Політична карта Житомирської області

ОПОРА пропонує ознайомитися з політичним портретом Житомирської області. У матеріалі можна знайти адміністративно-територіальний опис регіону, короткий аналіз соціально-демографічної, економічної та політичної ситуації. Спостерігачі за перебігом парламентської виборчої кампанії 2012 року узагальнили інформацію про суспільно-політичне життя, зібрали актуальну електоральну статистику області,  оцінили медіа-ринок. Матеріал може зацікавити журналістів, громадських активістів та осіб, які слідкують за подіями, пов'язаними з підготовкою до парламентських виборів.

Політична карта Житомирської області

1.        Адміністративно-територіальна характеристика

 Площа, розташування на карті країни, кордони

Житомирська область розташована на півночі України. Утворена 22 вересня 1937-го року. Площа – 29,8 тис. км² (4,9% від площі України) або 2 982,7 тис га. Обласний центр місто Житомир. Відстань від Житомира до Києва: автошляхом – 131 км, залізницею – 165 км. Довжина області зі сходу на захід – 170 км, із півночі на південь – 230 км. Межує з Вінницькою, Київською, Рівненською, Хмельницькою областями, Республікою Білорусь.

Адміністративно-територіальні одиниці:

Міст обласного значення – 5:

Бердичів, Житомир, Коростень, Малин, Новоград-Волинський.

Міст районного значення – 6.

Селищ міського типу – 43.

Сільських населених пунктів – 1619.

Кількість районів у місті Житомирі – 2^.

Кількість районів – 23:

Андрушівський, Баранівський, Бердичівський, Брусилівський, Володарсько-Волинський, Ємільчинський, Житомирський, Коростенський, Коростишівський,  Лугинський,  Любарський,  Малинський, Народицький, Новоград-Волинський, Овруцький, Олевський, Попільнянський, Радомишльський, Романівський, Ружинський, Червоноармійський, Черняхівський, Чуднівський.

Область розташована у двох природно-кліматичних зонах – Полісся і Лісостепу. Є розгалужена система доріг, однак окремі населені пункти півночі важкодоступні через поганий стан доріг (а подекуди і їх відсутність) та великі площі лісів, заболоченість місцевості.

Частина північно-східних сіл перебувають у Чорнобильській зоні відчуження і є або незаселеними, або малозаселеними (декілька родин). Система комунікації з ними частково зруйнована.

2. Соціально-демографічна ситуація

Чисельність наявного населення за станом на 01.01.12 – 1 273,2 тис. чоловік (2,8% від населення України), зокрема: міське – 740,4 тис. чол., сільське – 532,8 тис. чол. В обласному центрі проживає 271 249 чол. (на 1 жовтня 2011). Щільність населення –  42,7 осіб/км². Станом на 2011 рік чоловіки складали 46,32% від населення області, жінки – 53,48%. Природний приріст населення на 2011 рік склав – 6 800 чоловік.

Стан ринку праці  за січень-вересень 2011 року:

• Рівень зайнятості населення у віці 15-70 років –  59,6%;  
• Рівень зайнятості населення у працездатному віці – 64,5%;  
• Рівень зареєстрованого безробіття на 01.01.2012 –  3,0%.  

Станом на кінець 2011 року у області нараховувалося 418,2 тис. пенсіонерів (32,85% від загального населення області).

У національному складі населення більшість становлять українці, чисельність яких складає 90,32% від загальної кількості; 4,96% – росіяни, 3,53% – поляки, 0,35% – білоруси, 0,19% – євреї, 0,1% – молдавани, 0,4% – інші національності. Українську мову рідною вважає 93%, російську – 6,6% населення області (станом на 2001 рік). Великих місць компактного проживання національних меншин в області немає, хоча, є незначна кількість сіл, де частка етнічних груп є дещо вищою, ніж у інших селах області.

