Політична карта Полтавської області

ОПОРА пропонує ознайомитися з політичним портретом Полтавської області. У матеріалі можна знайти адміністративно-територіальний опис регіону, короткий аналіз соціально-демографічної, економічної та політичної ситуації. Спостерігачі за перебігом парламентської виборчої кампанії 2012 року узагальнили інформацію про суспільно-політичне життя, зібрали актуальну електоральну статистику області,  оцінили медіа-ринок. Матеріал може зацікавити журналістів, громадських активістів та осіб, які слідкують за подіями, пов'язаними з підготовкою до парламентських виборів.

Політична карта Полтавської області

1. Адміністративно-територіальна характеристика

Площа, розташування на карті країни, кордони

Полтавська область розташована у середній частині Лівобережної України. Більша частина області лежить у межах Придніпровської низовини та Полтавської рівнини. На півночі межує з Чернігівською та Сумською, на сході з Харківською, на півдні з Дніпропетровською та Кіровоградською, на заході з Київською та Черкаською областями України. Протяжність території з півночі на південь 213,5 км., а із заходу на схід 245 км. Загальна площа області 28,748 тис. кв. км.

До складу області входить 25 районів та 15 міст, із них 5 міст обласного значення (Комсомольськ, Кременчук, Лубни, Миргород та Полтава). Кременчук та Полтава поділяються на відповідно два і три міські райони. 21 місто селищного типу, усього населених пунктів – 1 847, у тому числі: міських – 36, сільських – 1 811. Адміністративний центр – місто Полтава.

Райони області:

1. Великобагачанський
2. Гадяцький район
3. Глобинський район
4. Гребіньківський район
5. Диканьський район
6. Зеньківський район
7. Карлівський район
8. Кобеляцький район
9. Козельщинський район
10. Котелевський район
11. Кременчуцький район
12. Лохвицький район
13. Лубенський район
14. Машівський район
15. Миргородський район
16. Новосанжарський район
17. Оржицький район 
18. Семенівський район
19. Пирятинський район                
20. Хорольський район
21. Полтавський район                   
22. Чорнухинський район
23. Решетилівський район               
24. Чутівський район
25. Шишацький район

2. Соціально-демографічна ситуація

Кількість жителів області на 1 січня 2012 року становить 1 621 207 тис. чол., у тому числі: міське населення 994 253 тис. осіб, сільське – 676 954.

За кількістю населення Полтавщина займає 11 місце серед областей України.

Густота населення: 51.5 осіб/км².

Національний склад населення однорідний, українців близько 90%.

Вікова структура і міського, і сільського населення області характеризується постарінням. Жіноче населення переважає над чоловічим.

Упродовж 2011 року чисельність населення зменшилась на 10,6 тис. осіб, що у розрахунку на 1 000 наявного населення становило 7,1 особи. Чисельність населення зменшилася за рахунок природного скорочення населення (10,2 тис. осіб) та міграційного скорочення населення (0,4 тис. осіб). Порівняно із 2010 роком обсяг природного скорочення зменшився на 1 646 осіб, або з 8,0 до 6,9 особи у розрахунку на 1 000 наявного населення.

Народжуваність у 2011 році залишилась на рівні 2010-го і становила 9,5 новонароджених у розрахунку на 1 000 наявного населення, а смертність зменшилась з 17,5 до 16,4 особи.

У 2011 році в області міграційний приріст зафіксовано на території Комсомольської міськради, у містах Кременчук, Лубни, Миргород та 12 районах. У місті Полтава та 13 районах спостерігалося міграційне скорочення.

Серед прибулих із-за меж України в область на постійне місце проживання колишні мешканці країн СНД становили 81,7%, інших країн – 18,3%. Серед вибулих із області до країн СНД виїхало 56,9% мігрантів, тоді як в інші країни – 43,1%.

3. Економічна ситуація

У структурі промислового виробництва регіону найбільшу питому вагу мають паливна та харчова промисловості, машинобудування і чорна металургія. У структурі виробництва товарів народного споживання частка продовольчих товарів складає 77%. Загалом у регіоні на самостійному балансі перебувають 374 промислових підприємства, окрім того, функціонує 618 малих промислових підприємств.

За підсумками 2011 року індекс промислової продукції становив 99,5%.

