Політична карта Львівської області

ОПОРА пропонує ознайомитися з політичним портретом Львівської області. У матеріалі можна знайти адміністративно-територіальний опис регіону, короткий аналіз соціально-демографічної, економічної та політичної ситуації. Спостерігачі за перебігом парламентської виборчої кампанії 2012 року узагальнили інформацію про суспільно-політичне життя, зібрали актуальну електоральну статистику області,  оцінили медіа-ринок. Матеріал може зацікавити журналістів, громадських активістів та осіб, які слідкують за подіями, пов'язаними з підготовкою до парламентських виборів.

Політична карта Львівської області

1. Адміністративно-територіальна характеристика

 Площа, розташування на карті країни, кордони

Львівська область розташована в західному регіоні України і займає площу 21 833 квадратних кілометри. Межує з Волинською, Рівненською, Тернопільською, Івано-Франківською та Закарпатською областями, має вихід до державного кордону з Республікою Польща.

Адміністративно-територіальні одиниці:

Львівська область поділяється на 20 районів: 43 міста, 35 селищ міського типу, 1 852 сільські населені пункти. Міста Борислав, Дрогобич, Львів, Моршин, Новий Розділ, Самбір, Стрий, Трускавець та Червоноград мають обласне підпорядкування.

Природні умови

Клімат в області помірно континентальний. Середня температура січня −5 °C, липня від +18 °C у центральній частині області та до +12 °C в горах. Кількість опадів становить 750−1 000 мм. Північна частина області лежить у межах Волинської височини, Малого Полісся та Подільської височини, відокремлена долиною Дністра від Передкарпаття. На південному заході області розташовані хребти Українських Карпат. Північна частина області розташована в лісостеповій зоні. Головні річки Львівської області: Дністер з притоками, Західний Буг з притоками, Вишня і Шкло. Загалом, найбільш важкодоступними регіонами є Турківській, Старосамбірській та Сколівський райони, які розташовані в межах Карпатських гір. Турківській район частково розміщений за основним вододільним хребтом. Саме тому, щоб дістатися до районного центру Турка, потрібно подолати перевал.

Транспортна мережа

Область має одну з найбільш розвинутих у державі транспортних мереж. Через її територію проходять важливі залізничні, автомобільні, трубопровідні та електричні магістралі, що з'єднують Україну з країнами Центральної Європи. Найважливіші залізничні магістралі: Київ−Львів−Прага (Будапешт), Варшава−Перемишль−Львів−Бухарест. Найважливіші залізничні вузли − Львів та Стрий. Головні автомагістралі: Львів−Рівне−Київ, Львів−Тернопіль−Вінниця−Київ (в межах Львівської області наявний дуже поганий стан дорожнього полотна), Львів−Івано-Франківськ−Чернівці, Львів−Ужгород.

2. Соціально-демографічна ситуація

Населення Львівської області станом на 1 січня 2012 року становить 2 540 900 осіб. З них міське населення складає 1 548 000 осіб (60,7%), а сільське 1 001 600 осіб (39,3%). Середня густота населення складає 117 осіб на квадратний кілометр. 47,3% населення Львівської області − чоловіки. На 1 000 жінок припадає 897 чоловіків. 16,8% населення − це молодь, 60,8% − працездатна категорія, 22,4% − старші за працездатну категорію.

Природній приріст населення у Львівській області складає -818 осіб, а міграційний -199 осіб. Таким чином, за січень-лютий 2012 року населення Львівської області скоротилося на 1 017 осіб.

У національному складі населення Львівської області 94,8% займають українці. 3,5% населення складають росіяни, а 0,7% − поляки. Серед інших національних меншин присутні білоруси, євреї, вірмени, молдавани, цигани, татари, німці. Місць компактного проживання національних меншин на території області немає.

3. Економічна ситуація

У Львівський економічній зоні виділяються три райони: Передкарпатський (Дрогобич − машинобудування, деревообробка, легка промисловість; Стрий − машинобудування, харчова і деревообробна промисловість, газотранспортна галузь, величезний транспортний вузол області; Борислав − нафтовидобувна, легка і хімічна промисловість; Новий Розділ і Яворів − виробництво сірки), Північний (Червоноград − видобуток вугілля, легка промисловість; Сокаль − хімічна промисловість, Добротвір − електроенергетика); Львівський (машинобудування, харчова, легка промисловість).

У структурі промислового виробництва регіону найбільш питому вагу мають харчова, паливна промисловості, машинобудування і металообробка, електроенергетика. У структурі виробництва товарів народного споживання частка продовольчих товарів становить 65%. Загалом, у регіоні на самостійному балансі перебувають 728 промислових підприємств, функціонує 1 679 малих промислових підприємств. Головні економічні центри області: Львів, Дрогобич, Стрий, Борислав, Новий Розділ, Червоноград, Сокаль. Для економіки області характерна складна галузева і територіальна структура.

