Попри те, що парламентські вибори за змішаною системою досі проводилися лише раз і то десять років тому, поділ області на мажоритарні округи зразка 2002 року місцевим експертам видається більш звичним. Це, зокрема, думка політолога Миколи Олійника і голови обласного осередку Комітету виборців України Юрія Ануфрієва. Вони поділилися нею на засіданні обласного прес-клубу.
Слід відзначити, що висновки Громадянської мережі ОПОРА, КВУ та незалежних експертів щодо розподілу округів на Хмельниччині майже повністю співпали. Погодившись із аналізом координатора ОПОРИ у Хмельницькій області Наталії Шмурікової, яка зауважила, що «нарізка» могла бути набагато гіршою, вони зазначили, що їх більше непокоїть те, що у новому «нарізанні» виборчих округів відчувають режисерство партії влади. Так, наприклад, місто енергетиків Нетішин висмикнутий із колишнього Славутського округу й уведений до Красилівського № 189. А Красилів, де сильні позиції має ВО «Батьківщина», вивели зі Старокостянтинівського й розчинили у більш «поміркованих» районах, на електоральне поле яких претендують впливові кандидати від влади.
«Виборча географія нетипова. Видно, що «регіонали» й асимільовані з їхньою партією структури, проголосувавши у ЦВК за такий поділ округів, добре придивилися до політичних симпатій виборців та поділили регіони відповідним чином», - міркував Микола Олійник.
Крім Хмельницького № 187, котрий «схуднув» на 36 тисяч виборців, і Камʼянець-Подільського № 193, який лише трішки збільшився територіально, решта виборчих округів кардинально відрізняються від створених у 2002 році. Тоді між двома різними округами розривалися місто Хмельницький, Новоушицький та Полонський райони, а Хмельницький район – між трьома. Таке комплектування округів, за словами Наталії Шмурікової, збереглося у декількох інших областях. Наразі на Хмельниччині «розрізано» лише обласний центр (північна частина міста входить у виборчий округ № 188 із Хмельницьким та Волочиським районами).
Проте оцінка логістики округів не викликає зауважень тільки в округах № 188 і № 189 з центрами у Хмельницькому, а також у № 192 з центром у Дунаївцях (чотири райони). А от райони і міста виборчих округів № 191 із центром у Старокостянтинові (п’ять районів) і № 193 (місто Камʼянець-Подільський і два сільські райони) хоч і сполучені між собою, пересуватися ними доводиться через території інших округів. «Я підозрюю низьку явку на виборчі дільниці в Нетішині Славутського району, - сказав Юрій Ануфрієв. – Нетішинські виборці не голосуватимуть ні «за», ні «проти» як у Шепетівському окрузі № 190, де вони опинилися в анклаві, так і в Красилівському. Адже потенційний депутат-мажоритарник у них асоціюватиметься з далеким від свого міста Красиловом за 120 кілометрів».
Звісно, на розтягнутих округах упевненіше почуватимуться кандидати із великими фінансовими або з адміністративним ресурсами. До речі, своїми благочинними акціями по округах уже засвітилися представники великого бізнесу, банкіри, «розкручені» політики. Та й акцент на сільські райони у новій конфігурації округів створює підґрунтя для маніпуляцій – дуже добре робити вибори у бідній країні.
Таким чином, принцип рівної кількості виборців з дотриманням цілісності адміністративних районів не є універсальним, якщо волевиявленню людей загрожує ускладнення організації виборів та незабезпечення рівних можливостей для кандидатів і партій.