Міжнародний чемпіонат з футболу Євро-2012 не залишився осторонь політики. Окремі європарламентарі закликали бойкотувати матчі на знак протесту проти застосування вибіркового правосуддя. А українські партійці використовують спортивні заходи для роздачі агітаційних матеріалів та проголошення політичних гасел.
Традиційно міжнародні спортивні змагання вважаються політично нейтральними. Під час Олімпійських ігор, навіть, припинялися військові конфлікти. Проте, спорт подекуди використовується з метою привернення уваги до суспільно-політичних тем. Зокрема, не були допущені до участі в Зимових та Літніх Олімпійських іграх 1948 року Німеччина та Японія – країни, що розв’язали Другу світову війну, а з виходом на олімпійську арену спортсменів соціалістичних країн, міжнародні спортивні ігри перетворилися на змагання між політичними системами у «холодній війні». У 1970-х рр. у період посилення політики апартеїду ПАР не допускали до участі в багатьох великих змаганнях. Напередодні літньої Олімпіади-2008 в Пекіні теж звучали заклики відмовитися від участі в іграх у зв'язку з насильством, що застосовується владою КНР у Тибеті, а також, з масовими порушеннями прав людини у всьому Китаї.
У новітній українській історії вперше трапився інцидент, коли ряд європейських політиків бойкотувати футбольний єврочемпіонат на знак протесту проти застосування вибіркового правосуддя. 13 червня під час матчу Німеччина-Голландія у Харкові німецькі європарламентарі Ребека Хармс та Вернер Шульц, а також 50 інших активістів принесли з собою плакати з написами «Release all political prisoners» (Звільніть усіх політичних в’язнів) та «Fairplay in football and politics» (Чесна гра у футболі та політиці). А 9 червня перед матчем між збірними Нідерландів і Данії активісти в футболках «Free Юля» з портретом екс-прем'єра Юлії Тимошенко роздавали голландським вболівальникам такі ж футболки та листівки англійською мовою.
У Києві 11 червня перед матчем між збірними України і Швеції волонтери роздавали уболівальникам, зокрема і шведам, шарфи з логотипом партії Наталії Королевської «Україна – вперед!» і буклети з агітацією. За даними Gazeta.ua, по периметру футбольної фан-зони стояли хлопці та дівчата у футболках і кепках із політичною символікою Королевської. Тримаючи в руках анкети, вони проводили опитування – цікавилися у перехожих їхній прогноз результатів матчів Євро-2012. Ще один випадок: у Києві три шведських уболівальники перед колоною шведів протягом хвилини скандували «Free Yulia», тримаючи в руках фотографію Юлії Тимошенко.
На Волині розміcтили білборди з символікою Партії регіонів і написом «Євро-2012. Волинь. Перемагаймо разом!», а на Івано-Франківщині – за підтримки Івано-Франківської обласної ради Богдана Гдичинського із написом «Вболіваємо за Україну разом! Дивися матчі Євро-2012 в парку ім. Трильовського (коломийська фан-зона)».
У статті 68 ЗУ «Про вибори народних депутатів України» вказано на те, що підтримка партією спортивних змагань може здійснюватися лише у разі фінансування таких заходів із коштів виборчого фонду відповідної партії. І хоча представники потенційних суб’єктів виборчого процесу ніде не вказують свою причетність до організації Євро-2012 (це й зрозуміло, бо причетності немає), однак використовують футбольний турнір, з метою політичної реклами своєї партії.
Організатором Євро-2012 виступає УЄФА (Союз європейських футбольних асоціацій), який у своєму Статуті чітко вказує, що він є нейтральним політично і релігійно. У Кодексі етики і чесної гри Федерації футболу України вказано, що ФФУ прагне не отримувати будь-якою ціною моральні, політичні та фінансові переваги у суспільстві за рахунок футболу. Політична символіка і політичні гасла дискредитують футбол як вид спорту, незалежний від політики.
Виборчий процес розпочнеться 30 липня, а до того часу політичні партії, які проводять агітацію, не вважають суб’єктами виборчого процесу і на них не поширюється відповідне законодавство.