Проведенню журналістських розслідувань в Україні перешкоджають закритість органів влади та їх посадових осіб, недостатня кваліфікованість журналістів у цьому жанрі та побоювання керівників ЗМІ щодо наслідків публікації розслідувань. Про це заявили учасники конференції “Журналістські розслідування в місцевій пресі: реальний стан, проблеми, перспективи розвитку”, яка відбулася 14 травня в Івано-Франківську. Вона стала підсумковим заходом проекту “Сприяння розвитку журналістських розслідувань у місцевій пресі”, який реалізувало Коломийське представництво Громадянської мережі “Опора” за підтримки програми “Засоби масової інформації” Міжнародного фонду “Відродження”.
Представник Громадянської мережі ОПОРА наголосив: “Проблемою є те, що керівники структурних підрозділів органів влади уникають спілкування з журналістами, державні установи неохоче надають інформацію, а якщо й надають, то неповну або недостовірну. У результаті такої “відкритості” часто доводиться спиратися на інформацію, отриману в ході неформальних розмов із нижчими за рангом посадовими особами. Особливо складно добувати інформацію, що стосується земельних ділянок і комунального майна”.
За його словами, також відчувається гостра потреба в кращій кваліфікаційній підготовці учасників проекту, оскільки журналістські розслідування не такий простий жанр, як видається на перший погляд. Експерт підкреслив, що цей жанр потребує повного розуміння того, що саме слід вважати розслідуванням, добротної правової підготовки, уміння застосовувати інші жанри журналістики.
Представник Громадянської мережі ОПОРА Дмитро Карп’як зауважив, що до мінусів опублікованих матеріалів можна зарахувати переобтяжування другорядними деталями, повторами, зловживання цифрами, побоювання назвати прізвища конкретних осіб, винних у зловживаннях.
Київський журналіст Олександр Акименко підкреслив, що непрофесійні журналістські розслідування завдають багато шкоди. За його словами, доки немає достатньої кількості фактів щодо вини посадової особи, з критикою на її адресу необхідно почекати.
Він порекомендував присутнім частіше відвідувати всеукраїнські конференції з журналістських розслідувань, зокрема цьогорічну VII Всесвітню журналістську конференцію, яка відбудеться в Києві, їздити на стажування до колег із інших редакцій. На його думку, важливо мати й доступ до глобальних баз даних, активно використовувати соціальні мережі, працювати з Інтернет-сайтами, з громадськими організаціями. Експерт порадив не розчаровуватись, якщо місцеве видання не ризикує публікувати розслідування, а висилати його Інтернет-виданням, редакціям центральних газет.
Журналістка львівського телеканалу “ZIK” Катерина Рибій відзначила: “Редакції, на жаль, бояться серйозних журналістів, тому що керівникам редакцій невигідно вступати в конфлікт із владою. А буває й так, що автора розслідування можуть використовувати з корисливою метою, прагнучи позбутися конкурента, який під пером чи телеоб’єктивом недобросовісного кореспондента стає аж надто непривабливим для читача, глядача”.
Журналістка київського телеканалу “ТВі” Анна Бабінець відзначила, що не варто обмежуватися лише оприлюдненням матеріалу в ЗМІ – на її думку, його слід відправляти в інстанції, які повинні реагувати на критику (у Генпрокуратуру, опозиційним політикам тощо).
Світлана Корзун із Запоріжжя, авторка журналістського розслідування “Сир-бір в Іванівському борі”, яке отримало високу оцінку учасників конференції, зауважила: “Уже розпочалися судові процеси над винними в порушенні природоохоронного законодавства, тому можна говорити про ефективність газетного виступу”.
Учасники конференції дійшли таких висновків:
- співпраця штатного працівника ЗМІ та представника громадської організації підвищує ефективність журналістського розслідування, його дієвість;
- подальший розвиток і вдосконалення ЗМІ без роздержавлення комунальних засобів масової інформації неможливі;
- працівники редакцій українських ЗМІ не відчувають належного юридичного захисту з боку редакції, тому вимушені покладатися на самих себе, уникаючи дражливих тем і серйозних розслідувань.
Усього в межах проекту в ЗМІ було надруковано сім матеріалів, які підготували журналісти з різних областей.