Номінальна середньомісячна заробітна плата наприкінці 2011 року становила 2 200 гривень. Рівень безробіття населення становить 1,5% від загальної кількості економічно-активного населення працездатного віку в області. Загалом, в державній службі зайнятості зареєстровано 24 900 безробітних.

Найбільшими платниками податків у Львівській області є ДТГО «Львівська залізниця» (сплатила до бюджету 230 млн грн), ПАТ «Західенерго» (219 млн грн), АТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» (180 млн грн), ВАТ «Львівобленерго» (170 млн грн) та НПК «Галичина» (100 млн грн).

ДТГО «Львівська залізниця» − державне територіально-галузеве підприємство, підпорядковане Укрзалізниці. До складу «Львівської залізниці» входять 5 дирекцій: Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська та Ужгородська. Начальником «Львівської залізниці» є Піх Богдан Петрович. До слова, саме він останнім очолював це державне підприємство за часів президентства Леоніда Кучми. Сьогодні керівництво підприємства, за спостереженнями представників ГМ ОПОРА, тісно пов’язане з губернатором Львівщини Михайлом Костюком (в минулому − директор «Укрзалізниці»).

ПАТ «Західенерго» є українським виробником електроенергії та тепла. Електроенергія, вироблена компанією, постачається українським споживачам та на експорт до країн Європи. До складу товариства також входять Бурштинська ТЕС, Ладижинська ТЕС та Добротвірська ТЕС, а також, сервісні підприємства Галременерго, Львівенерго-спецремонт, Львівенергоавтотранс, Західенергопостач. Контрольний пакет акції компанії належить холдингу, який входить у структуру СКМ Ріната Ахметова.

АТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» належить лікеро-горілчаному заводу «Хортиця», який, у свою чергу, входить до складу холдингу Global Spirits. Холдин Global Spirits належть провідному українському бізнесмену із Запоріжжня Євгену Черняку. Євген Черняк займає 29 місце в рейтингу найбагатших українців за версією журналу «Корреспондент». Євгеній Черняк є безпартійним і ніколи не належав до жодної політичної партії.

ВАТ «Львівобленерго» − компанія, що здійснює постачання електричної енергії за регульованим тарифом споживачам Львівської області та передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами. Забезпечує електроенергією 952 235 споживачів Львівської області. Власниками компанії є офшорні кіпрські контори (Bikontia Enterprises Limited, Larva Investments Limited, ZOCATINI ENTERPRISES LTD та ін.) афільовані з бізнесменами Ігорем Коломойським та Григорієм Суркісом.

НПК «Галичина» — акціонерне підприємство, 25% акцій якого володіє Фонд державного майна. Інша частина акцій належать групам офшорних компаній, які пов’язані зі структурами «Приватбанк», одним із акціонерів якого є Ігор Коломойський. Детальніша інформація про акціонерів та керівництво підприємства в публічних джерелах відсутня. Варто зауважити, що головою спостережної ради підприємства ще донедавна був найвпливовіший бізнесмен Львівщини Петро Димінський. Тому, не виключено, що саме він є власником контрольного пакету акцій підприємства. Димінського важко прив’язати до конкретної сили. Проте, за часів президентства Леоніда Кучми, він висловлював підтримку Партії регіонів та її лідеру Віктору Януковичу.

Серед інших ключових підприємств в області варто згадати ЗАТ «Львівський автобусний завод» (належить російському бізнесмену Ігорю Чуркіну), ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» (контрольний пакет акцій належить групі «Приват»), Миколаївський цементний завод (належить французькій будівельній групі «Lafarge»), державне підприємство «Львіввугілля».

До містоутворючих підприємств у Львівській області належать ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат», Миколаївський цементний завод, Червоноградські шахти (перебувають в структурі «Львіввугілля»).

4. Політична ситуація

Найбільш потужне представництво у обласній та міських радах Львівщини має ВО «Свобода». Усунення з виборчих перегонів 2010 року ВО «Батьківщина», дало можливість ВО «Свобода» отримати 55 із 90 мандатів у Львівській міській раді, та 41 із 116 в обласній раді, а відповідно, зайняти керівні посади у владній вертикалі регіону. Так, головою Львівської обласної ради було обрано представника цієї політичної сили Олега Панькевича.

Друге місце за рівнем представництва у місцевих радах Львівщини має  ВО «Батьківщина». Попри те, що на обласному рівні партія не представлена, розгалуженість осередків на місцях дала змогу очолити 4 районні ради та сформувати потужне депутатське представництво у місцевих радах.