3. Економічна ситуація

Провідною галуззю економіки Житомирської області є агропромисловий комплекс та промисловість, які забезпечують більше половини її сукупного доходу. Провідні галузі – харчова та переробка сільськогосподарських продуктів, добувна та переробна промисловості, легка, деревообробна, целюлозно-паперова, будівельних матеріалів, машинобудівна, хімічна тощо. В області діє понад 2 040 агропромислових формувань. У сільському господарстві переважає рослинництво – 61%, тоді як 39% займає тваринництво. Кількість промислових підприємств, що знаходяться на самостійному балансі – 369 од.

Найбільші підприємства і їх власники:

ВАТ «Житомирські огороджувальні конструкції» – потужна компанія з виробництва металевих і залізобетонних конструкцій. Директор Зубко Геннадій – депутат обласної ради від «Фронту Змін», очолює обласну організацію «Фронту Змін», планує балотуватися до ВР по мажоритарному округу №62.

ПАТ «Житомирський молокозавод» ТМ «Рудь» – лідер серед українських виробників молочних та заморожених продуктів. Директор (власник) Рудь Петро Володимирович – депутат обласної ради від «Нашої України», позафракційний. Можлива його участь у майбутній виборчій кампанії як мажоритарника.

Депутат обл. ради, член Партії регіонів, Володимир Пехов має потужний аграрний бізнес не тільки у Житомирській, а і в інших областях: ТОВ «Агростем» (сільськогосподарське підприємство, що спеціалізується на вирощуванні продукції рослинництва), ТОВ «Елеватор Агро» (елеваторний комплекс у Чернігівській обл.), ТОВ «Сервіс Грейн» (потужний елеваторний комплекс на півдні Одеської обл.), ТОВ «Агрікор Холдинг» (один з найбільших сільгоспвиробників Чернігівської обл.), ТОВ «Агропрайм Холдинг» ( один із провідних сільгоспвиробників Одеського регіону). Висловлював бажання балотуватися у нардепи за мажоритарною системою.

Колишній міністр юстиції Микола Оніщук у різний час був співзасновником і керівником цілого ряду підприємств: ТОВ «Юрисвіт» (Київ), ТОВ «Фітофармацевтична фірма «Лідія і К» (Київ), ТОВ «Фламінго» (Житомир). Виявляє бажання балотуватися до ВР по виборчому округу №66 (м. Малин).

Власники та наймані менеджери таких найбільших підприємств як ПАТ «Житомирські ласощі», ПАТ «Україна» (панчішна фабрика), ДП «Житомирський лікеро-горілчаний завод», ТОВ СП «АТЕМ-ФРАНК», завод «Прогрес», ТОВ «Валки-Ільменіт», відкрито не демонструють своїх політичних уподобань, але підтримують діючу владу. Велика частка директорів місцевих підприємств області також прихильні до нинішньої влади.

4. Політична ситуація

*- «трансформовано» в осередки «Фронту Змін»

** - партія призупинила свою діяльність

Результати місцевих виборів 2010 року показали, що більшість у Житомирській області отримала Партія Регіонів. Ця партія отримала перемогу за пропорційною складовою  майже в усіх районах та містах області. Ще відчутніший успіх регіоналів за мажоритарною складовою виборів. Завдяки змішаній системі виборів Партія регіонів із партнерами (КПУ, Народна партія, «Сильна Україна») зуміла сформувати свою більшість у Житомирській обласній раді та обрати головою свого ставленика Йосипа Запаловського. У багатьох районних радах головами стали теж кандидатури від Партії регіонів та Народної партії. Партія має дієві осередки по всій області, за результатами спостережень виборчої кампанії 2010 року виявлено, що до фінансування життєдіяльності цих осередків та виборчих штабів були активно залучені місцеві приватні підприємці. На сьогодні ПР поповнила свої ряди потужними підприємцями, які донедавна входили до «Сильної України».

Разом з тим, переможцем місцевих виборів можна назвати і ВО «Батьківщина», яка зуміла здобути друге місце в багатомандатному окрузі на виборах 2010 року до обласної ради. Хоча, після «Президентських виборів 2010» з лав Партії масово вийшли сільські голови, працівники РДА, РР, медичні працівники, освітяни, представники бізнесу – на сьогодні діяльність виборчих штабів активізувалась.