У 2011 році розмір середньомісячної номінальної заробітної плати становив 2 481 грн. і порівняно з 2010 роком збільшився на 18,0%.

До видів економічної діяльності з найвищим рівнем оплати праці належали добування паливно-енергетичних корисних копалин, виробництво коксу, продуктів нафтопереробки, де заробітна плата працівників перевищувала середній показник по області в 1,7–2,0 рази.

Найнижчий рівень заробітної плати спостерігався на підприємствах із виробництва шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів, з оброблення деревини та виробництва виробів із деревини, крім меблів, рибальства, з текстильного виробництва; виробництва одягу, хутра та виробів із хутра, інших галузей промисловості і не перевищував 54% від середнього по області.

Кількість зареєстрованих безробітних на 1 січня 2012 року становила 23,1 тис. осіб. Допомогу по безробіттю отримували 82,4% осіб, які мали статус безробітного. Кожний другий безробітний раніше займав місце робітника, кожний четвертий – посаду службовця, а решта безробітних не мали професійної підготовки. Найвищий рівень зареєстрованого безробіття спостерігався в Машівському районі (8,4%), найнижчий – у м. Комсомольськ (0,3%). У сільській місцевості цей показник більший – 4,7% сільського населення працездатного віку, у міських поселеннях – 2,1% міського населення працездатного віку. Така диференціація, в цілому, є типовою для України і в Полтавській області пояснюється занепадом основних аграрних підприємств у сільській місцевості і розвитком дрібного підприємництва у містах.

Територіально більшість промислових підприємств розміщено в ключових містах – Полтаві та Кременчуку.

Найбільшою присутністю на території Полтавської області відзначається фінансова група Костянтина Жеваго «Фінанси та кредит». Так з усіх підконтрольних груп і підприємств територіально на Полтавщині знаходяться такі:

У галузі хімічної промисловості Кременчуцький завод технічного вуглецю, ПАТ – виготовляє 14 маркувань технічного вуглецю, який експортується у 26 країн світу, серед яких Болгарія, Білорусь, Греція, Ватикан, Італія, Німеччина, Польща, Росія, Румунія, Сербія, Іспанія, Франція, Чехія, Швеція, Туреччина та Угорщина. Продукція підприємства використовується для виготовлення шин, у лакофарбовій промисловості, гумотехнічні вироби, металоїди. Кількість працівників – 728. Близько 49% акцій ВАТ КЗТВ контролюють представники групи Костянтина Жеваго. Більше 50% акцій підприємства контролює столичний мільйонер Мирослав Балдіс. Через це в керівництві заводу постійно відбуваються перестановки, а саме підприємство неодноразово ставало об’єктом рейдерських захоплень та судових процесів.

У галузі машинобудування Публічне акціонерне товариство «АвтоКрА́З» – один з найбільших в Європі виробників великовантажних автомобілів. Персонал налічує більше 300 видів професій. Загальна чисельність працівників компанії – 17,8 тисяч осіб, автозаводу – 6,8 тисяч осіб. Одне з найважливіших підприємств Кременчука та області. З квітня 2002 року посаду голови правління-генерального директора підприємства займає Сергій Сазонов – депутат Полтавської обласної ради обраний по багатомандатному виборчому округу від ВО «Батьківщина».

Публічне акціонерне товариство  Полтавський автоагрегатний завод – на сьогодні це єдине в Україні та одне з наймасштабніших в СНД спеціалізованих підприємств з виробництва гальмівної апаратури, призначеної для вантажних автомобілів типу КрАЗ, КамАЗ, МАЗ, БілАЗ, причепів та напівпричепів, автобусів, тролейбусів та спеціальної автотехніки. Генеральний директор Черняк Роман Євгенович політичною та громадською активністю не відзначається.

Металургійна галузь:

ПАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» – підприємство розташоване у місті Комсомольськ, найбільший український експортер залізорудних обкотишів у Європу. Понад 85% продукції експортується в Австрію, Румунію, Польщу, Болгарію, Чехію, Словаччину, Італію, Угорщину. Фактично є містоутворюючим підприємством. Від діяльності ПГЗК залежить комплекс соціальних, культурних та медичних закладів міста Комсомольськ.

Електрометалургійний комбінат «Ворскла Сталь» – підприємство знаходиться у процесі будівництва. Потужності заводу становлять 3 мільйони тонн слябів на рік, що дорівнює 8-10% усього обсягу продукції металургійної галузі України.

