Про це на прес-конференції заявила Ірина Швець, координатор кампанії моніторингу виконання Порядку денного Асоціації Україна-ЄС. За її словами, аналіз поступу України у євроінтеграційних реформах у сфері демократії та верховенства права здійснювався протягом півроку, починаючи з грудня 2011 року та охоплював десять тематичних напрямків: конституційна реформа в Україні; функціонування місцевого самоврядування в Україні; реформування системи державного управління; реформа виборчого законодавства; реформування судочинства та судової системи; забезпечення поваги прав людини та основних свобод; cвобода висловлювання та інформації; забезпечення свободи волевиявлення, зібрання та об’єднання; забезпечення дотримання прав осіб, які належать до національних меншин; боротьба з корупцією.
Так, результати моніторингу засвідчили ситуативне виконання пріоритетів секції «Політичний діалог» Порядку денного. На жаль, не можна назвати жодного пріоритету, де б поступ України був значним. Поруч із позитивними тенденціями до вирішення нагальних викликів, які стоять перед Україною та на яких наголошує Європейське Співтовариство, уряд країни продовжує ухвалювати рішення, що суперечать імплементації європейських стандартів.
Яскравим прикладом такої ситуації є конституційна реформа в Україні, адже в той час, коли Президентом продовжується формування Конституційної Асамблеї, Гарант щомісяця видає десятки указів, правова регламентація яких виходить за межі його конституційних повноважень.
Схожа ситуація простежується і в сфері судової реформи. З одного боку, позитивним кроком можна вважати проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів». З іншого ж, зберігається тенденція до посилення політичного впливу на суди: влада успішно реалізує механізм добору «потрібних» суддів та розправи над нелояльними суддями. Переведення до судів вищого рівня відбувається без конкурсу, його навіть не передбачено законом.
Дещо позитивніша картина спостерігається у сфері забезпечення свободи зібрання. Там зафіксовано поступ у розробці законопроекту «Про мирні зібрання». Робоча група, створена при профільному комітеті ВР, та до складу якої входять представники громадських організацій, врахувала більшість зауважень Венеціанської комісії. Також пожвавлення відбувається у сфері виконання рішень Євросуду з прав людини. Зокрема, йдеться про ухвалення Закону України «Про гарантії держави щодо виконання рішення суду» (ухвалений ВРУ 5 червня 2012 року).
Цікава тенденція простежується у виконанні пріоритету, що стосується зміцнення функціонування місцевого самоврядування. Так, Презентована Мінрегіонбудом в квітні 2012 року нова «Концепція реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні» і підготовка відповідного «Плану заходів» є найбільш помітним досягненням уряду в сфері реформування місцевого самоврядування за останні півроку, зрештою, як і за попередній період. Однак документ, який ще не набрав чинності, фактично дублює «Концепцію реформи місцевого самоврядування», ухвалену в 2009 році. Схоже повернення в минуле спостерігається і в виборчій сфері, адже наступні парламентські вибори відбуватимуться за паралельною системою, яка використовувалася у 1998 та 2002 роках.
За словами Вадима Трюхана, експерта з європейської інтеграції, такий застій у відносинах між Україною та ЄС можна пояснити з огляду на три основоположні причини. По-перше, це відсутність політичної волі з боку керівництва держави забезпечувати інтеграцію України до ЄС. «Ми хочемо інтегрувати країну до Європейського союзу, нічого для цього не роблячи всередині країни, не забезпечуючи внутрішні реформи відповідно до європейських стандартів», – пояснює експерт. Іншою проблемою є відсутність політичної волі з боку Європейського Союзу, адже Україна не забезпечується відповідними інструментами задля швидкої інтеграції. Останнє, на чому наголошує пан Трюхан – це відсутність інституції – координаційного органу, який би займався питанням євроінтеграції.
Проміжний звіт за результатами громадського моніторингу виконання Порядку денного Асоціації Україна-ЄС.pdf