Після місцевих виборів 2010 року в Кривому Розі ще більше зміцнила свої позиції Партія регіонів. Вкотре отримавши повноваження, при досить низькій суспільній легітимності (низька явка виборців (37,2%) та високому відстку голосування проти всіх (10,9%), регіонали, разом з більшістю в міськраді взяли на себе всю відповідальність за якість життя криворожців протягом ще одного терміну. Представники Партії регіонів у міськраді замкнули собою владну вертикаль, на всіх рівнях якої – виконавці програми президента «Україна для людей». Відтепер більшість посад в керівному складі державних органів, медичних і освітніх закладів, силових структур і більшості великих промислових і комунальних підприємств займають виключно представники партії-переможниці.
У міській раді Партія регіонів отримала 64 місця (проти 48 у минулому скликанні) з 90-та можливих. Частка депутатів-регіоналів від загальної кількості депутатів складає 71%, відповідно, фракція «Партії регіонів» не потребує коаліції для формування більшості. Це абсолютна однопартійна більшість, яка дозволяє ухвалювати навіть ті рішення, для яких потрібно дві третини голосів від загальної кількості депутатів. Друге місце за кількістю мандатів у раді посіла Комуністична партія України з 9-ма депутатами (у минулому скликанні – 11 депутатів). Третє місце дісталось Всеукраїнському об’єднанню «Батьківщина» – 7 мандатів за списком і жодного в окрузі, при цьому представництво «Батьківщини» минулого скликання – 16 депутатів. Четверте місце займає «Фронт Змін» – 5 мандатів, п’яте – партія «Сильна Україна» – 4 мандати. Від округу №35 за відсутності кандидата від партії влади до міськради пройшов представник «Народної партії» О. Мкртян. Не представлені у міськраді «Народний союз «Наша Україна», які у V скликанні мали 6 мандатів, Народний Блок Литвина мав 5 депутатів, Блок Лазаренка – 4.
Про значне оновлення депутатських кадрів у VI скликанні міськради свідчить те, що із 90 обраних – депутатами міськради V скликання було 25 чоловік. Причому із 64 новообраних регіоналів – тільки 17 працювали у раді минулого скликання.
До складу міської ради увійшли переважно керівники підприємств – 54,4% (Партія регіонів – 59,4%), менеджери вищої ланки – 12,2%, керівники НУО – 7,8% (всі представлені Партією регіонів). Депутати інших професій – малочисельні, приміром, приватних підприємців – 5,6%, лікарів – 5,5% (з них лікарів-регіоналів – 4,4%), викладачів – 3,3%.
Міським головою став висуванець Партії регіонів, ректор Криворізького технічного університету і колишній голова Дніпропетровської обласної ради Юрій Вілкул. Вілкул Юрій Григорович є також батьком голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації, очільника Дніпропетровської обласної організації Партії регіонів Олександра Вілкула. О. Вілкул у 2004-2006 роках обіймав посаду генерального директора ВАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» і ВАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (обидва входять до «Метінвест Холдингу», який контролює компанія Р. Ахметова «СістемКепіталМенеджмент»). Із 2006 року О. Вілкул – почесний директор гірничорудного дивізіону ВАТ «Метінвест Холдинг».
Секретарем міськради залишився представник Партії регіонів Сергій Маляренко.
До складу виконкому у числі регіоналів увійшли також два представники гірничорудного дивізіону ВАТ «Метінвест Холдинг» – директор М. Іщенко і заступник директора з науки В. Півень.
Усвідомлюючи відсутність можливості шляхом голосування досягти ухвалення власних пропозицій, малочисельні фракції відмовилися від практики висунення альтернативних рішень. За їхньої згоди одноголосно приймається більшість рішень. Єдиним винятком є фракція Комуністичної партії, котра на засіданнях інколи бере слово та виступає в розріз загальній думці. Під час голосування комуністи зрідка утримуються і навіть кілька разів голосували проти. Але всередині фракції злагодженість не простежується: проти голосують лише троє комуністів із дев’яти обраних. Загалом, присутність КПУ в раді дозволяє продемонструвати «демократичність» влади, розбавляє одноманітне середовище. Цікавим є факт, що троє комуністів-мажоритарників перемогли в тих округах, де не було висуванців від Партії регіонів.
Депутати Криворізької міської ради не використовують можливостей публічного обговорення проектів рішень на пленарних засіданнях, більшість рішень ухвалюються за прискореною процедурою, питання депутатами голосуються пакетами. Міський голова, який традиційно, після кожного пленарного засідання, проводить прес-конференцію, пояснює це як злагоджену і ефективну роботу депутатського корпусу. За його словами, депутати всі питання «ретельно розглядають до сесії» у комісіях, при цьому, ніхто не забороняє обговорення і виступи.
Рівень прозорості та відкритості міського голови та міської ради є низьким. Перенесення фактичного ухвалення рішень у комісії є прямим перевищенням їхніх повноважень. Про непрозору політику також свідчать як відповіді на численні інформаційні запити, так і думка експертів, що погодились взяти участь в анкетуванні за результатами 100-денного терміну перебування на посаді міського голови. Спостерігачами Опори було зроблено близько десятка інформаційних запитів, і на більшість з них рада давала відповіді-відписки. Наприклад, регламент міськради було кваліфіковано внутрішньовідомчою кореспонденцією, яка не підлягає обов’язковому розповсюдженню. Після вступу в дію Закону «Про доступ до публічної інформації», міськрада почала задовольняти інформаційні запити спостерігачів Опори, припинено практику вибіркового оприлюднення рішень ради.
Засідання ради відбуваються не публічно. Громадяни не мають змоги відвідати засідання сесії, журналісти зобов’язані пройти процедуру акредитації у міській раді.
Громадський моніторинг засвідчив відсутність зв’язку між обраними депутатами міськради та виборцями. Це ж стосується й міського голови. Непрозора й закрита політика владних органів призвела до майже повного ігнорування очікувань громадян, зафіксованих у результаті експертного опитування напередодні виборів.