Харчова промисловість:

Кременчукм’ясо, ПАТ – одне з найбільших підприємств харчової галузі в регіоні. Виробнича потужність до 70 тон на добу. Кількість працівників – 1 621. Продукція підприємства представлена в усіх регіонах України. Торгові дома є в Харкові, Києві, Одесі, Донецьку, Львові, Рівному. Голова правління – Дроздова Iрина Анатолiївна, депутат Кременчуцької міської ради 5 та 6 скликань. 2006 року була обрана за списками Партії регіонів, 2010 року – по мажоритарному виборчому округу, суб’єкт висування Українська соціал-демократична партія. Більшість акцій підприємства належать Бабаєву Олегу Мейдановичу – колишньому депутату Верховної Ради України у складі фракції «Блок Юлії Тимошенко», з листопада 2010 року – міський голова Кременчука, суб’єкт висування ВО «Батьківщина», наразі позапартійний.

Також на території Полтавської області діє найбільший оператор українського масложирового ринку – компанія «Кернел Груп» народного депутата Андрія Веревського. Компанія заснована у 1995 році після звільнення Веревського з ГАК «Хліб України». У 2000 році він одержав контроль над підприємством з переробки насіння соняшника «Соняшник» і низкою елеваторів. З 2000 року він зайнявся вирощуванням сільгоспкультур. Через два роки «Кернел Груп» придбав Полтавський олієекстракційний завод (ОЕЗ). Зараз компанія є одним із найбільших виробників соняшникової олії в Україні – поєднує чотири ОЕЗ, володіє терміналом з перевалки зернових – «Трансбалк», 24 елеваторами потужністю одноразового зберігання до 1,7 млн т. Група «Кернел» виробляє олію під торговими марками: «Щедрий дар», «Стожари», «Чумак», «Любонька». Андрій Веревський народний депутат України 4-го скликання з 04.2002 по 04.2006 рік за виборчим округом №146 Полтавської області, самовисування; народний депутат України 5-го скликання з 04.2006 по 06.2007 рік від Блоку Ю.Тимошенко; народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 року, обраний за списками БЮТ; радник Прем'єр-міністра України на громадських засадах з 01.2008 року. Ймовірне балотування Веревського по одному з виборчих округів Полтавської області на виборах 2012 року.

Серед інших бюджетоутворюючих підприємств Полтавської області варто відзначити:

Крюківський вагонобудівний завод, ПАТ – розташований у місті Кременчук. Є одним із найбільших і найстаріших виробників транспортних засобів, перш за все залізничного рухомого складу, в Україні. Єдине підприємство в Україні, яке освоїло серійний випуск пасажирських та вантажних вагонів. Кількість працівників – 7 128 чоловік. Певною мірою районоутворююче підприємство – є одним з основних утримувачів соціальної, медичної та культурної сфер Крюківського району міста Кременчук. До складу ПАТ входять також: ТОВ «Інструментальний завод», ТОВ «Юртранссервіс» та ТОВ «Кременчуцький завод металічних виробів». Одним з акціонерів ПАТ є Сергій Тігіпко. Ключовими особами підприємства є голова правління Хворост Євген Федорович – депутат Кременчуцької міської ради за списками Партії регіонів та  голова спостережної ради-президент ПАТ Приходько Володимир Іванович – неодноразово обирався депутатом Полтавської обласної ради по мажоритарному виборчому округу Крюківського району міста Кременчук, 2006 року був обраний за списками Партії регіонів, почесний громадянин Кременчука.

Кременчуцький нафтопереробний завод, ПАТ – має важливе стратегічне значення для України як одне з джерел створення стратегічного запасу нафтопродуктів, і забезпечує понад 30% всього українського ринку. Більше 4 300 працівників. Із 1994 року став основним осередком товариства ПАТ «Укртатнафта», 43,1% якого належать Нафтогазу України. Тримає на балансі кілька соціальних об’єктів міста Кременчук.

Кременчуцький колісний завод, ПАТ – велике підприємство машинобудівної галузі. Виробляє колеса та різноманітну колісну техніку. Кількість співробітників – 2 984 осіб. Голова правління – Коршунов Олександр Олександрович, голова спостережної ради – Леготкін Геннадій Іванович – депутат Кременчуцької міської ради п’яти скликань, 2006 та 2010 року обраний за списками Партії регіонів.