Третє місце посідає Народна Партія. Очільник партії Володимир Литвин родом з Житомирщини і він періодично лобіює виділення коштів на вирішення деяких соціальних проблем області. Партія в районах має авторитетних керівників осередків, що також вплинуло на результати останніх місцевих виборів.

Районні осередки «Нашої України» та «Єдиного центру» майже масово поповнили ряди «Фронту Змін». «ФЗ» отримав мандати, переважно по багатомандатних округах, по мажоритарних – значно менше. Ця партія має досвідчені районні штаби, має розгалужену партійну мережу, досить стабільне членство, має кращу динаміку розвитку партійної структури. 

Аналіз партійності керівників органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування демонструє чітку політичну орієнтацію абсолютної більшості посадових осіб. Найбільше керівників органів влади мають стосунок до Партії регіонів – 45 осіб. Так, 23 голів райдержадміністрацій є членами ПР. 17 членів ПР очолюють районні ради. Очолюють цю «регіональну» вертикаль голова облдержадміністрації Сергій Миколайович Рижук та голова обласної ради Йосип Запаловський, що теж є членом ПР. Така партійна монолітність керівників органів влади дає можливість одній партії ієрархічно керувати процесами в області. Правда, все управління йде не стільки через партійну організацію, скільки через структуру облдержадміністрації.

Друга за кількістю посадовців у місцевих органах влади Народна партія – 6 керівників, зокрема:  4 – голови районної ради, 1 – міський голова, 1 – секретар міської ради. Потужний осередок цієї партії в Новоград-Волинському районі – «малій батьківщині» Володимира Литвина.

Ще меншу кількість керівних посад (3) та й лише в органах місцевого самоврядування, має ВО «Батьківщина». Так, лише 2 голови районних рад та 1 секретар міської ради є членами опозиційної партії. І лише один представник місцевого самоврядування представляє «Фронт Змін» – секретар Малинської міської ради.

Депутати Верховної Ради України від області

Депутатів Верховної Ради від Житомирської області лише 4. У населених пунктах області діють приймальні згаданих депутатів (крім Черпіцького Олега Зеновича). В основному вони базуються у офісах партій, членами яких є народні депутати.

З наближенням парламентських виборів 2012 року активізував свою діяльність Рудченко Микола (активно відвідує округ та долучається до різного роду соціально-культурних акцій і подій). Решта троє депутатів на цьому етапі менш активні.

5. Аналіз медіа-ринку

Станом на 01.01.12 в Житомирській області зареєстровано 336 друкованих видань, з яких постійно виходить 100 видань загальним разовим накладом понад 800 тисяч примірників. Функціонує 28 комунальних газет, з яких одна – обласного рівня, решта – районного та міського. Значну частку в інформаційному просторі області займають комерційні, виробничі та партійні періодичні друковані видання, з яких варто відзначити такі: «20 хвилин», «Эхо», «Ваші інтереси», «Меркурій» та інші.

У телерадіопросторі області працює 28 телевізійних компаній та організацій, 15 редакцій радіомовлення, з яких 6 – ФМ-радіостанцій. Обласна державна телерадіокомпанія забезпечує: обсяг телевізійного мовлення – 24 годин на добу, обсяг радіомовлення – 26 годин 09 хвилин на добу, з них обласного радіо – 2 години 09 хвилин, ФМ-радіостанції «Житомирська хвиля» – 24 години на добу. Обласне телебачення охоплює 76% території, або 83% населення Житомирщини. Обласне радіо мають змогу слухати 100% населення області, а ФМ- радіостанцію «Житомирська хвиля» – 85%.

Загальний обсяг мовлення районного, міськрайонного дротового радіо (10 редакцій) складає більше 20 годин на тиждень. Охоплення дротовим радіомовленням  населення районів області  у середньому складає 43%. 6 ФМ-радіостанцій області щодоби виходять в ефір загалом 144 години. Дротове радіомовлення функціонує у 9 районах області: Андрушівському, Бердичівському, Володарсько-Волинському, Житомирському, Коростишівському, Коростенському, Новоград-Волинському, Романівському та Ружинському.