Політична партія «Наша Україна» поступово втрачає свій рейтинг через розчарування  виборців Львівщини у політиці колишнього Президента Віктора Ющенка. Партія має  потужну мережу осередків по області, а її представники були обрані до 30 рад Львівщини. Одним із заступників голови Львівської обласної ради є нашоукраїнець Валерій П’ятак, а це є свідченням того, що партія зберігає певний вплив на місцевий політичний процес. Проте, якщо партійне керівництво не реалізує якісно новий підхід у виборчому процесі − ця сила може повністю втратити Львівську область, яка раніше була основою їхньої електоральної підтримки.

Політична партія  «Фронт Змін» за порівняно невеликий термін (перше організаційне засідання відбулося у 2008 р.) сформувала чисельне представництво в регіоні та змогла отримати друге місце після ВО «Свобода» у Львівській міській та обласній радах. 

До останнього часу Народний рух України мав чи не найбільшу партійну структуру у  Львівській області.  Відсутність самостійної політичної активності партії на всеукраїнському рівні негативно впливає на її позиції в регіоні

Після обрання президентом Віктора Януковича, в регіоні почала набувати політичного впливу Партія регіонів. Ця тенденція не пов’язана із збільшенням кількості прихильників, членів чи розвитком організаційної структури. Основну роль у посилені впливу Партії регіонів відіграє мобілізація чиновників усіх рівнів владної вертикалі. 

Партійність керівників органів влади:

Депутати Верховної Ради України від області:

5. Аналіз медіа-ринку

Друковані ЗМІ:

У регіоні потужно представлені друковані засоби масової інформації і для більшості мешканців області саме вони є основним джерелом інформації. Найбільш масовою газетою Львівщини є «Експрес». Головний редактор газети Ігор Починок на початку 2012 року заявляв про тиск на видання з боку Партії регіонів, що може бути пов’язано із відмовою редакції припинити критику партії влади. За словами Починка, у такий спосіб партія готує для себе медіа-ресурс для парламентських виборів.

Газета «Високий замок»  також популярна у Львівській області, особливо в її районах. Газету вже багато років пов’язують із партією «Батьківщина», адже її колишній головний редактор та голова правління ЗАТ «Видавничий дім «Високий Замок» Степан Курпіль є чинним народним депутатом від цієї політичної сили. Попри це, газета ніколи не вирізнялася однобічними матеріалами та замовними статтями.

«Львівську газету», яка також є у приватній власності, нещодавно визначено офіційним друкованим виданням Львівської ОДА. Такий вибір ОДА можна співставити з тим фактом, що засновником «Львівської газети» є ТОВ «Енергія консалтинг», яке входить до медіа-холдингу депутата Львівської облради Ярослава Дубневича. Останній вважається наближеним до голови Львівської ОДА Михайла Костюка.

Новостворена газета «ЗІК» стала останнім фінансовим внеском Петра Димінського у свій медіа-холдинг. Петро Димінський – одна з найбагатших людей Західної України, почесний президент та фактичний власник львівського футбольного клубу «Карпати» та медіа-магнат. До його холдингу входять інформаційне агентство «zik.com.ua», телеканал, який має мовлення в сітці Львівської ОДТРК та газети «ЗІК» та «Інформатор». З огляду на попередньо висловлену Димінським симпатію до Партії регіонів, можна припустити, що ЗМІ його холдингу будуть лояльними до цієї політичної сили.

Найбільш гостро проблема із забезпечення об’єктивності інформації проявляється  у районах, оскільки  тут більшість друкованих видань перебуває у комунальній власності.

Радіо:

У Львові за популярністю регіональні радіостанції переважають над всеукраїнськими мовниками. До числа станцій з найбільшою аудиторією слухачів відносяться  «Люкс», «24», «Львівська хвиля», ФМ «Галичина».

Міський голови Львова Андрій Садовий у 90-х роках заснував радіостанцію «Люкс», яка згодом переросла у всеукраїнську радіомережу, а також, дала початок телеканалу «Люкс», який виходить на частоті Нового каналу у Львові. Телеканал «24», однойменне радіо та інтернет-агенція «Захід-нет» також належать меру Львова. Додамо, що минулого року Андрій Садовий заявив, що не збирається балотуватися до Верховної Ради та планує зосередитися на діяльності на посаді міського голови. Тому, зараз складно говорити проте, чи вдасться прослідкувати симпатії цих медіа до когось із політиків. Швидше за все, вони оберуть суто комерційний підхід, як це вже зробив портал «Захід.нет», розміщуючи статті про Наталю Королевську та Ігоря Ляшка у рубриці «Погляд», щоправда, не маркуючи їх позначкою «реклама».