Кременчуцька кондитерська фабрика, ЗАТ – товариство експортує товари у Азербайджан, Грузію, Казахстан, Росію. Кількість працівників наразі складає 1 229 чоловік. У 2000 році фабрика увійшла до корпорації «Roshen», власником якої є Петро Порошенко.

Полтавський турбомеханiчний завод – одне з найстаріших підприємств Полтави, засноване у 1899 році. Власник – спільне українсько-білоруське підприємство «Укртехносинтез». Співробітники – 1 073 осіб. Основними видами дiяльностi товариства є виробництво продукції технічного призначення: повiтрянi компресори та компресорні станції та запасні частини до енергоустаткування. Підприємство є одним із основних виробників запасних частин до парових турбін. Основними споживачами продукції заводу є електростанції України, підприємства, у яких експлуатуються парові турбіни, будiвельно-монтажнi органiзацiї та iншi.

Кременчуцький автоскладальний завод, ПАТ – підприємство засноване як спільне україно-російське підприємство «Кременчук-автоГАЗ» 28 грудня 1995 року відкритим акціонерним товариством «Горківский автомобільний завод» та Кременчуцьким дослідно-експериментальним механічним заводом. Зараз входить до складу корпорації «АІС». На заводі складаються російські моделі ВАЗ та ГАЗ, китайські Geely, Great Wall, Faw та корейські SsangYong. Кількість працівників – 848. Генеральний директор Черниш Микола Костянтинович – депутат Кременчуцької міської ради, у 2006 та 2010 роках обирався за списками Партії регіонів, голова Кременчуцької міської організації Партії регіонів.

Лубнифарм, ПАТ – фармацевтичне підприємство, розташоване в місті Лубни. Сьогодні основним напрямком діяльності є розробка та виробництво готових лікарських засобів для зовнішнього та внутрішнього застосування у вигляді таблеток, настоянок і екстрактів, мазей, гелів і лініментів, перев'язувальних матеріалів, ін'єкційних розчинів. Номенклатура підприємства складає більш ніж 70 найменувань та має широкий спектр фармакологічної дії і велику кількість лікарських форм.

Полтавський завод медичного скла, ПАТ – підприємство з високотехнологічного виробництва медичного скла марки УСП-1 першого гідролітичного класу, спеціалізується на виробництві склотрубки та виробів із неї; головний офіс розташовано в місті Полтава. Голова правління – Кудацький Олександр Миколайович. Зараз підприємство має 16 тис. м² виробничих площ, потужність по виробництву ампул – 900 млн штук на рік, чисельність персоналу – 690 чоловік.

Кременчуцька тютюнова фабрика – з 2000 року входить до складу корпорації «Джей Ті Інтернешнл». Джей Ті Інтернешнл (JTI) – міжнародний підрозділ JapanTobaccoInc. Третя за величиною тютюнова компанія у світі. JTI виробляє всесвітньо відомі марки сигарет, – Benson&Hedges, SilkCut, SobranieofLondon, Glamour і LD, а також дві з п'яти найпопулярніших у світі марок – Winston і MildSeven. Кількість працівників КТФ складає 573 особи.

Лубенський молочний завод, ВАТ – підприємство харчової галузі у місті Лубни. Наразі виробляє продукцію понад 250 видів. Є одним із найбільших підприємств Лубен.

Миргородський завод мінеральних вод, ПАТ – спеціалізується на виготовленні мінеральної, столової та питної вод. Кількість працівників – 337. Генеральний директор – Сенько Валерій Петрович. У 2006 році було запущено найпотужнішу лінію розливу серед діючих сьогодні на заводах мінеральних вод України. Її продуктивність – 24 тисячі пляшок на годину. Належить компанії  IDS GroupUkraine. IDS Group є абсолютним лідером вітчизняного ринку мінеральних вод у всіх його категоріях. Група представлена на ринку торговими марками «Моршинська», «Миргородська», «Трускавецька Аква-Еко», «Трускавецька кришталева», «Старий Миргород», «Сорочинська». Також IDS Group є ексклюзивним імпортером грузинської «Боржомі» в Україні.