В області також працюють 24 провайдери із програмного забезпечення телевізійного мовлення (кабельне телебачення), що мають ліцензії на 26 багатоканальних мереж. Охоплення населення області передачами обласної державної телерадіокомпанії складає 83%. Досі програми ОДТРК повністю не мають можливості дивитися жителі Ємільчинського, Олевського, Народицького, Новоград-Волинського районів, частково – Любарського та Малинського. Відсутність радіорелейних ліній суттєво погіршує якість приймання сигналів  у Попільнянському та Ружинському районах. На території цих районів програми обласного телебачення передаються у запису, внаслідок чого втрачається їх оперативність та значимість.

Існує напружена ситуація з прийомом національних програм: телевізійні програми каналу «Інтер» дивиться близько 80% населення області, УТ-1 – 45%, «1+1» – 78%.

Кількість основних радіоточок в області постійно скорочується. У 15 районах області через брак фінансування, недостатні технічні можливості та інші причини не мають можливості відновити свою діяльність редакції місцевого радіомовлення.

Не відповідає сучасним вимогам матеріально-технічна база підприємств видавничо-поліграфічної галузі області. Через складний економічний стан протягом двох років жодна з районних комунальних друкарень  не придбала нову поліграфічну техніку. Як результат – частина друкованих видань області (28), які прагнуть покращити свій дизайн, стати привабливішими для читача, видаються за межами області, зокрема в Києві (3), Тернополі (6) та Вінниці (19).

6. Електоральна інформація

Загальна  кількість виборців у Житомирській області – 1 015 465 чол.

Найменша кількість виборців у Народицькому районі – 6 714 чол. Найбільша – у Житомирському районі – 54 090 виборців. Серед міст найбільша кількість виборців у Житомирі – 217 203 чол., найменша – у Малині – 21 970 чол.

Явка виборців у області під час парламентських виборів до ВРУ 2006 року склала 61,06%. Явка виборців у області під час позачергових парламентських виборів до ВРУ 2007 року склала 58,47%. Явка виборців на виборах Президента України 2010 року (2-й тур) склала 66,9%.

7. Суспільне життя

У Житомирській області зареєстровано понад 406 громадських організацій, та 372 місцевих осередки. Попри їх велику кількість, більшість з них малоактивні, або існують на папері і не функціонують.

Активними є припартійні громадські організації. Їхня робота в основному пов’язана з популяризацією своїх політичних сил, донесенням різноманітної партійної інформації, інформуванням про роботу в області і в Україні в цілому. В останній період активізували свою роботу партійні молодіжки «УДАРу», ВО «Батьківщина», «Фронту Змін» та «Свободи», які почали проводити різноманітні суспільно-політичні акції як в області, так і долучатись до загальноукраїнських кампаній (прикладом може слугувати всеукраїнська кампанія «Вставай», яка об’єднала всі активні партійні молодіжки Житомира.

Під час парламентських виборів ряд ГО будуть брати участь у спостереженні за виборами. Кампанії спостереження традиційно будуть проводити ГМ ОПОРА та Комітет виборців України (КВУ). Окрім того, активізували свою роботу Коаліція громадських ініціатив «ДЗВІН» та представництво Руху «Чесно».

8. Джерела отримання інформації:

http://www.zhitomir-region.gov.ua/doc/pasport.pdf

http://goo.gl/fTO8Z

http://www.stat.ic.zt.ua/

http://goo.gl/8KWh2

http://goo.gl/qC2At

http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2006/w6p001

http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2007/W6P064?pt001f01=600&pid100=18

http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2010/WP0011

http://goo.gl/WV06U

http://www.zhitomir.info/news_106039.html

http://www.pekhov.org/business/agroprime-holding/

http://ukrgazeta.plus.org.ua/article.php?ida=594

  Завантажити повний текст