Батьківщина» –  20,34% голосів виборів або 22 мандати. Виборчий бар’єр також подолали: Українська партія «Єдність» (12,22% або 13 мандатів),  «Фронт Змін» (7,28% або 8 мандатів). У одномандатних округах найбільшу кількість мандатів отримала Партія регіонів (39 депутатів). Висуванці ВО «Батьківщина» перемогли у  10 округах,  Українська партія «Єдність» – у 9 округах, Народна партія – в 4 округах,  «Фронт Змін», Українська партія «Собор», Соціалістична партія України,  Українська народна партія провели у виборчих округах по одному депутату.

Кардинально іншою є партійна карта Вінницької міської ради, де перше місце займає партія  міського голови обласного центру Володимира Гройсмана «Совість України». У багатомандатному окрузі партія «Совість України» набрала  33,48% голосів виборців або 10 мандатів. Представники цієї політичної сили також перемогли у 23 одномандатних округах. За партійними списками представництво у міській раді отримали: ВО «Батьківщина» – 5 мандатів,  ВО «Свобода», партія «УДАР» та «Фронт Змін» – по 2 мандати, партія «Сильна Україна» – 1 мандат. Партія регіонів провела 3-х депутатів за партійними списками та 2-х депутатів за мажоритарною складовою виборів.

У цілому по області найвищий рівень представництва у місцевих радах має Партія регіонів. Майже у двічі меншу кількість депутатів має ВО «Батьківщина». Народна партія та Українська партія «Єдність» займають третє місце за рівнем представництва у депутатському корпусі Вінницької області.

Усі голови місцевих державних адміністрацій Вінницької області належать до Партії регіонів.  Голова Віннницької обласної ради та його другий заступник також належать до цієї політичної сили (інший заступник є позафракційним).  Серед 27 голів районних рад  партійне представництво розподіляється так: Партія регіонів – 15 посад, Народна партія – 8 посад,  ВО «Батьківщина» – 2 посади, Соціалістична партія України та Українська партія «Єдність» –1 посада.

 Партійність керівників органів влади

У  містах обласного значення  два мери обирались від Партії регіонів,  два від Соціалістичної партії України,  по одному від партії «Совість України» та «Сильної України». У червні 2012 року депутатська більшість Жмеринської міської ради відпавила у відставку мера, представника Соціалістичної партії України Зіновія Трахтенберга.

Депутати Верховної Ради України від області

У Верховній Раді України  працює 7 народних депутатів України, які за походженням або інтенсивністю публічної роботи мають тісний зв'язок із Вінницькою областю.

 5. Аналіз медіа-ринку

 6. Електоральна інформація

 Станом на 30.06.2012 року загальна  кількість виборців у Вінницькій області  складає 1 млн 296 тис. 827 осіб.

Найбільша кількість виборців у Вінницькому районі – 63 361,найменша кількість виборців  у Піщанському районі – 17 297.

 Найбільша кількість виборців у містах обласного значення: м. Вінниця  –  283 330 чоловік, найменша в Ладижині – 18 393 чоловік.

Явка виборців у Вінницькій області під час позачергових національних виборів до Верховної Ради України 2007 року склала 59,62%.

У 2010 році на виборах до Вінницької обласної ради явка склала 55,73% виборців.

7. Суспільне життя

До  стабільно діючих громадських організацій можна віднести організації, які працюють в таких напрямках: правозахисні організації – Подільський центр прав людини, який діє в області з 1995 року, Вінницька правозахисна група  –  одна із найвпливовіших правозахисних організацій в Україні, сервісні організації  – ВОГОІ «Гармонія», ВМО «Паросток», організації, які працюють у сфері регіонального розвитку – ГО «Подільська агенція регіонального розвитку», МГО «Україна – Польща – Німеччина».

При Вінницькій облдержадміністрації та обласній раді діють громадські ради. Традиційно в регіоні моніторингові кампанії на виборах проводять Громадянська мережа  ОПОРА та Комітет виборців України.

За даними Вінницької облдержадміністрації станом на 1 січня 2011 року в області діють 2 052 релігійні організації 35 конфесій^[6]. Найвпливовішою складовою релігійного життя в області залишається православ'я – 1 259 релігійних організацій, що становить 61,3% релігійної мережі. Кількість релігійних організацій по різним напрямкам розподіляється так:

• Українська православна церква (МП) – 951
• Українська православна церква Київського патріархату – 232 організації
• Українська автокефальна православна церква – 53 організації
• Руська православна старообрядницька церква – 14
• Інші православні релігійні громади мають 9 релігійних утворень.
• Українська греко-католицька церква – 17 організацій
• Римо-католицька церква – 130 релігійних організацій
• До протестанських деномінацій в області належить 579 релігійних організацій 19-ти конфесій.

У 2008-2011 роках органами державної влади повернено у власність історичним власникам близько 2-х десятків культових споруд.

8. Джерела отримання інформації:

http://www.cvk.gov.ua/

http://goo.gl/xrza4

http://www.vinrada.gov.ua/pasport_oblasti.htm

http://www.vin.gov.ua/

http://www.vn.ukrstat.gov.ua/

http://www.vininvest.gov.ua/

http://vinpr.org/

http://www.myvin.com.ua/

http://vinnitsaok.com.ua/

http://www.vinnitsa.info/

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/site/p_deputat_list

http://www.myvin.com.ua/ua/news/events/7253.html

http://expo.vin.com.ua/uk/main/geology

 Завантажити повний текст