Кременчуцький міськмолокозавод – одне з найбільших підприємств по переробці молока в Україні. На заводі виробляється більше 50 найменувань продукції. Кількість працівників – 341 особа. Тимчасово виконуючий обов'язки генерального директора – Вдовенко Руслан Вікторович. Ставши дочірнім товариством «Danone-Юнімілк» та дотримуючись основних вимог рекламної політики торгової марки Danone, керівництво підприємства постійно підтримує міські спортивні та культурні заходи, таким чином давши статус підприємству як одного з найбільш соціально-активних у Кременчуці.

4. Політична ситуація

За результатами місцевих виборів 2010 року у Полтавській області з величезним відривом перемогла Партія регіонів, яка набрала найбільшу кількість місць у радах різних рівнів. Виключеннями можуть стати результати волевиявлення по двох великих містах: Полтава та Кременчук. У Полтавській міській раді партія «Совість України» під керівництвом нинішнього міського голови Олександра Мамая здобула 52% депутатських крісел проти 20% регіоналів (хоча тепер ці дві політичні сили працюють пліч-о-пліч у сесійній залі). До Кременчуцької міської ради Партія регіонів здобула лише на один депутатський мандат більше, аніж ВО «Батьківщина», яка посіла друге місце по області за результатами голосування. Аналізуючи післявиборчі коментарі керівників Батьківщини в області, стає очевидним, що попередні очікування на перемогу були набагато більшими, аніж показав результат. І такі сподівання були небезпідставними, адже і на виборах до Верховної Ради України 2006 року, і на позачергових парламентських виборах 2007 по області упевнено перемагав Блок Юлії Тимошенко, так і на Президентських перегонах 2010 року по Полтавщині більшість взяла Юлія Тимошенко.

Досить непогані результати показала по області і політична партія «Фронт змін» Арсенія Яценюка з кількістю депутатських мандатів у 90 осіб у районних радах та містах обласного значення. Загалом депутатів від цієї політичної сили було обрано до 19 районних рад та рад міст Полтава, Кременчук, Лубни, Миргород, Комсомольськ, хоча «Фронт змін» не характеризується розгалуженою мережею партійних осередків, таких на території області зареєстровано лише два. Якщо взяти для порівняння Народну партію, яка представлена 33 місцевими осередками та великою кількістю членів партії (18 359), то вона змогла показати результат вдвічі менший, аніж «Фронт змін».

Приблизно однакові позиції у Комуністичної та Соціалістичної партії. Маючи майже однакову кількість територіальних представництв (31 та 37 відповідно), вони показали результат у 73 та 94 мандати. Найсильніші позиції соціалістів у місті Комсомольськ, де представники цієї партії змогли вибороти 18 депутатських крісел.

Здійснений аналіз партійності керівників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування дає чітку картину того, що практично усі посадові особи в області належать до однієї політичної сили. Невелике виключення серед голів районних державних адміністрацій становлять Великобагачанський район, де голова РДА представник партії «Сильна Україна» та Полтавський, Хорольський і Чутівський райони, де керівники позапартійні. Також, у ході збору інформації було виявлено, що більшість голів РДА є депутатами відповідних районних рад. Що стосується органів місцевого самоврядування, то політична заангажованість їх керівників свідчить про практично тотальне домінування Партії регіонів в області. Так, у 19 з 25 районних рад головами є представники ПР, опозиційним ВО «Батьківщині» та «Фронту змін» вдалося очолити лише 3 райради. Гребінківська рада під керівництвом представника соціалістичної партії, Чорнухинський та Великобагачанський очолили представники «Сильної України», але можна з упевненістю сказати, що між головами двох останніх районів та представниками Партії регіонів на відповідних територіях склалися теплі відносини.

Не становлять виключення і міста обласного підпорядкування. Міськими головами Лубен, Миргорода та Комсомольська стали висуванці від партії влади, у Лубнах навіть секретар ради від тієї ж політичної сили. Лише міським головою міста Кременчук став голова Кременчуцької міської організації ВО «Батьківщина», народний депутат України за списками БЮТ Олег Бабаєв, але після обрання на посаду він відмовився від партійного квитка «Батьківщини», мотивуючи це бажанням працювати на інтереси усієї територіальної громади міста не будучи політично заангажованим.

