У зв’язку із неоднозначною суспільною реакцією на рішення щодо утворення одномандатних виборчих округів на постійній основі у Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, наявністю суттєвих зауважень з боку місцевих громад, громадських організацій та потенційних учасників парламентських виборів, Громадянська мережа ОПОРА звертається до ЦВК з проханням надати додаткові роз’яснення підходів, аргументацій та розрахунків, які застосувались при визначенні меж виборчих округів у всіх регіонах України.
Відповідно до Закону України «Про Центральну виборчу комісію України», діяльність останньої базується на принципах відкритості та публічності, що повинно бути забезпечено на усіх етапах організації та проведення виборів народних депутатів. В Україні відсутнє повноцінне правове підгрунтя для територіальної організації виборів. Норма закону про допустиме 12 % відхилення від середньої кількості виборців у округах не вирішує питання об’єктивності розгляду оптимальних варіантів рішень. У цих умовах, відсутність повноти інформації про процес визначення меж округів створює ризики для суспільного сприйняття процесу територіальної організації виборів.
Громадські організації на підставі широкого обговорення представляли Центральній виборчій комісії України проекти одномандатних виборчих округів у окремих регіонах України. Реакція суспільства та політичних сил на рішення ЦВК про утворення територіальних одиниць засвідчує, що проекти не було розглянуто належним чином.
ОПОРА оперативно проаналізувала новоутворені одномандатні виборчі округи за трьома основними критеріями: 1) поділ територіальної громади між декількома округами; 2) наявність анклавів у складі виборчих округів; 3) неадекватне територіальне охоплення виборців та ускладнена логістика виборчого процесу. За результатами проведеного аналізу виявлено 52 округа, межі яких викликають зауваження.
Надзвичайно показовими є такі приклади: м.Стаханів Луганської області поділено між виборчими округами №106 (м.Сєвєродонецьк) та №107 (м. Лисичанськ); округ №60 (м. Волноваха) об’єднав 5 сільських районів із загальною площею 6246 кв.км, що займає майже четверту частину території Донецької області; Соснівський район м. Черкаси розподілили між трьома виборчими округами (№№194, 195, 197) тощо. Значна частина випадків виникла через порушення принципів виборчої логістики: невдалий поділ щодо окремого округу ускладнював формування інших округів.
Крім того, не завжди враховувався фактор компактного проживання національних меншин. Наприклад, нарізка одномандатних виборчих округів № 202 і № 203 у Чернівецькій області не відповідає принципам «Кодексу належної практики у виборчих справах» Венеціанської комісії в статті «2.2 Рівноправність голосів», в пункті «не завдавати шкоди інтересам національних меншин», за яким території з густонаселеними меншинами Чернівецької та Закарпатської області розділенні між декількома округами. До прикладу, частину румуномовних населених пунктів Сторожинецького району Чернівецької області можна було б віднести до округу № 203, а частину українських сіл цього ж району до округу № 202. Округ №73 у Закарпатській області, створений, фактично, на базі Виноградівського району включає в себе м. Берегово, частину Берегівського та Іршавського районів. Поділ Берегівського району в двох округах, та Іршавського районів на три округи, на яких компактно проживають угорці, позбавляють їх перспектив обрання кандидата, що представлятиме інтереси конкретної національної групи.
5 травня агентство УНІАН опублікувало інтерв’ю Олександра Осадчука, в якому член Центральної виборчої комісії України прокоментував результати аналізу громадськими спостерігачами меж виборчих округів. Пан Осандчук оперував обмеженими даними лише щодо Полтавської області, що явно недостатньо для розуміння аргументації ЦВК при поділі єдиних територіальних громад між декількома округами, формуванні анклавів у складі виборчих округів чи значного збільшення протяжності та площі виборчих одиниць.
Мережа ОПОРА відзначає нагальну необхідність публічної реакції Центральної виборчої комісії на громадські зауваження до прийнятих нею рішень, але висловлює здивування категоричним та неприпустимим тоном по відношенню до незалежних спостерігачів, якого припустився у своєму коментарі агентству УНІАН, член ЦВК Олександр Осадчук. Громадянська мережа розраховує на дотримання принципів взаємоповаги, об’єктивного врахування різних чинників та коректності ведення дискусій з боку посадових осіб, особливо в питаннях, які стосуються виборчих прав громадян та залежать від неупередженості дій державних органів влади.
Громадянська мережа ОПОРА рекомендує наступне:
Центральній виборчій комісії:
- з метою забезпечення відкритості та публічності діяльності Комісії надати публічні роз’яснення щодо прийнятих рішень про утворення одномандатних виборчих округів у всіх областях України;
- оперативно та публічно відреагувати на звернення місцевих рад, які наполягають на перегляді рішень щодо поділу їх територіальних громад між декількома виборчими округами;
- запровадити практику попереднього оприлюднення проектів постанов Комісії та налагодити інформування громадськості про проміжні етапи їх підготовки.
Народним депутатам України та іншим суб’єктам законодавчої ініціативи:
- повернутися до своїх попередніх зобов’язань щодо розгляду та ухвалення Закону України «Про територіальну організацію виборів та референдумів», який має деталізувати критерії утворення виборчих округів.
Громадське спостереження ОПОРИ – це тип активної діяльності мережі, спрямований на незаангажовану оцінку процесу підготовки та проведення виборів, а також на запобігання порушенням через тотальний громадський контроль. Професійний моніторинг всіх етапів виборів здійснює опосередкований вплив на якість кампанії. Шляхом збору та поширення інформації серед цільової аудиторії, формується громадська думка всередині країни та за її межами. В стратегічний перспективі громадське спостереження фокусується на покращення системи виборів та окремих процедур. У 2012 році під час виборів народних депутатів України до ВРУ мережа ОПОРА реалізує масштабну кампанію довготермінового та короткотерміновго спостереження, організує статистичний підрахунок голосів щодо результатів голосування за пропорційною складовою виборчої системи на основі репрезентативної вибірки, забезпечить 100% покриття дільниць своїми спостерігачами в окремих одномандатних мажоритарних виборчих округах. У рамках довготермінового спостереження в кожному з 225 округів працюватимуть спостерігачі ОПОРИ, а в день виборів до них приєднається ще 3 500 активістів. Організація використовуватиме новітні засоби поширення інформації щодо результатів спостереження, серед яких інфографіка та інтерактивні карти