Радіо «Львівська хвиля», офіційним власником якого минулого року стало ТОВ «Тернопільська інвестиційна компанія», вочевидь буде вести комерційну редакційну політику та надаватиме ефіри та час для реклами на бізнес-умовах усім кандидатам та партіям.

За даними державного реєстру телерадіоорганізацій, власником ТОВ «ТРК «Галичина» є львівське ТОВ «Енергія консалтинг», яке пов'язують із львівськими бізнесменами Ярославом і Богданом Дубневичами.

Телебачення:

У Львові, окрім вже згаданих телеканалів «Люкс» та «ЗІК», мовить ще Обласна державна телерадіокомпанія. На місцевих виборах, ефір ЛОДТРК був зосереджений на висвітленні роботи голови облдержадміністрації, тому можна припускати, що політика каналу не зміниться.

Інтернет-ЗМІ:

Основні електронні ЗМІ Львівщини представлені виданнями Захід-нет (Андрій Садовий), ЗІК (Петро Димінський), про які вже говорилося вище, а також Гал-інфо, Львівський портал, які спеціалізуються на регіональній політиці та є нейтральними.

Нещодавно ВО «Свобода» стало власником медіа-ресурсу «Вголос», в результаті чого, з редакції пішли всі керівники. Швидше за все, цей веб-портал стане основним рупором партії на парламентських виборах 2012.

6. Електоральна інформація

Станом на березень 2012 року у Львівській області зареєстровано 1 985 435 виборців. Найменшим районом за кількістю виборців в області є Перемишлянський район. У цьому районі зареєстровано 34 433 виборців. Найбільшим за кількістю є Шевченківський район Львова (125 587 виборців). А якщо не враховувати райони міста Львів, то найчисельнішим є Яворівський район. На його території мешкає 93 336 виборців. У Львові проживає 603 829 виборців.

Найменшим за кількістю виборців містом обласного значення є Моршин. У місті проживає всього 3 893 виборців. Найбільшим містом обласного значення, не враховуючи обласний центр, є Дрогобич. У місті мешкає 71 205 виборців.

Явка виборців у Львівській області:

У Львівській області спостерігається поступове зниження активності виборців.

7. Суспільне життя

Львівщина є релігійно практикуючим регіоном, що відповідно зумовило створення великої кількості релігійних організацій в області. Поряд з традиційними греко-католицькими та православними (УПЦ КП) церквами, на Львівщині діють Українська автокефальна православна церква, Українська православна церква (Московського патріархату), Римо-католицька церква та Вірменська апостольська церква. Крім того, в місті розвинуті протестантські, іудаїстські та мусульманські громади.

При багатьох церквах мають свої осередки громадські організації. Так, найбільша молодіжна організація скаутів «ПЛАСТ» має тісний зв'язок із греко-католицькою церквою. Греко-католицька єпархія опікується також організацією «Українська молодь – Христові», заснованою ще митрополитом Андреєм Шептицьким, і яка зараз є активною у більшості районів області. Ще однією організацією, чий розвиток пов'язаний з греко-католиками і яка є однією з найвідоміших в регіоні є Благодійний Фонд Карітас Самбірсько-Дрогобицької Єпархії.

За даними Головного управління юстиції у Львівській області зареєстровано більше півтора тисячі громадських організацій. Проте, лише частина з них є активними на місцевому рівні. Серед найактивніших суспільно-політичних організацій виділяємо «Наше право», «Комітет виборців України», Центр громадської адвокатури, Центр досліджень місцевого самоврядування, Львівське представництво Громадянської мережі ОПОРА. У виборчий період експертами виступають викладачі політології ЛНУ ім. І. Франка і за сумісництвом керівники громадських організацій Л. Скочиляс (Суспільно-гуманітарний консорціум «Генеза»), А. Романюк та Ю. Шведа (Центр політичних досліджень).

При обласній державній адміністрації з лютого 2011 року діє громадська рада, яка нараховує 192 члена. Консультативно-дорадчий орган очолює президент асоціації роботодавців Львівської області Зеновій Бермес.

Громадське спостереження на виборах традиційно проводять Громадянська мережа ОПОРА та Комітет виборців України, «інформаційну підтримку» виборчому процесу надає Львівський прес-клуб.

8. Джерела отримання інформації:

www.oblrada.lviv.ua;

www.loda.gov.ua;

www.cvk.gov.ua;

www.minjust.gov.ua/parties;

www.zik.ua;

www.radiosvoboda.org;

Zaxid.net;

www.ua.korrespondent.net;

Вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів 31 жовтня 2010 року: Інформаційне видання. - К.: Фенікс, 2011. - 844 с.

 Завантажити повний текст