Міським головою обласного центру став позапартійний Олександр Мамай, але як і його більшість у міській раді від партії «Совість України», так і він особисто, не приховують тісної співпраці з депутатською фракцією Партії регіонів у Полтавській міській раді. Тісні партнерські відносини склалися у пана Мамая і з керівництвом області на рівні голови Полтавської обласної ради. На чолі усієї партійної вертикалі голова Полтавської ОДА і, одночасно, керівник Полтавської обласної організації Партії регіонів Олександр Удовіченко.

Представників Полтавської області у Верховній Раді Україні небагато. Здебільшого це власники бізнесу на території області, або вихідці з Полтавщини. Але є два чинних депутати Верховної Ради (Богдан Руслан Дмитрович та Пилипенко Володимир Пилипович), які не маючи особливого стосунку до області, вже розпочали агітаційну кампанію в районах області з прицілом на майбутні парламентські перегони.

На території області діють громадські приймальні народних депутатів: Руслана Богдана, Сергія Гордієнка (на базі партійного офісу), Володимира Левцуна (на базі партійного офісу), Олега Надоши, Вадима Петренка (на базі партійного офісу), Володимира Пилипенка.

5. Аналіз медіа-ринку

Значна частина медіа-ринку в Полтавській області досі припадає на традиційні засоби масової інформації, а саме – друковані ЗМІ та телебачення. Більшість впливових ЗМІ приватні, а не комунальні.

Не дивлячись на те, що в області зареєстровано більше 700 друкованих видань, з яких порівняно регулярно виходить 120, слід зауважити, що специфіка регіону дозволяє говорити про існування газет міст, містечок та селищ, але відсутність впливового регіонального видання. Тож, доцільно буде звернути увагу на кілька конкретних видань.

Лідером серед друкованої преси у місті Полтава та найближчих районах є газета «Полтавський Вісник» – видання Полтавської міської ради. Відповідно до характеру власності, газета здебільшого орієнтована на висвітлення діяльності влади. Проте залишається впливовою за рахунок періодичної зміни орієнтації та гнучкості до потреб ринку.

Наступною за популярністю є приватна газета «Вечірня Полтава». Також, варто згадати відносно нове видання «Коло», яке виходить із 2002 року і вже встигло отримати статус однієї з найскандальніших газет регіону.

У Кременчуці однією з найтиражованіших газет є «Кременчуцький Телеграф», яка останнім часом стала тенденціозною та відверто опозиційною до керівництва міста. Також можна прослідкувати лояльність керівництва видання до деяких політичних сил та громадських діячів міста.

Кременчуцька міська рада є засновником комунального видання «Вісник Кременчука». Після місцевих виборів 2010 року керівництвом міста було поставлено завдання «підняти комунальну газету». Відповідно, після зміни керівника і певних кадрових перестановок у «ВК», почались тотальні зміни у редакційній політиці – з майже помираючої газети вона поступово перетворився на одну з найбільш впливових газет міста та регіону.

Інше приватне кременчуцьке видання «Кременчуцька Панорама» є медійним майданчиком місцевого осередку політичної партії «Рідне місто» та відомого місцевого мецената Володимира Матицина, який свого часу був керманичем Кременчуцького нафтопереробного заводу, а наразі президент благодійного фонду «Джерело Дніпра».

Газета «Програма Плюс» є складовою частиною Телерадіокомпанії «Візит», яка на сьогодні є найбільшим мультисервісним оператором у Кременчуці, а також, єдиним у місті телеканалом. Комунальна телерадіокомпанія викуповує у ТРК «Візит» ефірний простір і раз на тиждень випускає програму «Пульс Влади», яка інформує місто про діяльність Кременчуцької міської ради та міськвиконкому.

Газета «Автограф» – щотижневе друковане інформаційне видання, одне з найстарших у Кременчуці. Можна говорити про статус газети як медіа-активу міської влади та міського голови Олега Бабаєва.

Найвпливовіша газета міста Комсомольськ – «ТелеЕкспрес» – створювалась як додаток до ТРК «ГОК-ТБ» – місцевого телеканалу, заснованого Полтавським гірничо-збагачувальним комбінатом. Відповідно, «ТелеЕкспрес» здебільшого зосереджений на публікації телепрограм, теленовин та інформації про діяльність комбінату. Власне, як і сам «ГОК-ТБ».

Також в місті існує комунальне ЗМІ – «Громадська думка» та приватна газета «Вікенд». Проте, порівняно із «ТелеЕкспресом», їх інформаційний вплив є незначним.

Найбільш впливова газета міста Лубни і району – «Вісник» (Лубни). Її тираж складає 4 тисячі екземплярів. Читацькою аудиторію видання є населення Лубен, Лубенського та Хорольського районів. Газета виходить щотижнево і, здебільшого, висвітлює події самого міста Лубни та діяльність влади.

Проте, не зважаючи на домінантне становище традиційних ЗМІ, варто також звернути увагу на активні нові медіа. Зокрема, більшість регіональних друкованих ЗМІ мають активно діючі інтернет-портали. Прикладом може бути найвпливовіше інтернет-ЗМІ у Полтаві  vechirka.pl.ua (сайт газети «Вечірня Полтава»).

Одним із найцікавіших електронних ЗМІ є «Новини Полтавщини» (poltavanews.com.ua). Це електронне ЗМІ, створене Полтавською обласною радою. Відповідно, найбільше тут висвітлюється саме діяльність влади та провладних партій. В той же час редакція досить вміло поєднує цю інформацію з цікавими авторськими матеріалами. Тож, не зважаючи на подекуди очевидну заангажованість, «Новини Полтавщини» лишаються інтернет-ЗМІ області з найбільшою аудиторією.

У інтернет медіа-просторі Кременчука, не зважаючи на стабільне протягом кількох останніх років лідерство сайту газети «Кременчуцький Телеграф», протягом останнього року з’явився і отримав певну аудиторію сайт vestnik.in.ua, який є продовженням газети Кременчуцької міської ради «Вісник Кременчука».

Також, у Кременчуці активно діють кілька незалежних електронних ЗМІ – «Кременчук на долоні» (knl.ua) та «Пентагон» (www.pentagon.in.ua). Але їх популярність лишається стабільно невисокою.

У Комсомольску, Лубнах та інших районах активні та впливові інтернет-ЗМІ фактично відсутні.

Телеорганізації області:

Державна телерадіокомпанія ОДТРК «Лтава» в інформаційній діяльності декларує принципи політичної толерантності. 85% населення області (окрім Пирятинського, Чорнухинського, Гребінківського, Лохвицького, Оржицького та частково Лубенського районів) охоплено програмами ОДТРК «Лтава». Серед глядацької аудиторії особливої популярності вона не отримала, але наразі лишається єдиним обласним телеканалом і вже багато років успішно висвітлює діяльність обласної влади та події в регіоні. Ця ж структура займається радіотрансляцією на область.

Також на території області засновано 5 приватних компаній: ТОВ «Студія «Місто» (м. Полтава), приватне підприємство «Приватна телекомпанія «Візит» (м. Кременчук), ТОВ «Міська телевізійна компанія «Лубни», телекомпанія «Пирятин», ТРК «ІРТ-Полтава»).

Засновниками 3-х компаній є районні або міські ради. Це телерадіокомпанія «АстрА» (м. Червонозаводське), районне телерадіооб’єднання «Контакт» (розташоване у м. Карлівка, обслуговує Карлівський, Чутівський та Машівський райони), районна телевізійна студія «Гребінка».

На сьогоднішній день у Полтавській області функціонує 28 редакцій дротового радіомовлення та 7 ефірних радіомовників: ОДТРК «Лтава», ТОВ «Телерадіокомпанія «ТЕТ-Полтава» (м. Полтава та область), ТОВ «Телерадіокомпанія «Квадрат» (м. Полтава та область), телерадіокомпанія «Пріоритет» (м. Кременчук та райони), приватне підприємство «Вісма-радіо-ТБ» (м. Кременчук), приватне підприємство «Телерадіомовна компанія «Аллюр» (м. Кременчук), ЗАТ «Псьол» (м. Кременчук та прилеглі райони)). Засновники більшості редакцій дротового мовлення – міські або районні ради і трудові колективи.

6. Електоральна інформація

Кількість виборців у Полтавській області становить 1 210 077 осіб. Найменший район за кількістю виборців – Чорнухинський (10 601 виборець). Найбільший – Полтавський район (54 842 виборці). Найбільше місто обласного значення за кількістю виборців – м. Полтава (241 004), найменше – м. Миргород (32 997 виборців).

Активність виборців у Полтавській області:

Беручи в розрахунок цифри, що наведені у таблиці, можна зробити висновок про те, що активність жителів Полтавської області є достатньо невисокою та навіть нижчою за середній показник електоральної активності по Україні.

Найбільша активність спостерігалась під час виборів президента України. У першому турі своє волевиявлення здійснило 65,98% виборців, показник по Україні становив 66,76%,  у другому турі відсоток дещо зріс – 66,79% (69,15% по Україні). Найменший рівень активності виборців був відмічений під час місцевих виборів 2010 року, лише 46,25% узяли участь у голосуванні.. Що стосується парламентських кампаній, то у 2006 році явка становила 59,59%, тоді як по Україні 58,97%. А уже на позачергових виборах народних депутатів полтавці показали значно нижчий показник активності у 55,92% (57,94% по Україні).

Оскільки наразі в області спостерігається значне розчарування у діях політичної еліти та у виборах загалом, що відповідає і загальним настроям по Україні, то можна зробити припущення, що активність виборців на території Полтавської області під час виборів народних депутатів у 2012 році буде у межах 50-60%.

7. Суспільне життя

Не дивлячись на те, що у Полтавській області зареєстровано більше 600 обласних громадських організацій та об’єднань (не враховуючи районні та міські), а також 14 профспілкових організацій та 47 організаційних ланок всеукраїнських профспілок, не можна сказати про те, що в області існують впливові громадські організації.

28 січня 2011 року при Полтавській обласній державній адміністрації було утворено громадську раду у складі 90 осіб представників громадських організацій та об’єднань професійних, політичних, благодійних та інших спрямувань. Варто зауважити, що склад ради є настільки різноманітним, що говорити про велику ефективність у роботі ради не доводиться, адже інтереси різних представлених груп є надто різноспрямованими та, подекуди, конфліктними. Підтвердженням тому може слугувати факт, що уже на засіданні 2 березня 2012 року рада ухвалила рішення припинити членство представників 20 організацій. Також у планах обласної влади створення у короткі терміни Координаційної ради голів громадських рад при органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування Полтавської області.

Найчисельнішими та найбільш впливовими релігійними громадами області є Українська православна церква (зокрема зареєстровані Управління Кременчуцької єпархії УПЦ та Управління Полтавської єпархії УПЦ), Українська православна церква Київського патріархату, релігійна громада Пресвятої Трійці Української греко-католицької церкви, Українська автокефальна православна церква, Українська автокефальна православна церква (оновлена), релігійна громада Воздвиження Хреста Господнього Римсько-католицької церкви, Мусульманська релігійна громада міста Полтаваи, Іудейська релігійна громада «Хабад Любавич», що також діє на території Полтави, релігійна громада євангельських християн-баптистів «Відродження» Всеукраїнського союзу об’єднань євангельських християн-баптистів.

8. Джерела отримання інформації:

http://uk.wikipedia.org/wiki/Полтавська_область

http://www.adm-pl.gov.ua

http://poltavastat.pi.net.ua/

http://oblrada.pl.ua/

http://www.cvk.gov.ua/pls/vm2010

http://www.drv.gov.ua/portal/!cm_core.cm_index?option=ext_num_voters&pdt=1&pmn_id=127

http://elections2010.ukrinform.ua/turnout.html

http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2010/WP0011

http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2007/w6p001

http://www.adm-pl.gov.ua/gadyach/ua

http://www.adm-pl.gov.ua/velykobagach

http://www.oblrada.pl.ua/index.php

http://www.adm-pl.gov.ua/

http://www.globrrada.pl.ua/

http://www.adm-pl.gov.ua/kobel

http://www.adm-pl.gov.ua/grebinka

http://rajrada-grebinka.org/

http://www.adm-pl.gov.ua/dykanka

http://www.adm-pl.gov.ua/karlivka

http://www.kremen.gov.ua/

http://www.knl.ua/news.php?cont=long&id=17001

http://www.adm-pl.gov.ua/kozelch

http://www.adm-pl.gov.ua/kotelev/ua

http://www.adm-pl.gov.ua/kremenchuk

http://www.komsomolsk.org.ua/

http://lubnyrada.com.ua/

http://myrgorod.pl.ua/

http://www.rada-poltava.gov.ua/

http://www.autokraz.com.ua/rus/main.php

http://www.poe.pl.ua/

http://garmonija.com.ua/visitka.php

http://comin.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=73998&cat_id=63077

Завантажити повний текст